Ухвала суду № 78358867, 06.12.2018, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 140/2310/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року м. Тульчин

Тульчинський районний суд

Вінницької області у складі: судді Саламахи О.В.,

за участю: секретаря Носулько К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Барановського О.Б.; обвинуваченого ОСОБА_1; захисника ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тульчинського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

Прокурор у судовому засіданні просив продовжити строк застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки ризики встановлені під час обрання запобіжного заходу не зменшились.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечили щодо заявленого прокурором клопотання, оскільки він необґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину.

В судовому засіданні встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 обрано ухвалою слідчого судді від 20.06.2017 строком на 60 днів, який неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 11.10.2018, і строк його спливає 10.12.2018.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

На підставі ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

За привалами ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Таким чином, оскільки обставини, які враховувались судами при обранні та продовженні обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінились, судовий розгляд кримінального провадження не закінчено, необхідність продовження даного запобіжного заходу обумовлена співрозмірністю з вчиненим злочином та завданими його діями наслідкам, за таких обставин клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 днів підлягає задоволенню.

З врахуванням вимог ч. 3 ст. 183 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно визначити розмір застави в межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий її розмір може забезпечити виконання останнім на час судового провадження покладених на нього обов'язків, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331, 350 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючому, за адресою: вул. Зелена, 58, с. Новомиколаївка, Новотроїцький район Херсонська область, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 12:50 год. 03.02.2019.

Визначити розмір застави, який здатний забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків - двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, після внесення якої ОСОБА_1 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

З дня внесення застави покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені п. 1-3, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; носити електронний засіб контролю, - не виконання яких тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави, визначити на час дії ухвали суду.

Ухвалу вручити обвинуваченому та прокурору, а також направити для виконання начальнику установи виконання покарань.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя