Вирок № 78351085, 05.12.2018, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/3668/17

Провадження № 1-кп/682/31/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :

головуючого судді Шевчука В.В.,

за участю секретаря Придачук Г.Л.,

прокурора Мельник В.В.,

представника потерпілого ОСОБА_1

обвинувачених ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

захисника Янцеловського М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області кримінальне провадження № 12017240210000951 щодо :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця смт. Глеваха Васильківського району Київської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2, з середньою освітою, одруженого, на утриманні маючого п'ятьох малолітніх дітей, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого,

обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, уродженця села Денисівка Білогірського району Хмельницької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_3, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого,

обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, українця, громадянина України, уродженця села Великі Береженці Кременського району Тернопільської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_4 фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_5, з неповною середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, тимчасово непрацюючого, раніше судимого: вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2005 року за п. 7 ч. 2 ст. 115, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років. Звільнений на підставі ухвали Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2016 року умовно-достроково з невідбутим терміном 1 рік 3 місяці 26 днів;

обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України;

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_3, та обвинувачений ОСОБА_4 за попередньою змовою, близько 19 години 00 хвилин 25 листопада 2017 року, з метою вчинення крадіжки чужого майна, перебуваючи біля лісового масиву, що розташований неподалік села Стригани Славутського району Хмельницької області, де проходить залізнична колія «перегон Славута-2 ДОК» реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає, діючи умисно, за допомогою газового різака, почали проводити демонтажні роботи металевих залізничних рейок, з яких складалася вищевказана залізнична колія, однак обвинувачені не довели свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками воєнізованої охорони залізниці на місці події.

За викладеним епізодом обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили злочин передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

За викладеним епізодом обвинувачений ОСОБА_4 повторно вчинив злочин, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Злочини вчинено за наступних обставин:

Обвинувачений ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_3, та обвинувачений ОСОБА_4 за попередньою змовою, близько 19 години 00 хвилин 25 листопада 2017 року, з метою вчинення крадіжки чужого майна, на автомобілі марки «ВАЗ - 2106», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з автомобільним причіпом «ШЗК 06 Турист», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, які перебували в користуванні у ОСОБА_2, приїхали до лісового масиву, що розташований неподалік села Стригани Славутського району Хмельницької області, де проходить залізнична колія «перегон Славута-2 ДОК», яка належить ПАТ «Укрзалізниця» та була закрита для руху поїздів.

В подальшому, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає, діючи умисно, за допомогою газового різака, який привезли з собою, почали проводити демонтажні роботи металевих залізничних рейок з яких складалася вищевказана залізнична колія. В результаті проведення демонтажних робіт, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 відрізали п'ять частин залізничних рейок довжиною 1,5 м, 1,27 м, 1,58 м, 1, 59 м, та 0, 80 м, загальною вагою 446,9 кг, та демонтували чотири металеві рейкові накладки довжиною 0,80 м кожна, загальною вагою 200 кг, вартість яких становить 3752,02 гривень з метою подальшого таємного викрадення даного майна. Однак, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4, не довели свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками воєнізованої охорони залізниці на місці події.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 визнали себе винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, за обставин викладених у обвинувальному акті.

Зокрема, обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомив, що дійсно 25 листопада 2017 року у вечірній час, запропонував ОСОБА_3 порізати залізничну рейку, та здати на металобрухт, та заробити кошти на що останній погодився. Після цього подзвонив для обвинуваченого ОСОБА_4 та запропонував, щоб останній допоміг для них погрузити металобрухт. Обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що ідея по демонтажу залізничної рейки належить йому, та вказав, що обвинувачений ОСОБА_4 не знав куди вони їдуть, та який металобрухт будуть грузити. Скориставшись транспортним засобом автомобілем марки ВАЗ-2106, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, та автомобільним причіпом, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, які перебували у його користуванні, та поїхали до лісового масиву, який розташований неподалік села Стригани Славутського району Хмельницької області, де проходить залізнична колія. Приїхавши на дане місце, почали проводити демонтажні роботи газовим різаком. На місці події ОСОБА_4 питав чи дії їхні законні, на що він відповів, що всі крадуть і ми можем. Вказав, що він проводив роботи газовим різаком, а ОСОБА_6 та ОСОБА_4 проводиши їх демонтаж шляхом відважування та відкидання відрізаних частин на бік. Зазначив, що були затримані працівниками воєнізованої охорони залізниці на місці події. У вчиненому кається.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вказав, що 25 листопада 2017 року у вечірній час, ОСОБА_2 йому запропонував порізати залізничну рейку, та здати її на металобрухт, на що він погодився, після чого запропонували ОСОБА_4, щоб він поїхав з ними, та допоміг погрузити металобрухт, на що останній погодився. Зазначив, що ОСОБА_4 не знав куди саме вони їдуть і не знав який металобрухт будуть грузити. Вказав, що ОСОБА_2 відрізав частини рейси газовим різаком, а він з ОСОБА_4 перекидали їх на бік. Вподальшому були затримані на місці події працівниками воєнізованої охорони залізниці. У вчиненому кається.

Обвинувачений ОСОБА_4 показав, що 25 листопада 2017 року у вечірній час йому зателефонував обвинувачений ОСОБА_2, запропонував погрузити металобрухт, та таким чином заробити грошей, на що він погодився. По телефону ОСОБА_2 не повідомляв йому, про те який саме металобрухт будуть грузити, та де даний металобрухт знаходиться. Приїхавши до лісового масиву, що розташований неподалік села Стригани, та вийшовши з транспортного засобу, помітив залізничну колію, в той момент зрозумів, що він з обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будуть здійснюватимуть демонтаж залізничної рейки, та погодився допомогти. Зазначив, що обвинувачений ОСОБА_7 різав рейки газовим різаком, а він з обвинуваченим ОСОБА_3 лише відсували їх в бік. Свій намір з викрадення частин колії не довели до кінця, бо були затримані працівниками воєнізованої охорони залізниці. У вчиненому кається. Звертає увагу на те, що попередньої змови з іншими обвинуваченими на вчинення крадіжки не було.

Представник потерпілого ОСОБА_1 в суді повідомив, що в листопаді місяці 2017 року близько 19:00 працівники воєнізованої охорони виявили осіб, які намагалися викрасти елементи колії, проте були затримані.

Оскільки збитки відшкодовані у повному обсязі, тому жодних майнових претензій до обвинувачених не має.

Свідок ОСОБА_8 у суді повідомив, що 25 листопада 2017 року у вечірній час, він отримав інформацію від працівника колії про те, що на колії «перегон Славута-2 ДОК» знаходяться невідомі особи, які здійснюють демонтаж колії. Оскільки, на даній дільниці вже не одноразово були випадки крадіжки матеріалів колії, то він особисто виїхав з підлеглими на місце події. Приїхавши на дану дільницю зі своїми підлеглими на службовому автомобілі, залишивши автомобіль, він та вдоє його підлеглих вирішили розділити групу, один пішов вздовж колії, а він з іншим підлеглим рухався через лісовий масив до місця події, після чого, наблизившись до місця події вони помітили транспортний засіб автомобіль марки «Ваз» з причіпом, та людей, які вирізали колію за допомогою різака, надалі, один із підлеглих почав кричати, щоб обвинувачені залишалися на місці та не рухалися, після чого він, оскільки обвинувачені не виконали вимогу, здійснив два попереджувальні постріли вгору, внаслідок чого, обвинувачені виконали вимоги, лягли на узбіччя колії. Надалі були викликані працівники ОСОБА_9

Свідоки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у суді дали аналогічні покази. Зокрема повідомили, що отримавши інформацію про те, що здійснюється незаконний демонтаж колії станції «Славута-2» виїхали на місце події, де затримали обвинувачених, які газовим різаком проводили відрізання частин колії та її демонтаж. Після їх затримання викликали працівників поліції.

Крім показань обвинувачених, представника потерпілого, свідків, вина ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їм злочину підтверджена дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 25.11.2017, відповідно до якого ОСОБА_12 повідомив, що 25.11.2017 близько 21:15 у м. Славута не встановлені особи, таємно викрили металеві рейси із колії перегону Славута-2, чим завдали матеріальних збитків на орієнтовану суму 5000 грн.

Протоколом огляду місця події від 25.11.2017 з доданими фото таблицями, відповідно до якого при огляді місця події виявлено газовий різак з поєднаними балонами, 5 частин відрізаної рейси, 4 металеві накладки та неподалік автомобіль НОМЕР_4 з причіпом д.н.з. НОМЕР_5.

Постановою про визначення речовим доказом та приєднання до матеріалів кримінального провадження як речового доказу від 26 листопада 2017 року, транспортний засіб автомобіль марки «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобільний причіп, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, газовий різак, який складається із двох балонів та самого різака, п'ять частин рейси, та чотири металеві накладки визнано речовими доказами.

Ухвалою слідчого судді Славутського міськрайооного суду від 30.11.2017 на зазначені вище речові докази накладено арешт.

Даними протоколу огляду та зважування речових доказів від 11 грудня 2017 року з доданими фототаблицями встановлено розміри та вагу викрадених металевих речей.

Відповідно до довідки про вартість майна від 14 грудня 2017 року, вартість одного кілограма брухту чорних металів, станом на листопад місяць 2017 року, становить - 5,80 гривень.

Згідно з протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13 грудня 2017 року, та даними слідчих довідок до протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, свідок ОСОБА_11 у ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 впізнав осіб, які проводили демонтаж залізничної колії, яка розташована між селами Крупець та Стиригани .

Згідно з протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13 грудня 2017 року, та даними слідчих довідок до протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, свідок ОСОБА_10 у ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 впізнав осіб, які проводили демонтаж залізничної колії, яка розташована між селами Крупець та Стиригани.

Згідно з протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13 грудня 2017 року, та даними слідчих довідок до протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, свідок ОСОБА_8 у ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 впізнав осіб, які проводили демонтаж залізничної колії, яка розташована між селами Крупець та Стиригани.

Даними протоколів слідчих експериментів від 22.12.2017 проведеними з обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_2, з доданими фото таблицями, відповідно до яких обвинувачені вказали на місце де вони, ще разом із ОСОБА_3 за допомогою газового різака намагалися викрасти залізничні рейки проте не довели свій намір до кінця, оскільки були виявлені воєнізованою охороною. Крім того вказали на місце неподалік де був припаркований автомобіль з причепом за допомогою якого планували вивозити демонтовані рейки.

Враховуючи наведене вище, оцінивши досліджені докази у сукупності з точки зору достатності, допустимості та достовірності, суд приходить до висновку, що дії обвинувачених повністю охоплюються диспозицією ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

Доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що у діях його підзахисного відсутня така кваліфікуюча ознака, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, оскільки про намір вчинити крадіжку залізничного полотна обвинувачений дізнався тільки по приїзді на місце вчинення кримінального правопорушення, що підтверджують інші обвинувачені, суд до уваги не бере з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст.. 28 КК України учинення злочину групою осіб за попередньою змовою означає, що у вчиненні злочину беруть участь дві чи більше особи, які задовольняють вимоги субєкта злочину; між цими особами, ще до початку злочину відбулася змова про спільне його вчинення. Форма змови усна чи письмова або у формі конклюдентних дій для наявності співучасті не має значення. Змова про вчинення злочину може відбутися задовго до вчинення злочину чи прямо перед його вчиненням. Ступінь стійкості взаємовідносин між співучасниками не має значення.

