Рішення № 78360157, 06.12.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4398/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"06" грудня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої – судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання – Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування

ВСТАНОВИВ:

12.11.2018 року позивач ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування в сумі 24889,07 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 28.09.2016 року у м. Вознесенську в напрямку від м. Миколаєва до м. Южноукраїнськ по вул. Київській (раніше вул. ОСОБА_3) сталася дорожньо-транспортна пригода за участю не забезпеченого транспортного засобу «Шевроле» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_1 та транспортного засобу «Рено Магнум» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, що належав ФОП ОСОБА_5, МТСБУ через відсутність укладеного відповідачем договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу відшкодував 21.03.2017 року шкоду пов’язану з пошкодженням транспортного «Рено Магнум» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ФОП ОСОБА_5 в сумі 24889,07 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №2342рв від 21.03.2017 року.

Посилаючись на те, що згідно Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у нього виникло право регресного позову до відповідача, оскільки з його вини вчинено дорожньо-транспортну пригоду, що підтверджується постановою Вознесенського міськрайонного суду від 27.12.2016 року за ст.ст. 124 ч.1, 130 КУпАП, позивач просив позов задовольнити, посилаючись на ст. 1191 ЦК України.

В судове засідання представник позивача не з’явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності та про підтримання позовних вимог, згоду на винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з’явився, судова повістка не вручена через закінчення терміну зберігання поштової кореспонденції.

Дослідивши матеріали справи в порядку статей 280-282 ЦПК України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 41 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі ОСОБА_6 № 1961-IV) МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 цього Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після виконання особою, яка не завдавала шкоди, свого обов'язку з відшкодування потерпілому шкоди, заподіяної іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, тому первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).

Первісне (основне) деліктне зобов'язання та зобов'язання, що виникло з регресної вимоги, не можуть виникати та існувати одночасно.

ОСОБА_6 № 1961-IV регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

За змістом цього Закону страхове відшкодування, яке за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик виплатив третій особі, а не своєму страхувальнику, є одночасно й відшкодуванням шкоди третій особі (потерпілому) в деліктному зобов'язанні, оскільки страховик у договірних правовідносинах обов'язкового страхування відповідальності є одночасно боржником у цьому деліктному зобов'язанні.

Отже, правові наслідки виплати страховиком страхового відшкодування за договором добровільного майнового страхування та виплати страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності різняться.

В судовому засіданні встановлено, що 28.09.2016 року з вини відповідача ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю не забезпеченого транспортного засобу «Шевроле» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_1 та транспортного засобу, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль «Рено Магнум» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, що належав ФОП ОСОБА_5.

Оскільки відповідач ОСОБА_1, якого було визнано винуватцем дорожньо-транспортної пригоди на підставі постанови Вознесенського міськрайонного суду від 27.12.2016 року за ст.ст. 124 ч.1, 130 КУпАП, не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, МТСБУ здійснило виплату на підставі Закону № 1961-IV страхового відшкодування ФОП ОСОБА_5 в сумі 24889,07 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №2342рв від 21.03.2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а саме з відповідача підлягає стягненню 1762 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ідент. номер НОМЕР_3 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (рахунок 2600202284871 в «Укрексімбанк» м.Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131) в порядку регресу виплачене страхове відшкодування в сумі 24889,07 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев’ять гривень сім коп.).

Стягнути з ОСОБА_1, ідент. номер НОМЕР_3 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (рахунок 2600202284871 в «Укрексімбанк» м.Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131) судові витрати в сумі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення може бути оскаржене в Миколаївський апеляційний суд через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не вручено в день його проголошення – протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: О.Є.Старжинська