Ухвала суду № 78350478, 03.12.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9800/16-ц

У Х В А Л А

іменем України

03 грудня 2018 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Ваврин М.М.

за участю представника скаржника ОСОБА_1

представника заінтересованої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові скаргу Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на рішення головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 про повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання та зобов’язання до вчинення дій, -

у с т а н о в и в:

23 листопада 2018 року Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» звернулося в суд зі скаргою, в якій просить визнати неправомірним рішення головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 від 23.02.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання; зобов'язати головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 прийняти до примусового виконання судовий наказ №466/9800/16-ц 2-н/466/610/16-ц від 28.11.2016 року, виданий Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення солідарно з ОСОБА_4,05.11.1983р.н., ідентифікаційний номер - невідомий на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 3997,75грн. а також про стягнення солідарно з боржників на користь стягувача сплаченого судового збору у розмірі 689,00грн.; зобов’язати головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 повідомити про виконання ухвали суд і заявника не пізніше, ніж у місячний строк з дня одержання копії ухвали суду.

В обґрунтування скарги зазначив, що на адресу Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго” 14.11.2018 року вх. № 09-8433 від 23.02.2017 року надійшло повідомлення головного державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_3 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання з примусового виконання судового наказу №466/9800/16-ц від 28.11.2016 року, виданого Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення 4686,75грн. з боржника ОСОБА_4,05.11.1983р.н. на користь стягувача заборгованості за спожиті комунальні послуги та судовий збір.

Підставою для відмови у прийнятті заяви стягувача про примусове виконання рішення та відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом є відсутність у пред'явленому до виконання виконавчому документі ідентифікаційного номеру боржника.

Посилання державного виконавця на відсутність у виконавчому документі реєстраційного номеру облікової картки платника податків боржника як підставу для відмови у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження, є необґрунтованим та безпідставним.

Представник скаржника ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав вимоги скарги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечив щодо поданої скарги, просив відмовити у її задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що скарга є підставною та підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Судом встановлено, що 28 листопада 2016 року Шевченківським районним судом м. Львова винесено судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_5,19.03.1955р.н.,ІПН-2016614154,ОСОБА_6,16.02.1977р.н., ІПН2817112877, ОСОБА_4,05.11.1983р.н.,ІПН-невідомий, ОСОБА_7,14.09.1979р.н. ІПН НОМЕР_1 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води у сумі 3997,75грн. а також про стягнення солідарно з боржників на користь стягувача сплаченого судового збору у розмірі 689,00грн. (а. с. 4).

14.11.2018 року на адресу Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго” вх. № 09-8433 від 23.02.2017 року надійшло повідомлення головного державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_3 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання з примусового виконання судового наказу №466/9800/16-ц від 28.11.2016 року, виданого Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення з боржника ОСОБА_4,05.11.1983р.н., ідентифікаційний номер - відсутній 4686 грн. 75 коп. заборгованості за спожиті комунальні послуги та судовий збір.

Підставою для відмови у прийнятті заяви стягувача про примусове виконання судового наказу та відкритті виконавчого провадження за судовим наказом є відсутність у пред'явленому до виконання виконавчому документі ідентифікаційного номеру боржника.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ч.2 ст.32 Конституції України та ч. 1 ст. 302 ЦК України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, відповідно до пункту 1 якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Вимоги до змісту виконавчого листа встановлені частиною першою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що потрібно зазначати у виконавчому листі індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи), а пунктом 6 частини четвертої цієї ж статті Закону встановлено, що у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам цієї статті державний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.

Разом з тим відповідно до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Позиція Верховного Суду України щодо відмови у відкритті виконавчого провадження (винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання) у зв'язку з відсутністю ідентифікаційного номера боржника така, що відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання (Постанова ВСУ від 25 червня 2014 року справа № 6- 62цс 14).

Таким чином, на підставі вищенаведеного можна зробити висновок про те, що відсутність у судовому наказі №466/9800/16-ц від 28.11.2016 року ідентифікаційного коду боржника не може бути підставою для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, окрім цього головний державний виконавець Рибчак А. М. своїм правом отримання конфіденційної інформації - ідентифікаційного номера не скористалася, а зіславшись на відсутність у виконавчому документі індивідуального ідентифікаційного номера боржника винесла постанову про повернення виконавчого документу без виконання, тим самим допустила у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів стягувача, у зв'язку з чим винесена нею постанова є безпідставною, незаконною, прийнятою з порушенням вимог чинного законодавства та норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

У відповідності до п.7 постанови від 26.12.2003р. №14 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Нормою ст. 453 ЦПК України передбачено, що про виконання ухвали, постановленої за результатами скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що скаргу слід задовольнити частково.

Керуючись ст. 19, ч. 2 ст. 32, 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 302 ЦК України, ч. 1 ст. 4, п. 3 ч. 3 ст. 18, п. 2 ст. 26, п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50, ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст.18, ч. 2 ст. 247, 447, 450- 451 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

скаргу задовольнити частково.

Визнати дії та рішення старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 щодо повернення судового наказу №466/9800/16-ц від 28.11.2016 року, виданого Шевченківським районним судом м. Львова стягувачу без прийняття до виконання такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Зобов'язати головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 прийняти до виконання судовий наказ № 466/9800/16-ц від 28.11.2016 pоку, винести постанову про відкриття виконавчого провадження та розпочати примусове виконання рішення на підставі вказаного виконавчого документа.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя: ОСОБА_8