На підставі викладеного суд знаходить безпідставними твердження захисника обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що у нього не було попередньої змови з іншими обвинуваченими на вчинення кримінального правопорушення, адже їх конклюдентні (узгоджені) дії свідчать про єдину направленість умислу на досягнення протиправного результату. Більше того сам ОСОБА_4 у суді повідомив, що перед самою крадіжкою, розуміючи протиправність своїх дій продовжив їх вчинення.

При призначенні покарання обвинуваченим, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинувачених, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України не встановлено.

Суд враховує, що обвинувачений, раніше не судимий, на обліку у нарколога, психіатра та невропатолога не перебуває, характеризується за місцем проживання позитивно.

При визначенні міри покарання, судом враховується досудова доповідь надана Шепетівським МРВ філії Державної інспекції «Центр пробації» у Хмельницькій області, відповідно до якої, виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства.

З врахуванням всіх встановлених обставин вчинення ОСОБА_2 злочину, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч.2, ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді обмеження волі.

Разом із тим, враховуючи наведені вище пом'якшуючі обставини та особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого та досягнення цілей покарання без ізоляції ОСОБА_2 від суспільства, встановивши останньому іспитовий строк з покладенням обов'язків, визначених у ст. 76 КК України.

Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню нових злочинів.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_3 згідно ст. 67 КК України не встановлено.

Суд враховує, що обвинувачений, раніше не судимий, на обліку у наркологачи психіатра не перебуває, характеризується за місцем проживання позитивно.

При визначенні міри покарання, судом враховується досудова доповідь надана Білогірським районним сектором з питань пробації, відповідно до якої, виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства.

З врахуванням всіх встановлених обставин вчинення ОСОБА_3 злочину, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч.2, ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді обмеження волі.

Разом із тим, враховуючи наведені вище пом'якшуючі обставини та особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого та досягнення цілей покарання без ізоляції ОСОБА_3 від суспільства, встановивши останньому іспитовий строк з покладенням обов'язків, визначених у ст. 76 КК України.

Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню нових злочинів.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України є рецидив злочину.

Суд враховує, що обвинувачений, раніше судимий, вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2005 року, засуджений за п. 7 ч. 2 ст. 115, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років, звільнений на підставі ухвали Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2016 року умовно-достроково з невідбутим терміном 1 рік 3 місяці 26 днів, маючи незняту та не погашену судимість на шлях виправлення не став. На обліку у наркологачи, психіатра чи невропатолога не перебуває, характеризується за місцем проживання позитивно.

З врахуванням всіх встановлених обставин вчинення ОСОБА_4 злочину, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч.2, ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.

Остаточне покарання ОСОБА_4 слід визначити відповідно до ст. 71 КК України шляхом часткового приєднати покарання за попереднім вироком.

Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових злочинів.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Зокрема автомобіль та причіп, які слугували знаряддям вчинення злочину слід конфіскувати. Інші речові докази слід повернути потерпілій стороні.

Крім того, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, з метою вжиття заходів запобігання спробам останнього ухилитися від відбування покарання або вчинити інший злочин, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з особистого зобов'язання на тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 371, 373, 374, 395 КПК України, ч.2 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України суд,

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання з урахуванням ч.3 ст. 68 КК України у вигляді 2 років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін строком 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання з урахуванням ч.3 ст. 68 КК України у вигляді 2 років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін строком 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання з урахуванням ч.3 ст. 68 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2005 року і остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 змінити з особистого зобов'язання на тримання під вартою.

Речові докази: 5 частин рейок і 4 металевих накладки повернути представнику потерпілого ОСОБА_1

Речові докази газовий різак, який складається із двох балонів та самого різака, автомобіль марки ВАЗ 21063 із державним номером НОМЕР_1, автомобільний причіп із державним номером НОМЕР_1 - конфіскувати в дохід держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення суду апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Шевчук В. В.