Рішення № 78353661, 05.12.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2018 р. справа № 400/2640/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, вул. Кузнецька, 150- А,Миколаїв,54042

до відповідача:Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020

про:визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі – відповідач), в якому просить суд визнати бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії; зобов’язати відповідача здійснити пенсії з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, з урахуванням виплачених сум; встановити судовий контроль за виконанням рішення в даній адміністративній справі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду 02.04.2018 року у справі №814/197/18 суд визнав протиправною бездіяльність того ж відповідача, що і в даній адміністративній справі щодо не проведення перерахунку позивачу пенсії, одночасно зобов’язавши його здійснити такий перерахунок і виплатити позивачу пенсію, починаючи з 1 січня 2016 р., відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", а також довідки від 3 липня 2017 р. про розмір грошового забезпечення позивача. Відповідач, на виконання цього рішення суду перерахунок пенсії провів, але її виплату здійснює в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103), а саме щомісячними платежами. На переконання позивача, заборгованість із виплати пенсії за період з 1 січня 2016 р. і до 31 грудня 2017 р. повинні бути виплачені разово, одним платежем. Вважає, що Постанова № 103 не може бути застосована відповідачем до спірних правовідносин, так як обов’язок виплати пенсії встановлений судовим рішенням.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у відзиві просив в його задоволенні відмовити, оскільки рішення суду не містить вказівок на виплату заборгованості із пенсії одноразовим платежем і пенсія за своєю природою є триваючою періодичною виплатою. Вважає, що ним рішення суду виконано. Також, відповідач зазначив, що державною виконавчою службою відкрито виконавче провадження із примусового виконання рішення у справі №814/197/18 і на теперішній час виконання цього рішення повинно відбуватись за правилами Закону України "Про виконавче провадження", а не шляхом подання окремого позову.

Ухвалою від 31.10.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.04.2018 року у справі № 814/197/18 суд задовольнив вимоги позивача та визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення позивачу перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", а також довідки від 3 липня 2017 р. про розмір грошового забезпечення позивача. Одночасно, суд поклав на відповідача 1 обов’язок провести позивачу перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 1 січня 2016 р., відповідно до зазначених нормативних актів і довідки про розмір грошового забезпечення позивача.

Відповідач перерахунок пенсії провів, що не заперечується позивачем та підтверджено матеріалами справи.

21 лютого 2018 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову 103, якою питання виплати перерахованих пенсій за 2016-2017 р. р. врегульовано шляхом її виплати певними частками на протязі 2018-2020 р.р. і відповідач застосував цей нормативний акт до порядку виплату пенсії позивачу, тоді як останній вважає, що перерахована пенсія, на підставі рішення суду, повинна бути виплачена йому одночасно, а не щомісячними платежами.

Суд погоджується із доводами позивача в тому, що на виплату різниці пенсії за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р., в розмірі 51283,20 грн., не можуть бути розповсюджені норми Постанови № 103, так як на час ухвалення судом свого рішення, цей нормативний акт ще не був прийнятий і відповідно до конституційного принципу розподілу влади, виконавча влада не може приймати нормативні акти, застосування яких призводить до зміни порядку виконання судових рішень.

Той факт, що рішення суду набрало законної сили вже після прийняття Постанови № 103 суті не змінює, так як суд, ухвалюючи своє рішення, не може і не повинен виходити з того, що в наступному органом виконавчої влади буде прийнятий нормативний акт, застосування якого відповідачем призведе до розстрочки виконання рішення суду.

В той же час, суд не може погодитись із позивачем в тому, що неповне виконання відповідачем судового рішення у справі №814/197/18 потребує повторного звернення до суду, адже фактично в даному випадку має місце ситуація, коли позивач ініціює цей судовий процес з метою примусити відповідача виконати рішення у справі № 814/197/18, а саме виплатити різницю пенсії одразу, але це суперечить принципу обов'язковості судового рішення - якщо судове рішення не виконується, існує механізм його примусового виконання і позивач вже звернув виконавчий лист у справі №814/197/18 до примусового виконання, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення таких позовних вимог, як визнання бездіяльності відповідача щодо не виплати позивачу різниці не доплаченої пенсії за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р. та зобов’язання відповідача провести таку виплату.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. Кузнецька, 150- А, м. Миколаїв, 54042, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз