Рішення № 78354562, 28.11.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/2010/1813 год. 55 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Мельник О.О.,

за участю представників

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування податкового повідомлення - рішення від 17.08.2018 року № 004331405,

встановив:

27 вересня 2018 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3О.) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), у якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.08.2018 р. № 004331405 про застосування штрафної санкції у сумі 46 236,25 грн.

Ухвалою суду від 02.10.18 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 02.11.2018 р.

Протокольною ухвалою суд від 02.11.2018 р. у зв'язку з не прибуттям в судове засідання уповноваженого представника позивача з поважних причин відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 28.11.2018 р.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновок акту фактичної перевірки від 07.08.18 р. про начебто не оприбуткування в книзі обліку готівкових коштів на загальну суму 9 247,25 грн. у період з 01 серпня по 05 серпня 2018 р. не відповідає фактичним обставинам та суперечить пункту 11 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 148 від 29.12.2017 р., в редакції постанови Нацбанку України № 54 від 24 травня 2018 р., яка набула чинності з 01.06.2018 р., яким передбачено, що оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО ( абз. 4 п. 11 Положення № 148). Позивач вказує, що згідно акту фактичної перевірки відповідачем зроблено висновок щодо не оприбуткування готівки у КОРО, мотивуючи відсутністю запису у ІІ розділі Книги ОРО. Проте, на думку позивача, з 01 червня 2018 законодавець передбачив дві альтернативні дії, із вчиненням яких пов'язується оприбуткування готівки, або друк фіскальних звітних чеків або занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО. При цьому, позивач зазначає, що розрахункові квитанції застосовуються на час виходу із ладу РРО, однак, РРО у позивача перебував у справному стані і тому в період з 01 по 06 серпня 2018 р. не було необхідності застосовувати розрахункові квитанції. Отже, позивач вважає, що внаслідок помилкового застосування редакції п. 11 розділу 2 Положення № 148, яка втратила чинність 01 червня 2018 р., відповідач прийняв протиправне рішення, яке підлягає скасуванню.

26.10.2018 року відповідач надав суду відзив на позов, яким вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки в ході проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 було встановлено не оприбуткування готівки в книзі обліку, а саме, відсутнє щоденне виконання записів про рух готівки в КОРО, що є порушенням порядку оприбуткування, передбаченого п. 11 р. ІІ Положення № 148. Отже, відповідач вважає, що встановлені контролюючим органом під час перевірки порушення чинного законодавства стали підставою для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених абз. 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 " Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", а тому вимоги позивача про скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є необґрунтованими.

Дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 07 серпня 2018 р. уповноваженими особами ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі відповідно до направлень на проведення перевірки від 06.08.2018 р. № 833,834 та наказу ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 01.08.2018 № 759 " Про проведення фактичних перевірок " було здійснено перевірку об'єкт - магазин за адресою: Херсонська область, Генічеський р-н, с. Азовське, вул.. Гагаріна,21-А, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_3 з метою дотримання суб'єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

07.08.2018 р. за результатами проведення фактичної перевірки контролюючим органом складено акт за № 365/21/22/РРО/НОМЕР_1, за змістом якого, зокрема, -

- у п.п. 2.2.13. р.2 " Описова частина" відображено факт не оприбуткування готівки в книзі обліку, а саме: готівкові кошти у розмірі 1088,51 грн. за 01.08.2018, готівкові кошти у розмірі 1573,57 грн. за 02.08.2018, готівкові кошти у розмірі 161 1,55 грн. за 03.08.2018, готівкові кошти у розмірі 1803,15 грн. за 04.08.2018, готівкові кошти у розмірі 2246,15 грн. за 05.08.2018, готівкові кошти у розмірі 924,32 грн. за 06.08.2018 в Книзі обліку не оприбутковані, про що зроблено відповідний запис в КОРО та фотографії;

- у розділі 3 " Висновок перевірки" вказано, що під час перевірки встановлено порушення п. 11 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Нацбанку України № 148 від 29 грудня 2017 р.

На підставі вказаного висновку акту фактичної перевірки ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі прийнято 17.08.2018 р. податкове повідомлення - рішення № 004331405 про застосування штрафної санкції у сумі 46 236,25 грн., яке є предметом оскарження у даній справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі - ПК України).

В силу приписів пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу контролюючі органи мають право проводити, зокрема, фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктами 80.1., 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, в тому числі… у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пункт 80.2.2).

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, зокрема, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Згідно пункту 86.5 статті 86 акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Як вбачається із матеріалів справи, фактична перевірка була проведена відповідачем на підставі п. 80.2.2 ст.80 ПК України відповідно до наказу ГУ ДФС у Херсонській області,АРК, м. Севастополі від 01.08.2018 р. № 759, направлень на перевірку від 06.08.2018 р. № 833, 834 (видані на двох ревізорів - інспекторів ДФС, які проводили перевірку).

ФОП ОСОБА_3 підтвердив своїм підписом факт пред'явлення йому зазначених вище документів, а також був ознайомлений з актом перевірки від 07.08.2018 р. № 365/21/22/РРО/НОМЕР_1, тобто допустив представників контролюючого органу до проведення перевірки та був ознайомлений з її результатами без заперечень.

Отже, судом встановлено та позивачем не заперечується, що при організації та проведенні фактичної перевірки відповідачем не порушено вимоги ПК України.

Що стосується правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, то суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, то на підставі акту перевірки від 07.08.2018 р. № 365/21/22/РРО/НОМЕР_1, яким встановлено порушення п.11 розділу 2 постанови Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 148 від 29.12.2017 р. на підставі п.п. 54.3.3. пункту 54.3 ст. 54 ПК України і абз. 3 ст. 1 Указу Президента України № 436/95-ВР від 12.06.1995 року "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" до ФОП ОСОБА_3 застосовано штрафні санкції у сумі 46 236,25 грн.

При цьому, судом встановлено, що вказану штрафну санкцію застосовано відповідачем внаслідок незабезпечення платником податку протягом 01.08.2018 р. - 05.08.20108 р. оприбуткування коштів у сумі 9 247,25 грн. шляхом щоденного виконання записів про рух готівки та суми розрахунків у розділі ІІ Книги ОРО.

Перевіряючи правомірність застосування до позивача оскаржуваної суми штрафних санкцій, суд вказує наступне.

Абзацом 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про Національний банк" № 679-XIV від 20.05.1999, Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

На виконання вимог Закону України "Про Національний банк України" з метою удосконалення та приведення у відповідність до вимог нормативно-правових актів України Правління Національного банку України затвердило Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 29.12.2017 р. № 148, яке на момент виникнення спірних правовідносин ( серпень 2018 р.) діяло в редакції постанови Правління Національного банку № 54 від 24.05.2018 р. (далі по тексту - Положення № 148).

Відповідно до підпункту 18 пункту 3 розділу I " Загальні положення" Положення № 148 оприбуткування готівки - проведення суб'єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку доходів/фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.

Пунктом 5 розділу ІІ " Вимоги до організації готівкових розрахунків" цього Положення визначено, зокрема, що суб'єкти господарювання здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Книга обліку - касова книга, книга обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки, книга обліку розрахункових операцій, книга обліку доходів і витрат/книга обліку доходів ( п.п. 13 п. 3 р. І цього Положення).

Пунктом 11 розділу ІІ " Вимоги до організації готівкових розрахунків" цього Положення передбачено, що готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

При цьому, абзацами 4, 5 п. 11 р. ІІ цього Положення визначено, що оприбуткуванням готівки, зокрема, у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Суб'єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для:

1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;

2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії;

3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.

З огляду на викладене, оприбуткуванням готівки, зокрема, у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та КОРО без ведення касової книги, є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО.

Отже, суд вважає, що виконання цих дій в сукупності може свідчити про належне оприбуткування готівкових коштів.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем у спірний період було оприбутковано готівкові кошти у загальній сумі 9 247,25 грн. шляхом роздруківки фіскальних чеків та їх підклеюванням до відповідних сторінок КОРО, що також не заперечувалось відповідачем.

При цьому, суд звертає увагу на те, що виконання вимог пункту 11 р. ІІ цього Положення в частині занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО не може застосовуватись до даних спірних правовідносин, оскільки виконання даного припису має місце в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії і як наслідок здійснення операцій здійснюється з використанням розрахункових квитанцій, дані яких дійсно підлягають занесенню до КОРО, що узгоджується з приписами абз. 5 п. 11 р. ІІ цього Положення в частині випадків використання КОРО.

Крім того, суд зауважує, що приписами абзацу 5 пункту 11 р. ІІ Положення № 148 законодавець не пов'язує належне оприбуткування готівкових коштів з щоденним виконанням записів про рух готівки та суми розрахунків у розділі ІІ КОРО, як це стверджує відповідач, оскільки вказаною нормою окреслено вичерпний перелік випадків використання КОРО.

Щодо доводу відповідача про те, що виконання позивачем щоденного виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків у розділі ІІ КОРО передбачено пунктом 6 розділу ІІ Порядку № 547, то суд вказує наступне.

Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. № 547, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.07.2016р. за № 920/29050, і на момент виникнення спірних правовідносин ( серпень 2018 р.) діяв в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2016 р. за № 837 (далі по тексту - Порядок № 547).

Так, розділом 4 " Порядок ведення книг обліку розрахункових операцій" цього Порядку визначено, що суб'єкт господарювання повинен забезпечити використання книги ОРО у тій господарській одиниці, що зазначена на титульній сторінці книги ОРО при її реєстрації/перереєстрації, або з тим РРО, до якого така книга зареєстрована.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії титульної сторінки книги ОРО ФОП ОСОБА_3, то вона зареєстрована на РРО.

Пунктом 6 цього Порядку, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

- наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

- підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО;

- щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

- у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;

- ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

У разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони вклеюються у відповідну книгу ОРО, записи в розділі " книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітними чеком окремо ( пункт 8 цього Порядку).

Отже, судом встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин має місце суперечності між пунктом 6 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. № 547 та абз. 5 пункту 11 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 29.12.2017 р. № 148 в частині випадків використання КОРО, зареєстрованої на РРО.

При цьому, суд вказує, що наказом Міністерства фінансів України № 773 від 20.09.2018 р. внесено зміни до Порядку № 547, зокрема, у пункт 6 згідно яким містить наступну редакцію " 6. Використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій.

Тобто, наказом Міністерства фінансів України № 773 від 20.09.2018 р. виключено випадки використання КОРО, а саме, підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО та щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, тим самим припис пункту 6 Порядку № 547 було приведено у відповідність з пунктом 11 р. ІІ Положення № 148.

Крім того, пунктом 9 Порядку № 547, в редакції наказу Міністерства фінансів України № 773 від 20.09.2018, визначено, що у розділі 2 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО, чим спростовується довід представника позивача щодо необхідності внесення до вказаного розділу КОРО щоденних записів про рух готівки та суми розрахунків.

Також суд зауважує, що наявність суперечностей в редакціях вищевказаних нормативно - правових актів, тобто у Положенні № 148 та Порядку № 547 щодо випадків використання КОРО на момент виникнення спірних правовідносин, на думку суду, ні яким чином не спростовує дотримання позивачем вимог пункту 11 р. ІІ Положення № 148 щодо належного та своєчасного оприбуткування готівки шляхом фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО.

Крім того, за приписами п.п. 18 п. 3 р. І Положення № 148 оприбуткування готівки це проведення суб'єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку доходів/фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції. Проте, у зазначеному переліку касових документів відсутня Книга ОРО, проте вказано фіскальний звітний чек, як доказ обліку готівки в касі.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено порушення ФОП ОСОБА_3 пункту 11 р. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України № 148 від 29.12.2017 р., в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а тому податкове повідомлення-рішення від 17.08.2018 р. № 004331405 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо розподілу витрат на судовий збір, то суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 139 КАС, при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у сумі 704,80 грн., що підтверджується платіжним документом № 28 від 24.09.2018 р.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 704,80 грн. підлягає стягненню з ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (місце проживання 75546, Херсонська область, Генічеський район, с. Азовське, вул. Гагаріна, буд. 21, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місцезнаходження 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) про скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 17.08.2018 р. № 004331405 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем " штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, нормативне регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів" у розмірі 46 236,25 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місцезнаходження 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (місце проживання 75546, Херсонська область, Генічеський район, с. Азовське, вул. Гагаріна, буд. 21, рнокпп НОМЕР_1) судовий збір в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03 грудня 2018 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 9.1.1.