Рішення № 78353911, 06.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4079/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання незаконним та скасування наказу від 03.08.2018 року № 2101, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якій просила визнати незаконним та скасувати наказ від 03.08.2018 року № 2101 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1В.».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Наказом відповідача від 06.06.2016 року за № 178-к ОСОБА_1 з 06.06.2016 року було призначено на посаду завідувача сектору контролю за регульованими цінами з посадовим окладом згідно штатного розпису за переведенням з Інспекції з питань захисту прав споживачів. 25.04.2018 року на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 972 було ініційовано перевірку діяльності Управління захисту споживачів та Сектору контролю за регульованими цінами. За результатами перевірки діяльності Сектору було складено Акт від 31.05.2018 року.

Позивач вважає, що даний акт, який став підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, складено з порушеннями. Всі факти, викладені в акті перевірки діяльності Управління захисту споживачів та Сектору контролю за регульованими цінами в частині, що стосується перевірки Сектору контролю за регульованими цінами на думку позивача не відповідають вимогам чинного законодавства, дійсним обставинам справи та свідчать про упереджене ставлення нового керівництва Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до завідувача сектором ОСОБА_1 Позивач зазначає, що Акт складено з порушенням строків його укладання, які були зазначені п.2 наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 972 від 25.04.2018 року «Про перевірку діяльності окремих структурних підрозділів Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області за 2016-2017 роки» де вказано, що комісія повинна у період з 02.05.2018 року до 25.05.2018 року провести перевірку діяльності управління та сектору. В п.5 даного Наказу зазначено, що голові комісії за результатами проведеної перевірки забезпечити складання відповідного акту та поінформувати керівництво Головного управління в Одеській області до 28.05.2018 року, проте датою складання акту зазначено 31 травня 2018 року замість 28 травня 2018року як зазначено в наказі Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 972 від 25 квітня 2018 року. 25.05.2018 року завідувачу сектором ОСОБА_1 було надано чергову вимогу б/н, про надання додаткових матеріалів для здійснення перевірки, таким чином позивач зрозумів, що перевірка ще триває, проте з наказом про продовження перевірки станом на останній день проведення перевірки позивача ознайомлено не було. З наказом «Про внесення змін до наказу ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 25.04.2018 № 972» від 25.05.2018 року № 1321 завідувача сектору було ознайомлено лише 29.05.2018 року о 15 год. 10 хв., що свідчить про те, що 25.05.2018 року на момент вручення вимоги від 25.05.2018 року наказу від 25.05.2018 року № 1321 ще не існувало. Тому, на думку позивача, невідомо з якої правової підстави було продовжено перевірку діяльності Сектору контролю за регульованими цінами за 2016-2017 роки.

Також позивач вважає, що її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани у тому чисті із порушенням строків, передбачених ч.3 ст.65 Закону України «Про Державну службу», а саме: державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду. Таке порушення строків стосується зокрема притягнення до дисциплінарної відповідальності за проведення завідувачем сектору начебто незаконної позапланової перевірки КП ЖКС «Фонтанський», лист до Державної регуляторної служби щодо надання погодження, наказ та направлення на перевірку та відповідь заявнику були узгодженні з юридичним сектором та підписані керівником Головного управління без жодних зауважень до завідувача сектором. Позивач зауважує, що саме заступником начальника ОСОБА_2 після проведення зазначеної позапланової перевірки, після ознайомлення останньої з матеріалами та актом перевірки, було підписано відповідь заявнику вих. № 10732\07 від 29.12.2017 року, де зазначено, що порушень під час позапланової перевірки встановлено не було і ніяких зауважень щодо незаконного виходу на перевірку до завідувача сектором теж заявлено не було; проведення позапланової перевірки аптечного закладу «Фармація» ТОВ НВБФ «Терра». Позивач вважає, що висновок зроблений актом перевірки від 31.05.2018 року не відповідає дійсним обставинам справи. З актом перевірки та розрахунком до акту заступник начальника була ознайомлена на вимогу одразу після закінчення перевірки, жодних зауважень до завідувача сектором на той час не було, доказом чого є підписаний заступником начальника ОСОБА_2 лист на ім’я заявниці з висновком по результатам перевірки за її заявою (вих. № 10733/07 від 29.12.2017 року, де зазначено, що порушень вимог закону під час перевірки не виявлено; проведення позапланової перевірки ПП «Артал» відбулося у відповідності до вимог ст.6 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю)» (оскільки скарга з цього питання надійшла до Головного управління з Урядової гарячої лінії, то в телефонному режимі у заявника була з’ясована інформацію про назву підприємства та його адресу, що не забороняється вимогами чинних нормативних актів). Позивач зауважує, що лист про надання погодження на позапланову перевірку було підписано керівником Головного управління і ніяких зауважень до завідувача сектором на той час у керівника не було. Також керівником було без жодних зауважень вивчено матеріали перевірки та підписано відповідь заявнику (вих. № 7162/07 від 09.10.2017 року, де зазначено, що порушень під час проведення позапланової перевірки не виявлено.

Позивачу невідомо, чому в минулому році після закінчення зазначених перевірок порушень з боку дій завідувача сектором встановлено не було, а після спливу більше восьми місяців з’ясувалося, що вказані позапланові перевірки проведені завідувачем сектору з порушенням вимог закону.

В позові зазначено, що під час проведення перевірки Сектору позивачем надавалися пояснення комісії (пояснювальна записка від 30.05.2018 року) однак, невідомо з якої причини, під час складання висновку перевірки не була звернута увага також і на такі факти, зокрема, що стосується зауваження по ненаданню розрахунків проведення моніторингу по Урядовій програмі «Доступні ліки», на законодавчому рівні не передбачено ані затвердження, ані встановлення порядку проведення такого моніторингу, а моніторинг це взагалі лише спостереження.; зауваження про ненадання документів по участі в роботі Територіальної комісії Одеської обласної державної адміністрації, Положенням про Територіальну комісію Одеської ОДА та чинними нормативними актами не передбачена передача документів (протоколів засідань, прийнятих рішень та результатів опрацювання матеріалів тощо, на зберігання членам територіальної комісії, в тому числі і ОСОБА_1В.). Відповідальною за зберігання вказаних документів є секретар територіальної комісії ОСОБА_3, оскільки вказана комісія діє на базі Одеської обласної державної адміністрації та функціонує у її приміщенні; зауваження про те, що в щомісячних звітах до 30.09.2017 року у табличній формі та аналітичних довідках відсутні підписи ОСОБА_1, вказані звіти відправляються до Держпродспоживслужби України в електронному вигляді в форматі таблиць Exel, підписання такого звіту взагалі не передбачено формою, оскільки електронний підпис у завідувача сектором відсутній, а копії таких звітів зберігаються в електронному вигляді у комп’ютері завідувача сектором та роздруковані вони були лише для особистого користування. Також позивач звертає увагу, що з 30.09.2017 року, на що є посилання в акті перевірки, пройшло більше ніж півроку с того моменту (ч.3 ст.65 Закону України «Про Державну службу»), коли вказані звіти були надіслані на електронну Держпродспоживслужби та копія до відома також надсилалася на електронну адресу ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області.

Позивач звертає увагу, що у відповідності до п.2.17 Посадової інструкції, затвердженої наказом № 5 Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 05.01.2017 року, завідувач сектору готує проекти відповідей на скарги та звернення, а підписує кінцевий варіант відповіді керівник, теж саме стосується і надіслання звернень громадян до Державної регуляторної служби (далі ДРС) для отримання погодження на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю), всі дії завідувача сектору були узгоджені з керівником Головного управління, який підписував листи до ДРС щодо надання погодження і відповіді на скарги громадянам. Тому, позивач вважає, що посилання в акті перевірки на те, що вона як завідувач сектору не розглядала по суті звернення та надавала необґрунтовані відповіді не відповідає вимогам п.2.17 Посадової інструкції, в якій чітко зазначено, що завідувач сектору готує проекти документів та передає їх на підпис керівнику.

