Постанова № 78349880, 27.11.2018, Франківський районний суд м. Львова

451/1119/15-к

1-в/465/296/18

Ухвала

судового засідання

27.11.2018 року Франківський районний суд м.Львова у складі-головуючого

судді Гулієвої М.І.

при секретарі Мацко Х.Д.

з участю прокурора Германович Ю.А.

захисника Кравчишин Р.В.

представника КЗ ЛОКПЛ Маковецької Р.М.

особи,щодо якої вирішується питання ОСОБА_3

представника законного представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву КЗ ЛОР»ЛОКПЛ» про зміну застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричну лікарню із звичайним наглядом хворому ОСОБА_3, який скоїв суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст. 296 КК України ,

В С Т А Н О В И В :

В.о. заступника головного лікаря з експертизи КЗ "ЛОКПЛ" звернувся до суду із заявою на предмет зміни застосування примусових заходів медичного характеру хворому ОСОБА_3,особі з інвалідністю ІІ групи, недієздатному, мешканцю Львівської області, Радехівського району, с. Миколаїв, який скоїв суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст. 296 КК України.

В обґрунтування подання покликається на те, що у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» з 10.05.2015р. до даного часу перебуває ОСОБА_3, спочатку на загальних підставах, а з 12.10.2015р. згідно Ухвали Радехівського районного суду від 12.10.2015р. до пацієнта застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, що були продовжені Ухвалами Франківського районного суду м. Львова від 01.07.2016р., 03.11.2016р., 08.06.2017р., 21.12.2017р., 18.04.2018р.

В травні 2015р. пацієнт, перебуваючи у хворобливому стані, скоїв суспільно-небезпечне діяння - наніс односельчанину лопатою тілесні ушкодження у вигляді рубаної рани голови, плеча та нижньої губи. Була порушена кримінальна справа, проведено та завершено 05.08.2015р. стаціонарну судову-психіатричну експертизу, в результаті якої комісія прийшла до висновку: «на даний час страждає хронічним психічним захворюванням у виді параноїдної шизофренії, безперервний тип перебігу, виражений дефект в емоційно-вольовій сфері у розумово відсталої особи. За психічним станом він не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не може самостійно реалізовувати своє право на захист. В період інкримінованих йому дій він також перебував у хворобливому стані, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом» (Висновок судово-психіатричного експерта № 149 від 05.08.2015р.).

Хронічним психічним захворюванням у формі параноїдної шизофренії на фоні легкої розумової відсталості страждає з 2002 року. Перебіг захворювання набув безперервно-прогредієнтного характеру з швидким наростанням дефекту в емоційно-вольовій сфері. В період загострення психічного захворювання ставав збудженим, неадекватним в поведінці, під впливом маячних розладів скоював недоречні вчинки та суспільно-небезпечні дії (вбивав на подвір'ї курчат, дві суїцидальні спроби через повішання та утоплення в колодязі). В червні 2005 року наніс односельчанину несумісні із життям порізи косою, був затриманий працівниками міліції і притягнутий до відповідальності за ст.115 ч.1 КК України. Проходив СПЕ 17.07.05р., висновок: «шизофренія, параноїдна форма у розумово відсталої людини, потребує примусового лікування у психіатричній лікарні із суворим наглядом».

Згідно постанови Радехівського районного суду Львівської області від 03.08.05р. перебував на примусовому лікуванні у Дніпропетровській психіатричній лікарні суворого нагляду з 19.09.05р. по 05.04.12р., був визнаний інвалідом ІІ групи.

Згідно Ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська для подальшого лікування був переведений у Волинську психіатричну лікарню №2 смт. Олика з посиленим наглядом, де перебував з 06.04.12р. по 22.08.13р.

Згідно ухвали Ківерцівського районного суду від 31.07.13р. для подальшого лікування був переведений у КЗ ЛОКПЛ - у психлікарню із звичайним наглядом за місцем проживання, де перебував з 22.08.13р. по 06.01.15р. з діагнозом: параноїдна шизофренія, безперервний перебіг, з вираженим емоційно-вольовим дефектом у розумово відсталої особи.

Згідно Ухвали Франківського районного суду м. Львова від 29.12.14р. примусовий захід медичного характеру було змінено з перебування у психлікарні із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

10 травня 2015р. поступив до приймального відділення закладу після того, як вжив велику кількість таблеток азапіну та аміназину з суїцидальною метою, після чого був направлений у відділення інтенсивної терапії та реанімації, де було виставлено діагноз медикаментозне отруєння азапіну та аміназину. 11.05.15р. був переведений в 18 відділення, де утримувався на обмежувальному режимі. В той час був надокучливий, дурашливий, розгальмований в потягах. Поведінка потребувала постійної корекції з боку мед. персоналу. Мислення було паралогічне, непослідовне, предметно-конкретне. Висловлював маячні ідеї зовнішнього впливу та стосунку. Свій стан трактував крізь призму хворобливих переживань: вважав, що його хвороба спричинена вживанням ліків.

З 12.10.2015р. до даного часу щодо ОСОБА_3 застосовуються примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. За час перебування на лікуванні неодноразово намагався уникати вживання ліків, був непосидючий, надокучливий, розгальмований, відмічались маячні переживання (відношення та збитку) та галюцинаторні переживання (слухові галюцинації імперативного змісту). Був абсолютно некритичний до свого психічного стану та скоєного. Хворому проводилась комплексна терапія нейролептиками, вітамінотерапія, симптоматичне лікування, соціо-реабілітаційні заходи.

12.09.2016р. для подальшого лікування був переведений до 23-го відділення.

На виконання ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» ОСОБА_3, 1977 р.н., неодноразово був оглянутий комісіями лікарів-психіатрів (востаннє - 29.03.2018р. Висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 14 ), що приходили до висновку про необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Ухвалами Франківського районного суду м. Львова від 01.07.2016р., 03.11.2016р., 08.06.2017р., 21.12.2017р. та 18.04.2018р. примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом щодо ОСОБА_3, 1977 р.н., було продовжено, та виконуються на базі закладу до даного часу.

У зв'язку зі специфікою перебігу основного психічного захворювання, параноїдної шизофренії, пацієнту кілька разів було змінено курс лікування. Востаннє пацієнтові було підібрано вдале та ефективне на даному етапі лікування, що забезпечило тривалі покращення та стабілізацію психічного стану пацієнта (протягом останнього року), що зокрема викликало позитивне ставлення до лікування у самого хворого.

На підставі ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» 26.09.2018р. гр. ОСОБА_3 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів , що прийшла до висновку: «На даний час ОСОБА_3 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, безперервний тип перебігу з вираженим дефектом в емоційно-вольовій сфері у особи з розумовою відсталістю, стан ремісії - тип С. У зв'язку з покращенням та стабілізацією психічного стану пацієнта, досягненням стану ремісії його психічного захворювання, появою позитивного ставлення до необхідного курсу медикаментозного лікування, наявністю опікуна та родичів, що можуть контролювати процес амбулаторного лікування, рекомендовано змінити примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку».

Згідно ст. 95 КК України, ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» та ст. 514 КПК України - просять змінити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку хворому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2

В судовому засіданні представник КЗ "Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні заяву, що розглядається підтримав повністю, з підстав, викладених у ній, просить задовольнити.

Прокурор заперечила щодо зміни застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3., оскільки за такий короткий період, вважає, що хворий не міг вилікуватись.

Захисник та законний представник у судовому засіданні просять заяву задоволити.

ОСОБА_3 не заперечив щодо зміни застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, вважає, що заява підлягає задоволенню.

Згідно постанови Радехівського районного суду Львівської області від 03.08.05р. перебував на примусовому лікуванні у Дніпропетровській психіатричній лікарні суворого нагляду з 19.09.05р. по 05.04.12р., був визнаний інвалідом ІІ групи.

Згідно Ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська для подальшого лікування був переведений у Волинську психіатричну лікарню №2 смт. Олика з посиленим наглядом, де перебував з 06.04.12р. по 22.08.13р.

Згідно ухвали Ківерцівського районного суду від 31.07.13р. для подальшого лікування був переведений у КЗ ЛОКПЛ - у психлікарню із звичайним наглядом за місцем проживання, де перебував з 22.08.13р. по 06.01.15р. з діагнозом: параноїдна шизофренія, безперервний перебіг, з вираженим емоційно-вольовим дефектом у розумово відсталої особи.

Згідно Ухвали Франківського районного суду м. Львова від 29.12.14р. примусовий захід медичного характеру було змінено з перебування у психлікарні із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

10 травня 2015р. поступив до приймального відділення КЗ "ЛОКПЛ" після того, як вжив велику кількість таблеток азапіну та аміназину з суїцидальною метою, після чого був направлений у відділення інтенсивної терапії та реанімації, де було виставлено діагноз медикаментозне отруєння азапіну та аміназину. 11.05.15р. був переведений в 18 відділення, де утримувався на обмежувальному режимі. В той час був надокучливий, дурашливий, розгальмований в потягах. Поведінка потребувала постійної корекції з боку мед. персоналу. Мислення було паралогічне, непослідовне, предметно-конкретне. Висловлював маячні ідеї зовнішнього впливу та стосунку. Свій стан трактував крізь призму хворобливих переживань: вважав, що його хвороба спричинена вживанням ліків.

З 12.10.2015р. до даного часу щодо ОСОБА_3 застосовуються примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. За час перебування на лікуванні неодноразово намагався уникати вживання ліків, був непосидючий, надокучливий, розгальмований, відмічались маячні переживання (відношення та збитку) та галюцинаторні переживання (слухові галюцинації імперативного змісту). Був абсолютно некритичний до свого психічного стану та скоєного. Хворому проводилась комплексна терапія нейролептиками, вітамінотерапія, симптоматичне лікування, соціо-реабілітаційні заходи.

12.09.2016р. для подальшого лікування був переведений до 23-го відділення..

На підставі ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» 26.09.2018р. гр. ОСОБА_3 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів (Висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 63 від 26.09.2018р.), що прийшла до висновку: «На даний час ОСОБА_3 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, безперервний тип перебігу з вираженим дефектом в емоційно-вольовій сфері у особи з розумовою відсталістю, стан ремісії - тип С. У зв'язку з покращенням та стабілізацією психічного стану пацієнта, досягненням стану ремісії його психічного захворювання, появою позитивного ставлення до необхідного курсу медикаментозного лікування, наявністю опікуна та родичів, що можуть контролювати процес амбулаторного лікування, рекомендовано змінити примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку».

Відповідно до ст.95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Згідно ст. 19 Закону України "Про психіатричну допомогу" питання про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров'я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу та виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру чи якщо особа видужала. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру може здійснюватися судом також за заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи іншого законного представника, у разі якщо така особа за своїм станом здоров'я не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра.

Згідно ст. 95 КК України, ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» та ст. 514 КПК України слід змінити застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 із госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку., та заяву слід задовольнити.

Керуючись ст. 514 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

змінити застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 із госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення.

Суддя: М.І.Гулієва