Рішення № 78352651, 06.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2018 р. Справа№200/11234/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що є працюючим пенсіонером, з 03.07.2009 року по 12.08.2018 року отримувала пенсію за неповною вислугою років згідно із Законом України «Про прокуратуру». 13.08.2018 року звернулася вперше до відповідача із заявою про переведення з пенсії згідно із Законом України «Про прокуратуру» на пенсію за віком згідно із Законом України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №914210171424 з 13.08.2018 року їй було проведено перерахунок пенсії згідно із Законом України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 4517,80 грн.

21.08.2018 року звернулася до відповідача із заявою про надання виписки з рішення про призначення пенсії та інформацію про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), які враховані при розрахунку пенсії за віком згідно з її заявою від 13.08.2018 року, на що отримала відповідь від 03.09.2018 року, копію рішення без дати № 914210171424 про перерахунок пенсії за віком, розрахунок стажу та заробітної плати.

З вказаних документів дізналася, що під час розрахунку пенсії, на її думку, відбулися порушення, які полягають у наступному:

- неправильно визначений розмір середньої заробітної плати по Україні внаслідок проведення перерахунку, а не призначення пенсії. Так, під час розрахунку пенсії не враховано, що пенсія за віком їй призначена вперше, а тому помилково замість середньої заробітної плати за 2016 та 2017 роки, яка складає 5377,90 грн., застосовано середню заробітну плату за 2014 рік, 2015 рік та 2016 рік в розмірі 3764,90 грн., що призвело до значного зменшення розміру пенсії;

- неправильно розраховано доплату за понаднормовий стаж - застосований прожитковий мінімум станом на 01.09.2015 року, замість прожиткового мінімуму, що діяв на час її звернення 13.08.2018 року (згідно з рішенням відповідача №914210171424 її понаднормовий стаж склав 11 років (фактично 12,6 років). Відповідно до відповіді відповідача в цій частині замість абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідачем застосовані положення ч. 3 ст. 42 вказаного Закону;

- виключено із загального стажу період роботи з 04.12.1979 року по 06.04.1981 року у Російській Федерації на посаді інспектора відділу соціального забезпечення м.Ростов на Дону, не дивлячись на те, що нею був наданий оригінал трудової книжки, і записи №3 та №4 в ній містять посилання на накази про прийняття на роботу та звільнення з роботи, без будь-яких виправлень, є підписи посадової особи, завірені печаткою державної установи, де вона працювала.

21.09.2018 року звернулася до відповідача із заявою про виправлення помилок та прийняття нового рішення про призначення пенсії з урахуванням припущених, на її думку, порушень, на що отримала відповідь від 10.10.2018 року, якою в задоволенні заяви відмовлено, при цьому заява розглянута відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

У зв’язку з наведеним, вважаючи свої пенсійні права порушеними, позивач з урахуванням заяви про додаткове обґрунтування позовних вимог, в якій уточнила позовні вимоги зобов’язального характеру, просила:

- визнати противоправними дії Торецького об'єднаного щодо перерахунку пенсії за віком на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» згідно з її заявою від 13.08.2018 року;

- скасувати рішення Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 914210171424 щодо проведення перерахунку пенсії за віком з 13.08.2018 року на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов’язати Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області винести нове рішення, яким призначити їй з 13.08.2018 пенсію за віком на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виходячи із середньої заробітної плати по Україні за 2016 та 2017 роки з включенням до загального стажу періоду роботи з 04.12.1979 року по 06.04.1981 року, та здійсненням розрахунку доплати за понаднормовий стаж роботи понад 30 років виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, який згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», та встановленого з 01 липня 2018 року в розмірі 1435 грн.

Відзив на позовну заяву у встановлений строк подано не було.

Відповідач подав письмові пояснення, в яких зазначав, зокрема, що за результатами розгляду заяви позивача від 13.08.2018 року прийнято рішення від 15.08.2018 року №914210171424 (дата зазначається у нижньому правому куту листа), яким позивача переведено з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на пенсію за віком згідно із Законом України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». У зв’язку з недосконалістю програмного забезпечення розмір пенсії було розраховано невірно, внаслідок чого така помилка була виправлена. Це виправлення тих питань, про які йдеться в позові, не стосувалося.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є працюючим пенсіонером. Отримувала пенсію за вислугою років згідно із Законом України «Про прокуратуру».

13.08.2018 року - після досягнення пенсійного віку звернулася до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про перехід з вказаної пенсії на пенсію за віком згідно із Законом України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду вказаної заяви та вирішення питання про призначення пенсії за віком відповідачем прийняті:

- рішення від 15.08.2018 року №914210171424 «Про перерахунок пенсії», яким з 13.08.2018 року позивачу проведено перерахунок пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»; вид перерахунку: перехід з виду на вид. В рішенні зазначено, що визначено доплату за понаднормовий стаж відповідно до абз.2 ч. 1 ст. 28 вказаного Закону;

- рішення від 15.08.2018 року № 271 «Про незалік стажу при призначенні пенсії за віком», яким вирішено при призначенні пенсії за віком не зарахувати до стажу період роботи з 04.12.1979 року по 06.04.1981 року у відділі соціального забезпечення м. Ростова на Дону у зв’язку з порушенням п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, що затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 року №58, а саме дата наказу про звільнення з роботи - 25.02.1981 року не відповідає даті звільнення - 06.04.1981 року. Зазначено, що вказаний період може бути зарахований після надання підтверджуючих документів.

Орган Пенсійного фонду України провівши переведення на інший вид пенсії та перерахунок розміру пенсії, при обчисленні пенсії позивача застосував показники середньої заробітної плати та прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, які діяли на час обчислення попереднього виду пенсії – пенсії за вислугу років згідно із Законом України «Про прокуратуру» (показник середньої заробітної плати застосований за 2014 рік, 2015 рік та 2016 рік; показник прожиткового мінімуму - станом на 01.09.2015 року), а не тих, які діяли на час подання позивачем заяви від 13.08.2018 року, що відповідачем не заперечується.

21.09.2018 року звернулася до відповідача із заявою, в якій просила виправити допущені помилки шляхом прийняття нового рішення про призначення пенсії. Помилки, на її думку, полягали в наступному:

- неправильно визначений розмір середньої заробітної плати по Україні внаслідок проведення перерахунку, а не призначення пенсії. Так, під час розрахунку пенсії не враховано, що пенсія за віком їй призначена вперше, а тому помилково замість середньої заробітної плати за 2016 та 2017 роки, яка складає 5377,90 грн., застосовано середню заробітну плату за 2014 рік, 2015 рік та 2016 рік в розмірі 3764,90 грн., що призвело до значного зменшення розміру пенсії;

- неправильно розраховано доплату за понаднормовий стаж - застосований прожитковий мінімум станом на 01.09.2015 року, замість прожиткового мінімуму, що діяв на час її звернення за призначенням пенсії по іншому закону (станом на 13.08.2018 року);

- виключено із загального стажу період роботи з 04.12.1979 року по 06.04.1981 року у Російській Федерації на посаді інспектора відділу соціального забезпечення м.Ростов на Дону, не дивлячись на те, що нею був наданий оригінал трудової книжки, записи №3 та №4 в ній містять посилання на накази про прийняття на роботу та звільнення з роботи, без будь-яких виправлень, є підписи посадової особи, завірені печаткою державної установи, де вона працювала;

Вказана заява відповідачем розглянута відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та надана відповідь від 10.10.2018 року, якою в задоволенні заяви відмовлено.

У відповіді відповідач посилався, зокрема, на наступне.

Згідно з абз. 12 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються органами Пенсійного фонду України і виплачуються в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, вперше ОСОБА_1 було розраховано пенсію згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» саме 03.07.2009 року. Всі інші звернення, розглядаються як перерахунки раніше призначеної пенсії. Тому заява від 13.08.2018 року відпрацьована як переведення пенсії з одного виду на інший.

У зв’язку з недосконалістю програмного забезпечення, в протоколі розмір пенсії розраховувався невірно; для встановлення вірного розміру пенсії спеціалістом був зроблений перерахунок у зв’язку з допущеними помилками.

Положення п. 4-4 розд. XV Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовуються лише для первинного призначення пенсії. Так як, звернення від 13.08.2018 року розглядалось як перерахунок, розраховувати заробітну плату при розрахунку пенсії відповідно до п.4-4 розд. XV вказаного Закону немає підстав.

Встановлення доплати за понаднормовий стаж визначено лише абз. 2 ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, де зазначено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток прожиткового мінімуму. Розмір цієї доплати для працюючих пенсіонерів, яким є позивач, регулюється абз.2 ч. 3 ст. 42 цього Закону і розраховується із прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на 01.09.2015 року – 1074 грн.

В п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників що затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 року № 58, вказано, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Так як, дата наказу про звільнення - 25.02.1981 року не співпадає з датою звільнення - 06.04.1981 року, тому відмовлено в зарахуванні періоду роботи з 04.12.1979 року по 06.04.1981 року до страхового стажу до надання підтверджуючої довідки.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка визначає умови призначення пенсії за віком, передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення відповідного віку та за наявності відповідного страхового стажу.

Відповідно до з ч.ч. 1 та 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 21 вказаного Закону до страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (до 01.01.2001 року), а також періоди, починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню за цим Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Позивач як одержувач пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» досягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», і мала право за її бажанням перейти на пенсію за віком, що передбачена останнім Законом, про що подала відповідну заяву.

Згідно з п. 4.3. розд. IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

За результатами розгляду заяви позивача від 13.08.2018 року прийнято рішення від 15.08.2018 року №914210171424 «Про перерахунок пенсії».

Відповідач стверджував, що вказаним рішенням позивача переведено з одного виду пенсії, а саме з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на пенсію за віком згідно із Законом України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв’язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої вказаним Законом.

Однак в спірних правовідносинах позивачу, яка отримувала пенсію на підставі Закону України «Про прокуратуру», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсій, і після досягнення пенсійного віку виявила бажання отримувати пенсію на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та вперше звернулася до відповідача з відповідною заявою, мала би бути призначена пенсія за нормами вказаного Закону.

Аналогічна правова позиція щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 року в справі №21-612а14, Верховного Суду від 23.10.2018 року в справі № 317/4184/16-а (2а/317/2/2017), які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 40 вказаного Закону заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно з ч. 4 вказаної статті Закону мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року - 1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривень, з 1 грудня - 1497 гривень.

Встановлений вказаним Законом прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, підлягав застосуванню для обчислення мінімального розміру пенсії за віком та подальшого обчислення збільшення розміру пенсії за понаднормовий страховий стаж відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» 13.08.2018 року, тобто на час звернення позивача із заявою про перехід на пенсію по іншому закону і прийняття оскарженого рішення, тобто на час, коли відповідач мав призначити позивачу пенсію за віком на підставі вказаного Закону.

Органом Пенсійного фонду України помилково застосовані наведені положення законодавства, а саме замість рішення про призначення пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо позивача прийнято рішення про перерахунок пенсії.

Вказане порушення призвело до протиправного застосування при обчисленні пенсії позивача, в тому числі при обчисленні понаднормового страхового стажу, показників середньої заробітної плати та прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, які діяли при обчисленні попереднього виду пенсії – пенсії за вислугу років згідно із Законом України «Про прокуратуру» (замість показника середньої заробітної плати за 2016 та 2017 роки застосовано показник за 2014 рік, 2015 рік та 2016 рік, тобто в меншому розмірі; замість показника прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що діяв на час звернення позивача із заявою від 13.08.2018 року, застосований показник прожиткового мінімуму станом на 01.09.2015 року, тобто в меншому розмірі), а не тих, які діяли на час подання позивачем заяви від 13.08.2018 року, що призвело до зменшення розміру її пенсії в порівнянні з тим розміром, який вона мали би отримувати.

Крім того, при застосуванні абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідачем щодо пенсії позивача також помилково застосовані положення ч. 3 ст. 42 вказаного Закону (про що зазначено у відповіді відповідача на звернення позивача і не заперечується відповідачем), яка регулює питання індексації та перерахунку призначених пенсій, а не їх призначення.

З огляду на наведене порушені прав позивача підлягають відновленню шляхом скасування рішення від 15.08.2018 року №914210171424 «Про перерахунок пенсії» (яке і створює правові наслідки і фактично поглинає та задовольняє позовну вимогу про визнання противоправними дій відповідача щодо перерахунку пенсії за віком) із зобов’язанням відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з дня її звернення із заявою про призначення пенсії, із застосуванням для призначення пенсії середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки, та здійсненням розрахунку доплати за понаднормовий страховий стаж (стаж понад 30 років) виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, обчисленого виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 13.08.2018 року.

Щодо не зарахування до стажу певного періоду роботи позивача.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Спірний період роботи позивача з 04.12.1979 року по 06.04.1981 року не зарахований до страхового стажу через те, що в трудовій книжці позивача дата наказу про звільнення - 25.02.1981 року не співпадає з датою звільнення - 06.04.1981 року, і щодо цього не додано уточнюючу довідку.

Разом з тим законодавство не містить норм, які б зобов’язували роботодавця видавати наказ про звільнення працівника в день його звільнення, як помилково вважав відповідач.

З самої назви та безпосередньо з п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, вбачається, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає лише при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

В трудовій книжці щодо вказаного періоду містяться наступні записи:

04.12.1979 року – прийнята на посаду інспектора відділу соціального забезпечення м. Ростов на Дону, наказ від 04.12.1979 року №22 (запис 3);

06.04.1981 року – звільнена з посади за власним бажанням, наказ від 25.02.1981 року №29 (запис 4).

Записи в трудовій книжці щодо спірного періоду вчинені з урахуванням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників що затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 року № 58, мають підписи посадової особи, яка їх вчиняла, завірені печаткою державної установи, де працювала позивач.

У зв’язку з наведеним орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував вказаний період до страхового стажу, посилаючись на зазначені ним обставини і відсутність уточнюючої довідки.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З огляду на наведене для ефективного захисту прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єкта владних повноважень суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України і відновити порушені права позивача в цій частині шляхом скасування рішення від 15.08.2018 року №271 «Про незалік стажу при призначенні пенсії за віком» із зобов’язанням відповідача зарахувати спірний період до загального страхового стажу роботи позивача.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (85200, АДРЕСА_1, НОМЕР_1) до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85200, Донецька обл., м.Торецьк, вул.Дружби, 22, код ЄДРПОУ 42170475) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Скасувати рішення Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 15.08.2018 року №914210171424 «Про перерахунок пенсії», винесене щодо ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати рішення Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 15.08.2018 року № 271 «Про незалік стажу при призначенні пенсії за віком», винесене щодо ОСОБА_1.

Зобов’язати Торецьке об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до загального страхового стажу роботи ОСОБА_1 період її роботи з 04.12.1979 року по 06.04.1981 року.

Зобов’язати Торецьке об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 13.08.2018 року із застосуванням для призначення пенсії середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки, та здійсненням розрахунку доплати за понаднормовий страховий стаж її роботи (стаж понад 30 років) виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, обчисленого виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» і діяв станом на 13.08.2018 року, тобто в розмірі 1435 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85200, Донецька обл., м.Торецьк, вул.Дружби, 22, код ЄДРПОУ 42170475) на користь ОСОБА_1 (85200, АДРЕСА_1, НОМЕР_1) здійснені нею документально підтверджені судові витрати в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев’ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 06 грудня 2018 року.

Суддя Логойда Т. В.