Ухвала суду № 78355096, 06.12.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 грудня 2018 року м. Чернігів Справа № 620/3972/18

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання неправомірною та скасування вимоги,

У С Т А Н О В И В:

05.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області та просить визнати неправомірною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-14015-17, винесену відповідачем 09.11.2018.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

В свою чергу, частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені вимоги до позовної заяви.

Так, позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, як вбачається з поданого ОСОБА_1 позову, він не містить інформації щодо відомих номерів засобів зв’язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти сторін.

Також, частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Відповідно до частини п’ятої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Отже, додані позивачем до адміністративного позову копії документів, як письмові докази повинні бути завірені належним чином. Проте, з матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 додано до неї документи, що не засвідчені належним чином.

Згідно із частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В силу статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, за практикою Європейського суду з прав людини, вимога про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень, яка впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою (Рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України").

Таким чином, вимога позивача про визнання неправомірною та скасування вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-14015-17 від 09.11.2018, безпосереднім наслідком якої є зміна складу майна ОСОБА_1, є майновою.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір».

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» з 01.01.2018 за подання до суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8810,00 грн.).

Як вбачається із матеріалів позовної заяви належного документа, який свідчив би про сплату судового збору в розмірі, встановленому ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивачем не надано. Підстав, передбачених ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України для звільнення від оплати або відстрочення судових витрат, не має.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 просить визнати неправомірною та скасувати вимогу відповідача, якою його зобов’язано сплатити до Державного бюджету кошти в сумі 15 115,54 грн., суд зазначає, що позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 704,80 грн.

При цьому, суддя звертає увагу, що посилання позивача на положення статті 288 КУпАП, відповідно до якої від сплати судового збору звільнені особи, котрі оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованим, оскільки положення цього Кодексу не поширюються на спірні правовідносини.

Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Наведені обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам статей 122, 160 цього Кодексу, а тому вона має бути залишена без руху з наданням позивачу строку на усунення вказаних вище недоліків шляхом надання: 1) належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та її копії відповідно до кількості учасників справи; 2) належним чином завірених копій документів, доданих до позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи; 3) оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 704,80 грн. або належним чином завірених копій документів, що надають пільги щодо його сплати.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 123, 160, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання неправомірною та скасування вимоги - залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду:

1) належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та її копії відповідно до кількості учасників справи;

2) належним чином завірених копій документів, доданих до позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи;

3) оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 704,80 грн. або належним чином завірених копій документів, що надають пільги щодо його сплати.

Роз’яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вказаний судом строк позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали суду надіслати позивачу для виконання

Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно із ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Бородавкіна