Рішення № 78353244, 22.11.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 листопада 2018 року (14 год. 55 хв.)Справа № 808/2468/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В., секретар судового засідання Аксьонова С.В.,

за участю представників: позивача – ОСОБА_1, відповідача – ОСОБА_2,

розглянув у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_3 (далі – позивач або ФОП ОСОБА_3І.) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної фіскальної служби України (далі – відповідач, ДФС України), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у нездійсненні реєстрації податкової накладної №57 від 17 листопада 2017 року (реєстраційний номер документу: НОМЕР_1).

зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових податкову накладну Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 17.11.2017 №57.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач безпідставно зупинив реєстрацію податкової накладної №57 від 17.11.2017, при цьому не зазначивши у квитанції чітку підставу, яка зумовила зупинення реєстрації податкової накладної. Позивач 16.02.2018 надав відповідачу документи, на підтвердження реальності здійснення операцій, проте, незважаючи на подання підприємством повідомлення щодо подачі додаткових документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрація якої зупинена, відповідачем не було прийнято жодного рішення: ні про реєстрацію податкової накладної, ні про відмову у реєстрації. Позивач зазначив, що ним були здійснені усі, визначені законодавством дії, необхідні для прийняття рішення ДФС про реєстрацію податкової накладної після її зупинення. Наполягав на тому, що реальність господарських операцій, в межах яких виписано податкову накладну, підтверджуються первинними документами. Ураховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 25.06.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначене підготовче засідання на 16.07.2018.

16.07.2018 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 22.08.2018.

Ухвалою суду від 22.08.2018 продовжено строк підготовчого провадження до 24.09.2018 та відкладено розгляд справи до 12.09.2018.

Ухвалою суду від 12.09.2018 провадження у справі зупинено до 18.10.2018.

Ухвалою суду від 18.10.2018 провадження у справі поновлено та у підготовчому засіданні оголошено перерву до 25.10.2018.

25.10.2018 ухвалою суду закрито підготовче провадження на призначено судовий розгляд справи по суті на 14.11.2018.

14.11.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 22.11.2018.

Представник позивача позовні вимоги у судовому засіданні підтримав повністю та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та у відповіді на відзив. Зокрема вказав, що про наявність рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної позивачу стало відомо після ознайомлення із відзивом. Вказав, що позивач не отримував такого рішення ані засобами електронного зв’язку, ані у паперовому вигляді. Щодо наявності квитанції №2, яка ніби то свідчить про направлення позивачу рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, то позивач вказав, що така квитанція не містить всіх необхідних реквізитів, не оформлена належним чином, з її змісту не можливо встановити щодо якої накладної прийняте рішення. Крім того, така квитанція доводить лише те, що документ доставлено до контролюючого органу. Таким чином вважає, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю та надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву. Вказав, що відповідачем не порушений порядок реєстрації податкової накладної, відповідачем прийняте рішення про відмову у її реєстрації, яка надіслана позивачу. Також вказав, що приписами ПК України не передбачено можливість надіслання платнику рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у паперовому вигляді. Квитанція №2 свідчить, що рішення надіслано позивачу, а недоліки у її оформленні не можуть бути доказом того, що рішення позивачу не надсилалось. Просив відмовити у задоволенні позову.

Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 22.11.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Фізична особа – підприємець ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) зареєстрований 30.11.1993, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

10.11.2017 між ТОВ «ТЕХНО-АГРОСЕРВІС» та позивачем укладено Договір поставки №10/11/17-02.

Відповідно до умов вказаного Договору, ТОВ «ТЕХНО-АГРОСЕРВІС» (продавець) зобов’язується передати у власність позивача (покупець) товар (лушпиння соняшника гранульоване) на умовах поставки FСА (а.с.14-16).

Постачання та передача товару покупцеві здійснюється у пункті прийому-передачі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леонова, 1А, про що ТОВ «ТЕХНО-АГРОСЕРВІС» складено видаткову накладну №РН-0000030 від 17.11.2017 та податкову накладну №7 від 17 листопада 2017 року на суму ПДВ 19408,38грн. (а.с.17-18).

Згідно платіжного доручення №528 від 20.12.2018, позивач сплатив на користь ТОВ «ТЕХНО-АГРОСЕРВІС» 229226,99грн. (а.с.20).

Перевезення товару від ТОВ «ТЕХНО-АГРОСЕРВІС» до позивача здійснено перевізником ФОП ОСОБА_4, про що складено ТТН №030/12 від 17.11.2017 (а.с.19).

Також, 01.10.2017 між позивачем (постачальник) та ТОВ «ОСОБА_5 ТЕХНОЛОДЖИ» (покупець) укладений договір поставки №АПС-0198-МП, відповідно до якого позивач зобов’язується поставити у власність покупця товар (лушпиння соняшника пресоване гранульоване) (а.с.21-27).

16 листопада 2017 року між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «ОСОБА_5 ТЕХНОЛОДЖИ» складено Специфікацію №3 до Договору поставки №АПС-0198-МП від 01.10.2017 (а.с.28), відповідно до якої позивач постачає ТОВ «ОСОБА_5 ТЕХНОЛОДЖИ» партію лушпиння соняшника пресованого гранульованого у кількості 111 тонн.

17.11.2017 позивачем виписано видаткову накладну №57 (а.с.29). Постачання товару відбулось за ТТН №1711/3 від 17.11.2017 перевізником ФОП ОСОБА_4 (а.с.30).

За наслідками вказаної операції, позивачем складено податкову накладну від 17.11.2018 №57 на суму ПДВ 7390,50 грн.(а.с.9).

Згідно банківської виписки від 19.12.2017 ТОВ «ОСОБА_5 ТЕХНОЛОДЖИ» здійснило оплату поставленого товару платіжним дорученням від 19.12.2017 №1384 сумі 800000 грн. (а.с.31-32).

15 грудня 2017 року податкова накладна №57 від 17.11.2017 доставлена до центрального рівня ДФС України (реєстраційний номер НОМЕР_1).

Відповідно до квитанції №1, податкову накладну прийнято, реєстрація зупинена. У квитанції вказано, що ПН відповідає критеріям ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації (а.с.10).

Позивачем на адресу відповідача направлені документи щодо господарської операції, наслідком якої стало оформлення податкової накладної №57 та пояснення (а.с.11).

Відповідно до квитанції №1 від 16.02.2018, таке повідомлення доставлено до ДФС України 16.02.2018 (а.с.13).

Оскільки позивачем не отримано від відповідача рішення щодо реєстрації податкової накладної або щодо відмовити у її реєстрації, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

В абз.1 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з абз.1-2 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абз.3 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Як зазначено у п.57-1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200-1.3 та 200-1.9 статті 200-1 та пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу не пізніше 2 січня 2018 року, крім: податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу; податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі якщо протягом п’яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку. Дія абзацу третього пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу зупиняється до дня набрання чинності порядком, затвердженим відповідно до пункту 201.16 цього Кодексу.

01.01.2018 набрав чинності Закон України №2245-VIII від 07.12.2017 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».

Як зазначено у п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній після 01.01.2018), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У той же час, у п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виписки податкової накладної №64 від 18.11.2017), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до пп.201.16.1 п.201 ст.201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виписки податкової накладної №64 від 18.11.2017) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 1 «Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого 13.06.2017 Наказом Міністерства фінансів України №567, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №754/30622 (який 25.05.2018 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів України від 06.04.2018 №409 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.04.2018 за №536/31988), але діяв під час виникнення спірних правовідносин), визначено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 (далі - ОСОБА_2): 1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; 2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п.6 «Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджених 13.06.2017 Наказом Міністерства фінансів України №567, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (які 25.05.2018 втратили чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів України від 06.04.2018 за №409 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.04.2018 за №536/31988), але діяли під час виникнення спірних правовідносин), моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі; 3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів). У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу. У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Постановою №190 від 29.03.2017 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» Кабінет Міністрів України постановив: «Установити, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Судом встановлено, та доказами, які знаходяться у справі підтверджено, що після зупинення реєстрації податкової накладної №57, позивач 16.02.2018 надав відповідачу пояснення та документи про підтвердження реальності здійснення операції по ПН, реєстрація якої зупинена.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Позивач стверджує, що після надання відповідачу пояснень, відповідач, всупереч приписів ПК України не прийняв ані рішення про реєстрацію податкової накладної, ані рішення про відмову в її реєстрації.

Відповідач в свою чергу надав суду рішення №599970/НОМЕР_2 від 21.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної (а.с.53).

Позивач стверджує, що такого рішення не отримував.

Відповідач вважає, що рішення позивачем отримано, про що свідчить квитанція №2 (а.с.54 зворотній бік, 65).

Суд критично відноситься до такого доказу отримання позивачем рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, як квитанція №2 від 21.02.2018 та зазначає наступне.

Квитанція №2 від 21.02.2018 не містить обов’язкових реквізитів, а саме:

- відсутній № реєстрації в ЄРПН;

- відсутній № та дата податкової накладної, в реєстрації якої відмовлено;

- відсутні найменування платника податку-продавця;

- відсутнє найменування платника податку-покупця;

- відсутні числові показники про суми ПДВ;

- відсутні відомості про доставку документу позивачу.

Таким чином, у вказаній квитанції відсутні будь-які відомості, що така квитанція стосується саме податкової накладної №57 від 17.11.2018, а тому неможливо встановити будь-яке відношення такої квитанції щодо позивача.

В той же час, у квитанції №2 від 21.02.2018 у графі (результат обробки) вказано, що документ (рішення №599970/НОМЕР_2 від 21.02.2018) доставлено до контролюючого органу.

Відповідно до приписів абз.3 п.42.4 Податкового кодексу України, датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків.

Також, відповідно до приписів ч.1, 3 ст. 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу.

У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.

Відповідачем не надано суду доказів отримання позивачем рішення №599970/НОМЕР_2 від 21.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної.

В той же час, безпосередньо у квитанції №2 від 21.02.2018 зазначено, що документ доставлено до контролюючого органу.

Приписами п.42.4 Податкового кодексу України встановлено, що у разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

Доказів надсилання позивачу рішення №599970/НОМЕР_2 від 21.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної у паперовому вигляді відповідач суду не надав.

Ураховуючи зазначене, суд не може вважати, що рішення №599970/НОМЕР_2 від 21.02.2018 надіслане позивачу 21.02.2018, а тому, відповідно приходить до висновку, що позивач не отримував будь-якого рішення щодо реєстрації чи відмови у реєстрації податкової накладної №57.

Відповідно до абз. 4 п. 57-1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у разі якщо протягом п'яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку: рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної відповідачем не надсилалось, то відповідно, для повного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових податкову накладну фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 17.11.2017 №57.

Крім того, судом досліджені докази, якими позивач обґрунтовує правомірність складення податкової накладної №67, а саме: Договір поставки №10/11/17-02 від 10.11.2017, видаткову накладну №РН-0000030 від 17.11.2017, податкову накладну №7 від 17.11.2017, платіжне доручення №528 від 20.12.2018, ТТН №030/12 від 17.11.2017, договір поставки №АПС-0198-МП від 01.10.2017, Специфікацію №3 від 16.11.2017, видаткову накладну №57 від 17.11.2017, ТТН №1711/2 від 17.11.2017, банківську виписку від 19.12.2017.

Вказані доказі підтверджують правомірність складення позивачем податкової накладної від 17.11.2018 №57.

Ураховуючи зазначене вище, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб’єктом владних повноважень у справі була Державна фіскальна служба України, то з бюджетних асигнувань зазначеного органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у нездійсненні реєстрації податкової накладної №57 від 17 листопада 2017 року (реєстраційний номер документу: НОМЕР_1).

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових податкову накладну Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 17.11.2017 №57.

Присудити на користь ОСОБА_3 (69120, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_2) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 39292197).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 03.12.2018.

Суддя Ю.В.Калашник