Рішення № 78354885, 06.12.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/5093/18

Провадження № 2/359/2080/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Івченко В.І.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,-

встановив :

26 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, яким просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною відповідного віку та закінчення навчання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 однією сім’ю в період з 2000 року по 2008 рік, без укладення шлюбу. 05 листопада 2011 року у сторін народилась донька ОСОБА_3. На даний час позивач та відповідач проживають окремо. Дитина проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Крім того, ОСОБА_3 навчається в Немишаївському агротехнічному коледжі. Відповідач в добровіль-ному порядку матеріальну допомогу на утримання доньки не надає. У зв’язку з цим, позивач звернулась до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач не з’явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Натомість подала до суду заяву, якою позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Розгляд справи просила здійснити у її відсутність.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не направив

Суд, дослідивши надану позивачем заяву та матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що від спільного проживання у позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2, 05 листопада 2001 року народилася донька ОСОБА_3. Вказане підтверджується свідоцтвом про народження серії І-БК № 038622 виданого 18 грудня 2011 року Старівською сільською радою Бориспільського району Київської області (а.с. 6).

Відповідно Довідки Старівської сільської ради Бориспільського району Київської області від 18 червня 2018 року за № 550 ОСОБА_3 проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні (а.с. 8).

Судом також встановлено, що між позивачем та відповідачем склалися сімейні правові дно-сини щодо утримання дитини, які врегульовані Сімейним кодексом України.

Згідно з вимогами ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо утримання дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Відповідно ст. 180 СК України, батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Судом встановлено, що відповідач працює та має стабільний заробіток, інших малолітніх чи неповнолітній дітей, непрацездатних осіб на утриманні не має, за станом здоров’я може сплачувати аліменти на утримання дитини. Доказів протилежного суду сторонами не надано.

Враховуючи вказані обставини суд приходить висновку про необхідність призначення аліментів на утримання дитини відповідно до ст. 183 СК України з визначенням його розміру у частці від доходу.

Інших обставин, які мали б істотне значення для визначення розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 судом не встановлено, про них також не повідомлено позивачем та відповідачем.

В частині 4 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України за № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначається, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст.182 СК ( 2947-14 ). При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 року за № 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 % заробітної плати цієї особи.

Враховуючи наведене, вимоги позивача щодо визначення розміру стягуваних за рішенням суду аліментів у розмірі, який є не повинен перевищувати 30 % заробітної плати, є безпідставними та такими, що суперечать нормам Закону.

У зв'язку з наведеним вище суд вважає, що розмір аліментів на утримання ОСОБА_3, 05 листопада 2001 року, слід визначити в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.

Однак суд, оцінивши в сукупності зібрані докази, а також керуючись ст. ст. 184, 198, 199, 200 Сімейного кодексу України, дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача на її користь аліменти щомісячно на навчання не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 20 постанови № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв’язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Суд оцінивши докази наявні в матеріалах справи дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання доньки щомісячно до закінчення навчання не підлягають задоволенню, оскільки дитина наразі не досягла повноліття і відсутні докази перебування дитини на навчанні у вищому навчальному закладі. Тобто, дані вимоги наразі є передчасними.

При вирішенні питання щодо судових витрат, позивач на підставі п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при поданні позову про стягнення аліментів, а тому з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць. При цьому судом враховано вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, згідно якої аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову, тобто з 26 червня 2018 року.

На підставі викладеного та керуючись ч. 4 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за № 3 від 15.05.2006 року, ст.ст. 141, 180 – 182, 184, 191 СК України, ст. 4, 12, 81, 133, 141, 258- 260, 263 - 265, 268, 289, 353, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії СТ 477550 виданий 24 листопада 2015 року Бориспільським РВ Управління ДМС України в Київській області, РНОКПП – НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрована за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_6 (колишня назва – Куйбишева), 132, паспорт серії СК № 272442 виданий 02 липня 1996 року Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП – НОМЕР_2) аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред’явлення позову до суду 26 червня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії СТ 477550 виданий 24 листопада 2015 року Бориспільським РВ Управління ДМС України в Київській області, РНОКПП – НОМЕР_1) на користь держави (р/р №31216206700004 , МФО: 821018 , код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУ ДКСУ у Київській обл. м.Київ, КБК: 22030101) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 06 грудня 2018 року.

Суддя Л.В. Яковлєва