Ухвала суду № 78352935, 03.12.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/12789/15-ц

Категорія 26

2/295/1368/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2018 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Полонець С.М. розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне РУ «АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, позовні вимоги за яким неодноразово збільшувала та в якому просить: поновити строк звернення до суду з позовною заявою; визнати договір про відкриття кредитної лінії №03-06-ИЛ/24 від 13 квітня 2006 року недійсним, що був укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Банк «Фінанси та Кредит» з моменту його укладення; визнати недійсним розрахунок загального розміру заборгованості згідно умов кредитного договору №03\06-ИЛ/24 від 13.04.2006 року, що підлягає до сплати боржником ОСОБА_1 по курсу НБУ у доларах США до гривні на 02.12.2014 року у сумі 1540339,45 грн.; зобов’язати приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2, виключити з реєстру іпотек та зоборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було зазначено у договорі про іпотеку від 13.04.2006 року зареєстрованому у реєстрі за №478 та за №479; визнати договір про іпотеку від 13.04.2006 року, що був укладений між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_1 недійсним; визнати розрахунок загального розміру заборгованості згідно умов кредитного договору №03-06-ИЛ/24 від 13.04.2006 року по курсу НБУ станом на 10.10.2015 року у сумі 2810835,23 у гривневому еквіваленті недійсним; визнати договір поруки №03-06-П/24 від 13.04.2006 року, який був укладений між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_3, ОСОБА_1 недійсним

Вирішуючи питання прийняття справи до свого провадження, суддею встановлено наступне.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).

Параграф третій другої глави ЦПК України регулює інститут територіальної юрисдикції (підсудності).

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою (виключна підсудність).

Згідно п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить визнати договір про іпотеку від 13.04.2006 року недійсним. Предметом іпотеки за вказаним договором є будинок №10, що знаходиться за адресою: м. Вереси Житомирського району та обл., пров.2-му Саєнка, та земельна ділянка площею 0,10 га, яка розташована на території Вересівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Тобто позивачем заявлено позовну вимогу із приводу нерухомого майна, яке знаходиться на території Житомирського району Житомирської області.

Згідно п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Слід також врахувати, що недотримання судом правил виключної підсудності є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду (ч.1 ст.378 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що місцезнаходження нерухомого майна не на території Богунського району м. Житомира, а тому дана справа не підсудна Богунському районному суду м. Житомира і справа підлягає передачі на розгляд за підсудністю до Житомирського районного суду Житомирської області.

Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст.ст. 30, 31, 32 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне РУ «АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання договору недійсним, передати на розгляд до Житомирського районного суду Житомирської області.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: