Ухвала суду № 78349433, 06.12.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/7707/18

Провадження № 2/442/2410/2018

УХВАЛА

п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р у х у

"06" грудня 2018 р. м. Дрогобич

Головуюча - суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області – Курус Р.І., розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування, -

в с т а н о в и л а :

14.11.2018 року ПрАТ «Страхова група «ТАС»» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 14349,64 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 1762 грн.

14.11.2018 року судом направлено запит у відділ адресно-довідкової роботи Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області щодо отримання відомостей про реєстрацію місця проживання відповідача – ОСОБА_1, відповідь на який судом отримано 04.12.2018 року.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статтях 175,177 ЦПК України.

Наслідком недотримання зазначених умов є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо цей недолік не буде усунуто у строк, установлений судом, – визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 185 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов’язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи наведене, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивачем в п.1 переліку документів, що додані до позовної заяви (додатках) зазначено – докази сплати судового збору (оригінал), однак такі до матеріалів позову не долучено.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року (1762 грн.), в якому відповідна заява або скарга подається до суду, -у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

А від так, позивачу необхідно подати докази сплати судового збору або ж сплатити судовий збір в розмірі 1762 грн. за наступними реквізитами: Дрогоб. УК/м. Дрогобич/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007496; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 31216206013014; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу;101 та надати Дрогобицькому міськрайонному суду Львівської області оригінал платіжного доручення.

Вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 2 зазначеної статті закріплено обов'язок суду та учасників судового процесу керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Отже, завданнями судочинства мають керуватися не лише суд, а й сторони.

Поряд з цим, ч. 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з наведених норм вбачається, що позивач, звертаючись до суду з відповідною позовною заявою, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, зобов’язана оформити таку у відповідності до вимог цивільного-процесуального кодексу, що сприятиме її своєчасному розгляду і вирішенню.

При таких обставинах дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для її усунення.

Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя,

у х в а л и л а :

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування, - залишити без руху.

Повідомити ПрАТ «Страхова група «ТАС»» про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в п’ятиденний термін з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та їй повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча – суддя Курус Р.І.