Рішення № 78352936, 27.11.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року м.Житомир

справа № 240/4794/18

категорія 10.3.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горовенко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Демчук О.М.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1;

представник відповідача - не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, у якому (з урахуванням уточнюючої позовної заяви) просить:

- визнати протиправною відмову Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у призначенні пенсії за віком на умовах, визначених статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із зменшення пенсійного віку на 6 років відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, яка постійно відпрацювала у зоні гарантованого відселення на 01.01.1993 більше 3-х років, яка викладена в повідомленні за №6424/03 від 01.10.2018;

- зобов"язати Овруцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію за віком з 24.06.2018 на умовах, визначених статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із зменшення пенсійного віку на 6 років відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, яка постійно відпрацювала у зоні гарантованого відселення на 01.01.1993 більше 3-х років.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що набув права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки з 01.07.1987 по 31.08.2004 постійно працював електромонтером Овруцької радіотелевізійної передавальної станції, тобто постійне місце роботи - м.Овруч, що є зоною гарантованого добровільного відселення (ІІІ зона). Також зазначає, що не зважаючи на зміну підпорядкованості Овруцької радіотелевізійної передавальної станції іншим підприємствам, процес реорганізації, за період його роботи на радіотелевізійній станції основне місце роботи було незмінним - м.Овруч Житомирської області.

13.06.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на умовах, визначених статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вважає, що при зверненні до відповідача ним подані всі необхідні документи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тому вважає протиправною відмову відповідача у призначенні пенсії за віком, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з довідкою від 16.11.2018 розгляд справи відкладено на 27.11.2018, у зв"язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

Позивач в судовому засіданні, 27.11.2018, позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково наголошував, що в період його роботи електромонтером з 01.07.1987 по 31.08.2004 на Овруцькій радіотелевізійній передавальній станції, постійне місце роботи було незмінним - Житомирська область, м.Овруч, вул.Гетьмана Виговського (вул.Леніна).

Відповідач у визначений день та час, 27.11.2018, свого повноважного представника до суду не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надсилав. Причин неявки свого повноважного представника в судове засідання суду не повідомив.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження відзив на позовну заяву до суду не надіслав.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача та показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи 3 категорії серії НОМЕР_4, видане Житомирською обласною радою 16.05.1995 (а.с.8).

Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9-10).

Згідно з копією трудової книжки серії НОМЕР_3 позивач з 01.07.1987 по 01.04.1989 працював електромонтером 5-го розряду цеху №3 у Вінницькому радіотелевізійному передавальному центрі (а.с. 20-21).

Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1, в період з 01.04.1989 по 01.10.1993 позивач в порядку переведення зарахований та працював електромонтером 5-го розряду у Виробничому об"єднанні радіомовлення, радіозв"язку і телебачення м.Києва в цеху радіотелевізійної передавальної станції Андріївка (далі - РТПС Андріївка).

13 червня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком (а.с.22).

Листом від 01.10.2018 №6424/03 Овруцьке об"єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило ОСОБА_1 про відмову у призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 6 років з тих підстав, що відповідно до відомостей із трудової книжки позивача з 01.04.1989 по 01.10.1993 в порядку переведення його було зараховано в РТПС Андрїівка (зі слів: робота знаходилась в м.Овруч), але документального підтвердження місцезнаходження організації в зоні гарантованого добровільного відселення не надано. Отже на підставі поданих документів, станом на 01.01.1993, відсутні основні умови: робота в зоні гарантованого добровільного відселення на 01.01.1993, передбачені ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.23-24).

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 частини першої статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон) до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Згідно з ч.3 ст.65 Закону посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Статтею 55 Закону визначено умови надання пенсії за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Приписами частини 1 статті 55 Закону передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема,

- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, - зменшення віку передбачено - 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Згідно зі статтею 55 Закону призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Статтею 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Відповідно до пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1(далі - Порядок №22-1) передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи.

Відповідно до підпункту "ґ" пункту 7 зазначеного Порядку №22-1 документами, що засвідчують особливий статус особи, є: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

При цьому, згідно з пунктом 38 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що документами, які підтверджують право позивача на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на шість років є: паспорт громадянина України, посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи 3 категорії (зона безумовного або гарантованого добровільного відселення), трудова книжка та довідка про періоди проживання або роботи на цій території.

Суд звертає увагу, що згідно з довідкою Вінницької філії Концерну радіомовлення, радіозв"язку та телебачення ОСОБА_1 працював у Вінницькому радіотелевізійному передавальному центрі на посаді електромонтера 5-го розряду цеху радіотелевізійної станції Овруч з 01.07.1987 по 01.04.1989. Наказом №22 від 30.03.1989 звільнений в порядку переведення (нині підприємство - Вінницька філія Концерну РРТ) (а.с.13).

З 01.04.1989 по 01.10.1993 позивач працював в РТПС Андріївка Виробничого об"єднання радіомовлення, радіозв"язку та телебачення Міністерства зв"язку УРСР на посаді електромонтера 5-го розряду з обслуговування ультракороткохвильових генераторів повний робочий день, зазначені відомості підтверджуються копією трудової книжки позивача та довідкою Концерну радіомовлення, радіозв"язку та телебачення №37 від 07.09.2018 (а.с.15).

Житомирською філією Концерну радіомовлення, радіозв"язку та телебачення видана довідка №13 від 13.06.2018, в якій зазначено, що позивач з 01.10.1993 був переведений у зв"язку з реорганізацією РТПС Андріївка із створенням на її базі Житомирського обласного радіотелевізійного передавального центру на посаду електромонтера 5-го розряду в РТПС Овруч Житомирського обласного радіотелевізійного передавального центру та працював там до 31.08.2004 (а.с.16).

Також до матеріалів справи долучено довідку №1523 від 02.10.2018, видану виконавчим комітетом Овруцької міської ради Житомирської області про те, що підприємство Овруцька радіотелевізійна передавальна станція до 2007 року знаходилась за адресою: м.Овруч, вул.Гетьмана Виговського (колишня - Леніна), буд.4 (а.с.12).

Суд зазначає, що пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі-Порядок №637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи».

Відповідно до п.18 Порядку №637 відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в п.17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації/ в тому числі колгоспі/ або в одній системі і мали документи про свою роботу за час стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

З метою належного, повного та достовірного з"ясування обставин справи, а саме фактичного місця роботи позивача в період з 01.04.1989 по 01.10.1993, в судовому засіданні 27.11.2018 заслухано показання свідків: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_2, який в період з 01.04.1989 по 01.10.1993 працював в цеху РТПС Андріївка Виробничого об"єднання радіомовлення, радіозв"язку та телебачення Міністерства зв"язку УРСР на посаді інженера 2-ї категорії, що підтверджується копією трудової книжки серії БТ-І №1924687, пояснив, що Овруцька радіотелевізійна передавальна станція в зазначений період була структурним підрозділом Андріївської радіотелевізійної передавальної станції, яка в свою чергу входила до Концерну радіомовлення, радіозв"язку та телебачення. Таким чином деякі працівники, зокрема і позивач, фактично виконували роботу на Овруцькій радіотелевізійній передавальній станції, обслуговували обладнання в м.Овручі, вважалися працівниками РТПС Андріївка Виробничого об"єднання радіомовлення, радіозв"язку та телебачення Міністерства зв"язку УРСР.

Свідок ОСОБА_3, який в період з 01.04.1989 по 01.10.1993 працював в цеху РТПС Андріївка Виробничого об"єднання радіомовлення, радіозв"язку та телебачення Міністерства зв"язку УРСР на посаді електромонтера засобів телебачення і радіомовлення 4-го розряду, що підтверджується копією трудової книжки серії БТ-І №0256886 зазначив, що у вказаний період Андріївська радіотелевізійна передавальна станція було основною телевізійною станцією, у якій вівся облік всієї первинно документації, нарахування та виплата заробітної плати, оскільки радіотелевізійній передавальній станції в м.Овручі входила до структури Андріївської радіотелевізійної передавальної станції, записи у трудовій книжці здійснено таким чином, що працівники які працювали на структурних (вторинних) радіотелевізійних передавальних станціях, які входили до Андріївської, вважалися працівниками Андріївської радіотелевізійної передавальної станції. Зазначив, що позивач у вказаний період дійсно виконував роботу за фактичним місцем знаходження Овруцькій радіотелевізійній передавальній станції - у м.Овруч

Також судом заслухано пояснення свідка ОСОБА_4, який в період з 01.04.1989 по 01.10.1993 працював в цеху РТПС Андріївка Виробничого об"єднання радіомовлення, радіозв"язку та телебачення Міністерства зв"язку УРСР на посаді електромеханіка засобів телебачення і радіомовлення, що підтверджується копією трудової книжки серії БТ-І №6483396, вказав, що позивач дійсно в зазначений період фактично працював у м.Овруч, адже виконував роботу за посадою на Овруцькій радіотелевізійній передавальній станції.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 м.Овруч Житомирської області віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (3 зона).

Тобто, за сукупністю наявних у справі матеріалів, наданих сторонами доказів та показань свідків, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Конституційний Суд України у рішенні №8-рп/2005 від 11.10.2005 у справі №1-21/2005 визначив критерії, за якими можливо встановити, чи відбулося звуження прав, зокрема, звуження обсягу прав та свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав та свобод, тобто їх кількісні характеристики.

Також Конституційний Суд України у своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.

З огляду на викладене, зміст та обсяг досягнутих та наданих соціальних гарантій не може бути позбавлено шляхом неможливості доведення правомірності наявного у позивача права на користування соціальною пільгою.

Оскільки на час звернення до відповідача, належність позивача до особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 3 категорії ніким не оспорювалась, а тому посвідчення є чинним і воно вказує на те, що позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема щодо призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Таким чином, оскільки позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, то має право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 6 років після досягнення 54 років, встановленого для одержання державних пенсій, та свідчить про безпідставність відмови відповідача у її призначенні.

При цьому, суд зазначає, що подані позивачем документи в їх сукупності підтверджують право позивача на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. Інших підстав неможливості призначення позивачу пенсії відповідачем не наведено, доказів та обґрунтованості підстав відмови також суду не надано, а тому, суд вважає, що відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" порушуює конституційне право позивача на пенсійне забезпечення та соціальний захист, а отже є протиправною.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою - 13.06.2018, проте враховуючи дату народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_1, така пенсія повинна бути призначена з 25.06.2018, тобто зі зменшення пенсійного віку на 6 років.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи те що, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності своєї відмови та не надано відзиву на позовну заяву, суд дійшов до висновку, про обґрунтованість позовних вимог та як наслідок, їх часткове задоволення.

В силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у сумі 704,80 грн підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Овруцького об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 АДРЕСА_1 11105, ідн. код НОМЕР_1) до Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Гетьмана Виговського, буд.12, м. Овруч, Житомирська область, 11105, код ЄДРПОУ 40380946) про визнання протиправною відмови, зобов'язання призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку, - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на шість років відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", викладену у листі №6424/03 від 01.10.2018.

Зобов"язати Овруцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на шість років відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 25.06.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Овруцького об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 40380946) на користь ОСОБА_1 (ідн. код НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 704 (сімсот чотири) грн 80 (вісімдесят) коп.

Вступну та резолютивну частини рішення складено у нарадчій кімнаті і проголошено 27 листопада 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Рішення складено у повному обсязі 4 грудня 2018 року