Рішення № 78349384, 05.12.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7140/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 грудня 2018 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого – судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря Скаба В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить, стягнути з відповідачів на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» 3 646,39 гривень заборгованості за надання послуг водопостачання та водовідведення, покликаючись на те, що відповідачі в період з 01.02.2017 року по теперішній час не сплачують витрат за надання послуг водопостачання та водовідведення в добровільному порядку, внаслідок чого, станом на 01.09.2018 року, утворилась вказана заборгованість. У квітні 2018 року позивач уже звертався до відповідачів з попередженням про необхідність сплати заборгованості, однак, відповідачами таку вимогу було проігноровано.

Представник позивача подав заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позов підтримує та просить задоволити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими відправленнями та оголошенням, в порядку ст.128 ЦПК України. Також не подали до суду відзиву на позов та заяви про розгляд справи за їх відсутності. Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, з ухваленням заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст.4 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 є власником квартири АДРЕСА_1, де також зареєстрована ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідачі проживають у даній квартирі, що стверджується довідкою з місця проживання та склад сім’ї від 12.04.2018 року №751 /а.с.6/.

У період з 01.02.2017 року по теперішній час, у відповідачів виникла заборгованість по несплаті ними послуг з водопостачання та водовідведення, яка згідно розрахунку /а.с.8/ становить 3 646,39 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно зі ч.1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Згідно ст.13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Частиною 3 ст. 16 цього Закону, визначено принцип безперебійного надання споживачу послуг.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

При цьому, такому праву прямо відповідає визначений у п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», обов’язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.162 Житлового кодексу Української РСР, плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» № 2918 від 10.01.2002 р. споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання i водовідведення.

У відповідності до п. 18 діючих Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до ст. ст. 67,68 ЖК УРСР, наймачі (власники) квартир зобов'язані своєчасно, не пізніше за 10 число наступного місяця вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

Встановлено, що позивач надає, а відповідачі споживають послуги водопостачання та водовідведення.

Згідно попередження на оплату житлово-комунальних послуг за водопостачання та водовідведення /а.с.5/, відповідача ОСОБА_1 було письмово повідомлено про необхідність сплати вартості отриманих послуг з водопостачання та водовідведення.

Як видно з досліджених судом письмових доказів, наданих позивачем в ході розгляду справи на підтвердження заявлених позовних вимог, такі отримані у порядку встановленому Законом, стосуються безпосередньо обставин справи та підтверджують факт надання відповідачу житлово-комунальних послуг, а відтак беруться судом до уваги, як належні та допустимі докази в процесі доказування. Водночас, відповідачі в судове засідання не з’явились та не надали суду жодних доказів на спростування вимог позивача.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги ЛКП «Львівводоканал» щодо стягнення з відповідачів заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а відтак позов підлягає задоволенню. З відповідача на користь ЛКП «Львівводоканал» підлягає стягненню заборгованість за період з 01.02.2017 року по 01.09.2018 року, що становить 3 646,39 гривень.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем та підтверджені матеріалами справи підлягають стягненню з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Львів, вул. Рилєєва, 7/1), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, м. Львів, вул. Рилєєва, 7/1, КС 574220) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (79017, м. Львів, вул. Зелена, 64, р/р 26004165146, АБ «Укргазбанк» в м. Львові, МФО 320478, ЄДРПОУ 03348471) заборгованість за надані послуги водопостачання та водовідведення в сумі 3 646 (три тисячі шістсот сорок шість) гривні 39 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Львів, вул. Рилєєва, 7/1), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, м. Львів, вул. Рилєєва, 7/1, КС 574220) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (79017, м. Львів, вул. Зелена, 64, р/р 26004165146, АБ «Укргазбанк» в м. Львові, МФО 320478, ЄДРПОУ 03348471) суму сплаченого судового збору по 881(вісімсот вісімдесят одній) гривні 00 копійок з кожного.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.

Повний текст рішення складено 05.12.2018 року