Рішення № 78353818, 06.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5749/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов по ВП № 56801237 від 16.10.2018 р. про накладання подвійного штрафу у розмірі 10200,00 грн. та про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн., -

ОСОБА_1 спору:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якій просило:

Визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 Борисовича ВП №56801237 від 16.10.2018 р. про накладання подвійного штрафу у розмірі 10200 грн. та ВП №56801237 від 16.10.2018 р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 14 892 грн.

ІІ. Аргументи сторін

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 р. по справі №522/1473/18 позовні вимоги ОСОБА_3 до Головного управління задоволено частково та зобов’язано Головне управління провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з 28.07.2016 р. із врахуванням довідок №50/111/222017 від 06.07.2017 р. та №498/111/222017 від 05.07.2017 р.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018 р. по справі №522/1473/18, яку отримано головним управлінням 02.07.2018 р., апеляційну скаргу Головного управління на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 р. повернуто у зв’язку з несплатою судового збору за подачу апеляційної скарги.

З метою виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 р. по справі №522/1473/18 ГУ до ГУ НП в Луганській області 04.07.2018 р. було направлено запит №10578/03 щодо надання довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_3

В подальшому, на адресу Головного управління 23.07.2018 р. надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 18.07.2018 р. №56801237.

У відповідь на лист від 18.07.2018 р. №091-6007 та постанови про відкриття виконавчого провадження позивач 31.07.2018 р. направив заяву про відкладення провадження виконавчих дій , в якій повідомив, що до ГУ НП в Луганській поліції в Луганській області було надіслано запит від 04.07.2018 р. №10578/03 щодо надання довідок, які на той час на адресу не надійшли, а тому просило відкласти виконання виконавчого листа №522/1473/18, виданого 11.07.2018 р. до отриманого головним управлінням довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_3

Позивач зазначає, що Головним управлінням 17.08.2018 р. отримано від ГУНП в Луганській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_3 та 21.08.2018 р. проведено відповідний перерахунок пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 р. по справі №522/1473/18.

Проте старшим державним виконавцем винесено постанову від 15.08.2018 р. ВП№556801237 про накладання штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду, яка в подальшому була оскаржена ГУ до суду.

29.08.2018 р. відповідач повідомив позивача про проведення відповідного перерахунку пенсії на виконання рішення суду та утворення доплати за період з 28.07.2016 р. по 30.08.2018 р. в сумі 49652,55 грн. з наданням підтверджуючих документів.

Однак, у зв’язку з прийняттям Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою КМУ від 22.08.2018 р. №649, ГУ 22.10.2018 р. в доповнення до листа від 29.08.2018 р. №13953/03 повідомлено відділ примусового виконання рішень про зміну обставин, які склалися щодо виплати доплати за рішенням суду.

Так, в листі ГУ від 22.10.2018 р. №17354/03 зазначено, що внаслідок проведеного згідно з рішенням суду перерахунку розмір пенсії з 28.07.2016 р. становив 10740,00 грн., з 01.01.2018 р. – 13730,00 грн. та з 01.07.2018 р. становить 13 773,37 грн.

Доплата пенсії за вересень поточного року в сумі 3845,12 грн. та доплата з дня набрання рішення суду законної сили, тобто з 21.06.2018 р. по 31.08.2018 р. в сумі 8957,49 зараховані на картковий рахунок 24.09.2018 р.

Доплата пенсії за період з 28.07.2016 р. по 20.06.2018 р. в сумі 40695,06 грн. буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженим постановою КМУ від 22.08.2018 р. №649.

Позивач зазначив, що доплата пенсії за період з 28.07.2016 р. по 20.06.2018 р. в сумі 40695,06 грн. буде виплачена у відповідності до Постанови №649, а саме в межах наявних бюджетних призначень ПФУ на цю мету шляхом перерахування коштів ГУ ПФУ в Одеській області.

Позивач вважає прийняті постанови про накладання подвійного штрафу та стягнення виконавчого збору від 16.10.2018 р. протиправні та належать до скасування.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав викладених у позові. Представник позивача у судовому засіданні просила продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 26.11.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за окремою категорією термінових адміністративних справ за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 03.12.2018 року.

Відповідач у судове засідання не з’явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.

Відповідач до суду у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав.

Статтею 287 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України не прибуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 4 статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

ІІІ. Обставини, встановлені судом.

Так, суд встановив, що 04.04.2018 р. рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №522/1473/18 позовні вимоги ОСОБА_3 до ГУ ПФУ в Одеській області задоволено частково, а саме:

-визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_3 із врахуванням наданих додаткових документів;

-зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з 28.07.2016 року із врахуванням довідок № 50/111/222017 від 06.07.2017 року та № 498/111/222017 від 05.07.2017 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018 р. по справі №522/1473/18, апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 р. повернуто у зв’язку з несплатою судового збору за подачу апеляційної скарги.

З метою виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 р. по справі №522/1473/18 позивач до ГУ НП в Луганській області 04.07.2018 р. направив запит №10578/03 щодо надання довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_3

23.07.2018 р. на адресу позивача надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 18.07.2018 р. №56801237.

У відповідь на лист від 18.07.2018 р. №091-6007 та постанови про відкриття виконавчого провадження позивач 31.07.2017 р. направив заяву про відкладення провадження виконавчих дій (лист від 31.07.2018 р. №12357/03), в якій Головне управління повідомило, що до ГУ НП в Луганській області було надіслано запит від 04.07.2018 р. №10578/03 щодо надання довідок, які на той час на адресу не надійшли, а тому просило відкласти виконання виконавчого листа №522/1473/18 виданого 11.07.2018 р. до отримання Головним управлінням довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_3

17.08.2018 р. позивач від ГУНП в Луганській області отримав довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_3 та 21.08.2018 р. проведено відповідний перерахунок пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 р. по справі №522/1473/18.

Проте старшим державним виконавцем винесено постанову від 15.08.2018 р. ВН №556801237 про накладання штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду.

29.08.2018 р. позивач повідомив відповідача про проведення відповідного перерахунку пенсії на виконання рішення суду та утворення доплати за період з 28.07.2016 р. по 30.08.2018 р. в сумі 49652,55 грн. з наданням підтверджуючих документів.

Позивач зазначив, що у зв’язку з прийняттям Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим Постановою КМУ від 22.08.2018 р. №649, Головним управлінням 22.0.2018 р. в доповнення до листа від 29.08.2018 р. №13953/03 повідомлено відділ примусового виконання рішень про зміну обставин, які склались щодо виплати доплати за рішенням суду.

Так, в листі позивач від 22.10.2018 р. №17354/03 зазначив, що внаслідок проведеного згідно з рішенням суду перерахунку розмір пенсії з 28.07.2016 р. становив 10740,00 грн., з 01.01.2018 р. – 13730,00 грн. та з 01.07.2018 р. становить 13 773,37 грн.

Доплата пенсії за вересень поточного року в сумі 3845,12 грн. та доплата з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 21.06.2018 р. по 31.08.2018 р. в сумі 8957,49 грн. зараховані на картковий рахунок 24.09.2018 р.

Доплата пенсії за період з 28.07.2016 р. по 20.06.2018 р. в сумі 40695,06 грн. буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 р. №649.

16.10.2018 р. відповідач прийняв постанову про накладання подвійного штрафу по ВП №56801237 на боржника ГУ ПФУ в Одеській області, за повторне невиконання у повному обсязі рішення суду у розмірі 10 200 грн. (а.с.13-14).

16.10.2018 р. відповідач прийняв постанову по ВП №56801237 про стягнення виконавчого збору з боржника ГУ ПФУ в Одеській області у розмірі 14892,00 грн. (а.с.16-17).

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.

ІV Джерела права та висновки суду.

Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб ), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у добровільному порядку визначає Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про виконавче провадження” копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Суд зазначає, що в постанові від 16.10.2018 р. про накладання подвійного штрафу старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень зазначив, що Головне управління доплату за період з 28.07.2016 р. по 30.08.2018 р. у розмірі 49652,55 грн. не виплачено, однак дане твердження спростовується, наступним.

Позивач зазначив, що доплата пенсії за період з 28.07.2016 р. по 20.06.2018 р. в сумі 40695,06 грн. буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженим Постановою КМУ від 22.08.2018 р. №649.

Положенням вказаного Порядку № 649 передбачено:

Боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України (п.3).

Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника (п.4).

Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою (п.5).

Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія) (п.6).

Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику (п.10).

Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоду виплати пенсії зобов'язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону (п.11).

Таким чином, невиконання ГУ ПФУ в Одеській області судового рішення в частині виплати перерахованої пенсії обумовлено в першу чергу визначеним законодавством алгоритмом вчинення Управлінням (боржником) відповідних дій та чинників, обумовлених окремою бюджетною програмою, що передбачено чинним Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. N 649, який набрав чинності 28.08.2018.

Суд зазначає, що відповідно до статей 113 і 117 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, звітує перед Верховною Радою України про його виконання, в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання.

Рішення КМУ відповідно до положень ч.1 ст.4 Бюджетного Кодексу України є частиною бюджетного законодавства.

Повноваження ПФУ, як виконавця бюджетних програм, визначаються ст.23 Бюджетного кодексу, а саме: будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Згідно з ст.72 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Згідно з ч.2 ст.73 зазначеного Закону забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Відповідно до ст.8 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Кошти, які виплачуються пенсіонерам за результатом зробленого перерахунку є складовою частиною Державного бюджету, а не бюджету Пенсійного фонду.

Згідно з пунктами 20 та 20 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень, або їх перевищення всупереч цьому кодексу чи Державному бюджету України є порушенням бюджетного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.75 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії.

Враховуючи вищезазначене, невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині здійснення виплат перерахованої пенсії не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Крім того, аналогічна правова позиція висловлена Верховним ОСОБА_1 в постанові від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а, та від 24.01.2018 р. у справі №405/3663/13-а.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного ОСОБА_1.

Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Таким чином, суд робить висновок, що позивач рішення суду від 04.04.2018 р. в частині здійснення перерахунку виконано виконав, а доплату пенсії за період з 15.09.2017 р. по 12.06.2018 р. буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою КМУ від 22.08.2018 р. №649, а тому постанова ВП №556801237 від 16.10.2018 р. про накладання подвійного штрафу у розмірі 10 200 грн. є необґрунтованою та передчасною.

Щодо постанови старшого державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 16.10.2018 р. ВП №56801237 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно з ч.1 та 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»: виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України “Про виконавче провадження” заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов’язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз’яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов’язки.

Суд зазначає, що іншими заходами примусового характеру, що передбачені цим Законом, у разі виконання рішення немайнового характеру можуть бути заходи, які передбачені статтями 64-67 Закону.

За своїм змістом виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Позивач зазначив, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 р. по справі №522/1473/18 є рішенням немайнового характеру. Порядок виконання таких рішень передбачений розділом VІІІ Закону.

Згідно з ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що належать до негайного виконання).

Відповідно до ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.75 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Таким чином, положення Закону, що визначають порядок виконання рішень немайнового характеру, які не можуть бути виконані без участі боржника, не передбачають вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення та, як наслідок, стягнення з боржника виконавчого збору.

Крім того, суд вважає, що фактично судове рішення державним виконавцем виконане не було. Державний виконавець не надав суду доказів вчинення будь-яких дій , які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення передбачених ст.10 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючі наведені обставини в сукупності, суд робить висновок, що в даному випадку стягнення виконавчого збору з позивача згідно з постановою державного виконавця від 16.10.2018 р. ВП №56801237 є безпідставним та необґрунтованим, що свідчить про протиправність спірної постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Зокрема, під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів, які б давали підстави вважати, що станом на дату розгляду справи, позивач не виконав рішення суду без поважних причин.

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України “Про виконавче провадження” рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 від 16.10.2018 року ВП № 56801237 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подвійного штрафу у розмірі 10200,00 грн. та про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892 грн. є протиправними та належать до скасування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги належать до задоволення.

Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки суд по справі свідків не залучав та не призначав проведення експертиз, тому судові витрати не стягуються.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 271, 287 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 Борисовича ВП №56801237 від 16.10.2018 р. про накладання подвійного штрафу у розмірі 10200 грн. та ВП №56801237 від 16.10.2018 р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 14 892 грн.

3. Відповідно до ч.1 ст.272 КАС України судові рішення за наслідками розглядами судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої , статтями 286-288 цього Кодексу , набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч.6 ст.287 КАС України рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області адреса: вул. Канатна,83 м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385.

Відповідач – Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, адреса: пл. Бориса Дерев’янка,1 м. Одеса, 65072, код ЄДРПОУ 34929741.

Суддя О.Я. Бойко

.