Рішення № 78353788, 05.12.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2018 р. № 400/2651/18 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54034

до відповідача:Миколаївського міського відділення Фонду соціального страхування України в Миколаївській області, вул. Погранична, 3/1, м. Миколаїв, 54020

про:визнання протиправною бездіяльність,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Миколаївського міського відділення Фонду соціального страхування України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати допомоги по вагітності та пологах згідно з листком непрацездатності серії АДЖ № 114393, виданого на ім’я ОСОБА_1 в сумі 183321,18 на підставі заяви-розрахунку від 23.08.2018 року.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач протиправно не врахував при виплаті допомоги по вагітності та пологах сплачений позивачем як фізичною особою-підприємцем єдиний внесок, внаслідок чого не сплачено розмір допомоги на 183321,18 грн.

Відповідач надав суду відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки чинним законодавством не передбачено можливості сплачувати двічі допомогу по вагітності та пологах.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

23.08.2018 позивач надала до Миколаївського міського відділення Фонду соціального страхування України в Миколаївській області заяву-розрахунок від 23.08.2018 року № 1 з документами для виплати допомоги по вагітності та пологах згідно з листком непрацездатності серії АДЖ № 114393, виданого на ім’я ОСОБА_1 в сумі 183321,18 грн.

Листом від 04.09.2018 року № 06-03-1476 відповідач повернув позивачу заяву-розрахунок. У листі зазначено, що допомога по вагітності та пологах застрахованим особам надається за основним місцем роботи та за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому КМУ. Здійснення підприємницької діяльності не є роботою за сумісництвом.

Відповідно до ст. 20 Закону України № 1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», допомога по вагітності та пологах є видом матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Ч. 1 ст. 19 Закону 1105 передбачено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону 1105, матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Сумісництво – виконання працівником, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час (відповідно до постанови КМУ № 245 від 03.04.1993 року).

Таким чином, Закон № 1105 не містить приписів стосовно того, що в разі зайнятості працівника за основним місцем роботи та його зайняття підприємницькою діяльністю, допомога по по вагітності та пологах сплачується двічі.

Посилання позивача на лист Міністерства соціальної політики України від 17.12.2017 року № 571/0/86-17/218, яким надано роз’яснення Виконавчій дирекції Фонду соціального страхування України «Щодо надання матеріального забезпечення особам, які працюють за умовами цивільно-правового договору», судом до уваги не приймається. оскільки відповідно до ст. 7 КАС України, не є джерелом права і носить рекомендаційний характер.

Позивач всупереч ст. 77 КАС України не довів суду наявність у відповідача обов’язку вдруге сплатити позивачу допомогу по вагітності та пологах.

Тому позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54034, РНОКПП НОМЕР_1) до Миколаївського міського відділення Фонду соціального страхування України в Миколаївській області (вул. Погранична, 3/1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 41416805) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко