Вирок № 78358997, 06.12.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/830/17

(1-кп/199/36/18)

ВИРОК

іменем України

06.12.2018 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Воробйова В.Л.

при секретарі - Опацької Н.О.

за участю прокурора - Філь О.І.

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро кримінальне провадження №12016040000000830 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, який народився 30.06.1980 року у м. Тернівка, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_1, провідного лікаря ветеринарної медицини - епізоотолога відділу організації протиепізоотичної роботи управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області, одруженого, маючого на своєму утриманні двох малолітніх дітей та одну неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

відповідно до зміненого обвинувального акту від 01.12.2017 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно наказу №197-К від 19.07.2016 начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області - ОСОБА_2 призначено на посаду провідного лікаря ветеринарної медицини - епізоотолога відділу організації протиепізоотичної роботи Управління безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (далі - лікаря Держпродспоживслужби).

Згідно посадової інструкції в основні його службові обов’язки, з якою ОСОБА_2 ознайомлений під розпис, входить наступне:

-п.1.3. підпорядковуватись безпосередньо начальнику відділу протиепізоотичної роботи та начальнику управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії;

-п.1.4. повинен знати та керуватися Конституцією України, законодавством України з питань проходження державної служби та запобігання корупції, Положенням про Управління здоров'я та благополуччям тварин Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Положенням Головного управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області; повинен знати свої права, обов’язки та відповідальності, посадовою інструкцією;

-п.2.1. розробляти та контролювати здійснення ветеринарно-санітарних заходів з метою охорони території області від занесення збудників особливо небезпечних хвороб тварин, включених до списку МЕБ, з територій інших держав або карантинних зон у разі їх експорту, імпорту або транзитного перевезення;

-п.2.14. приймати участь у контролі діяльності юридичних та фізичних осіб, які проводять ветеринарну практику, пов’язану із виконанням обов’язкових або необхідних протиепізоотичних заходів;

-п.2.18. виконувати покладені службові обов’язки, забезпечувати своєчасне і точне виконання рішень державних органів, наказів, розпоряджень і вказівок начальника головного управління, сумлінне ставлення до своїх службових обов’язків;

-п.2.19. надавати своєчасну, достовірну, якісну, повну інформацію.

Таким чином, ОСОБА_2, будучи службовою особою, вчинив злочин у сфері службової діяльності, при наступних обставинах.

Приблизно в середині жовтня місяця 2016 року у TOB «ВР ГРУП ПРЕМ1УМ» (код ЄДРПОУ 39939890), представником за довіреністю якого є ОСОБА_3, виникла необхідність отримання дозволу для провадження діяльності операторів потужностей (об’єктів), які займаються виробництвом харчових продуктів, підконтрольних державній службі ветеринарної медицини та для агропродовольчих ринків.

У зв’язки з цим, ОСОБА_4, звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, розташованого за адресою: місто Дніпро, вулиця Філософська, 39-А, де отримавши перелік необхідних документів, іншими працівниками направлений до провідного лікаря Держпродспоживслужби ОСОБА_2, кабінет № 303, розташований на 3 (третьому) поверсі, та який роз’яснив ОСОБА_3 куди саме треба подавати документи, і після чого зателефонувати ОСОБА_2, який пояснить, як далі діяти.

21.10.2016 року представник за довіреністю TOB «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» ОСОБА_3, подавши заяву відповідно до ст. 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» до ЦНАП Дніпропетровської міської ради та сплативши грошові кошти в розмірі 234 гривні 26 копійок за висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи діючих об’єктів, зателефонував ОСОБА_2 як останній вказував.

Після чого, 02.11.2016 року ОСОБА_2, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, з метою отримання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» дій з використанням свого службового становища, висунув перед ОСОБА_4 вимогу, згідно з якою не затягування часу щодо проведення позапланового обстеження приміщення холодильної камери ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ», розташованої по вул. Запасній, 7 у м. Дніпро, своєчасне складання акту перевірки дотримання вимог законодавства у галузі ветеринарної медицини щодо даного приміщення, який необхідний для отримання дозволу для провадження діяльності операторів потужностей (об’єктів), які займаються виробництвом харчових продуктів, підконтрольних державній службі ветеринарної медицини та для агропродовольчих ринків та прискорення його видачі, можливі тільки після передачі йому - ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 5 000 гривень до 03.11.2016 року.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 5000 гривень у якості неправомірної вимоги не були передані провідному лікарю Держпродспоживслужби ОСОБА_2, то 17.11.2016 за вихідним № 7/5429 ОСОБА_4 отримав повідомлення про відмову у видачі документу дозвільного характеру від Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.

Після цього, 21.11.2016 року представником за довіреністю ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» ОСОБА_3, здійснено повторну подачу заяви відповідно до ст. 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» до ЦНАП Дніпропетровської міської ради, про що знову повідомлено ОСОБА_2, який в подальшому призначив огляд приміщення на 24.11.2016, а пізніше перенесений ОСОБА_2 на 25.11.2016.

25.11.2016 року приблизно в період часу з 13 години 00 хвилин до 13 години 10 хвилин, ОСОБА_2 на підставі направлення № 1221 від 24.11.2016 року на проведення позапланового обстеження згідно наказу №1000-ПО Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області провів огляд приміщення розташованого за адресою: м .Дніпро, вулиця Запасна, 7.

Після проведення огляду, того ж дня, приблизно о 13 годині 55 хвилин ОСОБА_5 з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, для себе за вчинення в інтересах ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» дій з використанням наданого йому службового становища, поєднаного з вимаганням, діючи умисно, знаходячись в транспортному засобі «DAEWOO LANOS TF696» номерний знак НОМЕР_1, повторно висунув ОСОБА_3 вимогу, що своєчасне складання акту перевірки дотримання дозволу для провадження діяльності операторів потужностей (об’єктів), які займаються виробництвом харчових продуктів, підконтрольних державній службі ветеринарної медицини та для агропродовольчих ринків, та прискорення його видачі, можливе тільки після передачі йому грошових коштів у розмірі 5000 гривень до 17 години 00 хвилин особисто чи на банківську картку і після передав ОСОБА_3 фрагмент паперу, формату A4, з надписом номеру карткового рахунку своєї дочки за «№5168 7559 3046 7291 ОСОБА_2 І».

Таким чином, ОСОБА_2 умисно, з використанням свого посадового становища, створено умови, за яких ОСОБА_4 вимушений дати хабар з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Усвідомлюючи про неможливість отримання дозволу без виконання вимог висунутих ОСОБА_2, 25.11.2016 року приблизно о 17 годині 01 хвилині, ОСОБА_3, знаходячись у відділенні ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за адресою: місто Дніпро проспект Олександра Поля (Кірова), 66, під контролем працівників правоохоронного органу, здійснив переказ грошових коштів у розмірі 5000 гривен на картковий рахунок ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» №5168 7559 3046 7291, власником якого є - ОСОБА_6, тобто дочка обвинуваченого ОСОБА_2

Отримавши фактичну можливість розпоряджатись неправомірною вигодою у розмірі 5000 гривень, ОСОБА_2, відповідно до виписки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» по особовому рахунку №5168755930467291980, 25.11.2016 року о 18 годині 13 хвилин, у банкоматі відділення банку, розташованому на території міста Дніпро, Амур-Нижньодніпровського району по вулиці Висоцького, 4, зняв грошові кошти у сумі 1000 гривень. Іншою частиною неправомірної вигоди розпорядився на власний розсуд у період з 25.11.2016 року по 29.11.2016 року.