Що стосується притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності в частині підготовки неналежної відповіді заявниці ОСОБА_4, то з цього приводу позивач вказує, що відповідь на цю скаргу надавалася під час знаходження завідувача сектором ОСОБА_1 у додатковій відпустці по навчанню головним спеціалістом сектору ОСОБА_5, яка була тимчасово виконуючим обов’язки завідувача сектором і інформація про те, хто виконавець по скарзі міститься в лівому нижньому куточку листа з його підписом та зберігається в канцелярії ГУ.

Окрім того, що було надіслано відповідь на адресу зазначену заявником, також було в телефонному режимі надані роз’яснення з усіх питань, хоча Законом України «Про звернення громадян» і не передбачено надання відповіді заявнику телефоном. Те ж саме стосується і інших скарг, начебто необґрунтовані відповіді на які надано завідувачем сектору ОСОБА_1В.(вхід. № М-301 від 03.05.2017 року вик. ОСОБА_6; № Щ-337 від 18.05.2017 року вик. ОСОБА_5; № Г-617 від 23.08.2017 року (в акті помилково вказано 12.07.2017 року) вик. ОСОБА_5О.). Також, позивач вважає, що по цьому питанню порушені строки притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачені ч.3 ст.65 Закону України «Про Державну службу», оскільки окрім того, що проекти відповідей на вказані скарги надавалися не ОСОБА_1, а ОСОБА_5О та ОСОБА_6, так і пройшло більше ніж рік з моменту підписання керівником даних відповідей.

Що стосується зауваження в Акті від 31.05.2018 року про те, що завідувач сектору не ознайомилася з новою редакцією посадової інструкції завідувача сектору контролю за регульованими цінами, яка затверджена наказом ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від № 582 від 13.11.2017 року, позивач зазначає, що про існування нової редакції посадової інструкції від № 582 від 13.11.2017 року завідувачу сектору ОСОБА_1 стало відомо лише 21.02.2018 року з листа за підписом начальника відділу персоналом з вимогою з’явитися 22.02.2018 року до Головного управління та ознайомитися з положенням про сектор та посадовою інструкцією, яке надійшло на електронну адресу Сектору. На вказаний лист ОСОБА_1 надала відповідь б/н від 21.02.2018 року з проханням надіслати на електронну адресу копії посадової інструкції та положення про сектор для ознайомлення та з зазначенням, що ознайомлення з вказаними документами під підпис буде здійснено тільки після прочитання нової редакції посадової інструкції та положення про сектор контролю за регульованими цінами. Проте відповіді позивач не отримала. 22.02.2018 року вже у письмовій формі ОСОБА_1 надала заяву начальнику відділу управління персоналом ОСОБА_7 про надання для ознайомлення їй копій нових редакцій Посадової інструкції та Положення про сектор, однак в канцелярії реєструвати цю заяву відмовилися, а ОСОБА_7 відмовилася її отримувати.

Також, позивач звертає увагу суду, що її жодного разу не було запрошено до участі у засіданнях дисциплінарної комісії під час проведення службового розслідування, хоча нею, відповідно до ч.8 ст.71 закону України «Про державну службу» було заявлено таке клопотання, і що їй навіть не було відомо коли такі засідання проводилися. Також, позивачу на її вимогу № 628 від 03.08.2018 року не було надано належним чином завірену копію дисциплінарної справи.

З урахуванням зазначеного, позивач не погоджується із застосуванням до неї дисциплінарної відповідальності у вигляді догани на підставі наказу від 03.08.2018 року № 2101 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1В.» та просить визнати його незаконним та скасувати.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання незаконним та скасування наказу від 03.08.2018 року № 2101 було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що перевірку діяльності Сектору контролю за регульованими цінами, складання акту за результатами перевірки від 31.05.2018 року, а також застосування до завідувача сектором ОСОБА_1 дисциплінарної відповідальності у вигляді догани було здійснено у відповідності до вимог закону та посилається на порушення нею вимог посадової інструкції, Законів України «Про державну службу», «Про звернення громадян» та «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідач посилається на те, що в ході детального аналізу отриманої інформації та документів встановлено, що завідувачем сектору неналежно відпрацьовано звернення ОСОБА_4 за № Б-325 щодо завищення цін на тютюнові вироби у кіосках м. Роздільна Одеської області, оскільки не надана відповідь у телефонному режимі і за змістом вона не відповідає суті порушеного питання. Також, аналогічні порушення були допущені ОСОБА_1 по скаргам № М-301 від 03.05.2017 року, № Щ-337 від 18.05.2017 року, № Г-617 від 12.07.2017 року.

Відповідно до п.2.17 посадової інструкції завідувача Сектору контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області завідувач сектору забезпечує повне, своєчасне та достовірне проведення перевірки викладених у заяві (скарзі) обставин. Визначає їх відповідність фактичним обставинам.

Відповідач посилається, що завідувач сектору ОСОБА_8 неправомірно провела позапланові перевірки по скаргам: ОСОБА_9 від імені мешканців буд.3 по провулку Канатний у м. Одесі з питань формування тарифів на комунальні послуги КП «ЖКС «Фонтанський»; ОСОБА_10 з питань завищення ціни на вугілля антрацитової групи ПП «Артал» в м. Арциз Одеської області та в акті перевірки вказав, що потрібно було провести перевірку по всім підприємствам, що реалізують вугілля антрацит в Арцизькому районі, оскільки в скарзі ОСОБА_10 не зазначено чітко назву підприємства, де ним було придбано вугілля; ОСОБА_11Г з питань формування ціни на лікарські препарати «Дексаметозон» та «Нурофен дитячий», під час проведення позапланової перевірки аптечного закладу «Фармація» ТОВ НВБФ «Терра» завідувачем сектору розрахунок роздрібних цін на лікарські засоби здійснила з порушенням законодавства у сфері ціноутворення.

Також, відповідач посилається на те, що позивач не надала жодного розрахунку по результатам проведення щомісячного моніторингу застосування державних регульованих цін на лікарські засоби, які беруть участь в Урядовій програмі «Доступні ліки».

Щодо роботи завідувача сектору ОСОБА_1 у складі Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, то тут відповідач також зауважує, що позивач не надала документів, що були прийняті під час роботи комісії, а саме: протоколи, висновки тощо.

Відповідач у відзиві наполягає, що Закон України «Про державну службу» в цілому та зокрема ч.8 ст.71 вказаного закону не містить вимоги, щодо участі державного службовця в засіданнях дисциплінарної комісії, а тому вони не зобов’язані були запрошувати до участі у них ОСОБА_1

Що стосується строків застосування дисциплінарної відповідальності, то з цього приводу відповідач стверджує, що керівник Головного управління дізнався про порушення посадової інструкції та вимог закону, допущені ОСОБА_1, лише за результатами перевірки на підставі Акту від 31.05.2018 року та з доповідної записки заступника начальника ОСОБА_2 і тому, на думку відповідача, саме з цієї дати 31.05.2018 року почався відлік шестимісячного строку застосування дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, передбачений ч.3 ст.65 Закону України «Про державну службу».

Вищезазначені факти на думку відповідача свідчать про порушення завідувачем сектору ОСОБА_1 п.п.2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6.1, 2.6.2, 2.6.3 та 2.6.5 посадової інструкції Завідувача сектору контролю за регульованими цінами, затвердженої наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 05.01.2017 року. Також, вказані вище дії свідчать про порушення ОСОБА_1 вимог ст.19 Закону України «Про звернення громадян» та вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідач не спростував його твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог, оскільки вісімдесят відсотків відзиву це переписаний по суті Акт від 31.05.2018 року, який було складено за результатами перевірки діяльності Управління захисту споживачів та Сектору контролю за регульованими цінами та тричі переписані з Посадової інструкції обов’язки завідувача сектором.

Позивач наполягає, що Акт перевірки, який став підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності укладено з порушенням строків його укладання, зазначених в п.5 наказу ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 25.04.2018 року № 972, а саме: замість 28 травня 2018 року його укладено лише 31 травня 2018 року. Також позивач посилається на порушення відповідачем строків застосування до нього дисциплінарної відповідальності, визначених в ч.3 ст.65 Закону України «Про Державну службу», якою передбачено, що державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду. Тобто, на думку відповідача керівник, коли підписував відповіді на скарги більше ніж вісім-дев’ять місяців назад ще 2017 році, не розумів насідків своїх дій і лише завдяки результатам перевірки діяльності Сектору контролю за регульованими цінами, на підставі Акту перевірки від 31.05.2018 року та доповідної записки заступника керівника ОСОБА_2 (яка також в грудні 2017 року підписала відповіді на скарги за результатами перевірок ОСОБА_9 та ОСОБА_11, що порушень встановлено не було) з’ясував, що в майже рік тому виявляється ОСОБА_1 порушила вимоги Посадової інструкції та законів «Про державну службу» і «Про звернення громадян».

Позивач зазначає, що відповідач не має законного права посилатися у відзиві на те, що ОСОБА_1 в своїх пояснення від 08.06.2018 року не надала інформацію про те, що коли вона знаходилась у відпустці і хто є виконавцем по скаргам і зазначає, що це обов’язок відповідача доводити провину співробітника, якщо його притягують до дисциплінарної відповідальності.

Також позивач зазначає, що інформація про виконавця по скарзі з його підписом насамперед міститься в нижньому лівому коточку відповіді під підписом керівника ГУ і зберігається в Головному управлінні в канцелярії, і тому це спростовує посилання відповідача на те, що їм начебто не було відомо, що ОСОБА_1 знаходилась у додатковій відпустці. І у відзиви на позов відповідач продовжує наполягати, що саме ОСОБА_1 відповідала на ці скарги. А те, що згідно наказів керівника, ОСОБА_1 з поважних причин навіть не знаходилась на роботі у час, коли ці скарги надійшли і доказом чого є також і накази про надання відпусток, що зберігаються також в Головному управлінні. А посилання на те, що заявниці ОСОБА_4 (№ Б-325) не надано відповідь в телефонному режимі, начебто це передбачено нормами закону, і це є однією з підстав для оголошення догани, свідчить лише про упереджене відношення керівництва до позивача. Теж саме стосується і посилання відповідача на начебто необґрунтовані позапланові перевірки КП «ЖКС «Фонтанський», ПП «Артал» та аптечного закладу ТОВ «НВБФ «Терра», проведені ОСОБА_1 У відзиві на позов відповідач також стверджує, що позивач не надала комісії результати опрацювання завідувачем сектору матеріалів по роботі в Територіальній комісії з питань узгодженості заборгованості в різниці в тарифах, яка діє на базі Одеської обласної державної адміністрації, як одного з підстав притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що чинними нормативними актами та Положенням про Територіальну комісію Одеської ОДА не передбачена передача документів (протоколів засідань, прийнятих рішень та результатів опрацювання матеріалів тощо, на зберігання членам територіальної комісії, в тому числі і ОСОБА_1В.). Відповідальною за зберігання вказаних документів є секретар територіальної комісії ОСОБА_3, оскільки вказана комісія діє на базі Одеської обласної державної адміністрації та функціонує у її приміщенні. Тому вимагати вказані документи у членів комісії під час проведення перевірки сектору відповідач немає законного права і тим більше вкладати це в основу притягнення до дисциплінарної відповідальності.

В запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказує, що завідувачем Сектору ОСОБА_1 не надіслано звернення за належністю до органів ДФС для вжиття ними відповідних заходів. Натомість заявниці надана відповідь, в якій міститься помилкове посилання на Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у сфері торгівлі, та не регулює питання щодо реалізації тютюнових виробів за завищеними цінами. Крім того, листом від 16.05.2017 року № 3040/07 заявниці надано відповідь не в телефонному режимі, як просила заявниця, а за її адресою. В результаті заявниця не отримала відповіді на звернення (довідка Укрпошти від 23.06.2017 року з позначкою, що заявниця за зазначеною адресою не проживає). Звернення з аналогічного питання надходили до Сектору 03.05.2017 року № M-301, 18.05.2017 року № Щ-337, 12.07.2018 року № Г-617, по ним надано відповіді завідувачем Сектору ОСОБА_1, тотожні відповіді на звернення ОСОБА_4, тобто не по суті порушеного питання. В ході перевірки діяльності Сектору від Арцизької РДА було отримано інформацію, що в серпні-вересні 2017року, крім ПП «Артал» вугілля антрацитної трупи реалізовували також КП «Аитрацит» та ФОП Волков, при чому найвищі ціни зафіксовано у ФОП Волкова. Тобто, для належного розгляду звернення необхідно було здійснити позапланові перевірки також у зазначених суб’єктів господарювання. Проте, завідувачем сектору ОСОБА_1 перевірку здійснено лише у ПП «Артал», що унеможливило об’єктивно і всебічно опрацювати звернення ОСОБА_12 і є порушенням вимог статті 19 Закону України «Про звернення громадян». Завідувач Сектору ОСОБА_13 робить розрахунок вартості препаратів «Дексаметазон» та «Нурофен дитячий», з якого слідує, що реалізувати лікарські засоби в аптечному закладі дозволено з застосуванням граничних торгівельних роздрібних надбавок та ще й з урахуванням подвійного ПДВ, що суперечить механізму формування цін на лікарські засоби щодо яких запроваджено державне регулювання. Результати опрацювання позивачем матеріалів, які б підтверджували проведену нею роботу з аналізу обґрунтованості формування тарифів на житлово-комунальні послуги, відсутні та під чає перевірки діяльності Сектору членам комісії не надані, що свідчить про неналежну роботу у складі Територіальної комісії.

В судове засідання, призначене на 05.12.2018 року, сторони не з’явилися. 05.12.2018 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розгляд справи в письмовому провадженні.

Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 06.06.2016 року за № 178-к позивача ОСОБА_1 з 06 червня 2016 року було призначено на посаду завідувача сектору контролю за регульованими цінами з посадовим окладом згідно штатного розпису, за переведенням з Інспекції з питань захисту прав споживачів. Зазначено, що вона є державним службовцем 6 рангу.

Згідно з п.17 ч.2 ст.4 КАС публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про державну службу» державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема, здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства.

Статтею 8 Закону України «Про державну службу» визначено, що державний службовець зобов’язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов’язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов’язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов’язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням посадових обов’язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов’язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Згідно з Посадовою інструкцією Завідувача сектором контролю за регульованими цінами, затвердженої наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 05.01.2017 року, Завідувач сектору: забезпечує якісне та своєчасне виконання посадових обов’язків, завдань та доручень начальника та заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області; забезпечує кваліфіковане та своєчасне виконання завдань, функцій, обов’язків, покладених на сектор, планів роботи сектору. Звітує перед керівником Головного управління про виконання планів роботи сектору та покладених на нього завдань; здійснює керівництво діяльністю сектору, розподіляє обов’язки та доручення між посадовими особами сектору, координує їх роботу, несе персональну відповідальність за виконання покладених на сектор завдань, функцій, обов’язків; забезпечує оперативність і організованість в роботі сектору та належну трудову дисципліну, відповідає за ведення діловодства в секторі, своєчасне проходження і виконання документів, за зберігання матеріалів перевірок та документів, що створюються за результатами діяльності сектору; вносить у встановленому порядку пропозиції щодо переміщення працівників сектору, подання до заохочень, присвоєння або скасування рангів працівникам сектору; забезпечує контроль за організацією розроблення та підготовкою проектів планів державного нагляду (контролю) відповідно до компетенції сектору, проведенням заходів державного нагляду (контролю), перевірок спеціалістами сектору відповідно до компетенції, завдань, обов’язків та сфери нагляду (контролю), покладених на сектор, додержанням суб’єктами вимог законодавства, нагляд (контроль) за яким покладений на сектор відповідно до його функцій, завдань та обов’язків, виконанням суб'єктами приписів та рішень ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області за напрямками, віднесеними до компетенції сектору.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В п.10.ч.1 ст.2 Закону України «Про Державну службу» зазначено, що службова дисципліна - неухильне додержання ОСОБА_12 державного службовця, сумлінне виконання службових обов’язків та правил внутрішнього службового розпорядку.

