Вирок № 78349336, 06.12.2018, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №440/1368/18

Провадження №1-кп/440/117/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року м.Буськ, Львівська область

Буський районний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Шендрікової Г.О.

за участю секретаря судового засідання Волошин Х.С.

за участю прокурора Костишина Д.Б., Ожибко Х.В.

за участю обвинуваченого ОСОБА_1

за участю захисника Козій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Буську Львівської області в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Здовбиця, Здолбунівського району, Рівненської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий АДРЕСА_2, одружений, на утриманні двоє малолітніх дітей, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимого,

за ч. 3 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, 23 травня 2018 року, приблизно о 07 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись ним в районі 484 км + 896 м автодороги «Київ-Чоп» у напрямку до м. Київ, неподалік с.Вербляни Буського району Львівської області, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року зі змінами та доповненнями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №136 від 06.03.2013 року, а саме: Р.1 п.п. 1.5, 1.10 щодо термінів: «безпечна дистанція», «дорожні умови», «дорожня обстановка», «небезпека для руху»; Р.2 п.2.3 «б», «д»; Р.12 п.12.3 та Р.13 п.13.1, які виразились в тому, що він під час руху проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не дотримався безпечної дистанції до автопоїзда у складі автомобіля-тягача марки «Mercedes-Benz Actros 2641», реєстраційний номер НОМЕР_2, із напівпричепом марки «Scmitz», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3, з моменту виникнення небезпеки для руху у вигляді вказаного автопоїзда у його полі зору не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості аж до повної зупинки керованого ним транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху його об'їзду, здійснив зіткнення із задньою частиною напівпричепа марки «Scmitz», реєстраційний номер НОМЕР_3, який в цей момент в складі вищевказаного автопоїзда рухався у попутному з ним напрямку у правій крайній смузі руху, в результаті чого пасажири автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від отриманих тілесних ушкоджень померли на місці події, а пасажири даного транспортного засобу ОСОБА_11 отримав тяжкі тілесні ушкодження та ОСОБА_12 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, суду пояснив, що дійсно 23 травня 2018 року приблизно о 07 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухався ним автодорогою «Київ-Чоп» у напрямку до м. Київ. Він повертався з м. Прага Республіка Чехія. В дорозі він не був натомлений, почував себе добре. Таким маршрутом він їздив до того, це не була його перша поїздка. Попереду нього рухався автомобіль, який без будь-яких попереджувальних сигналів, став різко приймати вліво. Попереду цього автомобіля рухався автопоїзд у складі автомобіля-тягача, який починав набирати швидкість. Оскільки, попереду автомобіль різко прийняв вліво, він не зміг уникнути зіткнення з автопоїздом, хоча його швидкість не була великою і становила приблизно 85-95 км/год. Після зіткнення, керований ним автомобіль з'їхав на обочину. Він намагався допомогти своїм пасажирам. Хотів самотужки відкрити двері, однак його затримали працівники поліції на місці. Просить суворо не карати. Щиро розкаюється, шкодує, що не вдалось уникнути зіткнення і запобігти загибелі людей. Заявлені цивільні позови визнає частково.

Враховуючи те, що обвинуваченим не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Таким чином, проаналізувавши докази надані стороною обвинувачення, покази самого обвинуваченого, суд вважає доведеним факт порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_1, як особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_11 та середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_12, тобто скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування потерпілим ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Згідно ст. 12 КК України злочин, вчинений обвинуваченим і передбачений ч. 3 ст. 286 КК України класифікується як тяжкий злочин.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК суд, призначаючи покарання, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо конкретного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що суди, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб вчинення, кількість епізодів, характер і ступінь тяжкості наслідків тощо).

Виходячи з принципу індивідуалізації покарання судом враховується, що ОСОБА_1 за місцем свого проживання характеризується позитивно, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно родичами обвинуваченого відшкодовано потерпілим ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 завдану шкоду, які просять суд заявлені ними цивільні позови залишити без розгляду, потерпілі ОСОБА_16 та ОСОБА_12 цивільні позови не заявляли. Потерпілі ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_12 звернулись до суду з заявами про призначення ОСОБА_1 покарання не пов'язаного з позбавленням волі, потерпілі ОСОБА_17, ОСОБА_18 покладаються на розсуд суду щодо призначеної міри покарання.

