Ухвала суду № 78359592, 05.12.2018, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/825/14-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року м. Тульчин

Тульчинський районний суд

Вінницької області у складі: судді Саламахи О.В.,

за участю: секретаря Носулько К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора - Барановського О.Б., потерпілого - ОСОБА_2, представника потерпілого - ОСОБА_3, обвинуваченого - ОСОБА_1, захисника - Герасимчука С.П., -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Відповідно до ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області від 19.10.2018 щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який закінчується 17.12.2018.

До початку судового засідання від захисника Герасимчука С.П. надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт у визначений судом певний період доби, а саме у нічний час, яке мотивоване тим, що відповідно до ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області від 19.10.2018 щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Після поміщення обвинуваченого до ДУ «Вінницька установа виконання покарань № 1», він 26.10.2018 звертався за медичною допомогою у медичну частину і за результатами обстежень обвинуваченому встановлено діагноз: «гіпертонічна хвороба ІІ ст., гіпертензивне серце, атеросклеротичний міокардіосклероз» та призначено відповідне лікування, з госпіталізацією до медичної частини на стаціонарне лікування. Під час лікування обвинуваченого додатково обстежено та встановлено діагноз «дифузний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба серця ІІ ст., з високим ризиком серцево-судинного ускладнення, серцевою недостатністю 1 групи». Обвинувачений ОСОБА_1 до цього часу знаходиться на лікуванні у медичній частині. Перебування обвинуваченого під вартою погіршує та впливає на його стан здоров'я, він потребує негайного лікування у спеціалістів судинної кардіології, які в установі, де він перебуває, відсутні. Крім того, обвинувачений не переховувався та не переховується від суду, з'являється на виклики суду і з його вини жодного судового засідання не відкладалося. Також, він не вчиняв та не вчиняє інші кримінальні правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Герасимчук С.П. у судовому засіданні клопотання підтримали, просили змінити запобіжний захід та обрати обвинуваченому більш м'який запобіжний захід - домашній арешт.

Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу та просив продовжити обраний запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що досі існують ризики передбаченні ст. 177 КПК України, встановлені під час зміни запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою, оскільки обвинувачений свідомо затягує розгляд кримінального провадження, шляхом не явки в судові засідання, та надає саме в день судових засідань довідок про хвороби. Однак, на запити сторони обвинувачення щодо перевірки саме дійсності перебування на лікуванні обвинуваченого ОСОБА_1, отримані відповіді із закладів охорони здоров'я про те, що останній не звертався за медичною допомогою, або звертався саме в день коли мав відбутись судовий розгляд даного кримінального провадження, та в подальшому на стаціонарному лікуванні не перебував, що свідчить про свідоме ухилення обвинуваченого від явки до суду. З врахуванням зазначених обставин, просив продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під варто строком на 60 діб.

Потерпілий ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_3 заперечили щодо задоволення клопотання захисника Герасимчука С.П., з посиланням на те, що довготривалий розгляд кримінального провадження у зв'язку з неявкою до суду обвинуваченого та постійної зміни останнім захисників, порушуються права потерпілого, а згідно інформації начальника ДУ «Вінницька установа виконання покарань № 1» обвинувачений проходить відповідне лікування.

Заслухавши клопотання захисника Герасимчука С.П., прокурора, врахувавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

За привалами ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до інформації ДУ «Вінницька установа виконання покарань № 1» № 13788 від 28.11.2018 на адвокатський запит, обвинувачений ОСОБА_1 прибув до даної установи 25.10.2018. По прибутті був обстежений клінічно та лабораторно, за результатами обстежень встановлено діагноз: «гіпертонічна хвороба ІІ ст., гіпертензивне серце, атеросклеротичний міокардіосклероз». Також, 26.10.2018 обвинувачений звернувся до медичної частини зі скаргами на сильний головний біль, головокружіння, нудоту. Після обстеження встановлено діагноз: «гіпертонічна хвороба ІІ ст., гіпертонічний криз, гіпертензивне серце, атеросклеротичний міокардіосклероз», призначено лікування та госпіталізовано до медичної частини на стаціонарне лікування, де встановлено наступний діагноз: «дифузний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІ ст., з високим ризиком серцево-судинних ускладнень». Вказані діагнози та перебування обвинуваченого на стаціонарному лікуванні підтверджується також медичною картою № 61 від 26.10.2018 медичної частини ДУ «Вінницька установа виконання покарань № 1». На даний час обвинувачений проходить лікування згідно консультативного висновку, в якому також зазначено, що загальний стан його задовільний.

Разом з тим, у зазначеній інформації не має висновку та не зазначено, що обвинувачений ОСОБА_1 не може утримуватись під вартою за станом здоров'я.

З огляду на викладене, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що стороною кримінального провадження - прокурором, в судовому засіданні доведені обставини щодо обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а також наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Такими ризиками, в даному випадку, є можливість переховування від суду, а також, можливість вчинення нового злочину, оскільки обвинувачений притягувався до кримінальної відповідальності, а за вчинений злочин передбачено покарання у виді позбавлення волі до 7 років. Вказані обставини свідчать і про неможливість зміни запобіжного заходу щодо нього.

Також, необхідність продовження запобіжного заходу обумовлена співрозмірністю з вчиненим злочином та завданими його діями наслідками.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника Герасимчука С.П. та про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 196, 201, 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Герасимчука С.П. про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, строком на 60 (шістдесят) днів до 02.02.2019 до 13:20 год.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору, а також направити для виконання начальнику установи виконання покарань.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя