Ухвала суду № 78352540, 03.12.2018, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/2232/18

провадження № 2/0274/1696/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03.12.2018 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: головуючого – судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хажинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини,-

В с т а н о в и в:

В травні 2018 року позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті матері ОСОБА_2, яка померла 14.04.2015 року, що була спадкоємцем за заповітом спадкового майна ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлої 30.11.2005 року, що проживала і була зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_2, строком - один місяць з моменту вступу даного рішення в законну силу.

Позов мотивує тим, що вона є спадкоємцем в порядку спадкової трансмісії за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 30.11.2005 року, спадкоємцем за заповітом спадкового майна якої була її мати ОСОБА_2, яка померла 14.04.2015 року.

18.01.2018 року вона звернулась до приватного нотаріуса Бердичівського міського нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини, однак постановою нотаріуса їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки вона не проживала із спадкодавцем за однією адресою на момент його смерті та пропустила встановлений чинним законодавством строк для прийняття спадщини.

Спадкове майно складається із земельної ділянки розміром 2,8316 га, яка розташована на території Хажинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області. Строк на подання заяви про прийняття спадщини був пропущений нею з поважних причин, а саме у зв'язку із тим, що їй не було відомо про існування заповіту на користь її матері.

Представник позивачки в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, згідно якої позов підтримує та просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, згідної якої позовні вимоги визнає.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно актового запису про смерть № 128 від 30.11.2005 року, вчиненого Виконавчим комітетом Володарської селищної ради Володарського району Донецької області, 30.11.2005 року померла ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Хажинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області (а.с. 14).

Відповідно до заповіту, посвідченого державним нотаріусом Володарської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 21.03.2002 року, ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_2 земельну ділянку розміром розміром 2,8316 га, яка розташована на території Хажинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( а.с. 9).

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру щодо заповітів/спадкових договорів зазначений заповіт є чинним (а.с. 26 спадкової справи).

Згідно інформаційної довідки Бердичівської державної нотаріальної контори та згідно відомостей зі Спадкового реєстру № 53838122 від 26.10.2018 року, спадкова справа щодо майна ОСОБА_3, яка померла 30.11.2005 року не відкривалась, спадкоємці із заявами про прийняття спадщини не звертались, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Спадкоємець за заповітом - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, померла 15.04.2015 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 7), спадщину не прийняла.

Донькою померлої ОСОБА_2 є ОСОБА_1 (позивач по справі), що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 8)

Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.11.2015 року спадкоємцем спадкового майна ОСОБА_2 є її дочка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 10)

Постановою приватного нотаріуса Бердичівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 18.01.2018 року № 68/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий номер 1820887200:04:000:0469, площею 2,8316 га, яка розташована за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, Хажинська сільська рада, після смерті ОСОБА_3, в зв'язку з пропуском шестимісячного строку а також тим, що особа та не проживала разом зі спадкодавцем за однією адресою (а.с. 6).

Отже, судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті матері - ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Також, як на поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач вказує, що спадкодавець ОСОБА_3 проживала в іншому населеному пункті, ї про її смерть їй з мамою відомо не було до 2017 року.

Згідно ст. 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 р. роз'яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд переконаний, що строк подання заяви про прийняття спадщини було пропущено з поважних причин, а тому є підстави для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 206, 259, 263-265 ЦПК України, 1218, 1219, 1272, 1276 ЦК України, суд -

В и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Хажинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті ОСОБА_2, яка померла 14.04.2015 року, яка була спадкоємцем за заповітом спадкового майна ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, померлої 30.11.2005 року, яка проживала і була зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_2 терміном - один місяць з моменту вступу даного рішення в законну силу.

Копії рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги можуть подаватися учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий : Т.М. Вдовиченко