Рішення № 78355414, 06.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 грудня 2018 року № 826/10771/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить визнати неправомірними дії щодо не включення до грошового забезпечення для обрахунку пенсії сум матеріальної на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015-2017 роки, а саме за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 06.06.2017 року із включенням до грошового забезпечення матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 15 047,64 грн. та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 34 652,63 грн., з урахуванням виплат, які здійснювались позивачу в цей період.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем при проведенні перерахунку пенсії протиправно до грошового забезпечення не були віднесені матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачувалися відповідні страхові/соціальні внески.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за цим законом обчислюється виходячи з грошового забезпечення, до якого включаються тільки постійні виплати, а одноразові додаткові виплати, про які зазначає позивач, не входять до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, що Наказом Державної пенітенціарної служби України від 06.06.2017р. № 56/ОС-17 ОСОБА_1 звільнений зі служби через хворобу.

З 06.06.2017 року ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримую пенсію відповідно до положень Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992р. (далі - Закон № 2262-XII).

Позивач, вважаючи що перерахунок пенсії йому здійснено без урахування всіх складових грошового забезпечення 08.02.2018р. звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з проханням провести перерахунок його пенсії з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, з яких з яких нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок, зокрема, матеріальної допомоги та оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань). До заяви була додана довідка про додаткові види грошового забезпечення, які не враховані при нарахуванні пенсії, на які нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок.

Листом-відповіддю від 30.03.2018р. № 12682/03/С-1334/1 Головне управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило в здійсненні такого перерахунку з посиланням на ст. 43 Закон № 2262-XII та п.7 постанови КМ України № 393 від 17.07.1992р., відповідно до яких не зазначені такі види грошового забезпечення як матеріальна допомога на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, підстави для їх врахування при розрахунку середньої суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням для розрахунку пенсії.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач і звернувся з даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Даним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Приписами ч. 1 ст. 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до положень п. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Згідно з пунктами 3, 5 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено, зокрема, схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу; схеми окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, та надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, у тому числі установлювати: посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, за аналогічними посадами; здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення; надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Наведене вище вказує на те, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, премія, щомісячна додаткова грошова винагорода, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 31 серпня 2018 року у справі № 607/11772/16-а, від 31 серпня 2018 року у справі № 350/1370/16-а, від 22 листопада 2018 року у справі №344/10953/17.

Така позиція узгоджується і з постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року у справі № 21-314а14, який, аналізуючи положення статті 37 Закону № 3723-XII, статті 41 Закону № 1058-IV та статті 66 Закону № 1788-XII, дійшов висновку, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань, сума індексації заробітної плати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових потреб, на які нараховувався єдиний внесок на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються при обчисленні розміру пенсії.

Відповідно до довідок Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області № 4.3-1 від 31.01.2018р. та № 4.3-2 від 31.01.2018р., визначено додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.06.2015р. по 31.05.2017р., серед яких є грошова допомога на оздоровлення у сумі 15 047,64 грн. та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у сумі 34 652,63 грн. На вказані виплати нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не врахування грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань при обчисленні ОСОБА_1 розміру основної пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням зі служби, є протиправною.

У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не включення до грошового забезпечення для обрахунку пенсії ОСОБА_1 сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015-2017 роки, а саме за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (04116, АДРЕСА_2.; РНОКПП НОМЕР_1; адреса для листування: 02068, м. Київ. АДРЕСА_1) з 06.06.2017 року із включенням до грошового забезпечення матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 15 047,64 грн. та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 34 652,63 грн., з урахуванням виплат, які здійснювались ОСОБА_1 в цей період.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій