Ухвала суду № 78361494, 03.12.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________03.12.2018

Справа № 490/4409/18

н\п 1-кп/490/562/2018

У Х В А Л А

03 грудня 2018 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого – судді Чернієнка С.А.

при секретарі Тихонюку В.В.

за участю прокурора Іванова А.О.,

потерпілого ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_4

під час судового розгляду на підставі обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 12017150020004453, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

03 грудня 2018 року у судовому засіданні з розгляду зазначеного вище обвинувального акту прокурором надано для дослідження судом протокол від 11.10.2017 огляду місця події, предметом якого, крім іншого, стала квартира АДРЕСА_1. Як пояснив прокурор під час дослідження доказів, отриманих в результаті вказаного огляду і як вбачається з обвинувального акту, вказана квартира є житлом ОСОБА_3 та огляд у ній було проведено без ухвали слідчого судді за добровільною заявою власника квартири ОСОБА_5, яка є родичкою обвинуваченого.

Відповідно до ст. 30 Конституції України, яка має найвищу юридичну силу, кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Частиною 1 ст. 233 КПК України передбачено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якої метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

У кореспонденції зі змістом наведеної вище ст. 30 Конституції України, положення ч. 1 ст. 233 КПК України, слід розуміти таким чином, що проникнення до житла декількох осіб без добровільної згоди кожної з цих осіб, у тому числі для проведення огляду, допускається виключно на підставі ухвали слідчого судді.

Як слідує з пояснень прокурора та наданих ним документів, огляд житла ОСОБА_3 проводився без ухвали слідчого судді та без добровільної згоди на це ОСОБА_3, а отже таким оглядом порушено гарантоване Конституцією України право на недоторканість житла.

Згідно ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 КПК України, суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

За змістом ч. 4 ст. 87 КПК України докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

Таким чином, оскільки огляд квартири, яка є житлом ОСОБА_3, проведено без відповідної ухвали слідчого судді та без добровільної згоди на це саме ОСОБА_3, тобто з істотним порушенням гарантованого Конституцією України права ОСОБА_3 на недоторканість житла, усі докази здобуті в результаті такого огляду квартири є очевидно недопустимими.

Згідно ч. 2 ст. 89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-372 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Визнати очевидно недопустимими докази, отримані в результаті проведення 11 жовтня 2017 року огляду житла ОСОБА_3 - квартири АДРЕСА_1, що містяться у протоколі огляду місця події від 11.10.2017 та додатках до цього протоколу.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками кримінального провадження.

Головуючий: