
5.1.2
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
06 грудня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3453/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є. розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу,-
ВСТАНОВИВ:
30 жовтня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, відповідно до якого позивач просив суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 1700,00 грн за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та штраф у розмірі 3383,00 грн за порушення законодавства про рекламу.
В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 20.02.2018 позивачем при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів встановлено, що суб’єктом господарювання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 розповсюджується зовнішня реклама знижок цін на продукцію магазину “ 21 век”, про що складено 03.03.2018 протокол про порушення законодавства про рекламу № 11.
Позивачем направлено відповідачу вимогу від 03.03.2018 № 01-11/807 про надання переліку документів, що необхідні для провадження у справі про порушення законодавства про рекламу.
30.03.2018 рішенням № 21 розпочато розгляд справи про порушення законодавства про рекламу. 30.03.2018 листом за № 01-11/1234 відповідачу направлено запрошення на розгляд справи, проте запрошення повернуто поштовим оператором за закінченням терміну зберігання.
10.05.2018 листами за № 01 -11/1813 та № 01-1 1/1815 відповідачу повторно направлені запрошення на розгляд справи 26.06.2018 о 10:00 на адресу місця реєстрації відповідача та на адресу здійснення господарської діяльності, проте запрошення повернуті поштовим оператором за закінченням терміну зберігання.
Станом на 26.06.2018 клопотання про відкладення розгляду справи до Головного управління не надходило. Інформацію, щодо вартості розповсюдженої реклами для розгляду справи відповідачем не надано.
На підставі матеріалів справи та протоколу засідання комісії з розгляду справ про порушення законодавства про рекламу від 26.06.2018 № 42, позивачем встановлено порушення вимог ч.5 ст. 8 Закону, у зв’язку з чим вирішено за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами накласти на відповідача штраф у розмірі 1700,00 грн та оскільки неможливо встановити вартість реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону України “Про рекламу” накладено на відповідача штраф у розмірі 3383,00 грн. Також, зобов’язано суб’єкта господарювання у 15-денний термін після отримання рішення сплатити в установленому порядку штраф у зазначеному розмірі до державного бюджету.
29.06.2018 відповідачу було направлено рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 26.06.2018 № 36 та припис про усунення порушень законодавства про рекламу від 26.06.2018 № 23. 31.07.2018 припис та рішення повернуто поштовим оператором за закінченням терміну зберігання.
Станом на 22.10.2018 відповідач не сплатив у добровільному порядку накладений штраф, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду.
Представник позивача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, просив суд розглянути справу без участі уповноваженого представника позивача.
Відповідачу направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та повістку про виклик до суду на 27.11.2018, однак 19.11.2018 на адресу суду повернувся конверт з відміткою «через не запит» (а.с.88).
Згідно з ч.11 ст.126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
28.11.2018 відповідачу надіслано повістку про виклик до суду, проте в судове засідання відповідач не прибув, причини неявки суду не повідомив (а.с.92).
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.1 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення частини 9 статті 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд прийшов до такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Як зазначено в частині 1 статті 4 КАС України адміністративна справа – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням такою стороною зазначених функцій.
Територіальним органом з реалізації державної політики у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів на території Луганської області є Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області (а.с.67-78).
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.11.2018 №1004611128 ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 19.05.2006; види діяльності, зокрема, 47.41 Роздрібна торгівля комп’ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах; відомості про перебування фізичної особи-підприємця у стані припинення підприємницької діяльності чи дату та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем відсутні (а.с.23-26,82,83).
Посадовою особою ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області 20.02.2018 при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів встановлено, що суб’єктом господарювання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 розповсюджується зовнішня реклама знижок цін на продукцію магазину “ 21 век”:
- на спеціальній неназемній повітряній тимчасовій конструкції - двосторонньому рекламному транспаранті розміщеному біля магазину «21 век» за адресою: вул. Менделєєва, 36, м. Рубіжне, Луганська область, 93001, з текстом: «21 век. Жарко?..прохлада со скидкой 10% кондиционеры»;
- на наземній спеціальній стаціонарній металевій конструкції, розташованій напроти аптеки № 8 ПП «Вітал», за адресою: вул. Менделєєва, 40, м. Рубіжне, Луганська область, 93001, з текстом «21 век. Скидки на ноутбуки, компьютеры -25%»;
- на наземній спеціальній стаціонарній металевій конструкції, розташованій за адресою: на перехресті проспекту Переможців та вулиці Миру, м.Рубіжне, Луганська область, з текстом: 21 век. Скидки -25% на ноутбуки, компьютеры». яка містить ознаки порушення вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу», а саме: реклама не містить відомостей про дату початку і закінчення знижки цін на продукцію.
Згідно інформації, розміщеної на вхідній двері та куточку покупця магазину «21 век», господарську діяльність в зазначеному магазині за адресою: вул. Менделєєва, 36, м. Рубіжне, Луганська область, 93001, здійснює фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) (а.с.13-22).
03.03.2018 за вказаним фактом складено протокол про порушення законодавства про рекламу № 11 (а.с.11,12).
Позивачем 05.03.2018 направлено відповідачу вимогу від 03.03.2018 № 01-11/807 про надання переліку документів, що необхідні для провадження у справі про порушення законодавства про рекламу. Вказану вимогу отримано відповідачем 06.03.2018 (а.с.27-30).
30.03.2018 рішенням № 21 розпочато розгляд справи про порушення законодавства про рекламу відносно ФОП ОСОБА_1 (а.с.31).
30.03.2018 листом за № 01-11/1234 відповідачу направлено запрошення на розгляд справи, проте 02.05.2018 запрошення повернуто поштовим оператором з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.32-36).
27.04.2018 начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області ОСОБА_2 на підставі матеріалів справи та протоколу засідання комісії з розгляду справ про порушення законодавства про рекламу від 27.04.2018 № 26 вирішено продовжити строк розгляду справи до 27.07.2018, перенесено розгляд справи на 26.06.2018 з подальшим повідомленням про це відповідача (а.с.38-40).
10.05.2018 листами за № 01-11/1813 та № 01-11/1815 відповідачу повторно направлені запрошення на розгляд справи 26.06.2018 о 10:00 на адресу місця реєстрації відповідача та на адресу здійснення господарської діяльності, проте запрошення повернуті поштовим оператором за закінченням терміну зберігання (а.с.41-51).
Станом на 26.06.2018 клопотання про відкладення розгляду справи до Головного управління не надходило. Інформацію, щодо вартості розповсюдженої реклами для розгляду справи відповідачем не надано.
Рішенням начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області ОСОБА_2 № 36 від 26.06.2018, без присутності відповідача, на підставі матеріалів справи та протоколу засідання комісії з розгляду справ про порушення законодавства про рекламу від 26.06.2018 № 42, встановлено порушення вимог ч.5 ст.8 Закону, керуючись ч. 2 ст. 26, ч. 6 та ч. 7 ст.27 Закону України «Про рекламу», та у відповідності до ч.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 693 вирішено:
за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами накласти на суб’єкта господарювання фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 коп.);
у зв’язку з неможливістю встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону України «Про рекламу» накласти на суб’єкта господарювання фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 3383,00 грн. (три тисячі триста вісімдесят три гривні 00 коп.).
зобов’язати суб’єкта господарювання фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 у 15-денний термін після отримання рішення сплатити в установленому порядку штраф у зазначеному розмірі до державного бюджету (а.с.52-59).
Також, 26.06.2018 позивачем винесено припис про усунення порушень законодавства про рекламу (а.с.60,61).
29.06.2018 відповідачу було направлено рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 26.06.2018 №36 та припис про усунення порушень законодавства про рекламу від 26.06.2018 № 23 (а.с.62,63). 31.07.2018 припис та рішення повернуто поштовим оператором за закінченням терміну зберігання (а.с.64-66).
Суду не надано доказів оскарження відповідачем рішення від 26.06.2018 № 36 за порушення законодавства про рекламу.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами врегульовано Законом України від 03.07.1996 № 270/96-ВР “Про рекламу” (далі – Закон № 270/96-ВР).
Статтею 1 Закону № 270/96-ВР визначено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
знижка - тимчасове зменшення ціни товару, яке надається покупцям (споживачам);
зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;
особа - фізична особа, в тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа будь-якої форми власності, представництво нерезидента в Україні;
реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;
рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження.
Відповідно до частини п’ятої статті 8 Закону № 270/96-ВР реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю (частина друга статті 26 Закону № 270/96-ВР).
Статтею 27 Закону № 270/96-ВР визначено, що:
- особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону (частина перша);
- відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні, зокрема, у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами (пункт 1 частини другої);
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на, зокрема, рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами (частина четверта);
- вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України (частина п’ята);
- рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду (частина одинадцята).
Згідно з пунктом 1 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі – Порядок № 693), цей Порядок регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).
Пунктом 2 Порядку № 693 визначено, що штрафи відповідно до статті 27 Закону України “Про рекламу” (далі - Закон) накладаються у таких розмірах, зокрема: п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами - на рекламодавців, винних у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами.
Накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники (пункт 8 Порядку № 693).
Пунктом 9 Порядку № 693 визначено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи (пункт 11).
Пунктом 12 Порядку № 693 визначено, що справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.
До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи.
Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.
Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день (пункт 14 Порядку № 693).
Згідно з пунктом 16 Порядку № 693 справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку (пункт 18 Порядку № 693).
Пунктом 20 Порядку № 693 визначено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.2014 № 442 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” (далі – Постанова № 442) утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.
Пунктом 5 Постанови № 442 установлено, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.
Права та обов’язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, на які цією постановою покладено функції з реалізації державної політики у відповідній сфері.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (далі - Положення), визначено, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі &lп;…&?в; державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері &?о;…&?т;.
Згідно з підпунктом 9 пункту 4 Положення Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.
Пунктом 7 Положення визначено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Згідно з пунктом 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 14.08.2017 № 673, Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Луганській області, скорочене найменування – Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області, є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.
Повноваження ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області поширюються на територію Луганської області.
Зважаючи на вищевикладене, судом встановлено, що у розумінні Закону № 270/96-ВР ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області є органом, до повноважень якого належить здійснення контролю за дотриманням законодавства України про рекламу у сфері захисту прав споживачів на території Луганської області.
Відповідно, судом встановлено, що начальник ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області повноважний накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів на території Луганської області, із дотриманням процедури, визначеної Порядком № 693.
Системним аналізом вищевикладених правових норм встановлено, що рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу приймається за результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, яка порушується на підставі відповідного протоколу, який складається, зокрема, посадовою особою ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області у разі виявлення ознак порушення особою законодавства про рекламу.
Дослідженням вищеописаних письмових доказів, що наявні в матеріалах справи, - копій матеріалів, якими оформлено справу про порушення ОСОБА_1 законодавства про рекламу, у повній мірі підтверджено висновки позивача, що відповідачем, як рекламодавцем, порушено вимоги частини п’ятої статті 8 Закону № 270/96-ВР, а саме реклама не містить відомостей про дату початку та закінчення знижки цін на продукцію.
Також, дослідженням вищеописаних письмових доказів встановлено, що позивачем рішення від 26.06.2018 №36 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу прийнято із дотриманням вимог Закону № 270/96-ВР та Порядку № 693.
Згідно з вимогами п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу" сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
При цьому, ч. 11 ст. 27 Закону передбачено, що рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.
Рішення №36 від 26.06.2018 про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про рекламу направлялось відповідачу, що підтверджується копією конверта з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не скористалася правом оскарження рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у судовому порядку, відповідно, мав добровільно сплатити такий штраф у 15 денний термін після отримання цього рішення.
Враховуючи, що штрафи за порушення вимог Закону України "Про рекламу" у розмірі 1700 грн та 3383,00 грн відповідачем не сплачені, за відсутності підстав вважати рішення органу владних повноважень безпідставним та неправомірним, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а суду не надано доказів понесення позивачем таких витрат.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу, - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 93000, Луганська область, м.Рубіжне, просп.Переможців, 19/27) до Державного бюджету України (код класифікації доходів бюджету – 21081100; банк отримувача – Казначейство України ЕАП; МФО 899998; р/р 31112106012071; отримувач: УК у м.Рубіжному/ОСОБА_3/21081100, код ЄДРПОУ 37904431) штраф у розмірі 1700,00 грн (одна тисяча сімсот гривень) за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами; а також штраф у розмірі 3383,00 грн (три тисячі триста вісімдесят три гривні) за порушення законодавства про рекламу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя ОСОБА_4
Судове рішення № 78353673, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 06.12.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 360/3453/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: