Рішення № 78353479, 27.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/2229/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Витвицька В.П.,

за участю:

представник позивача ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі – позивач, ФОП ОСОБА_3Є.) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.05.2017 №0008381407.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 19.05.2017 № 13/33/РОО/НОМЕР_1 щодо порушення п. 2.6 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” є безпідставними. Стверджує, що сам факт проведення розрахункової операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій засвідчує факт оприбуткування готівкових коштів, оскільки інформація про суму виручки від здійснення операції зберігається у фіскальній пам’яті реєстратора розрахункової операції. Зазначає, що позивачем було допущено порушення порядку ведення книги обліку розрахункових операцій – оскільки не було здійснено запису у цій книзі про оприбуткування грошових коштів на підставі фіскальних звітних чеків, проте за таке порушення не передбачена відповідальність згідно абзацу 3 статті 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, на підставі якої до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції. Вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято безпідставно, тому просить суд його скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з мотивів, вказаних в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Відповідач подав заперечення, в якому зазначає, що перевіркою встановлено факт не оподаткування готівкових коштів за період з 01.05.2017 по 19.05.2017. Стверджує, що з наявних у матеріалах справи записів у книзі обліку розрахункових операцій та Х-звітів за період з 11.05.2017 по 18.05.2018 не можливо встановити суму, яку за вказаних період не було оприбутковано позивачем, та, відповідно, визначити п’ятикратний розмір штрафної (фінансової) санкції за не оприбуткування цієї суми. Відтак оскаржене податкове повідомлення-рішення винесено правомірно і підстав для його скасування немає.

У судовому засіданні представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ГУ ДФС у Львівській області проведено перевірку ФОП ОСОБА_3 за дотриманням суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що 19.05.2017 складено акт № 0729/13/33/РРО/НОМЕР_1 (далі – акт перевірки).

Згідно акта перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, які полягали у неоприбуткуванні готівкових коштів від здійснення господарських операцій за період з 01.05.2017 по 18.05.2017, оскільки до книги обліку розрахункових операцій не було внесені записи на підставі фіскальних звітів за зазначений період.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем, від 31.05.2018 винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким на підставі абзацу третього статті 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” застосувало до ФОП ОСОБА_3 штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 113924,00 грн.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій віднесено до повноважень НБУ (пункт 6 статті 33 Закону України “Про Національний банк України” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 Положення, книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форму відповідної книги обліку доходів і витрат установлено Державною податковою адміністрацією України; книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Цим же пунктом Положення визначено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) або використанням розрахункової книжки (далі - РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (абзаци другий, третій пункту 2.6 Положення).

Відповідно до статті 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), книга обліку розрахункових операцій – це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Абзацом третім статті 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Згідно аналізу наведених норм, у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книги) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу № 436/95).

Згідно матеріалів справи ФОП ОСОБА_3 з 01.05.2017 по 10.05.2017 внесла до книги обліку розрахункових операцій записи про суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій та здійснила облік зазначених готівкових коштів у книгу обліку розрахункових операцій, проте допустила технічні помилки у зазначенні місяця (замість цифр “ 05” - місяць травень вказала цифри “ 06” - місяць червень). Вказані помилки були самостійно виправлені ФОП ОСОБА_3 до дня проведення перевірки.

Відтак, відсутні підстави для притягнення ФОП ОСОБА_3 до відповідальності за не оприбуткування готівки за з 01.05.2017 по 10.05.2017.

Однак судом встановлено, що у період з 11.05.2017 по 18.05.2017 ФОП ОСОБА_3 не внесла до книги обліку розрахункових операцій записи про суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій та не здійснила облік зазначених готівкових коштів у книгу обліку розрахункових операцій.

Разом з тим, суд звертає увагу, що за вчинення даних порушення до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 113924 грн, визначену у податковому повідомленні-рішенні від 31.05.2018 № НОМЕР_2. Згідно вказаного повідомлення-рішення до такого додається розрахунок штрафних (фінансових) скнкцій.

Відповідно до п. 2 розділу І Наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» ( далі - Порядок №1204), цей Порядок визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Згідно з п. 2 розділу ІІ Порядку № 1204 у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: «ПС» - у разі застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства (крім штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) (додаток 11).

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку № 1204 податкове повідомлення-рішення складається за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з абзацом шостим пункту 58.1 статті 58 ПК України до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пункту 9 Наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов’язання (за наявності), зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.

Отже, додатком до податкового повідомлення-рішення є складений контролюючим органом розрахунок сум податкового зобов'язання та/або штрафних (фінансових) санкцій. Вказаний документ повинен надсилатись платнику податку разом із податковим повідомленням-рішенням.

Проте, як встановлено судом, вказаний вище розрахунок є відсутнім, позивачу не надсилався, до матеріалів справи, на вимогу суду, не долучено, а тому суд приходить до переконання, що такий розрахунок не складався.

Відтак, в порушення вимог п. 58.1 ст. 58 ПК України, податковим органом до оскарженого податкового-повідомлення рішення не додано розрахунок нарахованих платнику податків штрафних санкцій. При цьому, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що контролюючим органом податкове повідомлення-рішення винесене не у відповідності до закону, позивач був позбавлений можливості ознайомитися з розрахованою йому штрафною санкцією, а тому, за таким податковим повідомленням-рішенням не може виникати обов'язок щодо його сплати .

Внаслідок викладеного, суд дійшов висновку, що посадовими особами контролюючого органу податкове повідомлення-рішення від 31.05.2017 №0008381407 винесене з порушенням порядку, визначеного чинним законодавством, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо посилань представника позивача, як на підставу оскарження податкового повідомлення-рішення на неправомірність штрафних санкцій, визначених Указом Президента України № 436/95, який суперечить п. 113.3 Податкового кодексу України суд зазначає таке.

У розумінні абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність.

Водночас, застосовуючи до позивача штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки, відповідач керувався абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95.

Преамбулою даного Указу визначена мета його постановлення: подальше вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами.

При цьому ст. 25 Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України» від 08.06.1995, який був чинним на час прийняття зазначеного Указу, визначено, що Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення.

Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

Оскільки на законодавчому рівні визначено сферу та строк регулювання відносин щодо готівкового обігу саме приписами Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» і станом на день перевірки будь-якого закону для правового регулювання цього ж питання Верховною Радою України прийнято не було, контролюючий орган мав керуватись приписами саме названого Указу.

Отже, зважаючи на положення Конституції України Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» є обов’язковим для виконання.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений ФОП ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1139,24 грн підлягає стягненню на користь позивача з ГУ ДФС у Львівській області за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 2, 9, 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 31.05.2017 № НОМЕР_2.

3. Судовий збір в розмірі 1139,24 грн присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (вул. Шептицького, 13, смт. Івано-Франкове, Яворівського району, Львівська область, 81070) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, ЄДРПРОУ 39462700).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 06.12.2018.

Суддя Костецький Н.В.