Рішення № 78355168, 26.11.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2018 року Чернігів Справа № 2540/2496/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаря Демусенко А.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача-1 Тараненка О.В.,

представника відповідача-2 Поліської К.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа без самостійних вимог - Прилуцький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач (ОСОБА_4.) звернувся до суду з позовом до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - ГУНП в Чернігівській області), третя особа без самостійних вимог - Прилуцький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 18.01.2018 №29 "Про призначення та проведення службового розслідування";

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 13.04.2018 №598 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4.";

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 04.06.2018 №155о/с "Про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_4.";

- поновити позивача на посаді старшого інспектора відділу супроводження та розвитку інформаційних систем і баз даних управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Чернігівській області з 04.06.2018;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 04.06.2018 до моменту фактичного поновлення.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Ухвалою від 31.07.2018 витребувано у Генеральної прокуратури України належним чином завірені матеріали службового розслідування, проведеного на підставі наказу Національної поліції України від 18.01.2018 №29 за фактом порушень, вчинених ОСОБА_4 Розгляд справи відкладено на 21.08.2018, де в судовому засіданні ухвалою суду продовжено строк проведення підготовчого засідання. Ухвалою суду від 09.10.2018 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті в режимі відеоконференції.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що звільнення зі служби в поліції відбулось з грубим порушенням норм чинного законодавства, а прийняті накази Національної поліції України від 18.01.2018 №29 "Про призначення та проведення службового розслідування" та від 13.04.2018 №598о/с "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4", і наказ ГУНП в Чернігівській області від 04.06.2018 №155о/с є незаконними та мають бути скасовані. Під час винесення оскаржуваного наказу Національної поліції України від 18.01.2018 №29 "Про призначення та проведення службового розслідування" відносно ОСОБА_4, позивач вже не перебував на посаді начальника Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, а тому призначення службового розслідування відносно позивача на підставі листа старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлюка Ф.В. є безпідставним на думку позивача. Крім того, лист старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлюка Ф.В. носить лише інформативний характер, та не встановлює фактів. Жодних документів, які б фіксували факт відсутності позивача на робочому місті, зокрема Акту, складеного безпосереднім начальником позивача, не складалось, до відома позивача не доводилось. Крім того, ОСОБА_8 не мав права призначати службове розслідування стосовно ОСОБА_4 відповідно до вимог п.3.1. Інструкції, оскільки не координував та не контролював роботу позивача. Крім того, відповідно до листа ГУНП в Чернігівській області від 06.06.2018 №ч-247аз/124/05/20-2018, наказ Національної поліції України від 18.01.2018 №29 до ГУНП в Чернігівській області не надходив. До відома ОСОБА_4 даний наказ не доводився, для ознайомлення не надавався, з його змістом позивач не ознайомлений до цього часу, що підтверджується вказаним вище листом ГУНП в Чернігівській області. Також, позивач звертає увагу, що комісія зі службового розслідування призначена головою Національної поліції України ОСОБА_8 з порушенням вимог п.3.2 та п.3.3 Інструкції, так як особи - члени комісії, не являлись працівниками підрозділу ГУНП в Чернігівській області. Наказом Національної поліції України від 18.01.2018 №29 до участі в проведенні службового розслідування безпосереднього начальника ОСОБА_9 залучено не було. З 29.01.2018 безпосереднім начальником ОСОБА_4 став заступник начальника управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Чернігівській області полковник поліції. Дєвицький.A. Дану посадову особу також не було долучено до проведення розслідування. Серед іншого, службове розслідування було проведено з порушенням місячного строку на його проведення, що є порушенням п.5.1 Інструкції.

Щодо наказу Національної поліції України від 13.04.2018 №598о/с, позивач вказує, що відповідачем залишено поза увагою той факт, що ОСОБА_4, будучі на посаді начальника Прилуцького відділу поліції 05.01.2018, 18.09.2017 та 19.09.2017 перебував на службі, сумлінно працював, видавав накази, що підтверджується копіями підписаних ним особисто наказів від 18.09.2017 №170 "Про створення комісії по знищенню матеріалів проведення негласних слідчих (розшукових) дій по кримінальному провадженню 12017270210000906"; від 18.09.2017 №171 "Про створення експертної комісії по розсекреченню матеріалів проведення негласних слідчих (розшукових ) дій по кримінальному провадженню ЄРДР 12017270210000123"; від 18.09.2018 №172 "Про створення комісії по знищенню матеріалів проведення негласних слідчих (розшукових) дій по кримінальному провадженню 12017270210000938". Таким чином, перебуваючи вже на посаді старшого інспектора відділу ОСОБА_4 не вчиняв такого дисциплінарного правопорушення, як невихід на службу без поважних причин 18.09.2017 і 19.09.2017, а тому відсутні підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Крім зазначеного, на думку позивача, жодним нормативним чи адміністративним актом, в тому числі типовими функціональними обов'язками та розпорядком дня не визначено конкретне та єдине місце несення служби начальником Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області. Місцем несення служби ОСОБА_4, як начальника Прилуцького відділу поліції, являлась територія в межах Чернігівської області.

Позивач також звертає увагу суду на те, що з службових характеристик позивач характеризується безпосередніми своїми керівниками лише з позитивного боку, як особа, що в службовій діяльності дотримується законності та службової дисципліни. Жодних зауважень щодо порушень ОСОБА_4 норм законодавства, службової чи виконавської дисципліни начальниками в характеристиках не зазначено.

Щодо протиправності наказу ГУНП в Чернігівській області від 04.06.2018 №155 позивач вказує, що перебуваючи на посаді старшого інспектора відділу супроводження та розвитку інформаційних систем і баз даних управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Чернігівській області належним чином виконував службову дисципліну. На посадах характеризується лише з позитивного боку. Має високий рівень кваліфікації, постійно удосконалює навики та вміння. Перебуваючи на даній посаді дисциплінарні проступки не вчиняв, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Відповідно до листа ГУНП в Чернігівській області від 06.06.2018 №ч-246аз/124/05/20-2018 ГУНП в Чернігівській області не проводило службового розслідування відносно ОСОБА_4, коли він обіймав посаду старшого інспектора відділу супроводження та розвитку інформаційних систем і баз даних управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Чернігівській області, матеріали розслідування в ГУНП в Чернігівській області відсутні. При цьому, позивач зазначає, що якщо останнім дисциплінарним видом стягнення ОСОБА_4 було звільнення з посади начальника відділу поліції, то наступним, більш суворим ніж попереднє є пониження в спеціальному званні на один ступінь, а ніяк не застосування крайнього заходу дисциплінарного впливу - звільнення з поліції. Також наголошує на порушенні відповідачем строків накладення дисциплінарного стягнення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, з наданням додаткових пояснень, та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача-1 позов не визнав, надавши свій відзив, в якому зокрема вказав, що Національна поліція України при звільненні ОСОБА_4 діяла в межах, у спосіб та на підставі Конституції та законів України і не порушувала прав позивача. Серед іншого також наголошує, що враховуючи зібрані в ході службового розслідування докази про безпідставну відсутність ОСОБА_4 за місцем служби 18.09.2017 та 19.09.2017, на думку Національної поліції України, суд має критично оцінити твердження позивача про те, що доказом перебування його на службі протягом усього дня 18.09.2017 є видання позивачем 3-х наказів, адже позивачем не надані докази підписання даних наказів у цей день у робочий час.

Представник відповідача-2 також позов не визнав. Надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ГУНП в Чернігівській області наполягає на позиції, що при звільненні позивача зі служби в поліції відповідачами було враховано всі обставини, що мають значення для прийняття рішення, тому оскаржувані накази прийняті відповідачами у межах наданих повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України та просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

30.12.2016 підполковника поліції ОСОБА_4 було призначено на посаду начальника Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області згідно наказу ГУНП в Чернігівській області від 30.12.2016 №267о/с (т.1 а.с.22).

04.12.2017 наказом Національної поліції України №1246 "Про призначення та проведення службового розслідування", з метою перевірки відомостей щодо можливих неправомірних дій начальника Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, про які йдеться в листі старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлюка Ф.В., було призначено службове розслідування та відсторонено від виконання службових обов'язків підполковника поліції ОСОБА_4 (т.1 а.с.23-24).

В подальшому, наказом Національної поліції України від 05.01.2018 №7 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області" було звільнено ОСОБА_4 з посади начальника Прилуцького відділу поліції та наказом ГУНП в Чернігівській області від 29.01.2018 №34о/с підполковника поліції ОСОБА_4 було призначено на посаду старшого інспектора відділу супроводження та розвитку інформаційних систем і баз даних управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Чернігівській області, та одночасно звільнено з посади начальника Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області (т.1 а.с.25).

При цьому, 28.12.2017 до Національної поліції України надійшов лист старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлюка Ф.В. щодо можливих неправомірних дій начальника Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області підполковника поліції ОСОБА_4 (т.8 а.с.12-13).

З метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки відомостей, викладених у листі старшого слідчого з особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлюка Ф.В., щодо можливих неправомірних дій начальника Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, що виявилися в систематичному безпідставному залишені місця несення служби в робочий час, наказом Національної поліції України від 18.01.2018 №29 було призначено службове розслідування. Наказ видано за підписом голови ОСОБА_8 (т.1 а.с.135).

В ході проведення службового розслідування було встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002370, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.07.2017 щодо набуття у власність активів у значному розмірі, законність яких не підтверджено доказами та декларування недостовірної інформації працівниками Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.366-1, ч.1 ст.368-2 КК України. Так, в ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_4 у період з 07.04.2015 по 16.11.2017 користувався номерами мобільних телефонів НОМЕР_2, оператора мобільного зв'язку ПрАТ "ВФ Україна" та НОМЕР_4, оператора мобільного зв'язку ПрАТ "Київстар". На протязі зазначеного періоду ОСОБА_4 систематично виїжджав до м.Кременчук Полтавської області, у тому числі у робочі дні, що підтверджується протоколами огляду оптичних носіїв інформації від 27.12.2017 та від 02.03.2018 (т.9 а.с.5-31, 108-363).

Відповідно до листа старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлюка Ф.В. від 28.12.2017 (т.8 а.с.12-13), останній просив врахувати вищезазначену інформацію та протокол огляду оптичних носіїв інформації від 27.12.2017 у ході проведення службового розслідування, яке проводиться на підставі наказу Національної поліції України від 04.12.2017 №1246, приєднати їх до матеріалів та надати належну оцінку діям ОСОБА_4 за встановленими фактами його невиходу на роботу.

Враховуючи те, що для встановлення всіх обставин подій необхідно було провести значну кількість заходів, спрямованих на встановлення можливих фактів порушення законодавства ОСОБА_4, було прийнято рішення призначити службове розслідування, проведення якого доручити співробітникам Департаменту внутрішньої безпеки (далі - ДВБ), Департаменту кадрового забезпечення (ДКЗ) та Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування (ДОАЗОР).

Протокол огляду оптичних носіїв інформації від 27.12.2017 складено головним оперуповноваженим - інспектором ДВБ капітаном поліції ОСОБА_10 на виконання доручення слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлюка Ф.В. від 22.12.2017 №07/1/2-19415-17 в рамках кримінального провадження від 24.07.2017 №42017000000002370 за результатом проведення огляду носіїв інформації - оптичних дисків в кількості 2 шт. (т.9 а.с.5-31).

Відповідно до протоколу, за результатами аналізу інформації в хронологічному порядку встановлено місце перебування телефону НОМЕР_2, яким користувався ОСОБА_4 та результати якого наведено у вигляді таблиці. Зазначену таблицю з урахуванням вихідних, святкових днів та періоду перебування у відпустках проаналізовано, в результаті чого встановлено такі дні перебування телефону НОМЕР_2 в м.Кременчук Полтавської області у 2017 році: 13.02.2017 (понеділок), 14.02.2017 (вівторок), 15.02.2017 (середа), 16.02.2017 (четвер). 31.03.2017 (п'ятниця). 03.04.2017 (понеділок), 05.06.2017 (понеділок), 23.06.2017 (п'ятниця), 04.09.2017 (понеділок), 18.09.2017 (понеділок), 19.09.2017 (вівторок). 20.09.2017 (середа), 09.10.2017 (понеділок), 10.10.2017 (вівторок), 16.10.2017 (понеділок), 23.10.2017 (понеділок), 03.11.2017 (п'ятниця), 06.11.2017 (понеділок). 13.11.2017 (понеділок).

Аналізуючи записи у Журналах здавання (приймання) під охорону, зняття (приймання) з-під охорони режимних приміщень (зон, територій), сховищ матеріальних носіїв секретної інформації та ключів від них, членами комісії по проведенню службового розслідування встановлено, що за 05.06.2017, 18.09.2017, 19.09.2017, 20.09.2017, 09.10.2017, 10.10.2017, 16.10.2017 у вказаних Журналах відсутні відомості про здавання-приймання під охорону службових приміщень Прилуцького відділу поліції (т.8 а.с.136-148, 149-159).

Опитаний під час проведення службового розслідування за вказаним фактом заступник начальника Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області - начальник слідчого відділення підполковник поліції ОСОБА_11 пояснив, що кожного ранку за участю керівництва у відділі проводяться наради. Дійсно були випадки, коли наради проводились без участі ОСОБА_4 Конкретні дати його відсутності не пам'ятає, при цьому, підстави його відсутності йому не відомі. ОСОБА_4 міг бути на лікарняному, у відпустці, або на нарадах в інших підрозділах чи установах. Додав, що періодично до нього звертався ОСОБА_4 з проханням провести нараду без його участі.

Опитаний за вказаним фактом заступник начальника Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області підполковник поліції ОСОБА_12 пояснив, що факти безпідставного залишення ОСОБА_4 робочого місця в робочий час з подальшим виїздом до м.Кременчук Полтавської області, йому не відомі. Крім того, йому не відомі факти систематичного запізнення ОСОБА_4 на робоче місце. Додав, що періодично до нього звертався ОСОБА_4 з проханням провести нараду без його участі.

Опитаний за вказаним фактом ОСОБА_4 пояснив, що 17.07.2015 був призначений на посаду начальника Прилуцького міського відділу УМВС України в Чернігівській області. А з 05.12.2016 на посаду начальника Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області. У вказаний період був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, а фактично проживав у АДРЕСА_1. До м.Кременчука та смт.Козельщина, де проживають його батьки їздив не часто. Перебував на службі в м.Прилуки та постійно там проживав. Вказати дні тижнів та інші обставини виїзду до вище зазначених населених пунктів у зв'язку із перебігом тривалого часу не зміг. Випадків несвоєчасного виходу на роботу або відсутності його на службі без поважних причин не було. Повідомити про місце його перебування 09.04.2015, 29.06.2015, 18.12.2015, 18.03.2016, 14.10.2016, 12.12.2016, 18.09.2017, 19.09.2017 та 09.10.2017 не зміг, оскільки щодня у житті керівника підрозділу відбувається велика кількість подій, та враховуючи значний час, який минув, не зміг чітко зазначити хронологію своїх дій у вказані дати. Щодо перебування відповідно до протоколу огляду оптичних носіїв інформації від 27.12.2017, мобільного номеру телефону НОМЕР_2 в м.Кременчук Полтавської області, пояснив, що його телефон могли використовувати батько, мати, дружина, діти та інші родичі, яким потрібно було здійснити телефонні дзвінки. Крім того, телефонний апарат неодноразово виходив із ладу, тому був змушений залишати його на ремонт у відповідних спеціалістів. Вказати імена, адреси, кому саме залишав телефон він не зміг, оскільки здавав телефон різним спеціалістам, залежно від особливостей поломок, а також якості попередньо виконаних робіт з ремонту. Щодо відсутності його підписів в будь-яких документах у вище зазначені дні, пояснив, що його відсутність під час робочого часу могла бути зумовлена його знаходженням на нарадах у виконкомі та Прилуцькій міській раді, сесіях рад та у населених пунктах з виїздом на місця подій, що можуть викликати суспільний резонанс, виконанням інших обов'язків керівника відділу, у тому числі виїздом у службовій необхідності до ГУНП в Чернігівській області (т.8 а.с.298-301).

Також на виконання доручення слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокурату України Павлюка Ф.В. від 15.02.2018 №07/1/2-19415-17 в рамках кримінального провадження від 24.07.2017 №42017000000002370, головним оперуповноваженим - інспектором Департаменту внутрішньої безпеки капітаном поліції ОСОБА_10 за результатом проведення огляду носіїв інформації - оптичних дисків в кількості 2шт. складено протокол огляду оптичних носіїв інформації від 02.03.2018, які надіслано до Генеральної прокуратури України для приєднання до матеріалів кримінального провадження (т.9 а.с.108-363).

07.03.2018 на адресу Генеральної прокуратури України підготовлено лист вих.№1885/4201/04-18 та 14.03.2018 Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції України отримано другий примірник протоколу огляду оптичних носіїв інформації від 02.03.2018, який приєднано до матеріалів службового розслідування.

Під час проведення аналізу протоколу огляду оптичних носіїв інформації від 02.03.2018 встановлено, що мобільні телефони НОМЕР_2 та НОМЕР_4, якими користується ОСОБА_4, перебували за адресою: Полтавська області, м.Кременчук у конкретні дні та години.

До Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на виконання надійшло доручення слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Вавринчука Є. від 14.03.2018 №07/1/2-19415-17 в рамках кримінального провадження від 24.07.2017 № 42017000000002370 щодо допиту власників мобільних телефонів з якими спілкувався ОСОБА_4 31.12.2016 під час перебування у Полтавській області, а також допитів осіб, з якими спілкувався ОСОБА_4 з метою встановлення фактів перебування та проживання останнього у Полтавській області, зокрема, у м.Кременчук, у визначені дні (т.9 а.с.51-52).

Під час виконання доручення отримано матеріали (про допити свідків), які на підставі листа Генеральної прокуратури України від 19.03.2018 приєднано до матеріалів службового розслідування (т.9 а.с.53-88).

В ході службового розслідування був опитаний ОСОБА_14, який повідомив, що він дійсно знає ОСОБА_4, так як останній у 2014 році був кандидатом у народні депутати України на одномандатному виборчому окрузі №146 та інформація щодо нього розміщена в мережі Інтернет. ОСОБА_14 повідомив, що бачив ОСОБА_4 18.09.2017 в м.Кременчук Полтавської області приблизно о 9 годині ранку. В цей час ОСОБА_14 по терміновим справам проїздив біля його будинку, що за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_4 стояв на вулиці біля будинку (т.9 а.с.75-81).

Опитаний ОСОБА_15 повідомив, що ОСОБА_4 йому відомий так як останній проводив активну діяльність у м.Кременчук. Про нього розміщено багато інформації у мережі Інтернет. Також ОСОБА_15 повідомив, що 18.09.2017, приблизно о 12.30 бачив ОСОБА_4 біля бізнес центру "Бізнес букет", який розташований по вул.Першотравневій у м.Кременчук. ОСОБА_4 виходив з автомобіля марки "Toyota Camry" д.н.з.НОМЕР_3 та направлявся у бік бізнес центру (т.9 а.с.82-88).

Опитаний ОСОБА_16 пояснив, що ОСОБА_4 йому відомий особисто та проживає у двоповерховому будинку №32 по АДРЕСА_2 разом зі своєю родиною. Також, ОСОБА_16 повідомив, що бачив ОСОБА_4 у м.Кременчук з 18.09.2017 по 20.09.2017. Зокрема, як ОСОБА_4 проїжав на автомобілі марки "Toyota Camry" та з пакунками заходив до свого будинку (т.9 а.с.68-74).

Крім цього, опитані ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, та ОСОБА_21, повідомили, що вони спілкувалися по мобільному телефону НОМЕР_2 безпосередньо із ОСОБА_4 Факт спілкування за вказаним номером телефону з родичами ОСОБА_4 та з іншими сторонніми особами, опитані особи заперечили (т.9 а.с.53-67, 108-363).

Враховуючи зібрані докази, в ході службового розслідування комісією Національної поліції України було встановлено, що ОСОБА_4 допущено порушення службової дисципліни, яке полягає у відсутності на службі без поважних причин 18.09.2017 та 19.09.2017 (т.9 а.с.100).

За наслідками службового розслідування 13.04.2018 наказом Національної поліції України №598о/с "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4." підполковника поліції ОСОБА_4, старшого інспектора відділу супроводження та розвитку інформаційних систем і баз даних управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Чернігівській області, було звільнено зі служби в поліції (т.1 а.с.34).

Наказом ГУНП в Чернігівській області від 04.06.2018 №155о/с підполковника поліції ОСОБА_4, старшого інспектора відділу супроводження та розвитку інформаційних систем і баз даних управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Чернігівській області, звільнено зі служби в поліції (т.1 а.с.36).

Вважаючи, що звільнення ОСОБА_4 зі служби в поліції відбулось з грубим порушенням норм чинного законодавства, а прийняті накази Національної поліції України від 18.01.2018 №29 "Про призначення та проведення службового розслідування" та від 13.04.2018 №598о/с "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4.", і наказ ГУНП в Чернігівській області від 04.06.2018 №155о/с є незаконними та мають бути скасовані, а позивач поновлений на службі із виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, останній звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

В силу прямої дії ч.2 ст.19 Конституції України орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Особливості проведення службових розслідувань, застосувань дисциплінарних стягнень та звільнень працівників органів внутрішніх справ визначені Законом України "Про Національну поліцію", Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 №230 (далі - Інструкція №230), згідно якої визначено підстави, порядок, компетенцію та строки проведення службового розслідування, а також права та обов'язки учасників службового розслідування.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Згідно п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. У відповідності до ч.1 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

В свою чергу, сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначаються Законом України від 22.02.2006 №3460 "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" дію якого поширено на поліцейських Законом України від 23.12.2015 №01-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію"" (далі - Дисциплінарний статут ОВС).

Відповідно до статей 1, 2 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Відповідно до статей 5, 12 Дисциплінарного статуту ОВС за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ. Статтею 14 Дисциплінарного статуту ОВС визначено порядок накладення дисциплінарних стягнень. Так, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Слід зауважити, що визначення виду дисциплінарного стягнення належить безпосередньо до дискреційних повноважень органу, який вільний у виборі останнього.

При цьому відповідно до п.1.2. Інструкції №230, службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин. Підставами для проведення службового розслідування, відповідно до п.2.1. Інструкції №230, є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень. Відповідно до п.2.2 Інструкції №230, службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі повідомлення особі рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення. Згідно п.2.5. Інструкції №230, підставами для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.

Так, обгрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що з наказу Національної поліції України від 18.01.2018 №29 "Про призначення та проведення службового розслідування", підставою для призначення службового розслідування став лист старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлюка Ф.В. щодо можливих неправомірних дій начальника Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, що виявилися в систематичному безпідставному залишенні місця несення служби в робочий час. Даний лист старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлюка Ф.В. щодо можливих неправомірних дій начальника Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, вже був підставою для призначення службового розслідування відносно ОСОБА_4 Відносно нього, як начальника Прилуцького відділу поліції вже проводилось службове розслідування щодо можливих неправомірних дій як начальника відділу, на підставі наказу Національної поліції України від 04.12.2017 №1246. За результатами цього розслідування ОСОБА_4 було звільнено з посади начальника Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області наказом Національної поліції України від 05.01.2018 №7.

Втім, на думку суду, позивач помилково вважає, що предметом службового розслідування, призначеного наказом Національної поліції України від 18.01.2018 №29 є склад дисциплінарного проступку, який тотожній предмету службового розслідування та складу дисциплінарного проступку, що був досліджений в рамках службового розслідування, призначеного наказом Національної поліції України від 04.12.2017 №1246.

Отримані від апарату Національної поліції України та Генеральної прокуратури України матеріали щодо вказаних службових розслідувань дають підстави для висновку про невідповідність такого обґрунтування наявним матеріалам.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у листі від 28.12.2017 старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлюк Ф.В. просить надати належну оцінку діям ОСОБА_4 за встановленими фактами його невиходу на роботу.

Наведене також підтверджується матеріалами службового розслідування призначеного наказом Національної поліції України від 04.12.2017 №1246. Воно було призначено на підставі фактів, викладених в листі старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлюка Ф.В від 20.11.2017 (т.2 а.с.130) щодо діяльності позивача на посаді начальника Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області та обґрунтованості скарг громадян на можливі факти отримання позивачем неправомірної винагороди та незаконного збагачення.

Як свідчать матеріали попереднього службового розслідування, комісією було досліджено саме питання організації діяльності Прилуцького відділу поліції та підпорядкованих відділень, результати цієї діяльності, а також повнота та якість виконання позивачем обов'язків за посадою начальника відділу. З резолютивної частини наказу Національної поліції України від 05.01.2018 №7 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області" вбачається, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежну організацію діяльності очолюваного відділу поліції, недостатній контроль та координацію підпорядкованих Варвинського, Срібнянського, Талалаївського відділень поліції, системні порушення законодавства, що регулює службову діяльність поліції (т.1 а.с.25-28).

Матеріали службового розслідування, копії яких надано Генеральною прокуратурою України підтверджують, що предметом службового розслідування, призначеного наказом Національної поліції України від 18.01.2018 №29 є склад дисциплінарного проступку, який був досліджений в рамках службового розслідування, призначеного на підставі окремого листа старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 28.12.2017, яким вказана посадова особа інформує апарат Національної поліції України про зафіксовані за допомогою оптичних носіїв інформації факти безпідставного залишення місця несення служби, території дислокації та обслуговування відділу поліції начальником Прилуцького відділу поліції ОСОБА_4 (т.8 а.с.12).

Тобто, твердження позивача про те, що лист старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 28.12.2017, на який є посилання у наказі Національної поліції України від 18.01.2018 №29 про проведення службового розслідування вже був підставою для признання службового розслідування відносно ОСОБА_4 є безпідставними. Вказане не відповідає дійсним обставинам справи, адже підставою для проведення службового розслідування, яке було розпочате відповідно до наказу Національної поліції України від 04.12.2017 №1246 слугував лист Генеральної прокуратури України від 20.11.2017, який міститься в матеріалах службового розслідування надісланого на адресу суду. Підставою для призначення службового розслідування відповідно до наказу Національної поліції України від 18.01.2018 №29 був лист Генеральної прокуратури України від 28.12.2017, про що вказано у висновку службового розслідування (т.2 а.с.130-132, т.8 а.с.12). Суд звертає увагу, що у листах Генеральної прокуратуру України міститься інформація щодо різних порушень службової дисципліни.

Зазначене повністю відповідає приписам Дисциплінарного статуту ОВС з приводу того, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку начальник призначає службове розслідування.

Не заслуговують на увагу також посилання позивача щодо того, що під час винесення оскаржуваного наказу Національної поліції України від 18.01.2018 №29 "Про призначення та проведення службового розслідування" відносно ОСОБА_4, останній вже не перебував на посаді начальника Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, а тому призначення службового розслідування відносно ОСОБА_4 на підставі листа старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлюка Ф.В. є безпідставним.

До наведеного висновку суд дійшов з системного аналізу положень ст.19 Закону України "Про Національну поліцію", згідно якої у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Оскільки, на момент призначення службового розслідування ОСОБА_4 був поліцейським, за вчинення протиправних діянь підлягав притягненню до дисциплінарної відповідальності безвідносно до того, яку посаду обіймав на момент призначення розслідування.

Так, згідно п.2.6. Інструкції №230, підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника. Відповідно до п.3.1 Інструкції №230, начальники ГУМВС, УМВС мають право призначати службові розслідування стосовно осіб рядового та начальницького складу тих органів чи підрозділів внутрішніх справ, діяльність яких вони координують або контролюють.

На думку позивача, оскільки станом на день винесення наказу від 18.01.2018 №29 ОСОБА_4 був звільнений з посади начальника Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, уповноваженим начальником (діяльність ОСОБА_4 координує та контролює) є начальник ГУНП в Чернігівській області - полковник поліції ОСОБА_9 Наказ щодо призначення та проведення службового розслідування відносно ОСОБА_4 начальник ГУНП в Чернігівській області полковник поліції ОСОБА_9 не видавав. Оскаржуваний наказ Національної поліції України від 18.01.2018 №29 "Про призначення та проведення службового розслідування" підписаний головою Національної поліції України генералом поліції другого рангу ОСОБА_8, який не являвся прямим начальником (не координував та не контролював ОСОБА_4.). Отже ОСОБА_8 не мав права призначати службове розслідування стосовно ОСОБА_4 відповідно до вимог п.3.1. Інструкції №230.

Проте, суд критично оцінює такі посилання позивача виходячи з того, що начальник - особа начальницького складу, яка має право віддавати накази та розпорядження, застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником. Начальники, яким особи рядового і начальницького складу підпорядковані по службі хоча б тимчасово, якщо про це оголошено наказом, вважаються прямими. Найближчий до підлеглого прямий начальник є його безпосереднім начальником.

В силу положень ст.22 Закону України "Про Національну поліцію", керівник поліції приймає на службу та звільняє зі служби, призначає та звільняє з посад поліцейських відповідно до положень цього Закону, приймає у визначеному порядку рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських. Тобто Голова Національної поліції України є прямим керівником по відношенню до всіх поліцейських.

При цьому слід враховувати, що за приписами ст.13 Дисциплінарного статуту ОВС Міністрові внутрішніх справ України належить право накладати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом на всіх осіб рядового і начальницького складу. Інші начальники накладають дисциплінарні стягнення в межах прав, наданих їм Міністром внутрішніх справ України.

Згідно Переліку посадових осіб органів (установ) Національної поліції України та їх прав щодо застосування заохочень і накладання дисциплінарних стягнень, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.01.2016 №14 Голова Національної поліції України має право накладати дисциплінарні стягнення, передбачені Дисциплінарним статутом ОВС на всіх поліцейських.

Тобто, такі твердження позивача не відповідають нормам матеріального права, що регулюють питання повноваження керівника поліції.

Помилковим є також твердження ОСОБА_4, що службове розслідування за листом старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 27.12.2017 не могло бути призначено, так як вказаний лист носить лише інформативний характер та не встановлює фактів.

Відповідно до п.2.5 Інструкції №230, підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб рядового та начальницького складу, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України. З'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку відбувається під час проведення службового розслідування, яке призначається відповідно до вимог ст.14 Дисциплінарного статуту ОВС.

Таким чином, зазначений лист старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 27.12.2017 є достатньою самостійною підставою для проведення перевірки відносно позивача.

Так, відповідно до п.3.2. та п.3.3. Інструкції №230, службове розслідування проводиться посадовою особою, якій воно доручено, чи декількома особами у складі комісії, одна з яких за необхідності призначається головою цієї комісії.

Проведення службового розслідування доручається працівникам підрозділів внутрішньої безпеки, інспекції з особового складу підрозділів кадрового забезпечення, а якщо такі підрозділи не передбачені штатним розписом, уповноважені на те начальники доручають проведення службових розслідувань найбільш досвідченим працівникам, здатним усебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об'єктивні висновки.

Згідно п.3.4. Інструкції №230, забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими особи рядового та начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Позивач зазначає, що комісія зі службового розслідування призначена головою Національної поліції України ОСОБА_8 з порушенням вимог п.3.2, п.3.3 та п.3.4 Інструкції №230, так як особи - члени комісії, не являлись працівниками підрозділу ГУНП в Чернігівській області, а до участі в проведенні службового розслідування безпосереднього начальника ОСОБА_9 залучено не було. Втім, наведені міркування також є помилковими. Аналізуючи склад утвореної відповідно до п.2 наказу Національної поліції України від 18.01.2018 №29 комісії є підстави для твердження про безпідставність таких обґрунтувань позивача, оскільки до складу комісії включено: працівників підрозділів внутрішньої безпеки (ОСОБА_22 ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25.); працівник інспекції з особового складу підрозділу кадрового забезпечення (ОСОБА_26.); працівник ДОАЗОР (центральний штабний підрозділ) ОСОБА_27 (т.1 а.с.135), що вказаним вище положенням Інструкції №230 не суперечить.

Обґрунтувань та доказів зворотного позивач не навів, матеріалів, які б вказували про те, що позивач відповідно до прав, визначених п.6.3.3. Інструкції №230, висловлював письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять) суду також не надано.

Також позивач вказує, що Національна поліція України проігнорувала п.п.6.3.6. Інструкції №230, згідно якої, забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи рядового та начальницького складу письмового пояснення або за відсутності акта про її і відмову в наданні письмового пояснення чим, на його думку, грубо порушила вимоги ст.13 Дисциплінарного статуту ОВС, та права ОСОБА_4, передбачені п.п.63.1. - 6.3.5. Інструкції №230 в частині отримання інформації про підстави проведення такого розслідування, участі у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування, а також ознайомлюватися з висновком службового розслідування. Позивач запевняє, що не був обізнаний про проведення Національною поліцією України відносно нього службового розслідування, а тому не міг надати та не надав письмові пояснення з приводу обставин, за якими проводилось службове розслідування.

Втім, наведене також не відповідає дійсності, оскільки письмове пояснення ОСОБА_4 з приводу обставин вчиненого ним порушення службової дисципліни, яке полягало у невиході на службу без поважних причин міститься у матеріалах службового розслідування. Таким чином, таке твердження спростовується матеріалами наявної судової справи (т.8 а.с.298-301), де містяться пояснення позивача від 15.02.2018, надані члену комісії ОСОБА_28

Щодо посилань на порушення відповідачем п.5.1. Інструкції №230, згідно якого службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником, суд зазначає, що у разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більше як на один місяць.

У зв'язку з тим, що місячний строк проведення службового розслідування спливав у неділю 18.02.2018 (що є вихідним днем, а тому термін проведення службового розслідування не міг бути продовжений в неробочий час), суд враховує загальні правила обчислення строків, згідно яких, у випадках коли останній день припадає на вихідний день, то останнім днем закінчення строку вважається наступний за ним день), 19.02.2018 наказом Голови Національної поліції України №37 на підставі мотивованого рапорту виконавця вказаний строк був продовжений на один місяць (т.9 а.с45).

Тобто, службове розслідування було проведено у строк, передбачений Інструкцією №230.

Так, відповідно до положень ст.16 Дисциплінарного статуту ОВС, дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Судом встановлено, що за вказаними у листі старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлюка Ф.В. від 28.12.2017 фактами, наказом Національної поліції України від 18.01.2018 №29 призначено проведення службового розслідування, строки проведення якого порушені не були. За результатами службового розслідування прийняте рішення, оформлене наказом Національної поліції України від 13.04.2018 №598 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", що також є предметом оскарження.

Досліджуючи порядок та строки накладення на позивача дисциплінарного стягнення та сутність дисциплінарного проступку, суд зважає на наступне.

Так, дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оскільки строк проведення службового розслідування в шестимісячний термін не включається, позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності на п'ятому місяці строку, виходячи з моменту вчинення ним тих обставин, що стали підставою для проведення службового розслідування та накладення дисциплінарного стягнення.Тобто, в межах строку, протягом якого на особу може бути накладено дисциплінарне стягнення.

За таких обставин суд вважає, що твердження позивача щодо порушення порядку призначення, проведення службового розслідування, порушення порядку накладання дисциплінарного стягнення не ґрунтуються на наявних доказах та спростовуються вищевикладеним висновком суду.

Наведене в сукупності дає підстави дійти висновку, що наказ Національної поліції України від 18.01.2018 №29 виданий уповноваженою особою в межах її повноважень і у спосіб, передбачений законом, а тому в цій частині підстави для його скасування об'єктивно відсутні.

Так, в силу ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Посилання представника позивача на ухвали Печерського районного суду м. Києва від 05.10.2017 у справах №757/58971/17-к та №757/58975/17-к, якими надано дозвіл на доступ до документів з можливістю їх вилучення, які знаходяться у володінні операторів мобільного зв'язку ПрАТ "ВФ Україна" та ПрАТ "Київстар", а саме: інформації у друкованому вигляді щодо номерів мобільних телефонів, які належать та перебувають у користуванні ОСОБИ-3 (т.10 а.с.65-68), суд оцінює критично, оскільки така інформація збиралась в межах кримінальної справи і правова оцінка таким доказам має бути надана саме в порядку кримінального судочинства . В той же час огляд носіїв інформації - оптичних дисків, за результатом проведення яких складено протоколи огляду оптичних носіїв інформації (т.9, а.с.5, 108), проводилися на виконання листів старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлюка Ф.В. від 22.12.2017 та від 15.02.2018. І саме за встановлених обставин про безпідставну відсутність ОСОБА_4 за місцем служби 18.09.2017 та 19.09.2017, на підставі листа старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлюка Ф.В. від 27.12.2017 було винесено наказ Національної поліції України від 18.01.2018 №29 "Про призначення та проведення службового розслідування", а отже такі докази в адміністративному судочинстві є належними.

При цьому, з пояснень позивача та його представника вбачається, що обґрунтуванням вимоги про скасування накладеного наказом Національної поліції України від 13.04.2018 №598 дисциплінарного стягнення є твердження позивача про протиправність призначення службового розслідування як такого.

Враховуючи зібрані в ході службового розслідування докази про безпідставну відсутність ОСОБА_4 за місцем служби 18.09.2017 та 19.09.2017, суд критично оцінює твердження позивача про те, що доказом перебування його на службі протягом усього дня 18.09.2017 є видання позивачем наказів. Наявність наказів за підписом позивача, зареєстрованих канцелярією відділу 18.09.2017 не є доказом того, що позивач у цей день був на службі, оскільки вони могли бути підписані як раніше цієї дати, а потім зареєстровані, так і пізніше цієї дати.

Матеріалами службового розслідування через дослідження доказів, отриманих з джерел технічної фіксації, співставленням отриманої інформації з фактами про які повідомили опитані працівники Прилуцького відділу поліції та цивільні особи (мешканці м.Кременчук) встановлено факти безпідставної відсутності позивача на службі без поважних причин 18.09.2017 та 19.09.2017.

Допитані під присягою в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідки ОСОБА_16, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 підтвердили, що знають ОСОБА_4, так як останній у 2014 році був кандидатом у народні депутати України.

Так, свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні повідомив, що бачив позивача 19.09.2017 о 10:00 біля будинку його батьків по АДРЕСА_2 на автомобілі марки "Toyota Camry". Однак в письмових поясненнях свідок пояснив, що бачив ОСОБА_4 у м.Кременчук з 18.09.2017 по 20.09.2017. Зокрема, як ОСОБА_4 проїжав на автомобілі марки "Toyota Camry" та з пакунками заходив до свого будинку за адресою: АДРЕСА_1. При цьому зауваження представника позивача: коли і ким відбирались пояснення, з якою метою рухався по вул.Луговій, який номер автомобіля та чи був свідок судимий і чи співпрацює з правоохоронними органами - не спростовують повідомлених свідком обставин.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні повідомив, що бачив позивача 18.09.2017 о 12:30 біля кавярні "Бізнес-букет" у м.Кременчук на автомобілі марки "Toyota Camry". При цьому зауваження представника позивача: ким і як відбирались пояснення, якого кольору автомобіль, чи був судимий і чи була особиста неприязнь - не спростовують повідомлених в судовому засіданні свідком обставин.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні повідомив, що бачив позивача 19.09.2017 о 12:30 біля розважального центру по вул.Соборній у м.Кременчук, також його бачив 17.10.2018. При цьому в письмових поясненнях свідок вказував, що бачив ОСОБА_4 18.09.2017 в м.Кременчук Полтавської області приблизно о 9 годині ранку біля його будинку, що за адресою: АДРЕСА_1. При цьому зауваження представника позивача щодо різних дат в усних та письмових поясненях - не спростовують повідомлених в судовому засіданні свідком обставин.

Отже, з повідомлених свідками обставин в сукупності, судом підтверджено відсутність позивача 18.09.2017 та 19.09.2017 за місцем служби.

Так, як було вже зазначено, в ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_4 у період з 07.04.2015 по 16.11.2017 користувався номерами мобільних телефонів НОМЕР_2, оператора мобільного зв'язку ПрАТ "ВФ Україна" та НОМЕР_4, оператора мобільного зв'язку ПрАТ "Київстар". На протязі зазначеного періоду ОСОБА_4 систематично виїжджав до м.Кременчук Полтавської області, у тому числі у робочі дні.

Також суд враховує вказану у висновку службового розслідування інформацію про те, що опитані ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, та ОСОБА_21, повідомили, що вони спілкувалися по мобільному телефону НОМЕР_2 безпосередньо із ОСОБА_4 Факт спілкування за вказаним номером телефону з родичами ОСОБА_4 та з іншими сторонніми особами, опитані особи заперечили.

В силу належності та допустимості доказів, визначених ст.ст.73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи зібрані докази в сукупності, в ході службового розслідування комісією Національної поліції України було встановлено, що ОСОБА_4 допущено порушення службової дисципліни, яке полягає у відсутності на службі без поважних причин 18.09.2017 та 19.09.2017.

Інших доказів, які б свідчили про хибність висновків службового розслідування позивач суду не надав. Крім того, суд звертає увагу на те, що деталізація дзвінків з прив'язкою до місцевості, як доказ по справі щодо перебування особи у певному місці, визнається і приймається Верховним судом як належний та допустимий доказ по справі. Зокрема, дана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.06.2018 по справі №805/1435/15-а (т.2 а.с.20-22).

Суд вважає, що пояснення позивача про те, що у вказані дні він не міг бути в м.Кременчуку у зв'язку із тим, що в період з 18.09.2017 по 19.09.2017 його автомобіль перебував на технічному обслуговуванні на увагу також не заслуговують, адже надаючи детальні пояснення 15.02.2018 позивач жодного слова про це не зазначав, а перебування позивача в м.Кременчуку 18.09.2017 та 19.09.2017 наявністю чи відсутністю автомобіля не спростовується (т.8 а.с.300).

Водночас, позивач у письмових поясненнях щодо відсутності на службі постійно посилається на зайнятість в засіданнях сесій місцевої ради та селищних рад, при цьому жодного разу за період з 2015 по 2017 на сесіях міської ради не з'являвся, а 18.09.2017 та 19.09.2017 сесії міської ради не проводились (т.8 а.с.294-297). Отже пояснення позивача в цій частині судом також не приймаються.

При цьому, суд не приймає до уваги також твердження позивача щодо відсутності права у членів комісії по проведенню службового розслідування опитувати сторонніх осіб та долучати до матеріалів службового розслідування матеріали кримінального провадження, оскільки наведене жодним чином не спростовує факту його відсутності на робочому місці 18.09.2017 та 19.09.2017.

Також представник позивача стверджує, що висновок службового розслідування підписала особа, яка не входить до складу комісії, а саме - ОСОБА_29

Втім, вказане твердження представника позивача не відповідає дійсності, так як до відзиву представником Національної поліції України долучена копія наказу Національної поліції України від 19.02.2018 №137 "Про продовження строку проведення службового розслідування, зміну голови комісії", у якому зазначено про включення до складу комісії та призначення головою комісії по проведенню службового розслідування - заступника начальника відділу запобігання корупції Департаменту внутрішньої безпеки підполковника поліції ОСОБА_29.

Так, з тексту присяги працівника поліції, закріпленої у ст.64 Закону України "Про Національну поліцію" вбачається, що особа, яка вступила на службу в поліцію та склала присягу, присягнула вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя. Поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.

В свою чергу, згідно приписів ст.7 (Обов'язки осіб начальницького і рядового складу) Дисциплінарного статуту ОВС, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися, зокрема, правил внутрішнього розпорядку.

Суд враховує, що відповідно до ст.12 та ст.14 Дисциплінарного статуту ОВС при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається має бути більш суворим, ніж попереднє.

Тобто, при визначені виду дисциплінарного стягнення, відповідачами було враховано, що наказом Національної поліції України від 05.01.2018 №7, за результатами проведення службового розслідування відповідно до наказу Національної поліції України від 04.12.2017 №1246, за неналежну організацію діяльності Прилуцького відділу поліції, недостатній контроль та координацію роботи підпорядкованих Варвинського, Ічнянського, Талалаївського та Срібнянського відділень поліції, та за виявлення ряду інших суттєвих недоліків службової діяльності підполковника поліції ОСОБА_4 звільнено з посади.

А оскільки, на момент призначення нового службового розслідування ОСОБА_4 залишався поліцейським, тому за вчинення протиправних діянь підлягав притягненню до дисциплінарної відповідальності за інший проступок, а відповідач мав обгрунтовані підстави для застосування більш суворого покарання.

Так, за приписами ст.18 Дисциплінарного статуту ОВС, чинного відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію", такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу. Таким чином, наказ ГУНП в Чернігівській області від 04.06.2018 №155о/с "Про звільнення зі служби в поліції " є реалізацією накладеного дисциплінарного стягнення і в силу вищевикладених доводів є законним.

Так, в силу правової норми п.4 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України (Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу) - трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: …4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Отже, на спростування хибної позиції позивача та його представника щодо відсутності підстав врахування пояснень свідків та протоколів огляду оптичних носіїв інформації з роздруківками місця перебування телефонів, якими користувався ОСОБА_4, оскільки судом встановлено факт прогулу позивача (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, враховуючи вимоги достовірності та достатності доказів, визначених ст.ст.75, 76 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що при звільненні позивача зі служби в поліції відповідачами були враховані всі обставини, що мають значення для прийняття рішення, тому оскаржувані накази прийняті відповідачами у межах наданих повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України.

В свою чергу, вимоги про поновлення ОСОБА_4 па посаді старшого інспектора відділу супроводження та розвитку інформаційних систем і баз даних управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Чернігівській області та стягнення з ГУНП в Чернігівській на користь позивача суму середньоденного заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 04.06.2018 по день фактичного поновлення на роботі, задоволенню також не підлягають, як похідні.

Таким чином, у позові ОСОБА_4 до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа без самостійних вимог - Прилуцький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_4 до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа без самостійних вимог - Прилуцький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач - ОСОБА_4 (АДРЕСА_3, ід.код НОМЕР_1).

Відповідач-1 - Національна поліція України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601 код ЄДРПОУ 40108578).

Відповідач-2 - Головне управління Національної поліції в Чернігівській області (Проспект Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651).

Третя особа - Прилуцький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (вул. Котляревського, 66, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область).

Повний текст рішення суду складено 06.12.2018

Суддя Л.О. Житняк