Рішення № 78349161, 29.10.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа №336/3854/18

пр.№2/336/2235/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2018 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі судді Жупанової І.Б., за участю секретаря судового засідання Падалка А.Р., розглянувши у відкритому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №336/3854/18, пр.№2/336/2235/2018 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради, ОСОБА_2, треті особи – П’ята Запорізька державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом, за участю представника позивача ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду, за змістом позову зазначає, що позивач – ОСОБА_1 з 02.08.2008 року зареєстрований та постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Позивач був одружений на ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 Разом із позивачем у вказаній квартирі були зареєстровані та постійно мешкали – власниця квартири, теща позивача – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована з 01.07.2001 року) та дружина позивача – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована з 02.08.2008 року). ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 постійно мешкає та зареєстрований з 02.08.2008 року за адресою: м. Запоріжжя, сел. Креміно, 18/1.

Вищевказана квартира на праві власності належить тещі позивача – ОСОБА_6 Право власності ОСОБА_6 на зазначену квартиру зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно (номер витягу: 17883555 від 26.02.2008 року), виданий ОП ЗМБТІ. 18.01.2015 року теща позивача – ОСОБА_6, власниця квартири, померла. Заповіту на випадок своєї смерті вона не залишала. Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина у вигляді квартири №1 у будинку №18 сел. Креміно в м. Запоріжжі. У померлої ОСОБА_6 було двоє дітей: дочка – ОСОБА_5 та син ОСОБА_2, останній проживав окремо від матері, після смерті матері, у встановлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався. 02.10.2016 року дружина позивача, дочка власниці квартири, ОСОБА_5 померла. У позивача із померлою дружиною ОСОБА_5 дітей не було. Позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті померлої дружини ОСОБА_5 Позивач звернувся до П’ятої Запорізької нотконтори із заявою про прийняття спадщини після померлої 02.10.2016 року дружини ОСОБА_5, на підставі якої заведено спадкову справу.

22.02.2017 року позивачу стало відомо, що квартира у якій він мешкає, і яка є єдиним для нього місцем проживання, належить ОСОБА_7 на підставі договору дарування, серія та номер 908 від 14.10.2016 року, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 Вказаний договір дарування квартири оформлений 14.10.2016 року, а власник квартири ОСОБА_6 померла 18.01.2015 року, тому укласти договір дарування не могла. ОСОБА_5 02.10.2016 року теж померла, тому прийняти спадщину після смерті матері та укласти договір дарування не могла. У зв’язку з цим позивач звернувся із відповідною позовною заявою про визнання договору дарування недійсним до суду. Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.09.2017 року, яке вступило в законну силу договір дарування від 14.10.2016 року, серія та номер 908 від 14.10.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 визнано недійсним. Крім цього даним рішенням було встановлено, що до приватного нотаріуса ЗМНО ОСОБА_3 11.10.2016 року звернулася невстановлена особа, з паспортом ОСОБА_5 про прийняття спадщини після смерті 18.01.2015 року матері ОСОБА_6 В результаті чого, приватний нотаріус ЗМНО ОСОБА_3, вважаючи, що за оформленням спадкового майна після смерті ОСОБА_6 звернулася саме її дочка – ОСОБА_5, провів всі передбачені законом дії, оформив та видав на ім’я ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за законом від 11.10.2016 року, зареєстровано в реєстрі за №891 (спадкова справа №8/2016), відповідно до якого за ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на квартиру №1 у будинку №18 сел. Кремено в м. Запоріжжі.

Після цього, 14.10.2015 року, цією ж невстановленою особою, з паспортом ОСОБА_5, було укладено договір дарування квартири №1 у будинку №18 сел. Кремено в м. Запоріжжі на користь ОСОБА_7 Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за №908. Таким чином, ОСОБА_5, 11.10.2016 року, звернутися до приватного нотаріуса ЗМНО ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини після смерті 18.01.2015 року її матері ОСОБА_6, не могла, у зв’язку з тим, що 02.10.2016 року померла, тому оформлення на її ім’я свідоцтво про право на спадщину за законом від 11.10.2016 року, зареєстровано в реєстрі за №891, є недійсним. З приводу оформлення спадщини після смерті своєї дружини ОСОБА_5, позивач звернувся до П’ятої Запорізької державної нотаріальної контори, однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.03.2018 року №1015 /02-31/ на №1449/02-31 від 28.03.2018 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої 02.10.2016 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4. Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.03.2018 року вмотивована тим, що право власності на квартиру №1 у будинку №18 сел. Кремено в м. Запоріжжі оформлено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 на ОСОБА_5 , шляхом видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.10.2016 року після смерті її матері ОСОБА_6, смерть якої сталася 18.01.2015 року. Однак, це не є можливим, з огляду на те, що ОСОБА_5 02.10.2016 року померла, тому прийняти і оформити спадщину 11.10.2016 року, набути право власності на зазначену квартиру, вже після своєї смерті, не могла. Таким чином, спадкоємиця за законом першої черги, після померлої 18.01.2015 року матері ОСОБА_6, її дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_5 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини або із заявою про відмову від прийняття спадщини не зверталася, вважається такою, що прийняла спадщину, шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак спадщину не оформила, у зв’язку із смертю. Спадкоємцем за законом першої черги, після померлої 02.10.2016 року дружини ОСОБА_5 є її чоловік ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, тобто позивач по справі, який на день смерті дружини постійно проживав разом із нею.

Позивач просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 11.10.2016 року, зареєстровано в реєстрі за №891, посвідчене нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3; визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, такою, що прийняла спадщину у вигляді квартири №1 будинку №18 сел. Кремено в м. Запоріжжя після смерті 18.01.2015 року матері ОСОБА_6, шляхом проживання разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини; визнати за ним право власності на квартиру №1 будинку №18 сел. Кремено в м. Запоріжжя в порядку спадкування за законом після померлої 02.10.2016 року дружини ОСОБА_5; стягнути з відповідачів на його користь сплачений судовий збір в розмірі 3472,23 грн.

Ухвалою суду від 23.08.2018 року цивільну справу прийнято до провадження, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, просили позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача ЗМР ОСОБА_8 у судове засідання не з’явилась, надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує, рішення просить приймати на розсуд суду з урахуванням доказів по справі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судової повістки.

Третя особа – приватний нотаріус ОСОБА_3 до суду не з’явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги ОСОБА_1 вважає такими, що підлягають задоволенню.

Представник третьої особи П’ятої Запорізької державної нотаріальної контори у судове засідання не з’явився, надіслав до суду заяву, в якій просить суд розглядати справу без участі представника П’ятої Запорізької державної нотаріальної контори.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, оцінивши їх на предмет належності, допустимості, достовірності і достатності, заяву позивача, суд на їх підставі встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини:

Судом встановлено, що позивач – ОСОБА_1 з 02.08.2008 року зареєстрований та постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14). Позивач був одружений на ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-ЖС №272133 від 01.12.1994 року (а.с.15). Разом із позивачем у вказаній квартирі були зареєстровані та постійно мешкали – власниця квартири, теща позивача – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8 та дружина позивача – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7. Відповідно до записів, які містяться у Домовій книзі для прописки громадян у будинку №18 по вул. Кремено Шевченківського району – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, постійно мешкала за адресою: м. Запоріжжя, сел. Креміно, 18/1, зареєстроване місце проживання за зазначеною адресою з 01.07.2001 року, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, постійно мешкала за адресою: м. Запоріжжя, сел. Креміно, 18/1, зареєстроване місце проживання за зазначеною адресою з 02.08.2008 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, постійно мешкає за адресою: м. Запоріжжя, сел. Креміно, 18/1, зареєстроване місце проживання за зазначеною адресою з 02.08.2008 року (а.с.18-20). Квартира №1 у будинку №18 сел. Креміно у м. Запоріжжі належить теще позивача – ОСОБА_6, на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.01.2008 року (а.с.21). Право власності ОСОБА_6 на зазначену квартиру зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно і підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (номер витягу: 17883555 від 26.02.2008 року) (а.с.22), виданий ОП ЗМБТІ. 18.01.2015 року теща позивача – ОСОБА_6, власниця квартири, померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-ЖС №315444, видане Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби ЗМУЮ від 19.01.2015 року (а.с.24). Заповіту, на випадок своєї смерті, ОСОБА_6 не залишала. Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина у вигляді квартири №1, яка розташована у будинку №18, сел. Креміно в м. Запоріжжі. У померлої ОСОБА_6 було двоє дітей: дочка – ОСОБА_5 та син ОСОБА_2, останній проживав окремо від матері, після смерті матері, у встановлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався. 02.10.2016 року дружина позивача, дочка власниці квартири, ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖС №374190, видане Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Запорізькій області від 19.10.2016 року (а.с.17). У позивача із померлою дружиною ОСОБА_5 дітей не було. Позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті померлої дружини ОСОБА_5 Позивач звернувся до П’ятої Запорізької нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої 02.10.2016 року дружини ОСОБА_5 П’ятою Запорізькою державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (№ витягу 50086568 від 30.11.2017 року) (а.с.32). 22.02.2017 року позивачу стало відомо, що квартира у якій він мешкає, і яка є єдиним для нього місцем проживання, належить ОСОБА_7 на підставі договору дарування, серія та номер 908 від 14.10.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 Вказаний договір дарування квартири оформлений 14.10.2016 року, а власник квартири ОСОБА_6 померла 18.01.2015 року, тому укласти договір дарування не могла. ОСОБА_5 02.10.2016 року теж померла, тому прийняти спадщину після смерті матері та укласти договір дарування не могла. Після чого позивач звернувся із відповідною позовною заявою про визнання договору дарування недійсним до суду. Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.09.2017 року, яке вступило в законну силу (справа №336/2160/17) договір дарування від 14.10.2016 року, серія та номер 908 від 14.10.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 визнано недійсним (а.с.28-31). Крім цього, зазначеним судовим рішенням було встановлено, що до приватного нотаріуса ЗМНО ОСОБА_3 11.10.2016 року звернулася невстановлена особа, з паспортом ОСОБА_5 про прийняття спадщини після смерті 18.01.2015 року матері ОСОБА_6 В результаті чого, приватний нотаріус ЗМНО ОСОБА_3, вважаючи, що за оформленням спадкового майна після смерті ОСОБА_6 звернулася саме її дочка – ОСОБА_5, провів всі передбачені законом дії, оформив та видав на ім’я ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за законом від 11.10.2016 року, зареєстровано в реєстрі за №891 (спадкова справа №8/2016), відповідно до якого за ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на квартиру №1 у будинку №18 сел. Кремено в м. Запоріжжі. Після цього, 14.10.2015 року, цією ж невстановленою особою, з паспортом ОСОБА_5, було укладено договір дарування квартири №1 у будинку №18 сел. Кремено в м. Запоріжжі на користь ОСОБА_7 Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за №908. Таким чином, ОСОБА_5, 11.10.2016 року, звернутися до приватного нотаріуса ЗМНО ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини після смерті 18.01.2015 року її матері ОСОБА_6, не могла, у зв’язку з тим, що 02.10.2016 року померла, тому оформлення на її ім’я свідоцтво про право на спадщину за законом від 11.10.2016 року, зареєстровано в реєстрі за №891, є недійсним. З приводу оформлення спадщини після смерті своєї дружини ОСОБА_5, позивач звернувся до П’ятої Запорізької державної нотаріальної контори, однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.03.2018 року №1015 /02-31/ на №1449/02-31 від 28.03.2018 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої 02.10.2016 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.33-34). Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.03.2018 року вмотивована тим, що право власності на квартиру №1 у будинку №18 сел. Кремено в м. Запоріжжі оформлено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 на ОСОБА_5 , шляхом видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.10.2016 року після смерті її матері ОСОБА_6, смерть якої сталася 18.01.2015 року. Однак, це не є можливим, з огляду на те, що ОСОБА_5 02.10.2016 року померла, тому прийняти і оформити спадщину 11.10.2016 року, набути право власності на зазначену квартиру, вже після своєї смерті, не могла. Таким чином, спадкоємиця за законом першої черги, після померлої 18.01.2015 року матері ОСОБА_6, її дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_5 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини або із заявою про відмову від прийняття спадщини не зверталася, вважається такою, що прийняла спадщину, шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак спадщину не оформила, у зв’язку із смертю. Спадкоємцем за законом першої черги, після померлої 02.10.2016 року дружини ОСОБА_5 є її чоловік ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, тобто позивач по справі, який на день смерті дружини постійно проживав разом із нею.

Відповідно до вимог ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, тобто майнові права можуть бути предметом спадкування.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до глави 10 п. 4.15 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5 передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання оригіналів правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкоємцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» також роз'яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Перевіривши матеріали справи, за наявності законних підстав, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідачів слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору у розмірі 3472,23 грн., що підтверджено платіжним дорученням в матеріалах справи.

Керуючись ст. ст. 202, 203, 215, 1261, 1286, 1269 , ст. ст. 2, 5, 19, 76-81, 247, 258-259, 264-265, 274 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_9, ІПН НОМЕР_1, адреса: м. Запоріжжя, сел. Креміно, 18/1) до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради (ЄДРПОУ 04053915, адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_10, ІПН не відомий, адреса: м. Запоріжжя, Мокрянський кар’єр, 12/9), треті особи – П’ята Запорізька державна нотаріальна контора (адреса: м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, 5), приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 (адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 52 літ. А), про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 11.10.2016 року, що зареєстровано в реєстрі за №891, посвідчене приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3

Визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, такою, що прийняла спадщину у вигляді квартири №1 будинку №18 сел. Кремено в м. Запоріжжя після смерті 18.01.2015 року матері ОСОБА_6, шляхом проживання разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, право власності на квартиру №1 будинку №18 сел. Кремено в м. Запоріжжя в порядку спадкування за законом після померлої 02.10.2016 року дружини ОСОБА_5.

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3472 (одна тисяча чотириста сімдесят дві) гривні 23 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Суддя: І.Б. Жупанова