Рішення № 78354403, 05.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

05 грудня 2018 р. справа №520/10284/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якому просив суд скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 23.10.2018 ВП №57158017 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн за невиконання без поважних причин рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 у справі №2040/5171/18.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області у ВП №57158017 на позивача накладено штраф у розмірі 5100 грн за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, на підставі виконавчого листа по справі №2040/5171/18, виданого Харківським окружним адміністративним судом. Також позивач зазначив, що листом від 08.10.2018 №13556-021/49 позивач повідомив старшого державного виконавця, що заборгованість з довічного грошового утримання судді у відставці за період з 21.02.2018 по 30.04.2018 у сумі 45056 грн нарахована та буде виплачена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649. З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржувана постанова від 23.10.2018 ВП №5715807 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн винесена безпідставно.

Від представника позивача - голови комісії з припинення управління - начальника Шевченківського ОУПФ України м. Харкова - ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшло клопотання, в якому представник позивача просила розглядати справу без участі представника позивача, а також представник позивача зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Від представника відповідача - ОСОБА_2 через канцелярію суду надійшло клопотання, в якому представник відповідача просив розглядати справу без участі представника відповідача в порядку письмового провадження, а також зазначив, що не визнає позов.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч.4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Як передбачено приписами ч.3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 по справі №2040/5171/18 адміністративний позов ОСОБА_3 (код РНОКПП НОМЕР_1; 61103, АДРЕСА_1) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, (код ЄДРІІОУ 41248278; майдан Свободи, 5, Держпром, 4 під'їзд, м. Харків, 61022), про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії – задоволено частково. Визнано протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо невиплати ОСОБА_3 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період 21.02.2018 р. по 30.04.2018 р. в розмірі 80 відсотків від суддівської винагороди у загальній сумі 45056,00 гривень. Зобов’язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова виплатити ОСОБА_3 суму 45056,00 (сорок п'ять тисяч п'ятдесят шість гривень) грн. - заборгованості з довічного грошового утримання судді у відставці, за період 21.02.2018 р. по 30.04.2018 р. В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Згідно інформації, яка міститься в автоматизованій системі "Документообіг адміністративних судів" Харківського окружного адміністративного суду, вбачається, що дане рішення від 09.08.2018 по справі №2040/5171/18 - 16.10.2018 набрало законної сили та видано виконавчий лист.

Водночас, суд зазначає, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 по справі №2040/5171/18 заяву позивача про звернення рішення до негайного виконання у справі за позовом ОСОБА_3 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Звернуто до негайного виконання постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 у справі №2040/5171/18 в частині зобов’язання Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова виплатити ОСОБА_3 суми заборгованості з довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 45056,00 грн. - у межах суми стягнення за один місяць.

Постановою ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області від 10.09.2018 відкрито виконавче провадження №5715807, на підставі виконавчого листа №№2040/5171/18, згідно якого боржником є Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, копії яких долучені до матеріалів справи, старшим державним виконавцем було направлено на адресу позивача для негайного виконання постанову про відкриття виконавчого провадження по ВП №5715807, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.44).

У відповідь, Шевченківським ОУПФ України м. Харкова надано довідку про здійснення нарахувань на виконання рішення суду від 08.10.2018 №15556-02-1/49, в якій зазначено, що доплата по перерахунку за період з 21.02.2018 по 30.04.2018 у розмірі 45056 грн нарахована та буде виплачена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 (а.с.46).

На підставі викладеного 23.10.2018 старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області винесено постанову ВП №5715807 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, на підставі виконавчого листа №2040/5171/18.

Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Згідно положень ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Враховуючи викладене, а також з огляду на те, що позовна заява була подана позивачем 09.11.2018, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду даним позовом в межах строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Як передбачено положеннями ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження” сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

Як передбачено приписами ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов’язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз’яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов’язки.

Відповідно до положень ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Як передбачено приписами ч. 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

При цьому, положеннями ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено судом, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області 23.10.2018 було винесено постанову у ВП №57158017 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн, за невиконання рішення суду.

Водночас, суд зауважує, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 по справі №2040/5171/18, зокрема, зобов’язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова виплатити ОСОБА_3 суму 45056 грн - заборгованості з довічного грошового утримання судді у відставці, за період 21.02.2018 по 30.04.2018. В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Водночас, суд зазначає, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 по справі №2040/5171/18, звернуто до негайного виконання постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 у справі №2040/5171/18 в частині зобов’язання Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова виплатити ОСОБА_3 суми заборгованості з довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 45056,00 грн - у межах суми стягнення за один місяць.

Проте, позивач в довідці від 08.10.2018 №15556-02-1/49 зазначив, що доплата по перерахунку за період з 21.02.2018 по 30.04.2018 у розмірі 45056 грн нарахована та буде виплачена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 (а.с.46).

Суд зауважує, що проведення перерахунку та нарахуванню пенсії є діями, які передують виплаті такої пенсії, а отже здійснення позивачем тільки перерахунку без подальшої виплати є неповним виконанням судового рішення у справі №2040/5171/18 Шевченківським ОУПФ України м. Харкова, яке виступає боржником у виконавчому провадженні №57158017.

З огляду на викладене, а також враховуючи наданий розрахунок, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 по справі №2040/5171/18 не може вважатися належним чином виконаним.

Щодо посилань позивача на обставини того, що доплата по перерахунку з довічного утримання за період з 21.02.2018 по 30.04.2018 буде виплачуватися на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, суд зазначає наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 по справі №2040/5171/18 зобов'язано позивача виплатити ОСОБА_3 суми заборгованості з довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 45056,00 грн..

Суд зауважує, що у виконавчому провадженні №56598896 здійснюється виконання за виконавчим листом саме у справі №2040/5171/18, то на даний час питання виплати та перерахунку пенсії ОСОБА_3 вже визначено судом.

Водночас суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 регулюються питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, які є видом соціальних виплат, проте, виплата заборгованості виникла з іншого виду виплат - з довічного грошового утримання судді у відставці.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Згідно до ч.5. ст. 142 зазначеного Закону, пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

З огляду на викладене, законодавцем чітко розділено поняття пенсія та щомісячне довічне грошове утримання судді, отже до виплати заборгованості за щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці нормами постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 не врегульовано питання виплати заборгованості стосовно щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Крім того, Шевченківським ОУПФ України м. Харкова не надано ані до матеріалів виконавчого провадження, ані до суду в ході розгляду даної справи обґрунтованих пояснень та належних доказів на підтвердження поважності причин невиконання судового рішення.

Щодо посилань позивача на практику Верховного Суду України (справи №21-66а14, №21-199а15, №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15,№804/5081/13-а), суд зазначає наступне.

В ухвалах по вказаним справам Верховним Судом України була викладена позиція стосовно того, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Проте, вказана позиція не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки позивачем не доведено відсутності відповідного фінансового забезпечення та коштів для виплати ОСОБА_3 щомісячного довічного грошового утримання судді на виконання рішення суду від 09.08.2018 по справі №2040/5171/18.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Частина 1 ст. 77 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області ВП №57158017 від 23.10.2018 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду, є обґрунтованою та такою, що прийнята з дотриманням положень Закону України "Про виконавче провадження", відтак, відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог позивача про скасування постанови державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області ВП №57158017 від 23.10.2018 про накладення штрафу, належить відмовити.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови ВП №57158017 від 23.10.2018 про накладення штрафу - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення складено 05 грудня 2018 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.