Обираючи вид і розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь скоєного злочину, дані про особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_1, характеризуючих даних про особу винного, пом'якшуючих вину обставин, суд вважає, що виправлення й перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 не можливе в умовах без ізоляції від суспільства з призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 286 КК України.

В підготовчому судовому засіданні потерпілими були пред'явлені цивільні позови.

В силу ч. 1 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом пред'явила цивільний позов.

У відповідності до ч. 1 ст. 128 КПК України цивільні позови були пред'явлені потерпілими до розгляду справи по суті, позови прийняті судом.

Цивільні позови пред'явили потерпілі ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_17 та в інтересах малолітніх дітей заявлені позови ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_18, заявлений позов в інтересах сина ОСОБА_21 Потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_16 цивільні позови не пред'являли. Пред'явлені цивільні позови обвинуваченим були визнані частково.

ОСОБА_15 пред'явила цивільний позов до Приватного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Згідно позовних вимог просить стягнути суд з Приватного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта» відшкодування витрат на поховання в сумі 5000 гривень, в користь малолітнього сина ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_6, відшкодування матеріальної шкоди, завданої втратою годувальника в розмірі по 3723 гривні щомісячно до досягнення сином повноліття, а у випадку навчання - на період навчання, але не більше як до 23-річного віку; в користь ОСОБА_15 на неї та на малолітнього сина ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_6, моральну шкоду в сумі 44 676 гривень. Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_15 відшкодування моральної шкоди по 200000 гривень в її користь та в користь малолітнього сина ОСОБА_22, а загалом в сумі 400000 гривень.

Під час судового розгляду ОСОБА_15 звернулась до суду з заявою про залишення цивільного позову в частині вимоги до ОСОБА_1 без розгляду, оскільки братом обвинуваченого ОСОБА_1 заподіяну моральну та матеріальну шкоду відшкодовано (а.с. 289). В частині вимоги до Приватного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта» просить постановити рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

В силу п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Ураховуючи те, що позивач добровільно звернулась до суду з заявою про залишення позовної вимоги щодо ОСОБА_1 без розгляду, на підставі вимог ЦПК України заявлену вимогу до ОСОБА_1 суд залишає без розгляду.

В частині вимоги заявленої до Приватного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта» суд приходить до наступного висновку. В розпорядження суду представником потерпілої в судовому засіданні був представлений лист від імені страховика ПАТ НАСК «Оранта» № 09-02-09/404-03 від 14.08.2018 року (а.с. 311). З листа убачається, що для подальшого розгляду заяви та прийняття остаточного рішення, страховику необхідно отримати наступні документи: копію вироку (постанови) суду щодо притягнення до відповідальності винної в ДТП особи або постанови слідчого органу про відмову в порушенні кримінальної справи. Згідно ст. 36.2 абзац 4 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо ДТП розглядається в кримінальній справі перебіг строку розгляду заяви про виплату припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. Таким чином, суд позбавлений можливості в цій частині прийняти законне та обгрунтоване рішення, оскільки страховиком не вчинені всі належні дії щодо розгляду заяви про відшкодування шкоди і суду на даний час невідомо, яке рішення буде прийняте страховиком за наслідками розгляду поданої заяви про відшкодування шкоди. Таким чином, заявлена вимога до страхової компанії не може бути задоволена судом, відтак суд відмовляє в задоволенні заявленої вимоги.

ОСОБА_13 звернулась до обвинуваченого ОСОБА_1, «Національна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином. Просить суд, стягнути з ОСОБА_1 на її користь та користь її дітей моральну шкоду в розмірі 300000 гривень. Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_23 та ОСОБА_24 відшкодування шкоди в розмірі 50 % від встановленого прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку до досягнення ними повноліття на кожну, стягнути на її користь і користь її дітей з Національної страхової компанії «Оранта» 134028 гривень матеріальної шкоди та 44676 гривень моральної шкоди. Під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_25 звернулась до суду з заявою про те, що відмовляється від заявленого позову в частині вимоги до обвинуваченого ОСОБА_1, просить відмову прийняти судом.

В силу п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

На підставі зазначеного, суд приймає заяву про відмову у позові і в цій частині закриває провадження.

В частині заявленої вимоги до Приватного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта» залишити без задоволення на тій підставі, що позивачем не представлено суду належних та допустимих доказів, які можуть бути оцінені судом, щодо дій страхової компанії по страховій виплаті.

ОСОБА_14 звернулась з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою. Просить суд, стягнути з ОСОБА_1 1000000 гривень завданої моральної шкоди.

Під час судового розгляду ОСОБА_14 звернулась до суду з заявою (а.с. 281) про відмову у позові до ОСОБА_1

В силу п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

На підставі зазначеного, суд приймає заяву про відмову у позові і в цій частині закриває провадження.

Цивільний позов пред'явлений ОСОБА_26 в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_18 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в сумі 485108 гривень підлягає до часткового задоволення. ОСОБА_26 втратив свою матір ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_13, яка загинула у дорожньо-транспортній пригоді ІНФОРМАЦІЯ_14. Моральна шкода заподіяна у вигляді душевних страждань та нервових переживаннях, є студентом денної форми навчання Шепетівського медичного училища, суд вважає, що справедливим буде стягнення з обвинуваченого 100000 гривень моральної шкоди в користь ОСОБА_26.

Цивільний позов ОСОБА_18 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в сумі 470216 гривень підлягає до часткового задоволення. ОСОБА_18 втратив свою дружину, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7, яка загинула в дорожньо-транспортній пригоді ІНФОРМАЦІЯ_14. Моральна шкода заподіяна у вигляді душевних страждань та нервових переживаннях, порушення звичайного ритму життя потерпілого, суд вважає, що справедливим буде стягнення з обвинуваченого 50000 гривень моральної шкоди в користь ОСОБА_18.

Цивільний позов ОСОБА_19 в інтересах якого діє його законний представник, мати ОСОБА_17 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином. Позов мотивує тим, що всі пережиті моральні страждання дитини пов'язані з загибеллю батька та оцінити їх надто складно, оскільки втрата такої близької та рідної людини є непоправною, однак враховуючи характер завданої шкоди і її тривалість та майбутній негативний вплив на подальше життя дитини, оцінює представник в розмірі 491064 гривні 80 копійок. Оцінивши в сукупності всі докази, суд приходить до переконання, що заявлений цивільний позов підлягає частковому задоволенню, оскільки втрата батька дитиною тягне за собою моральні страждання і справедливим буде стягнення в сумі 100000 гривень в користь ОСОБА_17, яка діє як представник малолітнього ОСОБА_19.

Цивільний позов ОСОБА_20 в інтересах якої діє її законний представник, мати ОСОБА_17 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином. Позов мотивує тим, що всі пережиті моральні страждання дитини пов'язані з загибеллю батька та оцінити їх надто складно, оскільки втрата такої близької та рідної людини є непоправною, однак враховуючи характер завданої шкоди і її тривалість та майбутній негативний вплив на подальше життя дитини, оцінює представник завдану моральну шкоду в розмірі 491064 гривні 80 копійок. Оцінивши в сукупності всі докази, суд приходить до переконання, що заявлений цивільний позов підлягає частковому задоволенню, оскільки втрата батька дитиною тягне за собою моральні страждання і справедливим буде стягнення в сумі 100000 гривень в користь ОСОБА_17, яка діє як представник малолітньої ОСОБА_20.

Цивільний позов ОСОБА_17 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином. Позов мотивує тим, що вона постійно зазнає нервових переживань, оскільки через загибель чоловіка залишилась одна з малолітніми дітьми без достатніх засобів до існування, вимушена постійно вживати додаткових заходів для організації свого життя та життя дітей, пристосовуватись до негативних змін які відбулись в її житті, визначає завдану моральну шкоду в сумі 473194 гривні 40 копійок. Оцінивши в сукупності всі докази, суд приходить до переконання, що заявлений цивільний позов підлягає частковому задоволенню, оскільки втрата чоловіка призвела до суттєвих змін в житті потерпілої, і на думку суду, справедливим буде задоволення позову в сумі 50000 гривень.

Ураховуючи те, що цивільні позови задоволені частково, загальна сума задоволених позовів складає 400000 гривень. Позивачі при зверненні до суду були звільнені від сплати судового збору відповідно до п.п. 2, 6 ст. 5 Закону України

«Про судовий збір». Вирішуючи пред'явлені цивільні позови у відповідності до вимог КПК України та ЦПК України, слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір на підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 1762 гривні.

Речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Арешт, який накладено, згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23.05.2018 року, на автомобіль марки «Мерседес Спрінтер», реєстраційний номер НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_1 - скасувати.

Арешт, який накладено, згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23.05.2018 року, на автопоїзд у складі сідлового тягача марки «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_4 та напівпричепа марки «Шміц» реєстраційний номер НОМЕР_3, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ТОВ «СПМК-17», що зареєстроване за адресою: ш. 21 км Старокиївське, 30 а, Лиманського району, Одеської області - скасувати.

Керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 286 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Строк відбуття покарання рахувати з часу фактичного затримання, а саме з 23 травня 2018 року.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_15 до Приватного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в частині вимоги до ОСОБА_1 залишити без розгляду.

В частині вимоги заявленої до Приватного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта» залишити без задоволення.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_13 до обвинуваченого ОСОБА_1, «Національна страхова компанія «Оранта». В частині пред'явленого цивільного позову до обвинуваченого ОСОБА_1 закрити провадження. В частині вимоги, заявленої до Приватного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта» відмовити у задоволенні.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_14 до обвинуваченого ОСОБА_1 закрити провадження.

Цивільний позов ОСОБА_26 в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_18 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду в сумі 100000 гривень в користь ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_3

Цивільний позов ОСОБА_18 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду в сумі 50000 гривень в користь

ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_11, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_3

Цивільний позов ОСОБА_19 в інтересах якого діє його законний представник, мати ОСОБА_17 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_12, зареєстрованої та проживаючої АДРЕСА_4, яка діє як представник малолітнього ОСОБА_19, моральну шкоду в сумі 100000 гривень.

Цивільний позов ОСОБА_20 в інтересах якої діє її законний представник, мати ОСОБА_17 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином задовольнити частково. Стягнути на користь ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_12, зареєстрованої та проживаючої АДРЕСА_4, яка діє як представник малолітнього ОСОБА_19, моральну шкоду в сумі 100000 гривень.

Цивільний позов ОСОБА_17 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_12, зареєстрованої та проживаючої АДРЕСА_4 моральну шкоду в сумі 50000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 1762 гривні.

Речовий доказ: диск для лазерних систем зчитування, наданий ФОП «ОСОБА_28» із написом «Verbatim DVD-RW» на якому містяться відеозаписи з камер зовнішнього відеоспостереження їдальні «Трафік», що у с. Вербляни, Буського району, Львівської області неподалік автодороги «Київ-Чоп» - залишити при матеріалах кримінального провадження № 2018140000000279 від 23.05.2018.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати за проведення судової інженерно-транспортної експертизи по спеціальності 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» № 1/683 від 25.06.2018 в кримінальному провадженні № 2018140000000279 в сумі 1430 гривень в користь Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру. Одержувач УК у Залізничному районі м. Львова, банк Казначейство України, МФО 899998, р/р 31114115013003, код ЄДРПОУ 38007594.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати за проведення судової інженерно-транспортної експертизи по спеціальності 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження» № 1/682 від 23.06.2018 в кримінальному провадженні № 2018140000000279 в сумі 3575 гривень в користь Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру. Одержувач УК у Залізничному районі м. Львова, банк Казначейство України, МФО 899998, р/р 31114115013003, код ЄДРПОУ 38007594.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати за проведення судової інженерно-транспортної експертизи по спеціальності 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» № 1/684 від 26.06.2018 в кримінальному провадженні № 2018140000000279 в сумі 1430 гривень в користь Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру. Одержувач УК у Залізничному районі м. Львова, банк Казначейство України, МФО 899998, р/р 31114115013003, код ЄДРПОУ 38007594.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Зарахувати в строк відбуття покарання строк досудового тримання під вартою, з 23 травня 2018 року.

Арешт, який накладено, згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23.05.2018 року, на автомобіль марки «Мерседес Спрінтер», реєстраційний номер НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_1 - скасувати.

Арешт, який накладено, згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23.05.2018 року, на автопоїзд у складі сідлового тягача марки «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_4 та напівпричепа марки «Шміц» реєстраційний номер НОМЕР_3, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ТОВ «СПМК-17», що зареєстроване за адресою: ш. 21 км Старокиївське, 30 а, Лиманського району, Одеської області - скасувати.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Буський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Г. О. Шендрікова