Рішення № 78352821, 05.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2018 р. Справа№200/10206/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до відповідачів:

1.Донецький обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України

2. Військова частина А 0693, 54-та окрема механізована бригада (в/ч В2970)

про визнання протиправними дії, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: 84318, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Абая, буд. 23) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Донецького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 08301764, юридична адреса: 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Громової, 67), Військової частини А 0693, 54-та окрема механізована бригада (в/ч В2970) (ЄДРПОУ 26615169, юридична адреса: 84509, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Чайковського) про:

- визнання протиправними дій щодо тривалого оформлення і несвоєчасного подання документів для призначення пенсії по інвалідності і без зазначення у складі грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а саме: щомісячна винагорода в розмірі 60%; винагорода за участь в антитерористичні операції, матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціальних проблем, одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, а також індексацію;

- визнання протиправними дій щодо невиплати вартості за неотримане речове майно протягом проходження військової служби за контрактом;

- зобов'язання надати довідку про розмір виплаченого грошового забезпечення за період служби за контрактом перед звільненням з травня 2016 по лютий 2018 року включно із зазначенням в ній окремими рядками спірних виплат, а саме: щомісячна винагорода в розмірі 60%; винагорода за участь в антитерористичні операції, матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціальних проблем, одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, а також індексацію;

- зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсації вартості за неотримане речове майно протягом проходження військової служби за контрактом;

- стягнення на відшкодування моральної шкоди солідарно 100000 грн.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідачі, як вважає позивач, здійснюючи дії щодо тривалого оформлення і несвоєчасного подання документів для призначення пенсії по інвалідності і без зазначення у складі грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та щодо невиплати вартості за неотримане речове майно протягом проходження військової служби за контрактом позивачу, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством.

Зазначає, що відповідачами безпідставно не надана позивачу довідка про розмір виплаченого грошового забезпечення за період служби за контрактом перед звільненням з травня 2016 по лютий 2018 року включно із зазначенням в ній окремими рядками спірних виплат, а саме: щомісячної винагороди в розмірі 60%; винагороди за участь в антитерористичні операції, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціальних проблем, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, а також індексації.

Вказує, що відповідач 2 безпідставно не нарахував та не виплатив грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно протягом проходження військової служби за контрактом, оскільки зазначений вид компенсації передбачений Порядком виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року № 179.

Наполягає на тому, що має право на компенсацію моральної шкоди в розмірі 100000 грн., оскільки відповідачами, як вважає позивач, порушені його права.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив та заяву про розгляд справи за його участю не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд з'ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце проживання: 84318, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Абая, буд. 23.

Згідно посвідчення від 05.07.2018 року серія ААБ № 015773 ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни (а.с. 16).

Згідно витягу з наказу Військової частини А0693 Міністерства оборони України від 15.02.2018 року № 46 молодший сержант ОСОБА_1 звільнений у відставку наказом командира військової частини А0693 від 14.02.2018 року № 30-С за пунктом «б» (за станом здоров’я на підставі висновку (постанови) військово-лікувальної комісії про непридатність до військової служби у запас) (а.с. 23).

25.07.2018 року Донецький обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України листом № СЗ-623 направив на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області документи для призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 (а.с. 27).

Згідно довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1, сума щомісячних додаткових видів грошового зобов’язання та премії, які враховуються під час обчислення пенсії становить 88929 грн. 68 коп., в тому числі посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавка за виконання особливо важких завдань (а.с. 25).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить визнати дії відповідачів протиправними та зобов’язати надати довідку про розмір виплаченого грошового забезпечення за період служби за контрактом перед звільненням з травня 2016 по лютий 2018 року включно із зазначенням в ній окремими рядками спірних виплат, а саме: щомісячна винагорода в розмірі 60%; винагорода за участь в антитерористичні операції, матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціальних проблем, одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, а також індексацію, зобов'язати нарахувати та виплатити грошову компенсації вартості за неотримане речове майно протягом проходження військової служби за контрактом, стягнути на відшкодування моральної шкоди солідарно 100000 грн.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Законом України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року № 179 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно».

Згідно ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.

Згідно схеми додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Згідно ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260.

Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Зазначеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Тобто, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" встановлена щомісячна додаткова грошова винагорода для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Згідно ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

З системного аналізу вищенаведених норм вбачається, що єдиною умовою для включення відповідних виплат до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з розміру якого обчислюється пенсія, є сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Положеннями пункту 1.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка затверджена наказом Міноборони від 11.06.2008 року № 260, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року № 638/15329, встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Вищезазначене узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20.10.2015 року у справі №21-2942а15 та від 06.02.2018 по справі № 761/28228/15-а.

Відповідно до пункту 17 статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

Тобто, щомісячна винагорода та винагорода за безпосередню участь у антитерористичній операції, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідачів щодо тривалого оформлення і несвоєчасного подання документів для призначення пенсії по інвалідності і без зазначення у складі грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а саме: щомісячна винагорода в розмірі 60%; винагорода за участь в антитерористичні операції, матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціальних проблем, одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, а також індексацію є неправомірними.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлена протиправність дій відповідача щодо тривалого оформлення і несвоєчасного подання документів для призначення пенсії по інвалідності і без зазначення у складі грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, суд вважає позовні вимоги в частині зобов’язання надати довідку про розмір виплаченого грошового забезпечення за період служби за контрактом перед звільненням з травня 2016 по лютий 2018 року включно із зазначенням в ній окремими рядками спірних виплат, а саме: щомісячна винагорода в розмірі 60%; винагорода за участь в антитерористичні операції, матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціальних проблем, одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, а також індексацію такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дії щодо невиплати вартості за неотримане речове майно протягом проходження військової служби за контрактом та зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсації вартості за неотримане речове майно протягом проходження військової служби за контрактом, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в редакції, що діяла до 11.03.2000 було передбачено, що військовослужбовці мали право на одержання за рахунок держави грошове забезпечення, а також речового майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовців грошову компенсацію замість них.

Статтею 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" було зупинено дію ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації за не отримане речове майно.

Таким чином, військовослужбовці мали право одержати грошову компенсацію лише за речове майно, неодержане до березня 2000 року.

Водночас, суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" викладено положення ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в новій редакції, а також доповнено ст. 9-1 (у редакції, чинній до 01.01.2008), якою було передбачено, зокрема, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Згідно пункту 1 Прикінцевих положень, вказаний Закон набрав чинності з 01.01.2007.

Згодом ч. 2 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" виключено.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 3 пункту 67 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Частиною 2 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" врегульований порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі.

Пунктом 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, яке затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року № 1444 "Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час", військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи позивач звільнений з військової служби у відставку за пунктом «б» (за станом здоров’я на підставі висновку (постанови) військово-лікувальної комісії про непридатність до військової служби у запас) без виплати грошової компенсації за не отримане речове майно.

Оскільки при звільненні позивач мав, передбачене Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 27 Положення, право на грошову компенсацію вартості речового майна, яку він не отримав в період проходження військової служби за контрактом, суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в сумі 100000 грн, суд враховує наступне.

Згідно ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачем не надано суду доказів наявності шкоди, або наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, фактів заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності дій, які оскаржуються, в розумінні зазначеної норми Закону.

У розумінні ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: 84318, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Абая, буд. 23) до Донецького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 08301764, юридична адреса: 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Громової, 67), Військової частини А 0693, 54-та окрема механізована бригада (в/ч В2970) (ЄДРПОУ 26615169, юридична адреса: 84509, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Чайковського) про визнання протиправними дій щодо тривалого оформлення і несвоєчасного подання документів для призначення пенсії по інвалідності і без зазначення у складі грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а саме: щомісячна винагорода в розмірі 60%; винагорода за участь в антитерористичні операції, матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціальних проблем, одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, а також індексацію; визнання протиправними дій щодо невиплати вартості за неотримане речове майно протягом проходження військової служби за контрактом; зобов'язання надати довідку про розмір виплаченого грошового забезпечення за період служби за контрактом перед звільненням з травня 2016 по лютий 2018 року включно із зазначенням в ній окремими рядками спірних виплат, а саме: щомісячна винагорода в розмірі 60%; винагорода за участь в антитерористичні операції, матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціальних проблем, одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, а також індексацію; зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсації вартості за неотримане речове майно протягом проходження військової служби за контрактом; стягнення на відшкодування моральної шкоди солідарно 100000 грн.– задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Донецького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України та Військової частини А 0693 щодо тривалого оформлення і несвоєчасного подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області документів ОСОБА_1 для призначення пенсії по інвалідності і без зазначення у складі грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а саме: щомісячна винагорода в розмірі 60%; винагорода за участь в антитерористичні операції, матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціальних проблем, одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, а також індексацію.

Визнати протиправними дії Військової частини А 0693 щодо невиплати ОСОБА_1 вартості за неотримане речове майно протягом проходження військової служби за контрактом.

Зобов'язати Військову частину А 0693 надати ОСОБА_1 довідку про розмір виплаченого грошового забезпечення за період служби за контрактом перед звільненням з травня 2016 по лютий 2018 року включно із зазначенням в ній окремими рядками спірних виплат, а саме: щомісячна винагорода в розмірі 60%; винагорода за участь в антитерористичні операції, матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціальних проблем, одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, а також індексацію.

Зобов'язати Військову частину А 0693 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно протягом проходження військової служби за контрактом.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Давиденко Т.В.