Рішення № 78349417, 26.11.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №438/112/18

Провадження №2/442/1428/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі :

головуючого – судді: Хомика А.П.

з участю секретаря с/з: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Львівської області, Бориславського відділення поліції Догобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури,-

з участю прокурора Павича С.В.,

представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4

встановив:

16.02.2018 позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому з урахуванням збільшених позовних вимог від 31.10.2018, просить стягнути на його користь 251 562 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з відповідного казначейського рахунку, а також витрати на правову допомогу в розмірі 30600 грн.

В обґрунтування позову вказує на те, що він перебував під судом і слідством з 12.07.2012 по 01.02.2017. Вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.02.2016 його визнано невинуватим у пред’явленому обвинувачені у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та виправдано за недоведеністю вини. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 01.02.2017 такий вирок залишено без змін. В касаційному порядку справа не переглядалась. В результаті незаконних дій органів досудового слідства та прокуратури, він незаконно перебував під слідством 54 місяці та 19 днів. Таким чином, були порушені його конституційній права, що завдало фізичних і моральних страждань, які полягали у тому, що йому довелося виправдовуватися перед друзями, рідними та оточуючими людьми, яким стало відомо про порушення відносно нього кримінального провадження, роз’яснювати їм дійсні причини ситуації, яка склалась, що викликало у нього додаткові хвилювання, спричинило біль та викликало безпідставні занепокоєння щодо погіршення своєї репутації, яка була позитивною. Тримання під вартою нанесло йому тяжку душевну травму. Він на протязі 4-х років змушений був терпіти душевні страждання через незаконне звинувачення у тяжкому злочині; обмеження у праві вільно пересуватися через обрання запобіжного заходу, негативно вплинуло на його психічний стан та на стан здоров’я взагалі, призвело до позбавлення можливостей реалізації звичок і бажань. Також, у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності, він змушений звернутися за юридичною допомогою та понести значні витрати на її отримання в сумі 30600 грн.

Тому виходячи з розрахунку 3200 грн. ( мінімальна заробітна плата станом на час винесення рішення) х 54 місяці 19 днів, що розраховуються за формулою 3200:31х19=174762 грн., вважає, що має право на мінімальне відшкодування за час перебування під судом і слідством. Разом з тим, просить врахувати тривале перебування під вартою з 12.07.2012 по 13.07.2013, у зв’язку з чим він був позбавлений можливості підтримувати нормальні життєві зв’язки, тому є підстави для виплати більшого відшкодування моральної шкоди. А саме виходячи з розрахунку 174 762,00 – мінімальне відшкодування за час перебування під судом і слідством + 3200 грн. х 2 рази х 12 місяців перебування під вартою, становить 251562 грн. Вважає, що має право на виплату йому більшої суми відшкодування, оскільки з 12.07.2012 по 13.07.2013, тобто 1 рік він перебував під дією запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою..

06.08.2018 від Прокуратури Львівської області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що розрахунок моральної шкоди проведено невірно, оскільки слід виходити з розрахунку 1600 грн. з врахуванням вимог п. 3 розділу ІІ « Прикінцевих та перехідних положень» Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VІІІ( набрав чинності з 01.01.2017) згідно яких мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Поряд з цим, вважають необґрунтованою вимогу про стягнення 30600 грн. як витрат на отримання правової допомоги, оскільки таке має бути документально підтверджено.

Представники позивача підтримали позовні вимоги, з підстав, що викладені у позові, заяві про збільшення розміру позовних вимог, які просили задоволити.

Прокурор позову не визнав, просив у такому відмовити з підстав, що викладені у відзиві.

Суд, заслухавши, вступне слово сторін, з’ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази, дійшов висновку про задоволення позову частково.

Вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.02.2016 у справі № 442/193/13-к ( провадження №1-кп/442/18/2016) від 12.02.2016 у кримінальному провадженні №12012360440000004 від 22.11.2012 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України виправдано за недоведеністю вини ( а.с. 24-38). Даний вирок залишено в силі ухвалою апеляційного суду Львівської області від 01.02.2017 ( а.с.15-23).

Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, розділу ІІІ запобіжний захід ОСОБА_2 було обрано 26.07.2012 ( а.с. 14).

Згідно постанови Бориславського міського суду Львівської області у справі №1301/1228/2012 та подання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 115 КПК 16.07.2012 о 23 год. 15 хв. ( а.с. 42 зворот, а.с. 43).

Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" відшкодуванню громадянинові підлягає моральна шкода у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

У випадках, зазначених у ч. 1 цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Пункт 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначає, що розмір моральної шкоди в цих випадках визначається з урахуванням обставин справи, але за час незаконного перебування громадянина перед слідством та судом він має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожний місяць перебування перед слідством та судом. Відшкодування моральної шкоди в цих випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету, незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.

Згідно із правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-2203цс15, відповідно до частини 3 статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць на момент перебування під слідством чи судом, при цьому суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено з 1 січня 2018 року мінімальну заробітну плату на день розгляду справи 26.11.2018 на рівні 3723 грн., а не як зазначено позивачем 3200 грн. з урахуванням ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" .

З урахуванням викладеного розмір відшкодування слід розраховувати, виходячи з встановленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом.

Оскільки, ОСОБА_2 перебував під слідством та судом з 16.07.2012 ( з моменту затримання,протокол про затримання ОСОБА_2 від 16.07.2012 , т. 2 а.с.1 кримінального провадження №442/193/13-к), а не з 12.07.2012 як вказано позивачем без належного підтвердження по 01.02.2017 ( тобто 54 місяців 15 днів, а не 19 днів як зазначено позивачем), що негативно вплинуло на звичний ритм життя, тобто зумовило моральні страждання і переживання, то мінімальний розмір моральної шкоди становить 202 843,45 грн. (мінімальна заробітна плата 3723 грн. х 54 кількість місяців = 201 042 грн., а також мінімальна заробітна плата 3723 грн.: 31 день х 15 кількість днів = 1801,45 грн.).

Посилання прокурора на вимоги вимог п. 3 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» віл 06.12.2016 року № 1774-У111 (набрав чинності з 01.01.2017 року), згідно якого мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, не заслуговують на увагу, адже таким не було внесено зміни до ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», зокрема в частині незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини та застосування такої у розмірі 1600 грн. 00 коп. Оскільки зазначений Закон не містить посилань на те, що його положення поширюються на виплати, що здійснюються відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», яким передбачено, що розрахунковою величиною є саме мінімальна заробітна плата, розмір якої згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» становить 3723 грн.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Окрім того, суд враховує, що ОСОБА_2 приблизно 1 рік перебував під дією запобіжного заходу у вигляді взяття під вартою ( з 16.07.2012 по 13.07.2013), у зв’язку з чим він був позбавлений можливості підтримувати нормальні життєві зв’язки, тяжкості вимушених у зв’язку з цим змін у життєвих стосунках, суд вважає, що є підстави для виплати ОСОБА_2 більшого відшкодування, ніж мінімальне, тому вважає за можливе збільшити його з 202 843,45 грн. до 250 000 грн., а не до 251 562 грн. як просить позивач.

Відповідно до ст. ст. 89, 263 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Статтею 78 ЦПК України передбачено,що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги статей 76,78 ЦПК України, для стягнення з відповідача відшкодування ОСОБА_2 витрат на правову допомогу суду має бути надано допустимі докази понесення цих витрат.

Відповідно до п.4 ст.3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», громадянинові підлягають також поверненню суми, сплачені ним у зв'язку з наданням юридичної допомоги. До цих сум відносяться суми, сплачені ним адвокатському об'єднанню (адвокату) за участь адвоката у справі, написання касаційної і наглядної скарги, а також внесені ним в рахунок оплати витрат адвоката у зв'язку з поїздками у справі до касаційної та наглядної інстанції.

Згідно ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», редакція якого діяла на час досудового та судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_2 (2012-2016 роки), розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, під час ознайомлення з матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження витрат на правову допомогу надано квитанції до прибуткового касового ордера : №1 від 19.07.2012 на суму 5000 грн.( а.с. 66), №1 від 05.01.2013 на суму 6500 грн. ( а.с. 67), №18 від 07.07.2013 на суму 3700 грн. ( а.с. 68), №1 від 22.01.2016 на суму 2800 грн. (а.с.69), №8 від 05.02.2015 на суму 6000 грн. ( а.с.70), №2 від 16.01.2014 на суму 4 000 грн. ( а.с.71), виданою адвокатом ОСОБА_3, (а.с.32); договір про надання правової допомоги від 18.07.2012, який укладений між адвокатом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ( ас.59); додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 18.07.2012, за якою визначено вартість години роботи в сумі 200 грн. (а.с.60); акт приймання виконаних робіт від 20.12.2012 на суму 2400 грн. за супровід під час досудового розслідування та підготовку документів у справі (а.с.61), акт приймання – приймання виконаних робіт по договору про надання правової допомоги від 20.01.2013 на суму 12800 грн. за участь у судових засіданнях та підготовку документів ( а.с. 62); акт приймання-передавання виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 28.12.2014 на суму 4000 грн. за участь у судових засіданнях та підготовку документів (а.с. 63); акт приймання – передання виконаних робіт від 30.12.2015 на суму 11000 грн. за участь у судових засіданнях та підготовку документів (а.с.64); акт №5 приймання – передання виконаних робіт від 28.06.2016 на суму 2800 грн. за участь у судових засіданнях та підготовку документів( а.с. 65).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_2 постановою слідчого 19.07.2012 до участі в справі було допущено захисника ОСОБА_3 ( т.2, а.с.22).

-23.07.2012 з 12 год. 30 хв. по 14 год. 45 хв. була присутня при додатковому допиті підозрюваного ОСОБА_2 ( т.2., а.с. 23) (2 год.15 хв.).

-19.07.2012 при продовженні запобіжного заходу ОСОБА_2 ( т.2., а.с.29-33), що на думку суду може складати 1 год.

-23.07.2012 при роз’ясненні прав обвинуваченому, притягнення ОСОБА_2 як обвинуваченого, при допиті обвинуваченого ( т.2., а.с. 30-36), що на думку суду може складати 2 год.

-26.07.2012 при обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ( т. 2 а.с. 37-38), що на думку суду може складати 1 год.,

-13.09.2012 при продовженні строку тримання під вартою (т.2 а.с. 204-208), що на думку суду може складати 1 год.,

-15.10.2012 при продовженні строку тримання під вартою (т.2 а.с.242-245), що на думку суду може складати 1 год.,

-31.10.2012 при допиті обвинуваченого ( т.3, а.с.15-16), що на думку суду може складати 1 год.,

-31.10.2012 при ознайомленні обвинуваченого (підозрюваного) з постановою про призначення експертизи і роз’яснення його прав ( т.4, а.с 3, 17, 30,40,50,61,71,82);що на думку суду може складати 1 год.,

-31.10.2012 при ознайомленні обвинуваченого (підозрюваного) з висновком експерта ( т.4, а.с 10, 35, 45, 56,66,77,95);що на думку суду може складати 1 год.

Що за 2012 рік в сукупності складає 11 год. 15 хв.,а не 12 год. як вказано адвокатом (2 год.15 хв.+ 1 год.+ 2 год.+1 год.+ 1 год.+ 1 год.+ 1 год.+.1 год.+ 1 год.=11 год. 15 хв.)

-25.01.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 16.05 год. по 16.41 год. ( т. 6, а.с. 66 -67), що складає 36 хв.

-28.01.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 14.07 год. по 14.15 ( т. 6, а.с.79), що складає, 8 хв.

-06.03.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 10:34 год. по 13.07 год. та з 15.19 год. по 17:35 год. ( т. 6, а.с.111-112), що складає 2 год. 33 хв.

-07.03.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 14:49 год. по 16:47 год. ( т. 6, а.с.128-129), що складає 1 год.58 хв.

-11.03.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 11.08 год. по 11.10 ( т. 6, а.с.139). що складає 2 хв.,

-05.04.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 14.46 год. по 17.10 ( т. 6, а.с.164), що складає 2 год. 24 хв.

-08.04.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 10.45 год. по 13.07 год. та з 14.45 год. по 16.40 год. ( т. 6, а.с.172-173), що складає 4 год. 27 хв.

-09.04.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 10.33 год. по 12.04 год. та з 12.30 год. по 13.35 год. ( т. 6, а.с. 180-182), що складає 2 год. 36 хв.

-24.05.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 10.37 год. по 12.01 год. ( т. 6, а.с.281-219), що складає 24 хв.

-27.05.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 11.03 год. по 12.18 год. ( т. 7, а.с. 26 -29);(1 год.15 хв.)

-27.05.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 12.46 год. по 16.26 год. ( т. 7, а.с. 26 -29);(3 год. 40 хв.)

-28.05.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 10.35 год. по 11.31 год. ( т. 7, а.с. 35 -36);(56 хв.)

-28.05.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 11.52 год. по 12.16 год. ( т. 7, а.с. 35 -36);(24 хв.)

-05.07.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 10.18 год. по 10.20 год. ( т. 7, а.с. 53);(2 хв.)

-08.07.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 12.15 год. по 12.24 год. ( т. 7, а.с. 82 -83);(9 хв.)

-08.07.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 14.23 год. по 15.45 год. ( т. 7, а.с. 82 -83);(1 год.22 хв.)

-10.07.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 11.10 год. по 12.54 год. ( т. 7, а.с. 113 -114);(1 год. 44 хв.)

-10.07.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 14.14 год. по 14.37 год. ( т. 7, а.с. 113 -114);(23 хв.)

-12.08.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 11.02 год. по 14.55 год. ( т. 7, а.с. 148 -149);(3 год. 53 хв.)

-24.10.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 10.46 год. по 11.23 год. ( т. 7, а.с. 157 -158);(37 хв.)

-15.11.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 14.53 год. по 14.56 год. ( т. 7, а.с. 180);(3 хв.)

-18.12.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 18.30 год. по 19.18год. ( т. 7, а.с. 195 -197);(48 хв.)

-20.11.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 17.53 год. по 18.35 год. ( т. 7, а.с. 210 -211);(42 хв.)

-05.12.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 11.25 год. по 11.27 год. ( т. 7, а.с. 221);(2 хв.)

-06.12.2013 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 10.49 год. по 10.51 год. ( т. 7, а.с. 229); (2хв.)

Що за 2013 рік в сукупності складає 31 год. 10 хв., (36 хв.+, 8 хв.+ 2 год. 33 хв.+1 год.58 хв.+2 хв., +2 год. 24 хв.+4 год. 27 хв.+2 год. 36 хв.+24 хв.+1 год.15 хв.+3 год. 40 хв.+56 хв.+24 хв.+2 хв.+9 хв.+1 год.22 хв.+1 год. 44 хв.+23 хв.+3 год. 53 хв.+37 хв.+3 хв.+48 хв.+42 хв.+2 хв.+2хв.=31 год. 10 хв.),а не 49 год. як вказано адвокатом (а.с.62).

-07.02.2014 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 10.48 год. по 11.20 год. ( т.8, а.с.9), що складає 32 хв.,

-12.02.2014 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 10.52 год. по 11.08 год. ( т.8, а.с.22), що складає 16 хв.,

-05.03.2014 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 11.35 год. по 13.10 год. та з 15.05 год. по 16.41 год. ( т.8, а.с.33 по 35), що складає 2 год. 01 хв.,

-24.03.2014 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 11.05 год. по 12.07 год. ( т. 8, а.с.36), що складає 1 год. 02 хв.,

-03.10.2014 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 11.21 год. по 12.12 год. ( т.8, а.с.113), що складає 51 хв.

-07.10.2014 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 12.16 год. по 14.18 год. ( т.8, а.с.117), що складає 2 год. 2 хв.

Що за 2014 рік в сукупності складає 6 год. 44 хв. (32 хв.+ 16 хв.+ 2 год. 01 хв.+1 год. 02 хв.+51 хв. +2 год. 2 хв.= 6 год. 44 хв.), а не 9 год. як вказано адвокатом (а.с.63).

-05.02.2015 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 10.54 год. по 11.17 год. ( т.8, а.с.160), що складає 23 хв.

-13.02.2015 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 14.53 год. по 16.41 год. ( т.8, а.с.174-175), що складає 1 год. 48,

-24.03.2015 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 10.25 год. по 13.17 год. ( т.8, а.с. 247-249), що складає 2 год. 52 хв.

-27.03.2015 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 10.30 год. по 13.10 год. ( т.9, а.с. 7-8), що складає 2 год. 40 хв.

-29.04.2015 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 10.34 год. по 12.14 год. ( т.9, а.с. 36-37), що становить 1 год. 40 хв.

-14.05.2015 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 10.12 год. по 12.45 год. ( т.9, а.с.51-52), що складає 2 год. 02 хв.,

-30.06.2015 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 11.09 год. по 12.51 год. ( т.9, а.с.70), що становить 1 год. 49 хв.

-31.08.2015 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 11.10 год. по 12.36 год. ( т.9, а.с.103), що складає 1 год. 26 хв.,

-14.09.2015 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 11.03 год. по 13.13 год. ( т.9, а.с.123-125), що складає 2 год. 10 хв.,

-05.11.2015 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 10.36 год. по 11.11 год. ( т.9, а.с.150)/, що складає 35 хв.

-18.11.2015 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 15.46 год. по 16.51 год. ( т.9, а.с.154), що складає 1 год. 5 хв.,

-25.11.2015 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 15.26 год. по 15.40 год. ( т.9, а.с.176), що складає 14 хв.,

Що за 2015 рік в сукупності складає 18 год. 21 хв.(1 год. 48+2 год. 52 хв.+2 год. 40 хв.+1 год. 40 хв.+ 2 год. 02 хв.+1 год. 49 хв.+1 год. 26 хв.+ 2 год. 10 хв.+35 хв.+1 год. 5 хв.+14 хв.= 18 год. 21 хв., а не 36 год. як вказано адвокатом (а.с.64).

-05.02.2016 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 16.37 год. по 16.41 год. ( т.9, а.с.217), що складає 4 хв.,

-09.02.2016 перебувала в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження з 12.12 год. по 15.24 год. ( т.9, а.с.241), що складає 3 год. 12 хв.,

-12.02.2016 з 10.09 год. по 11.09 год. при оголошені вироку, що складає 1 год.

Що за 2016 рік в сукупності складає 4 год. 16 хв., (4 хв. +3 год. 12 хв.+ 1 год.= 4 год. 16 хв.) а не як 7 год. як вказано адвокатом ОСОБА_5 (а.с. 65)

Суд не бере до уваги витрати, пов’язані з підготовкою документів, оскільки стороною не підтверджено належними та допустими доказами, яких саме документів.

Згідно ст.13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 22.12.2011 року мінімальна заробітна плата у 2012 році у місячному розмірі з 1 січня становила – 1073 гривні.

Згідно ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 року мінімальна заробітна плата у 2013 році у місячному розмірі з 1 січня становила - 1147 гривні.

Згідно ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 року , мінімальна заробітна плата у 2014 році у місячному розмірі з 1 січня становила - 1218 гривень.

Згідно ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 року , мінімальна заробітна плата у 2015 році у місячному розмірі з 1 січня становила - 1218 гривень.

Згідно ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року , мінімальна заробітна плата у 2016 році у місячному розмірі з 1 січня становила - 1378 гривень.

Таким чином :

- 1 година праці адвоката у 2012 році становить 429,20 грн. (1073 грн. * 40/100), що в сукупності 429,20 грн. х 11,15 год. = 4828,50 грн..

- 1 година праці адвоката у 2013 році становить 458,80 грн. (1147 грн. * 40/100), що в сукупності 458,80грн. х 31 год. 10 хв. =14 229,27 грн.

- 1 година праці адвоката у 2014 році становить 487,20 грн. (1218 грн. * 40/100), що в сукупності становить 487,20 грн. х 6, 44 год. =3280,48 грн.

- 1 година праці адвоката у 2015 році становить 487,20 грн. (1218 грн. * 40/100), що в сукупності 487,20 грн. х 18,21 год. = 8936,52 грн.

- 1 година праці адвоката у 2016 році становить 551,20 грн. (1378 грн. * 40/100), що в сукупності становить 551,20 грн. х 4,16 год. = 2381,79 грн.

Що в свою чергу в сукупності становить 33656,56 грн. (4828,50 грн.+ 14 229,27 грн.+ 3280,48 грн.+ 8936,52 грн.+ 2381,79 грн.).

Однак, так як адвокатом ОСОБА_3 свої витрати були розраховані в розмірі 30600 грн., і такі просив стягнути позивач, суд не може вийти за межі позовних вимог, та дійшов висновку про стягнення витрат на правову допомогу в користь позивача в сумі 30600 грн..

Згідно п.10-1 вищезгаданої Постанови Пленуму Верховного Суду України, при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 56 Конституції України судам слід мати на увазі, що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування. При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом. Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державної казначейської служби України.

Відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845.

Згідно п.35 Порядку казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду.

Відповідно до п.9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення коштів державного бюджету виконується виключно Державною казначейською службою України (центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів).

Пунктами 5 та 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/201, казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Враховуючи вищевикладені норми, стягнення на користь позивача з Державного бюджету України повинно відбуватись через Державну казначейську службу України.

Відповідно до ч.4 ст.141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» судові витрати у вигляді сплати судового збору за даною категорією справи суд вважає необхідним віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, ч. 4 ст. 206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання коштів Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку, на користь ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) в якості відшкодування моральної шкоди - 250 000 (двісті п’ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання коштів Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку, на користь ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1), 30600 ( тридцять тисяч шістсот) гривень в якості відшкодування сум, сплачених ним у зв'язку з правовою допомогою під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Хомик А.П.