Рішення № 78355224, 06.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року м. Київ №826/3564/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У березні 2018р. позивач звернувся до суду з позовом до ГУ ПФУ у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу нарахованої пенсії у повному розмірі;

- зобов'язати відповідача виплатити позивачу грошову суму у розмірі 451223,11 грн., що складається з різниці між нарахованою і фактично виплаченою пенсією за період з 01.06.2016 до 01.03.2018;

- зобов'язати відповідача з 01.03.2018 нараховувати і виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимального розміру.

В обґрунтування позову зазначив, що з 2000р. йому була призначена пенсія за вислу-гою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з війсь-кової служби та деяких інших осіб". Вважає незаконним обмеження граничного розміру пенсію з червня 2016р., встановлене ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", оскільки пенсія йому призначена до наб-рання чинності цим Законом, а згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону таке обмеження пенсії на нього не поширюється. Також посилається на положення ст.ст. 22, 58 Конституції України щодо заборони обмеження прав і свобод людини і грома-дянина та відсутності зворотної дії закону в часі. Зазначив, що за період з червня 2016р. по березень 2018р. розмір нарахованої пенсії склав 682743,11 грн., а фактично виплачено за той же період пенсію у розмірі 231520 грн., різницю в чому просить стягнути.

Відповідач відзив на позов не подав, у зв'язку з чим суд вирішує справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов встановив наступні обставини та відповід-ні їм правовідносини.

Як стверджує позивач і проти чого не заперечив відповідач, позивачу у 2000р. призна-чено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Згідно з копією розрахунку пенсії за вислугу років від 01.06.2016 по пенсійній справі НОМЕР_2, призначеної (обчисленої) з 01.10.2011, підсумок пенсії позивача (з надбавками) становить 32491,95 грн., однак з урахуванням встановленого максимального розміру пенсії розмір пенсії, що виплачується позивачу, становить 10740 грн.

Також у цьому розрахунку зазначено, що підставою для перерахунку пенсії є поста-нова КМ України від 19.10.2016 №718 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу".

Згідно з копією розрахунку пенсії за вислугу років від 01.01.2018 підсумок пенсії пози-вача (з надбавками) становить 32698,03 грн., однак з урахуванням встановленого максималь-ного розміру пенсії розмір пенсії, що виплачується позивачу, становить 13730 грн.

Згідно з копією довідки ГУ ПФУ в м. Києві від 15.02.2018 №14/1683 сума пенсії пози-вача за період червень 2016р. - грудень 2017р. склала 204060 грн., у т.ч.: за червень-листопад 2016р. - 10268,50 грн. щомісячно; за грудень 2016р.-лютий 2017р. - 10279,86 грн. щомісячно; за березень 2017р. - 14949,42 грн.; за квітень-грудень 2017р. - 10740 грн. щомісячно.

Згідно з копією виписки по картковому рахунку позивача за період 01.12.2017 по 28.02.2018 йому виплачено пенсію за січень, лютий 2018р. по 13730 грн. щомісячно.

Спірні правовідносини виникли у сфері пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, та стосуються правомірності обмеження максималь-ного розміру пенсії позивача і стягнення різниці у розмірі пенсії.

Згідно із ст. 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодав-чого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надба-вок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщи-ною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може переви-щувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Цим же Законом викладено в новій редакції ч. 5 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262), якою встановлено максимальний розмір пенсії (з ураху-ванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особ-ливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодав-ством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) макси-мальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Законом України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодав-чих актів України", який набрав чинності з 01.01.2016 (із змінами, внесеними згідно із Зако-ном України від 06.12.2016 №1774-VIII), було доповнено ч. 5 ст. 43 Закону №2262 наступним положенням: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.".

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" дія положень цього Закону щодо виз-начення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються почи-наючи з 1 січня 2016 року.

У подальшому до ст. 43 Закону №2262 вносилися зміни і доповнення, з урахуванням яких частина 5 вважається частиною 7.

Отже, як вбачається у період з 01.01.2016 по 31.12.2017 діяло обмеження максималь-ного розміру пенсії в розмірі 10740 грн. відповідно до Закону України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". З урахуванням встанов-леного на 2018р. розміру прожиткового мінімуму на одну особу для осіб, які втратили праце-здатність, згідно із законами України від 07.12.2017 №2246-VIII "Про державний бюджет Ук-раїни на 2018 рік" і від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" максимальний розмір пенсії з 01.01.2018 склав 13730 грн.

Водночас, як встановлено судом, позивачу призначено пенсію у 2000р., тобто до наб-рання чинності законами України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", у зв'язку з чим та згідно з перехідними положе-ннями цих Законів норми щодо визначення максимального розміру пенсії до позивача не застосовуються.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі №1-38/2016 визнано неконституційним положення ч. 7 ст. 43 Закону №2262, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим катего-ріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з ураху-ванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особ-ливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодав-ством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно з п. 2 резолютивної частини цього рішення визнані неконституційними поло-ження втрачають чинність з дня ухвалення рішення.

Суд вважає, що внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" зміни до ч. 7 ст. 43 Закону №2262, яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для обмеження максимального розміру пенсії.

Аналогічних висновків дійшов Касаційний адміністративний суд Верховного Суду в постанові від 03.10.2018 у справі №127/4267/17 (www.reyestr.court.gov.ua/Review/76941323).

Відповідач не врахував обставин того, що положення законодавчих актів щодо визна-чення максимального розміру пенсії до позивача не застосовуються, а також щодо втрати чинності норми ч. 7 ст. 43 Закону №2262 з 20.12.2016, що призвело до виплати йому пенсії у меншому розмірі та порушило його право на належне пенсійне забезпечення.

Заперечень і доказів, які б спростовували наведені позивачем обставини і надані ним докази та дали б суду підстави для інших висновків, відповідач не надав; правомірність своїх дій - не довів.

Суд зауважує, що позивачем помилково обрано спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача, оскільки, як вбачається з фактич-них обставин цієї справи, відповідачем вчинялися дії з виплати пенсії у обмеженому розмірі. Дана обставина не впливає на суть спору і висновок суду про порушення права позивача.

З метою ефективного захисту порушеного права позивача та згідно із ч. 2 ст. 9 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог з огляду на наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо виплати позивачу пенсії в обмеженому розмірі.

З цих мотивів вимога про визнання протиправною бездіяльності задоволенню не під-лягає.

Також, з метою захисту порушеного права позивача та з урахуванням ухвали Окруж-ного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2018 про залишення без розгляду позову в частині, підлягають задоволенню заявлені ним похідні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу різниці між нарахованою і виплаченою сумою пенсії за вересень 2017р. - лютий 2018р. без обмеження її максимального розміру та про зобов'язання відпові-дача з 01.03.2018 виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимального розміру.

Як вбачається з матеріалів справи, за вересень 2017р. - лютий 2018р. позивачу нарахо-вана пенсія у сумі 195363,86 грн., а фактично виплачена - 69340 грн. Різниця, яку відповідача слід зобов'язати виплатити позивачу, становить 126023,86 грн.

Позивач звільнений від сплати судового збору з огляду на те, що він є особою з інва-лідністю 2-ї групи, тому підстав для повернення судового збору відсутні. Здійснення інших судових витрат позивач не зазначено.

Керуючись ст.ст. 9, 90, 139, 241-246, 257-263 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 пенсії в обмеженому розмірі за вересень 2017р. - лютий 2018р.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою і фактично виплаченою пенсією за версень 2017р. - лютий 2018р. без обмеження максимального розміру пенсії у сумі 126023,86 грн. (сто двадцять шість тисяч двадцять три гривні 86 копійок).

4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.03.2018 виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимального розміру.

5. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову в іншій частині.

Позивач: ОСОБА_1;

01021, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві;

04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 22869069.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293, 295-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня її складення.

Суддя Д.А. Костенко