Таким чином, провідний лікар ветеринарної медицини-епізоотолог відділу організації протиепізоотичної роботи Управління безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області ОСОБА_5, 25.11.2016 року, будучи службовою особою, діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди для себе, за вчинення в інтересах ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ», дій з використанням наданого йому службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди отримав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у розмірі 5000 гривень, за не затягування часу щодо проведення позапланового обстеження приміщення холодильної камери ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ», розташованої по вул. Запасній, 7 у м. Дніпро, своєчасне складання акту перевірки дотримання вимог законодавства у галузі ветеринарної медицини щодо даного приміщення, який необхідний для отримання дозволу для провадження діяльності операторів потужностей (об’єктів), які займаються виробництвом харчових продуктів, підконтрольних державній службі ветеринарної медицини та для агропродовольчих ринків, та прискорення його видачі.

Після перерахування грошових коштів, ОСОБА_2 діючи всупереч дотриманню вимог Законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 930 «Про затвердження порядку видачі експлуатаційного дозволу, форми експлуатаційного дозволу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» при здійсненні заходів державного нагляду, Положення про Головне управляння Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 склав акт проведення перевірки дотримання вимог законодавства у галузі ветеринарної медицини № 04/03-1221-25.11.2016 від «25» листопада 2016 року про те, що приміщення холодильної камери TOB «ВР ГРУП ГІРЕМІУМ», розташованої за адресою: місто Дніпро, вулиця Запасна, 7, для зберігання сировини та продукції тваринного походження, відповідає вимогам для зберігання м'яса яловичини, м'яса свинини, кури, риби свіжомороженої, риби копченої та може бути рекомендоване для отримання «Експлуатаційного дозволу оператору ринку, проводить діяльність пов’язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження». На підставі якого представник за довіреністю ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ ОСОБА_3 отримав Експлуатаційний дозвіл № f-UA-04-23-14ХVI-SP,PS від 29.11.2016.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою провину згідно обвинувального акту за ч.3 ст.368 КК України не визнав, по суті обвинувачення показав, що наприкінці липня місяця 2016 року йому запропонували роботу провідного лікаря ветеринарної медицини – епізіотолога в ГУ Держпродспоживслужби. В його функціональні обов’язки входять: здійснення контролю за ветеринарно-санітарними заходами з метою охорони території області від занесення збудників особливо небезпечних хвороб тварин, контролю своєчасного встановлення карантину у разі виникнення заразних хвороб тварин, виконання карантинних ті інших ветеринарно-санітарних заходів в інфікованій та буферній зонах, контролю виконання заходів з профілактики, діагностики та ліквідації інфекційних інвазійних хвороб тварин ті інші функції. Так, до нього звернувся представник TOB «ВР ГРУП ГІРЕМІУМ» ОСОБА_4 за допомогою роз’яснити, які необхідні документи подати щоб отримати експлуатаційний дозвіл. Він йому роз’яснив, що необхідно подати відповідну заяву із пакетом документів до ЦНАП, що той і зробив. Після того ОСОБА_4 періодично став йому дзвонити на мобільний телефон, а приблизно в листопаді місяці 2016 року ОСОБА_4 особисто прийшов до нього на роботу та в коридорі службового приміщення прямо почав казати, що якщо він допоможе йому із дозволом, то він віддячить його, назвавши суму у розмірі 5000 грн., в чому він категорично відмовив ОСОБА_4 Після того ОСОБА_4 було відмовлено у видачі експлуатаційного дозволу і він повторно подав заяву та пакет документів, строк розгляду яких – 5 днів. Після того як керівництво головного управління заява ОСОБА_4 була розписана на нього, він 25.11.2016 року разом із ОСОБА_4 виїхали за адресою по вул. Запасній,7 м. Дніпро, де розташовані складські приміщення, яких треба було оглянути. За результатами огляду був складений акт, на підставі якого ОСОБА_4 отримав експлуатаційний дозвіл. Вважає, що він діяв в рамках чинного законодавства, і що ОСОБА_4 його «підставив». Реквізити пластикової картки КБ «Приват Банк» його дочки, які були написані на аркуші паперу, ОСОБА_4 напевно взяв без відома в машині, коли він ОСОБА_4 підвозив, оскільки його дружина іноді продає дитячі речі на сайті в мережі Інтернет «ОЛХ» і він на всякий випадок тримав в машині реквізити картки.

Відповідно до ч.1 ст.337, п.1,2,3,4 ч.1 ст.368 КПК України суд вважає, що мало місце діяння, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_2, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та ОСОБА_2 винен у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення відповідно до зміненого обвинувального акта, що підтверджується доказами, отриманими під час кримінального провадження, долученими судом та дослідженими під час судового розгляду, а саме:

- показами суду потерпілого ОСОБА_4, що він, як представник ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ», в середині жовтня 2016 року звернувся до ГУ Держпродспоживслужби України у Дніпропетровській області по вул. Філософській,39а м. Дніпро з метою дізнатись які потрібні документи на отримання експлуатаційного дозволу, оскільки підприємство займалось оборотом продуктів харчування. Так, він звернувся до ОСОБА_2 після того, як інші працівники ГУ Держпродспоживслужби порадили та направили його до обвинуваченого, який займався безпосередньо оформленням дозвільних документів, поспілкувавшись з яким ОСОБА_2 пояснив, що йому необхідно звернутись до центру надання адміністративних послуг Дніпропетровської міської ради, а вони, в свою чергу, перенаправляють ним ці документи. Крім того, ОСОБА_2 йому пояснив, що може посприяти у видачі експлуатаційного дозволу, залишив свій мобільний номер телефону. Після чого він зібрав всі необхідні документи, сплатив держмито у розмірі 234 грн та подав заяву до ЦНАП ДМР. Далі, він зателефонував ОСОБА_2, який пояснив, що при зустрічі розкаже, що потрібно робити далі. Через декілька днів він приїхав на роботу до ОСОБА_2, який повідомив, що документи вже розписали і дозвіл можна бути отримати через 30 днів, але перед цим необхідно провести огляд приміщення, оскільки можуть виникнути деякі питання, які можуть вплинути на видачу чи відмову у видачі дозволу, але акцентував, що він має можливість посприяти у безперешкодному отриманні даного дозволу, та «прискорити процес» 02.11.2016 року на прохання в телефонному режимі ОСОБА_2 він поїхав до нього на роботу, де поспілкувавшись, останній заявив та висунув вимогу, що він має заплатити йому особисто грошові кошти у розмірі 5000 грн. строком до 03.11.2016 року інакше у нього виникнуть проблеми. Оскільки він не встиг передати ОСОБА_2 грошові кошти у обумовлений строк, він попрохав ОСОБА_2 перенести їх зустріч, на що останній повідомив, що зайнятий. Після чого, він 21.11.2016 року приїхав до ЦНАП та отримав відповідь про відмову у видачі документу з причини розбіжності юридичної та фактичної адреси підприємства. Після чого, він зателефонував ОСОБА_2, який заявив, що він попереджував про таке, і що необхідно повторно звернутись із заявою, і коли він сплатить гроші, то все буде в порядку. В той же день, ним було повторно подано заяву із аналогічним пакетом документів, повідомивши про це ОСОБА_2 На наступний день ОСОБА_2 зателефонував йому та вони обумовили дату виїзду на огляд приміщення. Так, 25.11.2016 року ОСОБА_2 прибув разом із ним за адресою розташування складського приміщення по вул. .Запасній,7 м. Дніпро, ОСОБА_2 провів огляд, обвинувачений бачив певні недоліки, після чого вони присіли до автомобіля ОСОБА_2 «Део», де в ході спілкування останній повідомив, що за видачу довільних документів та прискорення їх формування він повинен заплатити 5000 грн. сьогодні і тоді буде все гаразд. ОСОБА_2 в своєму автомобілі, особисто і власноручно, на аркуші паперу формату А4 простим олівцем написав номер банківської картки 5168 7559 3046 7291 «Шилова И.» Далі, вони попрощалися і він приблизно о 17 год. прибув до відділення КБ «Приват Банк» по пр. .Кірова, 66 м. Дніпро, де перерахував на банківську картку 5168 7559 3046 7291 грошові кошти у розмірі 5000 грн., повідомивши про це ОСОБА_2 30.11.2016 року він приїхав на роботу до ОСОБА_2, який передав акт проведення перевірки та роз’яснив, що він може отримати експлуатаційний дозвіл в ЦНАП ДМР. Того дня він прибув до ЦНАП та отримав експлуатаційний дозвіл. Грошові кошти у розмірі 5000 гривень, які він перерахував ОСОБА_2 в якості неправомірної вимоги, були його власними;

- показами суду свідка ОСОБА_7, згідно яких він працює на посаді головного спеціаліста відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії. До їх відділу звернувся ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» із заявою про видачу експлуатаційного дозволу, яка була розписана на Управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області, які відмовили у видачі дозволу з причин недостовірності даних. Після чого представник ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» через деякий час звернувся повторно із заявою про видачу дозволу, де виконавцем було призначено провідного лікаря ОСОБА_2, який повинен був здійснити перевірку суб’єкта господарювання дотримуючись вимог законодавства. Він (ОСОБА_7О.) на перевірку не їздив, огляд не проводив, оскільки на той час був дуже зайнятий. Перевірку особисто проводив ОСОБА_2, після якої він підійшов вже з відпрацьованими документами до нього, з яким він ознайомився, та оскільки порушень не вбачав, підписав акт. Обставин щодо отримання ОСОБА_2 неправомірної вимоги йому не відомо.

- показами суду свідка ОСОБА_8, згідно яких він працює на посаді начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії. ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» зверталися за отриманням дозволу, але перший раз було відмовлено, оскільки невірно були оформлені документи. Стосовно ситуації, яка сталась із ОСОБА_2 йому стала відома, коли до управління прибули працівники поліції, які повідомили, що ОСОБА_2 була отримана неправомірна вигода у розмірі 5000 грн від представника ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ», який звернувся для отримання дозволу. Стосовно повторної заявки ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» пояснити нічого не може, оскільки в той час перебував у відрядженні і обставини йому не відомі. ОСОБА_2 без узгодження з ним міг подати документи на видачу дозволу, якщо він був відсутнім, з тим, хто виконував його обов’язки на час відсутності;

- показами суду свідка ОСОБА_9, згідно яких він працює на посаді начальника відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарії. 18.10.2016 року до ЦНАП ДМР надійшли документи від ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» на отримання експлуатаційного дозволу. 21.10.2016 року начальником ГУ доручено провести обстеження об’єкту – холодильної камери, розташованої по вул.Запасній, 7 м.Дніпро. Після чого ним був складений лист щодо неможливості розгляду заяву ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» в повному обсязі, у зв’язку з тим, що відмічались розбіжності стосовно юридичної та фактичної адреси вказаної в заяві та направлено до ЦНАП ДМВ в Єдине вікно;

- показами суду свідка ОСОБА_10, згідно яких приблизно в листопаді місці 2016 року ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» в особі директора ОСОБА_11 подано заяву про видачу підприємству експлуатаційного дозволу. Він, як начальник Головного Управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області. поставив резолюцію до виконання на ОСОБА_8, якому провідний лікар ОСОБА_2 підпорядковується. За результатами проведеної перевірки йому надається готовий документ – експлуатаційний дозвіл, який він підписав, оскільки питання до його оформлення у нього не виникло. На експлуатаційному дозволі ставиться печатка, яка перебуває в сейфі у приймальні і особисто він може тільки поставити печатку або керівник структурного підрозділу, у разі його відсутності;

- заявою ОСОБА_4 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, як посадової особи Головного Управління Держпродспоживслужбу у Дніпропетровській області, який вимагає від нього, як з представника підприємства ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» неправомірної вигоди в розмірі 5000 грн, за прискорення та видачу експлуатаційного дозволу оператора потужностей (т.2 а.п.16);

-витягом з мережі Інтернету, що Головне Управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області здійснює адміністративні послуги щодо видачі дозволу для провадження діяльності операторів потужностей (об’єктів), які займаються виробництвом харчових продуктів, підконтрольних державній службі ветеринарної медицини та для агропродовольчих ринків у строк 30 календарних днів, за 234 гривні 26 копійок з ПДВ за один дозвіл (санітарний паспорт), керуючись законодавством України та при наявності вичерпного переліку документів, необхідних для надання адміністративної послуги (т.2 а.п.19-28);

- довіреністю від 17.10.2016 року, виданого директором ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» ОСОБА_11 - ОСОБА_4, який відповідно довіреності уповноважений представляти інтереси ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ в Центрі надання адміністративних послуг Дніпропетровської міської ради з питань подання заяви (з правом підпису) і документів до неї та отримання результатів надання адміністративної послуги у тому числі і документів дозвільного характеру, отримувати дозвільні документи в органах державної влади, представляти інтереси Товариства в органах державної влади, підписувати від імені Товариства всі інше документи, пов’язані з виконанням дій за цією довіреністю (т. 2 а.п. 37);

- копіями правовстановлюючих та дозвільних документів на ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ», яке відповідно до цих документів може проводити певні роботи, у тому числі здійснювати діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями, оптової торгівлі м’ясом, м’ясними продуктами, рибою, ракоподібними та молюсками та інше (т. 2 а.п. 38-46);

- листом від 17.11.2016 року т.в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області ОСОБА_12 - керівнику ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» ОСОБА_11 про повідомлення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу оператору потужностей (об’єкту) на складське приміщення Товариства за адресою: вулиця Запасна,7 у м. Дніпро, у зв’язку із відсутністю оснащення холодильними обладнанням приміщень та інформації щодо відокремлення зберігання продуктів тваринного походження, розбіжностями, щодо фактичної та юридичної адреси підприємства (т.2 а.п.47);

- договором суборенди для здійснення та використання господарської діяльності холодильної камери № 29 від 26.09.2016 року, загальною площею 50 кв.м та складається з чотирьох окремних приміщень площею 10 кв. м кожна та коридору, між фізичною особою ОСОБА_13 та директором ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» ОСОБА_11 за адресою: вулиця Запасна,7 у м. Дніпро (т.2 а.п.66-70);

- направленням № 1221 від 24.11.2016 року на проведення позапланового обстеження щодо отримання експлуатаційного дозволу для потужності (об’єкта) з виробництва та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ», розташованого по вул.Запасній, 7 м. Дніпро, посадовими особами, а саме: головний спеціаліст відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області ОСОБА_7 та провідний спеціаліст відділу організації протиепізоотичної роботи ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області ОСОБА_2, у строк з 25.11.2016 року по 28.11.2016 року (т. 2 а.п. 71);

- актом перевірки дотримання вимог законодавства у галузі ветеринарної медицини №04/03-1221-25.11.2016 від 25.11.2016 року, підписаного посадовими особами ОСОБА_7 та ОСОБА_2 та виданого ОСОБА_4, відповідно до якого приміщення холодильних камер може орендоване для отримання «Експлуатаційного дозволу оператору ринку, що провадить діяльність пов’язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження» (т.2 а.п.72-76);

- експлуатаційним дозволом №а-UA-04-23-14-XVI-SP,PS від 29.11.2016 року, наданого ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» за адресою: м.Дніпро, вул.Запасна,7, на «Інші харчові продукти тваринного походження. Потужність зі зберігання, реалізації», підписаного начальником ГУ ОСОБА_10 (т.2 а.п.77);

- протоколом огляду місця події від 30.11.2016 року та фототаблиці до нього, під час якого оглянуті добровільно видані ОСОБА_4 наступні речі: фрагмент паперу формату А4 білого кольору із рукописним написом та цифрами написаного олівцем, а саме: «5168 7559 3046 7291, ОСОБА_14»; фіскальний чек ПАТ КБ «Приват Банк» про переказ готівки 25.11.2016 року у відділенні банку по пр. Кірова, 66 м.Дніпро - отримувач ОСОБА_6 у сумі 5000 грн., які визнані речовими доказами по справі (т.2 а.п.80-84;85-86);

- копіями документів про оформлення картки ПАТ КБ «Приват Банк» на дочку обвинуваченого ОСОБА_6 – ОСОБА_6, витягу із особистого рахунку №5168 7559 3046 7291 на ім’я дочки обвинуваченого ОСОБА_2 - «Шилова Ірина Дмитрівна», відповідно до якого 25.11.2016 року о 17 год. 01 хв. була поповнена картка готівкою у відділенні КБ «Приват Банк» по пр. Кірова,66 м.Дніпро на суму 5000 грн.; матеріалами фото фіксації, які стали підставою для реєстрації карткового рахунку ПАТ «Приват Банк» на дочку обвинуваченого ОСОБА_2 – ОСОБА_6 та диском-носієм фотоматеріалів з банкомату, де зафільмовано обвинувачений ОСОБА_2, коли він знімав кошті з рахунку своєї дочки ОСОБА_15, використовуючи оформлену на неї картку, куди за переказом для нього потерпілим ОСОБА_4 надійшли 5000 гривень, які визнані речовими доказами по справі (т.2 а.п.98-105; 106-107);

- особовою карткою №28 на ім’я ОСОБА_2, з якої вбачається, що згідно наказу №197-К від 19.07.2016 начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області - ОСОБА_2 призначено на посаду провідного лікаря ветеринарної медицини - епізоотолога відділу організації протиепізоотичної роботи Управління безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (т.2 а.п.130-137);

-протоколом обшуку від 12.12.2016 року приміщення Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, розташованого по вул.Філософській, 39а м.Дніпро, згідно якого було виявлено та вилучено в кабінеті №303: акт перевірки дотримання вимог законодавства у галузі ветеринарної медицини №04/03-1221-25.11.2016 від 25.11.2016 ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ»; журнал обліку місцевих відряджень Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; в ході особистого обшуку ОСОБА_2 було виявлено та вилучено: пластикові картки ПАТ КБ «Приват Банк» №№: 4405 8823 1080 1547, 5168 7573 0596 5073, 5168 7556 1815 4856; дві флеш –носії; тимчасове службове посвідчення на ім’я ОСОБА_2; мобільний телефон «Самсунг». З робочого місця ОСОБА_2 був вилучений системний блок «Advance» інвентарний номер №10480860. В кабінеті №204 були вилучені: журнал №1 документообігу адміністративних послуг, що надходять через ЦНАП ДМР ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області; прозорий файл №1, в якому знаходяться: експлуатаційний дозвіл №а- UA-04-23-14-XVI-SP,PS від 29.11.2016 року, виданого ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ», заява на отримання експлуатаційного дозволу за підписом ОСОБА_11, направлення №1221 від 24.11.2016 року, наказ №1000-ПО від 24.11.2016 за підписом ОСОБА_10, договір №29 суборенди холодильної камери від 26.09.2016 року та додатки до нього; прозорий файл №2, в якому знаходяться: повідомлення про відмову у видачі документу дозвільного характеру №7/54 від 17.11.2016 року, заява ОСОБА_11 від 17.10.2016 року, направлення на обстеження №4.2/4557 від 21.10.2016 року, лист №97 від 17.10.2016 року ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» за підписом ОСОБА_11, копія квитанції №892110015, копія довіреності на ім’я ОСОБА_4 від ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ», лист №626 від 15.11.2016 року на ім’я ОСОБА_10 за підписом ОСОБА_16, журнал реєстрації санітарних паспортів на спеціалізовані автомобілі для транспортування харчових продуктів та продовольчої сировини, виданих Головним Управлінням Держпродспоживслужбою в Дніпропетровській області від 23.05.2016 року, журнал реєстрації санітарних паспортів на спеціалізовані автомобілі для транспортування продуктів харчування та продовольчої сировини (т.2 а.п.148-153);

- Положенням про відділ організації протиепізоотичної роботи Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, з якого вбачається, що відділ організації протиепізоотичної роботи входить до складу Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління.

Відповідно до п.6 частини 1 Положення - працівники Відділу організації протиепізоотичної роботи, на яких покладено функції нагляду, є за посадами державними інспекторами. Крім того, відповідно до розділу 1 частини 2 Положення Відділ організації протиепізоотичної роботи відповідно до покладених на нього завдань у галузі ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів забезпечує проведення ветеринарно-санітарних нагляду (контролю), з метою охорони території України від занесення збудників особливо небезпечних хвороб тварин, включених до списку МЕБ, з територій інших держав або карантинних зон, здійснює державний нагляд (контроль) за діяльністю суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції (сировини) (т.2 а.п.154-159);

- посадовою інструкцією провідного лікаря ветеринарної медицини – епізоотолога відділу організації протиепізоотичної роботи управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (т.2 а.п.125-128);

- протоколом обшуку від 12.12.2016 року в період часу з 15 год. 50 хв. до 13 год. 10 хв., АДРЕСА_1, в ході якого за місцем свого проживання ОСОБА_2 добровільно видав банківську картку КБ «Приват Банк» №5168755930467291, яку оформлено на ім’я дочки обвинуваченого ОСОБА_2 - «Шилову Ірину» (т.2 а.п.176-179);

-постановою від 09.11.2016 року прокуратури про проведення контролю за вчинення злочину та розсекреченим протоколом контролю за вчиненням злочину від 28.11.2016 року час 09 год.28 хв.-10 год.11 хв., слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_17, з якого вбачається наступне: 25.11.2016 близько 13 години 45 хвилин ОСОБА_4 прибув за адресою: місто Дніпро (Дніпропетровськ), вулиця Запасна,7, де знаходиться орендоване приміщення для зберігання харчових продуктів ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ». Там за попередньою домовленістю ОСОБА_4 зустрівся із головним спеціалістом Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який прибув на транспортному засобі «DAEWOO IANOS», сірого кольору, держ. АЕ 5477 ЕК, після чого ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_4 присісти до вищезазначеного транспортного засобу та почав слідувати в сторону проспекту Слобожанський ( проспекту Правди), в місті Дніпро (Дніпропетровськ). В ході розмови з останнім, ОСОБА_2 передав фрагмент паперу, на якому було зазначено номер банківській карти КБ «Приват Банк» №5168755930467291, виданої на ім’я ОСОБА_6. Після цього ОСОБА_2 додав, що на дану картку необхідно до кінця дня перерахувати грошові кошти в розмірі 5000 гривен, для того щоб отримати позитивне рішення по дозволу оператора потужностей, а також те, що після перерахування вказаних грошових коштів, ОСОБА_4 зможе отримати дозвіл 29 листопада 2016 року.

На цьому розмова між ними була закінчена, після чого ОСОБА_2 зупинився біля ТРЦ «Мост Сіті Центр», що по вул.Глинкі, 2 у м. Дніпро, де ОСОБА_4 попрямував до відділення «ПриватБанку», розташованого за адресою: місто Дніпро (Дніпропетровськ), проспект Олександра Поля (проспект Кірова),66 де о 17:01 год. здійснив перерахування 5000 гривень на вищезазначений картковий рахунок (т.2 а.п.228-232;234);

- висновком судово–почеркознавчої експертизи №29/1.1-29 від 20.01.2017 року, згідно якого підпис від імені ОСОБА_7 в акті перевірки дотримання вимог законодавства у галузі ветеринарної медицина №04/03-1221-25.11.2016 року від 25.11.2016 року в графі: «Цей акт складеного в м.Дніпропетровську» - виконаний ОСОБА_7 (т.3 а.п.10-14);

- висновком судово-почеркознавчої експертизи №29/1.1-35 від 24.01.2017 року, згідно якого цифрові та рукописні записи: «5168 7559 3046 7291 ОСОБА_14» на фрагменті паперу, найбільшими розмірами 150 мм х 105 мм, виконані «Шиловим Дмитром Олеговичем» (т.3 а.п.24-28);

- речовими доказами: експериментальні, вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_2, електронні носії інформації з інвентарними номерами №432т від 25.11.2016 та №462т від 30.11.2016 року (т.3 а.п.29; 194);

- листом від 19.01.2017 року №12/501, виданого начальником ГУ Держпродспоживслужбою в Дніпропетровській області про те, що ОСОБА_2 перебуває на посаді провідного лікаря ветеринарної медицини – епізіотолога відділу організації протиепізоотичної роботи управління безпечності харчових продуктів. За своїми посадовими обов’язками цю посаду можливо віднести до категорії «службова особа», оскільки у посадовій інструкції провідного лікаря присутні функції представника влади в частині здійснення контролю за ветеринарно-санітарними заходами з метою охорони території області від занесення збудників особливо небезпечних хвороб тварин, контролю своєчасного встановлення карантину у разі виникнення заразних хвороб тварин, виконання карантинних та інших ветеринарно-санітарних заходів в інфікованій та буферній зонах, контролю виконання заходів з профілактики, діагностики та ліквідації інфекційних інвазійних хвороб тварин та інші представницькі функції, викладені у розділі 2 посадової інструкції;

- протоколом огляду місця події від 18.01.2017 року за участю ОСОБА_2, вилучених під час проведення обушку по вул.Філософській, 39а м.Дніпро: тимчасового посвідчення №93 на ім’я ОСОБА_2, пластикових карток КБ «Приват Банк», мобільного телефону «Самсунг», флеш-носіїв (т.3 а.п.32-49);

- протоколом огляду від 18.01.2017 року – комп’ютерного системного блоку, який належить ОСОБА_2, вилученого під час проведення обшуку по вул.Філософській, 39а м.Дніпро, визнаного речовим доказом по справі (т.3 а.п.51-81;170-171);

- протоколом огляду місця події від 19.01.2017 року – вилучених документів та трьох журналів під час проведення обшуку по вул.Філософській, 39а м.Дніпро; пакета документів щодо відмови у видачі документів дозвільного характеру ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ»; документів, які стали підставою для видачі експлуатаційного дозволу ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» та визнані речовими доказами по справі (т.3 а.п.84-144,145,153; 170-171);

- протоколом огляду від 27.01.2017 року – пластикової картки № 5168 7559 3046 7291 КБ «Приват Банк», яка належить ОСОБА_6, та визнана речовим доказом по справі (т.3 а.п.224-226; 229-230);

- протоколом огляду від 23.01.2017 року – ДВД-диску із відеозаписом проведення обшуку по вул.Філософській,39 м.Дніпро 12.12.2016 року, визнаного речовим доказом по справі (т.3 а.п.179-181,182);

- протоколом огляду місця події від 27.01.2017 року та довідкою Головного спеціалісту відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарії Управління Держпродспоживслужбою в м. Дніпропетровську ОСОБА_18 – складського приміщення №22 (холодильна камера-низькотемпературна), розташована на 2-му поверсі будівлі ДО «Комбінат салют» по вул.Запасній,7 м.Дніпро; під час огляду встановлено, що у приміщенні зберігається рибна продукція, стіни приміщення на момент огляду мають пошкодження штукатурки, яка осипається на підлогу, термометр відсутній, потребує захисні плафони, спостерігається намерзання «шуби більше 2-х см льоду» (т.3 а.п.203-211);

- розсекреченими протоколами від 08.12.2016 року про результати аудіо -, відео контролю за вчиненням злочину відносно ОСОБА_2 на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.11.2016 року; як вбачається з протоколу, знаходячись у своєї машини ОСОБА_2 (позначений Д), пропонує ОСОБА_4 (позначений М), передати неправомірну вигоду для нього, мовою оригінала, «можеш оставить, можеш на карточку», при цьому наполягає «либо сегодня либо никогда», «нет, или сегодня либо никогда». Також ОСОБА_2 при розмові пропонує ОСОБА_4 наступне: «Оставлю номер карточки туда скинете, так проще будет. Нужно сделать до 4 ориентировочно» та передає ОСОБА_4 аркуш паперу, де написане олівцем «5168-7559-3046-7291». ОСОБА_4 виходить з машини (т.3 а.п.186-187, 189-193);

- протоколом огляду від 27.01.2017 року – двох електронних носіїв інформації, які містять відеозаписи, на яких зафіксовано перебування ОСОБА_2 та представника ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» 25.11.2016 року на території складського приміщення, під час якого ОСОБА_2 проводив обстеження приміщення з метою подальшого прийняття рішення для видачі експлуатаційного дозволу. Після проведення обстеження ОСОБА_2 та представник ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» ОСОБА_4 направились до транспортного засобу, де під час розмови в автомобілі видно як у ОСОБА_4 з’являється у руці фрагмент паперу формату А4, на якому зазначено номер картки, прізвище власника карти та перша буква імені написані рукописним текстом. Після чого ОСОБА_4 залишив транспортний засіб (т.3 а.п.221-223);

Обвинувачений ОСОБА_2 як під час досудового розслідування так і під час судового розгляду свою провину не визнав, посилався на те, що він не отримував від ОСОБА_4 неправомірну вигоду (хабар) у вигляді грошових коштів розміром 5000 грн., а ці гроші є його особистими.

Судом не приймається до уваги ці покази ОСОБА_2, оскільки його винуватість знайшла своє підтвердження під час судового розгляду.

Судом беруться до уваги усі докази у сукупності з точки зору достатності та взаємозв’язку, яким надана оцінка.

Так, ОСОБА_4 на судовому слідстві давав послідовні покази, які об’єктивно підтверджуються аудіо, та відеовізуальними записами, висновками експертизи та іншими доказами по цій справі і у суду немає підстав ставити під сумнів правдивість показів потерпілого.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 щодо того, що зі сторони працівників правоохоронних органів було підбурювання ОСОБА_2 до провокації підкупу як заздалегідь підготовлену, судом відхиляються за наступних підстав.

На думку сторони захисту, з боку працівників поліції була наявна провокація, обґрунтувавши це тим, що заява про злочин від ОСОБА_4, вже була заздалегідь підготовлена та чекала коли її «запустять у хід», підібравши вдалий час для цього.

Але, на думку суду, у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 відсутня провокація вчинення злочину з метою його викриття, оскільки заява про вчинення злочину до правоохоронних органів була подана приватною особою – представником за довіреністю ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» ОСОБА_4 після розмови (02.11.2016 року) із ОСОБА_2, а саме – 03.11.2016 року (т.2 а.п. 16), під час якої ОСОБА_4 сприйняв це як вимагання грошей з нього за вирішення питання щодо прискорення видачі дозвільних документів. При цьому в ході судового слідства, учасниками судового розгляду не були заявлені заперечення щодо дат зустрічей між ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Тобто, ОСОБА_4, як приватна особа, за своєю ініціативою подав заяву про кримінальне правопорушення та почав співробітничати з поліцією в той момент, коли у нього з’явилось переконання у тому, що від нього очікується передача неправомірної вигоди. (рішення ЄСПЛ «Шеннон проти Сполученого Королівства, «Мілінііне проти Литви», «Горгиєвський проти колишньої Югославської Республіки Македонія»).

Перевіряючи досліджені докази на наявність ознак провокації чи підбурення обвинувачених на вчинення злочину, суд виходить з того, що підбурювання з боку поліції, прокуратури, СБУ, інших установ тощо, має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб’єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений. Аналіз зафіксованих під час НСРД розмов ОСОБА_2 з ОСОБА_4, поза всяким розумним сумнівом доводить відсутність провокації чи підбурення з боку як самого ОСОБА_4, так і правоохоронних органів, оскільки ОСОБА_2 під час спілкування з останнім активно схиляв ОСОБА_4 до надання неправомірної вигоди.

Так, з розсекречених протоколів від 08.12.2016 року про результати аудіо -, відео контролю за вчиненням злочину відносно ОСОБА_2, вбачається, що оглядаючи приміщення ОСОБА_2 висував вимоги щодо приведення морозильника в нормальний стан, вивезення сміття, усунення недоліку в частині кількості морозильних камер та умов зберігання риби та іншої продукції, а, далі, після огляду приміщення, знаходячись у своєї машини ОСОБА_2 (позначений Д), пропонує ОСОБА_4 (позначений М), передати неправомірну вигоду для нього, мовою оригінала, «можеш оставить, можеш на карточку», при цьому наполягає «либо сегодня либо никогда», «нет, или сегодня либо никогда». Також ОСОБА_2 при розмові пропонує ОСОБА_4 наступне: «Оставлю номер карточки туда скинете, так проще будет. Нужно сделать до 4 ориентировочно» та передає ОСОБА_4 аркуш паперу, де написане олівцем «5168-7559-3046-7291». ОСОБА_4 виходить з машини (т.3 а.п.186-187, 189-193).

Суд відхиляє доводи з боку захисту щодо вимог до понятих, які брали участь при проведенні певних слідчих дій під час досудового розслідування, оскільки порушень з приводу цього судом не встановлено, відсутні суперечності щодо вимогам ч. 7 ст. 223 КПК України.

Суд також відхиляє доводи сторони захисту щодо твердження відносно ОСОБА_4, як підбурювача, провокатора обвинуваченого ОСОБА_2, оскільки перший у минулому був потерпілим за аналогічними обставинами по кримінальній справі, виходячи з того, що суд не має відомостей які свідчили, що ОСОБА_4 є агентом певної спецслужби або працює «агентом під прикриттям», та вважає викладені обставини щодо потерпілого збігом певних життєвих обставин.

Крім того, згідно рішення ЄСПЛ по справі «Раманаускас проти Литви» (п. 55) «підбурювання з боку поліції має місце там, де задіяні посадові особи – співробітники служб безпеки або особи, що діють за їх розпорядженням – не обмежувані фактично пасивною слідчою діяльністю, а такі, що здійснюють такий вплив на особу, як підбурювання до вчинення злочину, що в іншому випадку не був би вчинений, з метою забезпечити докази й почати карне переслідування…»

Оскільки, ОСОБА_4 звернувся після неправомірних дій щодо вимагання з нього ОСОБА_2 неправомірної вигоди, в розумінні рішення Європейського суду, це не є підбурюванням (справа «Сєкєйра проти Португалії»).

Далі, посилання обвинуваченого ОСОБА_2 про того, що він не має відповідних повноважень з підпису дозвільних документів та не є службовою особою, а інкримінована йому кваліфікаційна ознака «вимагання» не є доведеною стороною обвинувачення, судом відхиляються по наступним підставам.

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво», згідно якого відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або таких, які вона не уповноважена була вчиняти, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

Відповідно до переліку завдань, обов’язків та повноважень, висвітлені у посадовій інструкції провідного лікаря ветеринарної медицини – епізоотолога відділу організації протиепізоотичної роботи управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії ГУ Держспоживслужби в Дніпропетровській області, посаду яку на момент отримання хабара займав ОСОБА_2, останній «…приймає участі в контролі діяльності юридичних та фізичних осіб, які провадять ветеринарну практику, пов’язану з виконанням обов’язкових або необхідних протиепізоотичних заходів…».

Тобто, ОСОБА_2 мав доступ до документів, мав повноваження щодо вчинення певних дій стосовно них, вплинути на те, в якому виді вони будуть підписані, строки їх підписання, реєстрацію та інше. Це підтверджується наданими суду поясненнями свідка ОСОБА_10, про те, що ОСОБА_2, якому було доручено провести огляд та скласти акт огляду складських приміщень по вул. Запасній, 7 у м. Дніпро, надано йому вже були готові документи на підпис, питань щодо оформлення цих документів у нього не було.

Далі, законодавцем є чітке визначення поняття «службової особи», яке закріплено в примітках ст. 364 КК України, а саме те, що службова особа – це особа, яка постійно чи тимчасово здійснює функції представників влади, а також обіймає постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.

Частинами третьою, четвертою та п'ятою пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про хабарництво передбачено, що організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном.

Згідно листа начальника ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області ОСОБА_10 посада ОСОБА_19, яку він займає, відноситься до категорії «службова особа» (т.2 а.п. 24). Тому, зауваження та заперечення обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що він не є службовою особою, оскільки він не виконує організаційно – розпорядчі та адміністративно – господарські функції, спростовуються вищенаведеними нормами Закону.

Щодо заперечення обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 про те, що стороною обвинувачення не доведено яким чином ОСОБА_4 грошові кошти були зараховані на банківську картку, не встановлено власника цієї банківської картки та зв’язок між власником банківського рахунку та ОСОБА_4, суд приходить до наступного.

Згідно диспозиції ст. 368 КК України вимагання хабара визначається вимаганням службовою особою хабара з погрозою вчинення або не вчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть завдати шкоди правам чи законним інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення службовою особою умов, за які особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Із законодавчого визначення розуміння вимагання хабара ця ознака може бути поставлена у вину, якщо винна особа з метою одержання хабара, погрожуючи вчиненням або не вчиненням таких дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам, того, хто дає хабар із метою запобігання шкідливим наслідкам чи законним інтересам. Тобто, законність прав і інтересів, які хабародавець захищає шляхом дачі хабара, має бути однією із основних і обов’язкових ознак вимагання.

В судовому засіданні не було доведено, що потерпілий ОСОБА_4 був зацікавлений у незаконній неправомірній поведінці службової особи – ОСОБА_2, провокував його до вимагання ним неправомірної вигоди, а сама кваліфікаційна ознака «вимагання» не потребує чіткого та конкретного визначення яким чином повинна бути передана неправомірна вигода та його зв’язок із отримувачем банківського рахунку та його відправником.

Крім того, суд не погоджується та відхиляє твердження з боку захисту, що оскільки ОСОБА_4 не був працевлаштований у ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ», а тому це свідчить про його особисту зацікавленість та правоохоронних органів у створенні умов щодо провокації, підбурення ОСОБА_2 до отримання неправомірної вигоди, оскільки ОСОБА_4В діяв на підставі довіреності ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ», яка була йому видана та підписана керівником Товариства, та повністю відповідає вимогам стосовно форми довіреності, її реквізитам, затвердження керівником, де було зазначені та встановлені права ОСОБА_4, як представника Товариства в тому числі з питань подання заяви (з правом підпису) і документів до неї та тримання результатів надання адміністративної послуги у тому числі і документів дозвільного характеру, отримувати дозвільні документи в органах державної влади, представляти інтереси Товариства в органах державної влади, підписувати від імені Товариства всі інше документи, пов’язані з виконанням дій за цією довіреністю. Наявність такої довіреності взагалі може і не потребувати на час її дії обов’язкового працевлаштування певного представника за трудовим договором. На теперішній час ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» існує, формування Товариства закінчено 07.08.2016 року, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру станом на 2018-11-27, як юридична особа, не перебуває в процесі закриття або ліквідації.

Суд відхиляє твердження ОСОБА_2, що «він не був у штаті» ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, оскільки з особової картки №28 на ім’я ОСОБА_2 вбачається, що згідно наказу №197-К від 19.07.2016 начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області - ОСОБА_2 призначено на посаду провідного лікаря ветеринарної медицини - епізоотолога відділу організації протиепізоотичної роботи Управління безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на підставі заяви обвинуваченого, на основну роботу, він був ознайомленний з правилами внутрішнього «службового та трудового розпорядку».

Посилання захисту на недопустимість доказів, а саме відомостей, які викладені в протоколах про результати здійснення оперативно-технічних заходів, зафіксованих носіях інформації, суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Так, за правилами статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Докази повинні бути належними та допустимими в розумінні ст.ст. 85-86 КПК України. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» правову основу оперативно-розшукової діяльності, окрім іншого складає КПК України. Згідно ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності за наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право: негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки, здійснювати аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно з положеннями статей 260, 263-265 КПК України.

Прийняття рішення про проведення оперативно-розшукових заходів, подання та розгляд відповідних клопотань, проведення оперативно-розшукових заходів, фіксація та використання їх результатів, проведення цих заходів до постановлення ухвали слідчого судді та інші питання їх проведення регулюються згідно з положеннями глави 21 КПК України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, щодо мети проведення оперативно-розшукових заходів, суб'єкта ініціювання та проведення цих заходів, обґрунтування клопотання про їх проведення та підстав для його задоволення слідчим суддею, використання результатів оперативно-розшукових заходів та інших питань, обумовлених специфікою мети їх проведення.

Надаючи оцінку відсутності в матеріалах справи ухвал слідчого судді на проведення НСРД, суд виходить з того, що не відкриття матеріалів сторонами одна одній в порядку статті 290 КПК після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як докази. При цьому, відкриттю, окрім протоколів, у яких зафіксовано хід та результати проведення певних дій, в обов’язковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій (ухвали, постанови, клопотання), що забезпечить можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів.

Вирішення поставленого стороною захисту питання знаходиться в площині вирішення питання про те, чи забезпечена наданими суду доказами можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів НСРД як доказів.

Дійсно, не зважаючи на звернення суду до Апеляційного суду Дніпропетровської області,копії ухвали слідчого судді Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.11.2016 року, на підставі яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії у виді аудіо-відеоконтролю особи та зняття інформації стосовно ОСОБА_2, не були надані суду через те, що гриф таємності з зазначених ухвал не знято Апеляційним судом.

При цьому, під час судового розгляду були вжиті заходи перевірки допустимості результатів НСРД як доказів.

Зокрема, розсекречені протоколи від 08.12.2016 року про результати аудіо -, відео контролю за вчиненням злочину відносно ОСОБА_2 на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.11.2016 року, два електронних носія інформації від 25 та 30.11.2016 року, досліджені судом, поза всяким розумним сумнівом доводять, що негласні слідчі (розшукові) дії у виді аудіо-відеоконтролю особи та зняття інформації стосовно ОСОБА_2 проводилися виключно на підставі ухвали слідчого судді, а отримані в результаті таких негласних слідчих (розшукових) дій фактичні дані є належними та допустимими доказами у цьому кримінальному провадженні.

З огляду на викладене заперечення сторони захисту в цій частині також відхиляються.

Відхиляє суд твердження ОСОБА_2, що договір суборенди для здійснення та використання господарської діяльності холодильної камери № 29 від 26.09.2016 року, загальною площею 50 кв.м та складається з чотирьох окремих приміщень площею 10 кв. м кожна та коридору, не міг бути складений між фізичною особою ОСОБА_13 та директором ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» ОСОБА_11 за адресою: вулиця Запасна,7 у м. Дніпро, оскільки ОСОБА_13 станом на 08.02.2017 року припинив за власним рішенням свою підприємницьку діяльність з огляду на наступне.

Договір суборенди для здійснення та використання господарської діяльності холодильної камери № 29 від 26.09.2016 року, загальною площею 50 кв.м та складається з чотирьох окремних приміщень площею 10 кв. м кожна та коридору, який складений між фізичною особою ОСОБА_13 та директором ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ» ОСОБА_11 за адресою: вулиця Запасна,7 у м. Дніпро, існував між вказаними особами, що підтверджено документально.

Чотири окремі приміщення площею 10 кв. м кожна та коридор використовувались саме ОСОБА_11 для зберігання продукції.

Саме ці приміщення ОСОБА_2, як службова особа ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, обстежив - на проведення позапланового обстеження, коли йому керівництво «відписала» заяву Товариства щодо отримання експлуатаційного дозволу для потужності (об’єкта) з виробництва та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження ТОВ «ВР ГРУП ПРЕМІУМ», розташованого по вул.Запасній, 7 м. Дніпро.

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 безперешкодно були допущені охороною до приміщення, яке обвинувачений обстежив, тому слід вважати, що ОСОБА_4В не був сторонньою особою та мав доступ до приміщення

Жодних претензій з боку власника приміщення до сторін щодо складеного договору суборенди не висувалися, не оскаржувалося, в тому числі і судовому порядку.

Суд вважає, що заява ОСОБА_2 не впливає ніяким чином на доказовість його вини в скоєному кримінальному правопорушенні або на кваліфікацію злочину.

З вищевказаних та оцінених судом як докази, а саме, висновку судово-почеркознавчої експертизи №29/1.1-35 від 24.01.2017 року, розсекречених протоколів від 08.12.2016 року про результати аудіо -, відео контролю за вчиненням злочину відносно ОСОБА_2, протоколу огляду від 27.01.2017 року двох електронних носіїв інформації, які містять відеозаписи, на яких зафіксовано перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - 25.11.2016 року на території складського приміщення, під час якого ОСОБА_2 проводив обстеження приміщення з метою подальшого прийняття рішення для видачі експлуатаційного дозволу, вбачається, що обвинувачений спілкувався з ОСОБА_4 для узгодження певних обставин з реалізації свого злочинного умислу для передачі для нього неправомірної вигоди.

Ці розмови мали між собою ланцюговий взаємопов’язаний характер щодо події кримінального правопорушення, викладеної у обвинувальному акті, також підтверджують встановлені органом досудового розслідування обставини підготовки до злочину, коли ОСОБА_2 відмовлявся підготувати документи на видачу експлуатаційного дозволу при обстеженні приміщення, особисто наполягав в машині на передачу неправомірної вигоди одразу, та особисто надав ОСОБА_4 для передачі йому неправомірної вигоди банківські реквізити картки своєї дочки ОСОБА_6, при цьому власноручно написав їх на папері, який передав ОСОБА_4, що достовірно спростовує його твердження, нібито ОСОБА_4 взяв цей папір в машинне без його відома.

Зворотній ланцюг взаємопов’язаних між собою зустрічей, розмов, здійснених безпосередньо перед вчиненням злочину, логічно і безумовно вписується в картину подій, викладених у обвинувальному акті і підтверджує встановлені органом досудового розслідування обставини кримінального правопорушення.

Наведене в своїй сукупності свідчить про те, що ОСОБА_2 усвідомлено вчиняв дії, спрямовані на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_4, застосовуючи для цього розповсюджену схему - перерахування грошей на банківську карту іншої особи, у цьому випадку на картку своєї дочки, тобто діяв умисно та з корисливого мотиву.

Отже, враховуючи вищевикладене суд, приходить до наступних висновків.

1)до показів обвинуваченого ОСОБА_2 в частині невизнання своєї вини у скоєному кримінальному правопорушенні, з посиланням на провокацію хабара відносно нього, суд відноситься критично, оскільки його вина повністю доказана сукупність викладених вище доказів, а не визнання вини обвинуваченим – є його правом на захист;

2) відсутність провокації підтверджується: фактом подання ОСОБА_4 заяви про кримінальне правопорушення, про що свідчить добровільність волевиявлення; відсутністю відомостей, встановлених в ході судового розгляду про контактування правоохоронних органів з обвинуваченим до його затримання, що унеможливлює провокацію з їх боку; відомостями, отриманими в ході НСРД, а саме озвучення ОСОБА_2 необхідної суми, яка в подальшому стала предметом кримінального правопорушення; відсутністю відомостей, які б свідчили про факт вмовляння ОСОБА_4 обвинуваченого йому допомогти за винагороду;

3) суд відноситься критично до твердження обвинуваченим ОСОБА_2 про те, що він не мав повноважень підписувати дозвільні документи, оскільки останній, будучи прийнятим на посаду провідного лікаря медицини – епізоотолога, тобто пропрацювавши вже певний час, вільно міг орієнтуватись у питаннях, пов’язаних із видачею дозвільних документів , користуючись своїм статусом та можливістю посприяти ОСОБА_4 щодо скорішого отримання дозвільних документів;

4). оперативно-розшукові заходи до проведення яких залучався ОСОБА_4 проведені не ним самим , як громадянином, який не мав на те законного права, а із його залученням на підставі ст. 8 Закону п.14) (використовувати конфіденційне співробітництво згідно з положеннями статті 275 Кримінального процесуального кодексу України). В ході проведення вказаного оперативно-розшукового заходу отримано достатні відомості про наявність в діях ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення, за наслідком чого відомості внесено до ЄРДР.;

5) судом надана оцінка і доводам захисту про те, що речові докази не в повному обсязі були відкриті стороні захисту відповідно до вимог ст. 290 КПК України.

Суд зазначає, що виходячи з положень ст.26 КПК України відповідно до якої сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, згідно матеріалів кримінального провадження обвинуваченому та його захиснику були надані всі матеріали кримінального провадження для ознайомлення, в яких крім іншого містяться і протоколи про результати здійснення оперативно-технічних заходів та зафіксованими на носіях інформації (флеш носії) аудіо-відео файлами. Крім того, суд зазначає, що безпосередньо в судовому засіданні під час судового розгляду за участю учасників всі надані сторонами речові докази, документи, звуко-, відеозаписи були досліджені в повному обсязі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_2 у скоєному кримінальному правопорушенні поза всяким розумним сумнівом доведена і підтверджується обсягом досліджених судом в судовому засіданні доказів в їх сукупності та взаємозв’язку та не викликають у суду сумнівів. Недопустимих доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи судом встановлено також не було.

Оцінивши зазначені докази, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість і достовірність. Наведені докази повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого. Порушень вимог закону щодо відкриття доказів стороні захисту, суд не вбачає.

Також, суд зазначає, що належних та допустимих доказів захисту на спростування доводів обвинувачення під час судового розгляду суду не надано.

Під час вирішення питання про допустимість доказів важливе значення має істотність порушення прав і свобод людини, а тому не усі порушення, допущені сторонами при збиранні доказів, є підставою для визнання доказів недопустимими, а відтак і вирішення питання про порушення права на справедливий суд. З огляду на зазначене суд приходить до висновку про відсутність процесуальних порушень з боку сторони обвинувачення, що могли вплинули на об’єктивність та повноту обставин, що підлягають доказуванню відповідно до вимог ст. 91 КПК України.

Суд розцінює відповідні покази ОСОБА_2 як усталену модель захисту, форму реалізації права на захист і бажання уникнути кримінальної відповідальності і покарання за вчинений злочин.

Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_2О не скоєно кримінального правопорушення, та недійсності окремих доказів судом відхиляються, оскільки вони зводяться до особистого тлумачення норм матеріального та процесуального закону і хибній оцінці одиничних доказів. При цьому, сторона захисту оцінює і тлумачать такі докази на свій лад, вибірково, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність.

А тому суд, дослідивши та оцінивши всі докази по справі, вважає, що винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України доведена у повному обсязі.

Суд вважає, що стороною обвинувачення доведено вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення в повному обсязі.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2, що виразилися в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за частиною 3 статті 368 КК України (в редакції Закону України № 770-VIII від 10 листопада 2015 року).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу, обставини, що пом'якшують покарання.

Обставини, які обтяжують покарання згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

ОСОБА_2 провину не визнав, у вчиненому не розкаявся, скоїв умисний тяжкий злочин в сфері корупції, який представляє велику небезпеку, посягає на суспільні відносини, що забезпечують нормальну службову діяльність в окремих ланках державного апарату, а, також, управління окремих установ, своїми діями підірвав віру громадян у державу, тим самим порушив інтереси держави.

Між тим, ОСОБА_2 раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, характеризується позитивно, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, має статус багатодітної сім’ї, тому суд вважає можливим призначити йому покарання у виді позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на певний строк.

При цьому суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

При цьому суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

На підставі викладеного, з урахуванням викладеного, , суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2, та попередження нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки підстави для призначення покарання більш м’якого, ніж передбачене законом, судом не встановлені, виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

Також, обвинуваченому підлягає призначенню обов’язкові додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та конфіскації майна.

Суд також враховує, що визнання судом обвинуваченого винуватим у вчиненні корупційного злочину за приписами ст. 75 КК України виключає можливість звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Потерпілий ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди в сумі 5000 грн. (т.2 а.п.65) Свої позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовується, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді провідного лікаря ветеринарної медицини – епізіотолога Держспоживслужби в Дніпропетровській області вимагав та отримав від нього (ОСОБА_4В.) неправомірну вигоду у розмірі 5000 грн. 00 коп.

Обвинувачений ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав в повному обсязі.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди від злочину всього на суму 5000 грн. 00 коп. є обґрунтованими, підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами і на підставі ст.ст.16,1166 ЦК України, відповідно до ст.ст. 127,128 КПК України, підлягають повному задоволенню.

У відповідності до ст.ст.124 ч.2, 126 ч.1 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати, а саме витрати на проведення у Дніпропетровському НДЕКЦ МВС України експертиз: №29/1.1-29 від 20.01.2017р. у сумі 1540 грн. 70 коп. (т.3 а.п.10-14); №29/1.1-35 від 24.01.2017р. у сумі 1980 грн. 90 коп. (т.3 а.п.24-28) - підлягають стягненню на користь держави з обвинуваченого ОСОБА_2

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді від 14.12.2016 року до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, термін якого сплив, після чого прокурором клопотання щодо запобіжного заходу обвинуваченому, суду не заявлялося.

Речовими доказами, вилученими документами, майном суд вважає необхідним розпорядитися у відповідності до положень ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371,373,374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.3 ст.368 КК України (в редакції Закону України № 770-VIII від 10 листопада 2015 року) і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років, з позбавленням права обіймати посади у сфері ветеринарії, в тому числі безпечності харчових продуктів на строк 3 (три) роки, з конфіскацією всього особисто йому належного майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обраховувати з часу приведення вироку до виконання.

Позовну заяву ОСОБА_4 задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 5000 (п’ять тисяч гривень) грн. 00 коп.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення у Дніпропетровському НДЕКЦ МВС України експертиз: №29/1.1-29 від 20.01.2017р. у сумі 1540 грн. 70 коп. (т.3 а.п.10-14); №29/1.1-35 від 24.01.2017р. у сумі 1980 грн. 90 коп. (т.3 а.п.24-28).

Речові докази, документи, речі: фрагмент паперу формату А4 із рукописним написом «5168 7559 3046 7291, ОСОБА_2 И», фіскальний чек ПАТ КБ «Приват Банк» від 25.11.2016 року; довідка – інформація про рух грошових коштів, матеріали фото-фіксації, диск лазерних систем зчитування, два прозорих файлу із оригіналами документів, ДВД-диск із відеоматеріалами обшуку по вул.Філософській,39 м.Дніпро; електронні носії інформації №132т від 25.11.2016 року та №462т від 30.11.2016 (т.2 а.п.85,16; т.3 а.п.169-171, 182; 194) – зберігати в матеріалах кримінального провадження; системний блок «ADVANCE» інвентарний номер №10480860 - повернути відповідальній особі ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (т.3 а.п.170-171); Журнали: «Реєстрації санітарних паспортів на спеціалізовані автомобілі для транспортування продуктів харчування та продовольчої сировини, виданих Управлінням Держпродспоживслужби в м. Дніпропетровську», «Документообігу адміністративних послуг, що надходять через ЦНАП ДМР», «Реєстрації санітарних паспортів на спеціалізовані автомобілі для транспортування продуктів харчування та продовольчої сировини, по ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області», «Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, журнал обліку місцевих відряджень м.Дніпро» - повернути до ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (т.3 а.п.170-171).

Решту речових доказів, вилучених у межах кримінального провадження, зберігати до вирішення питання про їх конфіскацію.

На вирок суду учасники судового провадження мають право подати апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням.

Головуючий: суддя: В.Л.Воробйов