Відповідно до положень ст.64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно з ст.65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є: 1) порушення ОСОБА_12 державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.66 Закону України «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Статтею 68 Закону України «Про державну службу» визначено, що дисциплінарні провадження ініціюються суб’єктом призначення. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються), зокрема, на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб’єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб’єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ, як це визначено ч.1 ст.69 Закону України «Про державну службу».

Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ, під час визначення виду дисциплінарного стягнення повинна враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків. Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця (ч.1 ст.67 Закону України «Про державну службу»).

Відповідно до ч.ч.1-7 ст.71 Закону України «Про державну службу» з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов’язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов’язково. Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», - дисциплінарною комісією у державному органі. Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб’єктом призначення, але не більш як до двох місяців. До участі у проведенні службового розслідування суб’єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, можуть залучатися відповідні фахівці. До участі у проведенні службового розслідування не можуть залучатися посадові особи державного органу, особисто заінтересовані у його результатах та прямо підпорядковані особі, стосовно якої проводиться службове розслідування. Особи, які проводять службове розслідування, несуть персональну відповідальність за неповноту і необ’єктивність його висновків та за розголошення інформації щодо службового розслідування. Особи, які проводять службове розслідування, мають право: одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи; одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; 2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи; 3) бути присутнім під час виконання відповідних заходів; 4) подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Висновок, складений за результатами проведеного службового розслідування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, передається Комісії.

У відповідності до ч.1 ст.73 Закону України «Про державну службу» з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити ряд інформації, яка визначена ч.2 ст.73 Закону України «Про державну службу», зокрема: підстави для відкриття дисциплінарного провадження, характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця, відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень, інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, тощо. Результатом розгляду дисциплінарної справи є подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі (ч.ч.1-2 ст.75 Закону України «Про державну службу»).

Як передбачено ст.76 Закону України «Про державну службу» державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження, як передбачено ч.1 ст.77 Закону України «Про державну службу» приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.

Аналіз вищевказаних положень Закону України «Про державну службу» дає підстави зробити висновок, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця, а також бути застосованим тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №972 від 25.04.2018 року ініційовано перевірку окремих структурних підрозділів, а саме управління захисту споживачів та сектору контролю за регульованими цінами, в п.2 якого зазначено комісії у період з 02.05.2018 року по 25.05.2018 року провести перевірку діяльності управління та сектору за 2016-2017 роки. В п.5 вказаного вище наказу зазначено «голові комісії за результатами проведеної перевірки забезпечити складання відповідного акту та поінформувати керівництво Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до 28.05.2018 року».

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 1321 від 25.05.2018 року були внесені зміни в п.2 наказу № 972 від 25.04.2018 року і його викладено в новій редакції «Комісії у період з 02.05.2018 до 01.06.20118 р. провести перевірку діяльності управління та сектору за 2016-2017 роки». Пункт 5 наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 972 від 25.04.2018 року залишено без змін, тобто акт перевірки повинно було скласти до 28.05.2018 року.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що акт за результатами перевірки діяльності управління та сектору було складено та затверджено начальником Головного управління 31.05.2018 року, що свідчить про порушення комісією, яка проводила перевірку, п.5 наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 972 від 25.04.2018 року, де зазначено, що «голові комісії за результатами проведеної перевірки забезпечити складання відповідного акту та поінформувати керівництво Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до 28.05.2018 року».

Суд критично оцінює посилання відповідача, що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відбулося також через неправомірне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за зверненнями громадян, а саме: КП «ЖКС «Фонтанський», ПП «Артал» та аптечного закладу ТОВ «НВБФ «Терра», оскільки надані під час розгляду справи докази спростовують необґрунтовані звинувачення на адресу позивача.

Такими доказами є відповіді заявникам по результатам перевірок за підписом в. о. начальника Головного управління ОСОБА_14 та заступника начальника ОСОБА_2 з зазначенням, що порушень під час позапланових заходів не виявлено.

Також, як на одну з підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, відповідач посилається на те, що позивач під час перевірки діяльності сектору не надала членам комісії документи складені під час участі у роботі в складі Територіальної комісії з питань заборгованості з різниці в тарифах. Однак, позивач з цього приводу зазначила, що чинними нормативними актами та Положенням про Територіальну комісію Одеської ОДА не передбачена передача документів (протоколів засідань, прийнятих рішень та результатів опрацювання матеріалів тощо, на зберігання членам територіальної комісії, в тому числі і ОСОБА_1В.). Відповідальною за зберігання вказаних документів є секретар територіальної комісії ОСОБА_3, оскільки вказана комісія діє на базі Одеської обласної державної адміністрації та функціонує у її приміщенні.

Під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обов’язок позивача бути відповідальною за документи та зберігати їх, отримані при роботі Територіальної комісії, а тому вимагати вказані документи під час проведення перевірки сектору у позивача ОСОБА_1 і вкладати це в основу застосування дисциплінарної відповідальності до неї немає законного права.

Спростування звинувачення в порушенні ОСОБА_1 вимог закону України «Про звернення громадян», що нею як завідувачем сектору неналежно відпрацьовано звернення ОСОБА_4 за № Б-325 та по скаргам № М-301 від 03.05.2017 року, № Щ-337 від 18.05.2017 року, № Г-617 від 12.07.2017 року, надані самим відповідачем, оскільки відповіді на вказані скарги, які також містяться в матеріалах дисциплінарної справи, де в нижньому лівому куточку зазначено прізвище іншого виконавця (Б-325, Щ-337, Г-617 виконавець ОСОБА_5; М-301 виконавець ОСОБА_6А.).

Крім того, суд погоджується з позивачем, що відповідачем порушені строки застосування до позивача дисциплінарної відповідальності, визначених в ч.3 ст.65 Закону України «Про Державну службу», якою передбачено, що державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що про факти, зазначені відповідачем як підставу для застосування дисциплінарної відповідальності до позивача, керівнику Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області стало відомо більше ніж вісім місяців тому (відповіді по перевіркам жовтень-грудень 2017 року, а по деяким скаргам травень-серпень 2017 року), оскільки вказані відповіді підписані саме керівниками Головного управління.

Що стосується притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності в частині ненадання членам комісії розрахунків по проведенню моніторингу застосування аптечними закладами Урядової програми «Доступні ліки», то по цьому питанню позивач зазначив, що моніторинг це лише спостереження за процесом реалізації такої програми, та відповідачем не надано доказів, на підставі якого нормативного акту такі розрахунки потрібно проводити.

Також, суд погоджується з позивачем, що відповідачем порушено його право як державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, бути присутнім під час виконання відповідних заходів, передбачених п.3 ч.8 ст.71 закону України «Про державну службу», зокрема це стосується обізнаності позивача про дату та час проведення засідань дисциплінарної комісії при розгляді справи відносно нього.

Суд встановив, що таке клопотання позивачем заявлялося, однак було проігноровано відповідачем.

Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин відповідач до суду не надав.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер’їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти ОСОБА_12» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов’язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «ОСОБА_2 проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Таким чином, наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 03.08.2018 року № 2101 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1В.» є протиправним та належить до скасування.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (вул. Авдєєва-Чорноморського, 29, м. Одеса, 65016, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (вул. 7-ма Пересипська, 6, м. Одеса, 65042, ідентифікаційний код 40342996) про визнання незаконним та скасування наказу від 03.08.2018 року № 2101 - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 03.08.2018 року № 2101 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1В.».

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ 40342996) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко