Вирок № 78351370, 03.12.2018, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1250/18

1-кп/683/163/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року м.Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Андрощука Є.М.

з участю секретаря Поважнюк О.Б., Васічевій О.В., Олійник В.В.,

прокурора Сюська І.В., Мельника В.М.

обвинуваченого-цивільного

відповідача ОСОБА_1

захисника - адвоката ОСОБА_2

потерпілих-цивільних

позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

представника потерпілих

адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, не працюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

за ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2017 року біля 12 год. 30 хв. ОСОБА_1 керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, без вантажу, належним ОСОБА_7, рухався по проїзній частині вул.Лісова с.Лісове Старокостянтиніського району Хмельницької області в напрямку від початку вказаного населеного пункту до земельної ділянки, належної ОСОБА_8 та знаходиться з лівої сторони вказаної вулиці відносно руху автомобіля.

Під час руху вказаною вулицею, біля електроопори №24 ОСОБА_1 помилково здійснив маневр повороту ліворуч, з’їхавши із проїзної частини вул.Лісова на прилеглу територію, проїзна частина якої має ширину 2,2 м. та проходить між деревами та кущами, по якій проїхав 12.1 м., де зупинився.

Маючи на меті повернутися на вул.Лісова та продовжити по ній рух, ОСОБА_1 грубо порушуючи вимоги п.2.3. (б), п. 10.9., п.10.1., п. 10.10. Правил дорожнього руху, маючи можливість продовжити рух та зробити розворот з подальшим виїздом на вул.Лісову переднім ходом, знаходячись в умовах з обмеженою оглядовістю, оскільки по її краях росли дерева, кущі та її ширина вужча за габарити вказаного автомобіля, проявив неуважність та не переконавшись в тому, що позаду його автомобіля немає сторонніх осіб чи транспортних засобів і що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, не звернувшись за допомогою до сторонніх осіб, розпочав автомобілем НОМЕР_1 рух заднім ходом, в результаті чого здійснив наїзд задньою бортовою частиною автомобіля НОМЕР_1 на велосипедиста ОСОБА_9, який знаходився із велосипедом «Славутич» на прилеглій території, позаду автомобіля в межах його габаритів.

Від наїзду ОСОБА_9 разом з велосипедом впав на дорожнє покриття позаду автомобіля, а ОСОБА_1 продовжуючи рух заднім ходом, здійснив переїзд лівими колесами автомобіля через велосипед «Славутич» та ОСОБА_9, який знаходився під велосипедом та виявив їх лише після того, як зупинив вказаний транспортний засіб на проїзній частині вул.Лісова.

Внаслідок здійснення автомобілем НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 наїзду на ОСОБА_9С та послідуючого переїзду через нього, останній отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події, а саме: закритої травми грудної клітки, прямого перелому тіла грудини на рівні ключичного кінця справа, прямих переломів 1, 2, 3, 4 ребер справа по біля грудинній лінії з повним відривом, прямих переломів 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10; 11 ребер справа по задньо-підмишечній лінії з розходженням уламків та пошкодженням плеври, прямих переломів 1, 2, 3, 4, 5 ребер зліва по передньо- підмишечній лінії з розходженням уламків, непрямих переломів 2, 3, 4 ребер справа по передньо-підмишечній лінії, забою органів межистіння, пошкодження по боковій поверхні нижньої долі правої легені, гемопневмотораксу (в правій плевральній порожнині до 1200мл рідкої темно-червоної крові, права легеня славшася), прямого перелому правої ключиці на межі середньої та плечової частини, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з її настанням, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень; розриву здухвинно-куприкового з'єднання зліва та перелому лівої лонної кістки на відстані 3см. вліво від донного з'єднання, крововиливу в м'які тканини в надлобковій ділянці посередині, вивиху лівого плечового суглобу досередини, садна по задньо-боковій поверхні лівого плечового суглобу, які мають ознаки середнього ступеню важкості; крововиливу під м'які тканини голови в скронево-тім'яній ділянці справа на відстані 155 см. від підошвинної поверхні, крововиливу в правій скронево-щочній ділянці з переходом на праву вушну раковину та завушну ділянку справа, крововиливів в правій навколо очній ділянці та в лівій надочній ділянці, садна по задній поверхні лівого ліктьового суглобу, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог 2.3. (б), 10.1., 10.9., 10.10Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв’язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті ОСОБА_9

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у скоєнні, інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково та підтвердив, що близько обіду 01 жовтня 2017 року він керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по вул.Лісова с.Лісове Старокостянтиніського району до земельної ділянки ОСОБА_8 та помилково повернув ліворуч. Для виїзду на дорогу він розпочав рух заднім ходом і наїхав на велосипедиста ОСОБА_9, якого не бачив. Обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що не визнає своєї вини саме в частині обвинувачення, що він керував, вказаним автомобілем у стані алкогольного сп’яніння та пояснив, що після дорожньо-транспортної пригоди він, будучи сильно схвильованим через скоєне ним, випив біля 250 грам самогону. Також, обвинувачений ОСОБА_1 вказав, що під час досудового розслідування його матір’ю було відшкодовано потерпілим 50 000 грн. матеріальної та моральної шкоди і пред’явлені до нього позови, він визнає в частині стягнення 100 000 грн. моральної шкоди.

Незалежно від визнання вини, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1, у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, повністю доведена, дослідженими в суді доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_3 в суді підтвердила, що в обід їй зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що батька збив автомобіль. Приїхавши на місце дорожньо-транспортної пригоди вона застала батька ще живим і він у її присутності помер. У ОСОБА_1 була істерика і він був у стані алкогольного сп’яніння, а батько ОСОБА_1, який приїхав через невеликий проміжок часу, кричав до сина навіщо він вживав спиртні напої перед поїздкою.

Аналогічними показаннями потерпілої ОСОБА_4

Показаннями потерпілої ОСОБА_5, яка в суді повідомила, що 01 жовтня 2017 року їй зателефонувала сестра - ОСОБА_3 та повідомила, що батько помер внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Показаннями свідка ОСОБА_10, який в суді підтвердив, що бачив, як ОСОБА_1 рухався автомобілем заднім ходом та переїхав потерпілого ОСОБА_9 Після цього він покликав ОСОБА_8, який був неподалік, а водій ОСОБА_1 вийняв з автомобіля пластикову пляшку та став з неї щось пити. Безпосередньо перед подією, він спілкувався з ОСОБА_1 і останній був тверезим.

Показаннями свідка ОСОБА_8, який в суді підтвердив, близько 12 год. 01 жовтня 2017 року він був разом з дружиною на своїй земельній ділянці по вул.Лісова с.Лісове Старокостянтиніського району та почув крики ОСОБА_10, який повідомив, що ОСОБА_1 автомобілем переїхав ОСОБА_9 Водій ОСОБА_1 був в істериці, кричав, що не бачив потерпілого, а також в його присутності вжив спиртні напої, після чого його дружина забрала пластикову пляшку у ОСОБА_1 і викинула її у кущі.

Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_11, яка доповнила, що бачила як ОСОБА_1 вийняв з кабіни автомобіля пляшку та став з неї пити.

Показаннями свідка ОСОБА_12, який в суді повідомив, що він приїхав на місце події через 10-15 хвилин після ДТП. Син розповідав, що не бачив потерпілого, там вже були дочки потерпілого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Також свідок повідомив, що син перед поїздкою алкогольні напої не вживав та був тверезий, а також свідок заперечив, що він дорікав сина за те, що він вживав спиртні напої перед поїздкою.

Показаннями свідка ОСОБА_13, який в суді повідомив, що перед подією поблизу магазинувін розмовляв з ОСОБА_1 і останній був в стані алкогольного сп’яніння та пропонував йому випити алкогольній напої з ним та з братами ОСОБА_14.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 повідомив, що в обідню пору безпосередньо перед подією, він разом з братом ОСОБА_15, зустрілиОСОБА_1, який вийшовши з магазину, ніс у руках пляшку з газованою водою. З ОСОБА_1 вони розмовляли кілька хвилин і останній був тверезий. Також, свідок повідомив, що там же був ОСОБА_13, однак останньому ОСОБА_1 не пропонував вжити спиртні напої.

Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_15, даними в судовому засіданні.

Даними протоколу огляду місця події - дорожньо-транспортної пригоди від 01 жовтня 2017 року, схеми та фототаблиць до протоколу, з яких вбачається, що місцем дорожньо-транспортної пригоди є дорога, що відходить від вул.Лісова с.Лісове Старокостянтинівського району поблизу електроопори №24. На місці пригоди виявлено автомобіль НОМЕР_2, труп ОСОБА_9 та велосипед «Славутич» (т.1 а.п.9-30).

Даними протоколу додаткового огляду місця події від 19.10.2017р., згідно яких на правому узбіччі вул.Лісова с.Лісове Старокостянтинівського району виявлено та вилучено поліетиленову пляшку об’ємом 0,5 л. прозорого кольору з кришкою червоно кольору (т.1 а.п.91-95).

Висновком судово-медичної експертизи №71 від 30.11.2017р., згідно яких смерть ОСОБА_9 настала від закритої травми грудної клітки, яка виразилась переломом грудини, множинними переломами ребер справа та зліва, пошкодженням плеври та правої легені, гемопневмотораксом, забоєм межистіння. При експертизі трупа ОСОБА_9 виявлено закрита травма грудної клітки, прямий перелом тіла грудини на рівні ключичного кінця справа, прямі переломи 1,2,3,4 ребер справа по білягрудинній лінії з повним відривом, прямі переломи 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 ребер справа по задньо-підмишечній лінії з розходженням уламків та пошкодженням плеври, прямі переломи 1, 2, 3, 4, 5 ребер зліва по передньо підмишечній лінії з розходженням уламків, непрямі переломи 2, 3, 4 ребер справа передньо-підмишечній лінії, забій органів межистіння, пошкодження по боковій поверхні нижньої долі правої легені, гемопневмоторакс (в правій плевральній порожнині до 1200мл рідкої темно-червоної крові, права легеня спавшася), прямий перелом правої ключиці на межі середньої та плечової частини, які виникли від дії-стиснення тупих твердих предметів якими могли бути деталі велосипеда, на які могло тиснути колесо вантажівки, виникли незадовго до моменту настання смерті, знаходяться в прямому причинному зв’язку з її настанням, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень; розрив здухвинно-куприкового з’єднання зліва та перелом лівої лонної кістки на відстані 3 см вліво від лонного з’єднання, крововилив в м’які тканини в надлобковій ділянці посередині, вивих лівого плечового суглобу досередини, садно по задньо-боковій поверхні лівого плечового суглобу, які виникли від дії-стиснення тупих твердих предметів, якими могли бути деталі велосипеда, на які могло тиснути колесо вантажівки, виникли незадовго до моменту настання смерті, в причинному зв’язку з її настанням знаходяться опосередковано, і мають ознаки середнього ступеню важкості; крововилив під м’які тканини голови в скронево-тім’яній ділянці справа на відстані 155 см. від підошвинної поверхні, крововилив в правій скронево-щочній ділянці з переходом на праву вушну раковину та завушну ділянку справа, крововиливи в правій навколо очній ділянці та в лівій надочній ділянці, садно по задній поверхні лівого ліктьового суглобу, які виникли від дій - удар (крововиливи), тертя (садно) тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути виступаючі частини кузова вантажі автомобіля, виникли незадовго до моменту настання смерті, в причинному зв’язку з її настанням не знаходяться, і мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Вище вказані тілесні ушкодження могли виникнути майже одночасно, незадовго до моменту настання смерті, можливо в строк та за обставин, вказаних в постанові, а саме ДТП - наїзді вантажного автомобіля, коли він найбільш ймовірно рухався назад задньою частиною його на ОСОБА_9, який міг знаходитись, як в якості пішохода, так і в якості велосипедиста, тобто міг знаходитись в вертикальному положенні, повернутий до автомобіля правим боком, або близькому до такого положенні (первинний контакт - крововилив м’які тканини голови в скронево-тім’яній ділянці справа на відстані 155см від підошвинної поверхні, крововилив в правій скронево-щочній ділянці з переходом на праву вушну раковину та завушну ділянку справа), з подальшим падінням на поверхню ґрунту та ударом об нього, з наступним переїздом колесом автомобіля через велосипед, заднє колесо та частини якого найбільш ймовірно знаходились на передній поверхні тулуба ОСОБА_9, який найбільш ймовірно в момент переїзду знаходився в горизонтальному положенні спині (наявність закритої травми грудної клітки з множинними двобічними перелома ребер, грудини, правої ключиці, пошкодження правої легені, розрив здухвинно-куприкові з’єднання, перелом лівої лонної кістки, та відсутність слідів-відбитків протектора коліс вантажного автомобіля, слідів защепу на одязі та на тілі трупа). При судово-токсикологічній експертизі зразка крові із трупа ОСОБА_9, наявність етилового алкоголю не виявлено (т.1 а.п.40-47).

Висновком судово-медичної експертизи №1895 від 02.10.2017р., згідно якого під час судово-токсилогічної експертизи зразка крові ОСОБА_1 виявлено наявність етилового (винного) алкоголю в кількості в крові 1,44 %0 (проміле) (т.1 а.п.38).

Речовими доказами - автомобілем НОМЕР_2 та велосипедом «Славутич» з пошкодженнями характерними для ДТП, поліетиленовою пляшкою об’ємом 0,5 л. (т.1 а.п.48, 51, 103).

Висновком експертизи харчових продуктів (спиртовмісних сумішей) №1523 від 08.12.2017р., згідно якого надана на дослідження рідина в пляшці містить етиловий спирт (т.1 а.п.109-111).

Висновком судової інженерно-транспортної експертизи №572А від 15.03.2018р. згідно якого наявні механічні пошкодження велосипеда «Славутич» є характерними для наїзду на велосипед транспортного засобу (переїзду), при чому в момент наїзду (переїзду) велосипед «Славутич» міг перебувати у горизонтальному положенні, контактуючи лівою частиною з опорною поверхнею (т.1 а.п.146-152).

Висновком судової авто-технічної експертизи №571А від 15.03.2018р. згідно якого в заданій дорожній обстановці, за умови виконання велосипедистом і ОСОБА_9 (рухаючись на велосипеді) маневру повороту ліворуч на другорядну дорогу (ширина якої відповідно до вихідних даних становить 2,2м), по якій вже рухався заднім ходом автомобіль НОМЕР_3, вказаний велосипедист, з урахуванням ширини другорядної дороги, повинен був діяти відповідно до вимог пп. 6.7, 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України. В заданій дорожній обстановці, за умови, що в момент виконанню велосипедистом ОСОБА_9 (рухаючись на велосипеді) маневру повороту ліворуч на другорядну дорогу, автомобіль НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_1, перебував в рухомому стані, при чому переміщавсь заднім ходом в напрямку до вул.Лісової, водій ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог пп. 10.9, 12.3 Правил дорожнього руху України (т.1 а.п.159-161).

Даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САА №278867 - власник ОСОБА_7 (т.1 а.п.31).

Даними протоколу перевірки технічного стану ТЗ №00382-00645-17 від 26.07.2017р. згідно яких автомобіль НОМЕР_2 - є технічно справним (т.1 а.п.33).

Даними полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/0133215 від 15.07.2017р., згідно яких ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» та ОСОБА_1 уклали договір страхування - строк дії з 17.07.2017р. по 16.07.2018р., забезпечений ТЗ – автомобіль НОМЕР_2, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров’ю - 200 000 грн., за шкоду заподіяну майну - 100 000 грн., розмір франшизи – 500 грн. (т.1 а.п.32).

Оцінюючи, досліджений в судовому засіданні кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку, суд прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого доведена, кваліфікацію його діяння за ч.2 ст.286 КК України, правильною.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданого збитку, а обставин відповідно до ст.67 КК України, що обтяжує його покарання – не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до положень ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості, вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_1, а саме, що він по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, наявність вищевказаних обставин, що пом’якшують його покарання та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, думку потерпілих, які клопочуть про призначення найбільш суворого покарання обвинуваченому та пов’язаного лише з реальним позбавлення волі, що є підставою для призначення йому покарання ближче до мінімальної межі санкції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі, однак не достатніми підставами для застосування положень ст.75 КК України з звільненням від відбування основного покарання з випробовуванням, встановленням іспитового строку.

Також, суд враховує і вимоги, що викладені у п.20 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23 грудня 2005року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідно до яких при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України суди враховують не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Тому на виконання вказаних вимог закону, судом враховується факт грубого порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху наслідком яких є заподіяння смерті потерпілому, відсутність будь-яких мотивів для допущення таких неправомірних дій.

Також, враховуючи, що саме через грубе порушення Правила дорожнього руху водієм ОСОБА_1 сталось, інкриміноване йому кримінальне правопорушення та смерть потерпілого ОСОБА_9, тому також слід застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчиненням ним нових злочинів.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 не порушував, покладені на нього процесуальні обов’язки, тому суд вважає за можливе не обирати йому міру запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Разом з тим, суд вважає за необхідне не скасовувати заходи забезпечення кримінального провадження, визначені в ухвалі слідчого судді Старокостянтинівського райсуду Хмельницької області від 05 жовтня 2017 року про арешт майна - автомобіля НОМЕР_2, оскільки потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 пред’явлено до обвинуваченого ОСОБА_1 цивільні позови.

Також, органами досудового розслідування пред’явлено обвинувачення ОСОБА_1 в тому, що він вчинив, інкриміноване йому кримінальне правопорушення, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, що є порушення вимог 2.9. (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 в редакції від 10.10.2001року та відповідно до ст.67 КК України зазначено обставиною,що обтяжує його покарання - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Разом з тим, такий висновок слідства не знайшов свого підтвердження в суді.

Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 дав показання, що перед вчиненням дорожньо-транспортної пригоди він був тверезий та алкогольні напої не вживав, а вжив близько 250 грам горілки після вчинення наїзду на потерпілого.

Такі показання обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_10, які в суді підтвердили що безпосередньо перед подією спілкувались з ОСОБА_1 і останній був тверезий; показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11, які в суді підтвердили що бачили, як після події ОСОБА_1 вийняв з кабіни автомобіля пластикову пляшку та став з неї щось пити; даними протоколу додаткового огляду місця події від 19.10.2017р., згідно яких на правому узбіччі вул.Лісова с.Лісове Старокостянтинівського району виявлено та вилучено поліетиленову пляшку об’ємом 0,5 л. прозорого кольору з кришкою червоно кольору (т.1 а.п.91-95); речовим доказом - поліетиленовою пляшкою об’ємом 0,5 л. (т.1 а.п.48, 51, 103); висновком експертизи харчових продуктів (спиртовмісних сумішей) №1523 від 08.12.2017р., згідно якого надана на дослідження рідина в пляшці містить етиловий спирт (т.1 а.п.109-111).

Натомість показання потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з приводу того, що на місці події вони застали ОСОБА_1, який був у стані алкогольного сп’яніння, а батько ОСОБА_1 картав сина за вживання алкогольних напоїв перед поїздкою, суд не приймає до уваги з наступних підстав.

Так, потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прибули на місце події після свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11, але ще до прибуття потерпілих, обвинувачений ОСОБА_1 вжив спиртні напої, тому вказані вище показання потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ніяким чином не підтверджують висновок слідства, що обвинувачений ОСОБА_1 керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, після чого здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_9

Щодо показань свідка ОСОБА_13 з тих обставин, що перед подією ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп’яніння та у присутності братів ОСОБА_15 пропонував йому вжити спиртні напої, то такі показання свідка спростовуються, вищевказаними показаннями обвинуваченого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15

Також, висновок судово-медичної експертизи №1895 від 02.10.2017р., згідно якого під час судово-токсилогічної експертизи зразка крові ОСОБА_1 виявлено наявність етилового (винного) алкоголю в кількості в крові 1,44 %0 (проміле) (т.1 а.п.38), підтверджує наявності алкоголю у крові ОСОБА_1, однак ніяким чином не підтверджує висновок слідства, з тих обставин, що обвинувачений ОСОБА_1 керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп’янінняа також, останній не заперечував факт вживання алкогольних напоїв, але після вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Тому раховуючи вищевикладене та положення ст.62 Конституції України, ст.17 КПК України, згідно яких усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь, суд прийшов до висновку, що з обвинуваченняОСОБА_16 слід виключити обвинувачення в частині вчинення, інкримінованого йому кримінального правопорушення, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, тобто порушення вимог 2.9. (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 в редакції від 10.10.2001року та таку обставину, що обтяжує його покарання, як вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Потерпілою-цивільним позивачем ОСОБА_5 пред’явлено позов до ОСОБА_1 про стягнення 500 000 грн. моральної шкоди та до ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» про стягнення 5000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що смертю її батька ОСОБА_9 їй завдано моральну шкоду, яку вона оцінила у вищенаведену суму.

В судовому засіданні потерпіла-цивільний позивач ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

Обвинувачений-цивільний відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково в частині стягнення 100 000 грн. моральної шкоди.

Потерпілою-цивільним позивачем ОСОБА_3 пред’явлено позов до ОСОБА_1 про стягнення 11150 грн. майнової шкоди – витрат пов’язаних з похованням батька, 500 000 грн. моральної шкоди та до ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» про стягнення 5000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що смертю її батька ОСОБА_9 їй завдано моральну шкоду, яку вона оцінила у вищенаведену суму.

В судовому засіданні потерпіла-цивільний позивач ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, зазначивши, що під час досудового слідства матір’ю обвинуваченого ОСОБА_1 було відшкодовано 50 000 грн.

Обвинувачений-цивільний відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково в частині стягнення 100 000 грн. моральної шкоди.

Потерпілою-цивільним позивачем ОСОБА_4 пред’явлено позов до ОСОБА_1 про стягнення 500 000 грн. моральної шкоди та до ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» про стягнення 5000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що смертю її батька ОСОБА_9 їй завдано моральну шкоду, яку вона оцінила у вищенаведену суму.

В судовому засіданні потерпіла-цивільний позивач ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

Обвинувачений-цивільний відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково в частині стягнення 100 000 грн. моральної шкоди.

Представник цивільного відповідача – ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» звернувсь до суду з письмовими запереченнями проти позовів ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, посилаючись на те, що право позивачів не порушено, оскільки вони не зверталась до Страховика з заявою про відшкодування завданої шкоди, а вирок у справі не ухвалено.

В судовому засіданні встановлено, що потерпілій–цивільному позивачу ОСОБА_3 за за її позовними вимогами, заподіяно матеріальної шкоди на суму 11150 грн. - фіскальні чеки від 26.12.2017р, 10.05.2018р., накладна від 02.10.2017р., квитанція до прибуткового касового ордеру від 12.11.2017р. (т.2 а.с.36-37).

Разом з тим, в судовому засіданні також встановлено, що під час досудового слідства матір’ю обвинуваченого ОСОБА_1 було відшкодовано ОСОБА_3 50 000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та частково моральної шкоди.

За таких обставин слід відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення 11150 грн. матеріальної шкоди.

В суді встановлено, що згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/0133215 від 15.07.2017р., згідно яких ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» та ОСОБА_1 уклали договір страхування - строк дії з 17.07.2017р. по 16.07.2018р., забезпечений ТЗ – автомобіль НОМЕР_2, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров’ю - 200 000 грн., за шкоду заподіяну майну - 100 000 грн., розмір франшизи – 500 грн. (т.1 а.п.32).

Пунктом 22.1 ст.22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Згідно ст.23.1, вказаного Закону, шкодою, заподіяною життю та здоров’ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов’язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов’язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов’язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий – фізична особа зазнав у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; шкода, пов’язана із смертю потерпілого.

Пунктом 24.1 ст.24 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у зв’язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов’язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров’я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Статтею 26-1, вказаного закону визначено, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, -МТСБУ) відшкодовується потерпілому – фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров’я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю.

Тому враховуючи вищевикладене, суд прийшов до виснову про відсутність підстав для задоволення позовів ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» про стягнення 5000 грн. моральної шкоди, оскільки в суді потерпілими не доведено, що їм було заподіяно матеріальну шкоду, що полягала у витратах на лікування.

Також, відповідно до ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнову або моральну шкоду, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

У відповідності до п.3 ст.23 ЦК України, роз'яснень, що містяться у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Розмір заподіяної моральної шкоди потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 суд, з врахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, що заподіяла шкоду, моральних страждань потерпілих, пов’язаних з смертю потерпілого їх батька - ОСОБА_9, з врахуванням засад виваженості, справедливості та розумності, а також, враховуючи часткове визнання позивних вимог ОСОБА_1, вважає визначити в розмірі для потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 300 000 грн. кожній.

Така грошова сума, на думку суду є виваженою та справедливою, як стосовно потерпілих, так і обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373 - 376 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Початком строку відбування покарання рахувати день звернення вироку до виконання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу не застосовувати.

Речові докази: автомобіль марки «ЗІЛ 431410» д.н.з. ВХ1928А, що знаходиться на майданчику тимчасового утримання ТЗ Старокостянтинівського ВП ГУ НП в Хмельницькій області за адресою вул.Попова,2 м.Старокостянтинів Хмельницької області залишити на зберіганні на майданчику тимчасового утримання ТЗ Старокостянтинівського ВП ГУ НП в Хмельницькій області за адресою вул.Попова,2 м.Старокостянтинів Хмельницької області; велосипед «Славутич», що зберігається у кімнаті речових доказів Старокостянтинівського ВП ГУ НП в Хмельницькій області за адресою вул.Попова,2 м.Старокостянтинів Хмельницької області - повернути потерпілій ОСОБА_3;поліетиленову пляшку об’ємом 0,5 л. що зберігається у кімнаті речових доказів Старокостянтинівського ВП ГУ НП в Хмельницькій області за адресою вул.Попова,2 м.Старокостянтинів Хмельницької області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 3459,2 грн. процесуальних витрат на залучення експерта за проведення судової інженерно-транспортної експертизи, судової інженерно-транспортної експертизи обставин та механізму ДТП, судової експертизи харчових продуктів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 300 000 грн. моральної шкоди, а у решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 300 000 грн. моральної шкоди, а у решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 300 000 грн. моральної шкоди, а у решті позовних вимог – відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішенням судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Негайно вручити копію вироку після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя