Ухвала суду № 78355080, 05.12.2018, Вишгородський районний суд Київської області

"05" грудня 2018 р. Справа № 363/2293/17

УХВАЛА

про арешт майна

05 грудня 2018 року м. Вишгород

Слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., за участі секретаря Палій Л.О., слідчого Тимошенко В.Ю., прокурора Ясковець А.С., захисників – адвоката ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши клопотання слідчого СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_4, погодженого з прокурором Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_5, про арешт майна у кримінальному провадженні № 4201611200000500, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.06.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Клопотання надійшло до суду 03.12.2018р.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включ аючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, заслухавши пояснення слідчого, прокурора, захисників та дослідивши докази по даних матеріалах, -

ВСТАНОВИВ

03 грудня 2018 року до Вишгородського районного суду Київської області звернувся слідчий СВ Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 із клопотанням про арешт майна.

Вивчивши клопотання із долученими до нього документами встановлено, що в провадженні слідчого відділення Вишгородського ВП ГУНП в Київській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 4201611200000500 від 23.06.2015р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

22.06.2016р. до Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області надійшли матеріали Управління захисту економіки в Київській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України за фактом виявлення ознак кримінального правопорушення в діях службових осіб Служби автомобільних доріг у Київській області, ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ПП «Автомагістраль» під час організації, проведення ремонтів та надання послуг з експлуатаційного утримання доріг Вишгородського району.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3, перебуваючи на посаді першого заступника начальника ПП «Автомагістраль», будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті привласнити бюджетні кошти, виділені на проведення робіт з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Крюковщина-Лісники на ділянці О101316 км 5+320 – км. 5+985, вчинив привласнення бюджетних коштів шляхом зловживання службовим становищем, у особливо великих розмірах, чим заподіяв істотну шкоду державним інтересам, що спричинило тяжкі наслідки у формі заподіяння матеріальної шкоди на суму 766 017,63 гривень.

За ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року складав 1378 гривень. Тому, податкова соціальна пільга у 2016 році складала (1378 грн. ?0,5) = 689 гривень.

Згідно п. 4 примітки до ст. 185 КК України, у статтях 185-187 та 189-191, 194 КК України в особливо великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, а у цому випадку 766 017,63 гривень, що перевищує 600?689 гривень=413 400 гривень.

14.09.2018р. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

ОСОБА_3, підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

Відповідно до листа Територіального сервісного центру №3245 за даними АІС «РПС в Київській області» та Єдиного державного реєстру МВС України за ОСОБА_3 зареєстрований автомобіль CHEVROLET AVEO, 2006 року випуску, номерні знаки АА 2797 ВН.

У зв’язку із чим, слідчий звернувся до суду із даним клопотанням та просить суд накласти арешт на автомобіль марки CHEVROLET AVEO, 2006 року випуску, номерні знаки АА 2797 ВН, що належить ОСОБА_3, у відповідності до ч. 5 ст. 170 КПК України.

Накладення арешту на автомобіль підозрюваного ОСОБА_6 обумовлено тим, що покарання за вчинене кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_3 передбачає конфіскацію майна, а тому необхідність накладання арешту на майно підозрюваного, у разі доведення його вини, забезпечить виконання покарання у вигляді конфіскації майна.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_3, та його захисники адвокат ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_2М, у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили відмовити в його задоволенні, у зв’язку з необґрунтованістю на не доведеністю ризиків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав вважати, що воно, зокрема є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Також, відповідно ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт майна повинно містити, зокрема підставу і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу, а також відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Так, слідчим у клопотанні не доведено ризиків, що підозрюваний може відчужити автомобіль, будь-яких доказів на підтвердження цього факту не надано, та в клопотанні лише зазначено перелік статей КПК України, які регламентують порядок та підстави накладання арешту на майно. Крім того, слідчим не з’ясовано, яким чином накладання арешту може вплинути на права третіх осіб, оскільки ОСОБА_3 перебуває у шлюбі, а транспортний засіб було придбано під час шлюбу, тому він вважається спільним майном подружжя. Також, жоден із доданих документів до клопотання є ксерокопією, яка належним чином не завірена.

Крім того, захисником підозрюваного, адвокатом ОСОБА_1 зазначено, що на автомобіль марки CHEVROLET AVEO, 2006 року випуску, номерні знаки АА 2797 ВН вже накладено арешт на підставі постанови Голосіївського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві від 28.02.2018 року про що свідчить витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи те, що слідчим не доведено розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також не з’ясовано наслідків арешту майна для підозрюваного та третіх осіб, прихожу до висновку про відсутність підстав для арешту автомобіля, та задоволення клопотання слідчого.

Керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173, 175, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволені клопотання слідчого СВ Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 про арешт майна – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, у відповідності до вимог ст. 309 КПК України.

Слідчий суддя

Вишгородського районного суду

Київської області ОСОБА_7