Рішення № 78353778, 03.12.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 грудня 2018 р. № 1440/2289/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, вул. Князя Святослава, 16, Первомайськ, Миколаївська область, 55200 до Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0594329-1301-1408,ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Миколаївської області з вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0594329-1301-1408 про визначення податкового зобов’язання транспортного податку за 2018 рік в сумі 20833,33 гривень.

Свої позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що 13.06.2018 відповідачем було неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0594329-1301-1408 про визначення їй податкового зобов’язання з транспортного податку за 2018 рік в сумі 20833,33 гривень. Позивачем було направлено скаргу в порядку статті 56 Податкового кодексу України. 26.08.2018 було отримано рішення ДФС України про залишення скарги без задоволення, а податкове плвідомлення-рішення рішення без змін. Зазначеними рішенням відповідача позивачка не згодна. Так, відповідно до абзацу 2 підпункту 267.2.1. пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу, встановлено правило, що така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального. З аналізу норм ПК України вбачається, що для розрахунку транспортного податку податковий орган застосовує методику визначену Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 1 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66, ця Методика встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, для цілей віднесення таких автомобілів до об’єктів оподаткування транспортним податком. За правилом п.3 п4. Та п.5 Постанови №66, передбачено, що джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів). Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм Податкового кодексу та Методики, вартість автомобіля розраховується з ціни нового автомобіля подібного або ідентичного. За розрахунком, наданим податковим органом, вбачається, що ціна нового автомобіля податковим органом не визначена. З калькулятора на офіційному сайті ОСОБА_2 є хибною і не відповідає цінам, які реально склалися, при продажу дилерами виробника AUDI в Україні на 2018 рік. Податковим органом в розрахунку не вказана ціна нового автомобіля подібної марки, позивачем з допомогою пошуку нової ціни автомобіля AUDI Q7, об’єм двигуна 3000 кубічних сантиметрів, вид двигуна ТІДІАЙ, 2016 року випуску складає 75000 доларів США або 2136975 гривень станом на 2018 рік. З наведеного вбачається, що ціна в калькуляторі ОСОБА_2 не відповідає ціні автомобіля позивачки, яка склалася в Україні в 2018 році, і тому підтверджена наведена інформація на сайті дилерів AUDI в Україні. Таким чином, ОСОБА_2 та податковим органом порушено приписи Постанови №66 про те, що джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів).

Крім того, відповідно до технічного талону автомобіль зареєстрований 25 квітня 2018, тобто у будь-якому випадку розрахунок податковим органом повинен бути зроблений за 9 місяців, а не за 10, як того передбачає підпункт 267.6.6 ст.267 ПК України.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Надав по справі відзив, в якому свою позицію аргументував наступним чином. Відповідно до п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особа, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані згідно чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до ст.267.2.1 є об’єктами оподаткування.

Об’єктами оподаткування є легкові автомобіля, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається ОСОБА_2. Щороку до 1 лютого податкового звітного року ОСОБА_2 на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, які є об’єктом оподаткування. В свою чергу, відповідно до п.4 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66, ОСОБА_2 інформацію про ціни нового автомобіля з врахуванням марки, моделі, об’єму циліндрів двигуна, типу пального отримує від державного підприємства «Держзовнішінформ» до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року). Отже, визначення середньоринкової вартості транспортних засобів для цілей оподаткування транспортним податком відповідно до ст.267 ПКУ належить виключено до повноважень ОСОБА_2. Згідно переліку легкових автомобілів, розміщеному на офіційному сайті ОСОБА_2 у 2018 році автомобілі AUDI Q7, об’єм двигуна 3,0 л (дизель), 2016 р.в. оподатковується до 3 років. Оскільки у власності ОСОБА_1 автомобіль 2016 року з 02.03.2018 ГУ ДФС сформовано та направлено відповідно податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні 30.10.2018 представник відповідача підтримав свою позицію, викладену у відзиві. Позивач та його представник в судове засідання не з’явився.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження 03.12.2018 без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, відповідно до визначених строків в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, оскільки клопотань від сторін про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, від сторін не надходило.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1.

02.03.2018 ОСОБА_1 зареєструвала право власності на підставі договору купівлі-продажу автомобіль AUDI Q7, 2016 р.в., двигун 3,0 , дизель.

25.04.2018 ОСОБА_1 здійснила перереєстрацію зазначеного автомобіля у зв’язку з заміною державного номерного знаку.

13.06.2018 ГУ ДФС у Миколаївській області здійснила розрахунок транспортного податку ОСОБА_1 за 10 місяців 2018 року в сумі 20833,33 гривень.

13.06.2018 ГУ ДФС у Миколаївській області винесла податкове повідомлення-рішення №0594329-1301-1408 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов’язання з транспортного податку за 2018 рік в сумі 20833,33 гривень.

Відповідно до п.267.1.1. ст.267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування.

За п.п. 267.2.1 об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Відповідно до інформації, яка оприлюднена на офіційному сайті ОСОБА_2: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA автомобіль AUDI Q7, 2016 р.в., двигун 3,0, дизель, оподатковуються до 3 років.

Ставка податку визначена п.267.4 ПК України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль.

За таких обставин, автомобіль позивачки є об’єктом оподаткування та за нього необхідно сплачувати транспортний податок.

Щодо аргументів позивачки, про те, що середньоринкова вартість автомобіля визначається на підставі офіційних прайсів-листів виробників (дилерів), з урахуванням марки, моделі, об’єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ», відповідно до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, яка затверджена Постановою №66, то необхідно зазначити, що це стосується саме дій ОСОБА_2.

ОСОБА_2 на підставі прайсів дилерів та інформації ДП «Держзовнішінформ» визначає середньоринкову вартість автомобілів. Відповідач самостійно не визначає середньоринкову вартість автомобілів.

Щодо періоду, за який розрахований транспортний податок, то суд звертає увагу, що надана позивачкою інформація про набуття права власності у квітні 2018 не відповідає дійсності. Право власності на зазначений автомобіль позивачка набула ще 02.03.2018, а у квітні лише було здійснено перереєстрацію у зв’язку з заміною номерного знаку.

Відповідно до п.267.6.2 ПК України щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач правильно визначив об’єкт оподаткування, період за яких нараховуються транспортний податок та ставку податку.

Податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Миколаївській області від 13.06.2018 №0594329-1301-1408 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов’язання з транспортного податку за 2018 рік в сумі 20833,33 гривень прийнято правомірно, підстав для його скасування не вбачається.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивачку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. Князя Святослава, 16,Первомайськ,Миколаївська область,55200 НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 39394277) відмовити.

2. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П’ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко