Рішення № 78349101, 26.11.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 26.11.2018

Справа № 320/2709/18

Провадження № 2/320/23/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Урупи І.В.

за участі:

секретаря судового засідання – Литвиненко В.Є.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач – ОСОБА_2

третя особа – Запорізький обласний державний нотаріальний архів,

представник позивача – адвокат ОСОБА_3,

представники відповідача – ОСОБА_4, адвокати ОСОБА_5, ОСОБА_6

представник третьої особи – ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Запорізький обласний державний нотаріальний архів, про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним та визнання права власності на частку майна в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Запорізький обласний державний нотаріальний архів, про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним та визнання права власності на частку майна в порядку спадкування за заповітом.

Позовна заява вмотивована тим, що 28.11.2014 помер його дід, ОСОБА_8, після смерті якого відкрилася спадщина. До складу спадкового майна входить у тому рахунку і житловий будинок по вул. Калініна, 64 в с. Костянтинівка, Мелітопольського району Запорізької області. При житті ОСОБА_8 склав заповіт, яким заповідав йому все своє майно. Після смерті діда він прийняв спадщину, надав приватному нотаріусу ОСОБА_9 відповідну заяву, яка повідомила, що з заявою про прийняття спадщини також звернулася дружина померлого, його бабка, ОСОБА_2 Після спливу шести місяців він звернувся до нотаріальної контори для оформлення спадщини, але дізнався, що ОСОБА_9 на робочому місці відсутня, тому оформити спадщину запропонувала нотаріус ОСОБА_10, яка ознайомила його з розподілом часток та повідомила, що він, як спадкоємець за заповітом, має право на ? частину житлового будинку по вул. Калініна, 64 в с. Костянтинівка, Мелітопольського району Запорізької області. При цьому нотаріус пояснила, що згідно спадкової справи, заведеної нотаріусом ОСОБА_9, вже оформлено право ОСОБА_2 на ? частину житлового будинку, як частину спільного майна подружжя, та ? частину як обов’язкову частку у спадщині. Нотаріусом ОСОБА_9, в порушення вимог ч.1.2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, не було з’ясовано коло спадкоємців, а представник ОСОБА_2, ОСОБА_4, надала невірні відомості з цього приводу. З урахуванням положень ч.1 ст.1241 ЦК України та наявності трьох спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_8, відповідачка має право на 1/6 частину у спадковому майні, що складає 1/12 частину від всього домоволодіння, а не на ? частину спадщини, тобто ? частину будинку. Таким чином, він, як спадкоємець за заповітом, має право на 7/12 частини спадкового майна після смерті баби ОСОБА_2

В судовому засіданні позивач та його представник адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві, адвокат ОСОБА_3 уточнив позовні вимоги просить визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 31 серпня 2015 року, видане приватним нотаріусом Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_9, на ім’я ОСОБА_2 встановивши, що обов’язкова частка останньої у спадковому майні складає 1/12 частину житлового будинку, а не ? частину цього будинку, як вказано у свідоцтві про право на спадщину за законом.

Представник відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, при цьому пояснила, що після смерті батька ОСОБА_11 відкрилася спадщина на належне йому майно. Спадкоємцями за законом є вона, її брат, ОСОБА_12 та мати ОСОБА_2 На ім’я позивача батько при житті склав заповіт. ОСОБА_2, як непрацездатна особа, має право на обов’язкову частку у спадщини. ОСОБА_4, як представник ОСОБА_2 за довіреністю, оформлювала спадщину та повідомила нотаріусу ОСОБА_9 про всіх спадкоємців. Чому нотаріус видала свідоцтво про право на спадщину за законом на ім’я матері з урахуванням наявності тільки двох спадкоємців їй не відомо, вини відповідачки в цьому немає.

Представник відповідачки адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, в якому зазначено, що для вчинення нотаріальної дії позивачу необхідно було надати заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом з додаванням всіх необхідних документів та здійснити оплату за вчинення нотаріальної дії, як то передбачено порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Але до теперішнього часу позивачем до нотаріальної контори не подано а ні письмової заяви про видачу свідоцтво про право на спадщину, а ні здійснено оплату відповідної нотаріальної дії, а тому право позивача не порушено, доказів про наявність підстав для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним позивачем не надано. Крім того, посилання позивача на те, що нотаріусом при видачі відповідачу свідоцтва про право на спадщину за законом не було встановлено коло всіх спадкоємців, що призвело до порушення його, є необґрунтованими, оскільки законодавством не передбачено обов’язку нотаріуса встановлювати коло спадкоємців.

Представник відповідачки адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, додавши письмові пояснення стосовно позовних вимог, при цьому пояснила, що спадщина (обов’язкова частка) підлягає поділу між спадкоємцями, які прийняли спадщину. Після смерті ОСОБА_8 спадщину прийняли ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а отже спадщина повинна ділитися між цими спадкоємцями із урахуванням змісту заповіту та обов’язкової частки у спадщині, на яку має право ОСОБА_2 як непрацездатна дружина померлого. Нотаріус правильно визначив частку у спадщині та правомірно видав відповідачці свідоцтво про право на спадщину на ? частину житлового будинку, а тому відсутні підстави для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Оскільки із заявою про вчинення нотаріальної дії та видачу свідоцтва про право на спадщину на 5/12 частини житлового будинку позивач до нотаріуса не звертався, постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріусом не виносилася, право позивача порушено не було.

В письмових поясненнях стосовно позовних вимог адвокат ОСОБА_6 також зазначила про допит у якості свідка приватного нотаріуса ОСОБА_10 ОСОБА_3 в судовому засіданні відповідного клопотання заявлено не було, заява про виклик свідка у порядку визначеному ст.91 ЦПК України не надавалася.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що позивач прийняв спадщину у встановленому законом порядку. Видане на ім’я відповідачки свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частину житлового будинку порушує права позивача, оскільки ця частка є більшою ніж на яку ОСОБА_2 має права. При цьому, саме право відповідачки на обов’язкову долю не оспорюється. Доводи відповідачки про те, що нотаріус не повинен встановлювати коло спадкоємців безпідставні, оскільки згідно ч.1.2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при зверненні спадкоємця у зв’язку з відкриттям спадщини нотаріус з’ясовує відомості щодо факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців тощо. Отже, заперечення відповідача проти позову не ґрунтуються на вимогах закону.

Представник третьої особи – Запорізького обласного державного нотаріального архіву в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, просить винести рішення на розсуд суду.

Суд, вислухавши позивача, його представника, представників відповідачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

Батьком позивача є ОСОБА_12, що підтверджується свідоцтвом про народження /а.с. 12/

ОСОБА_8 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який був зареєстрований 13.07.1967 Куйбишевським бюро ЗАГС м. Омськ, та є батьками ОСОБА_12 та ОСОБА_4, що підтверджується записами у свідоцтвах про народження та про укладання шлюбів. / а.с. 13,87, 145,146/

28.11.2014 ОСОБА_8 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. /а.с.11, 83/

До складу спадкового майна входить у тому рахунку ? частина житлового будинку за адресою с.Костянтинівка, вул. Калініна,64. Вказаний житловий будинок належав померлому на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 11.02.1988. /а.с.100, 102/

При житті ОСОБА_8 зробив заповіт, яким все своє майно, в тому числі і житловий будинок за адресою Запорізька область Мелітопольський район, с.Костянтинівка, вул. Калініна,64 заповідав ОСОБА_1 /а.с.90/

13.03.2015 ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Мелітопольського районного нотаріального округу ОСОБА_9 з заявою про прийняття обов’язкової частки в спадщині після смерті померлого ОСОБА_8 за законом. У цій заяві вказано про те, що інших спадкоємців передбачених ст.1241 ЦК України немає, про наявність спадкоємців за законом не зазначено взагалі. /а.с.82/

На підставі поданої заяви приватним нотаріусом Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_9 заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_8 № 55/2015. /а.с. 80-125/

27.05.2015 до приватного нотаріуса Мелітопольського районного нотаріального округу ОСОБА_9 з заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся позивач ОСОБА_1 /а.с. 88/

На підставі заяви ОСОБА_4, яка діяла від імені ОСОБА_2 за довіреністю, приватним нотаріусом ОСОБА_9 31.08.2015 на ім’я останньої було посвідчено свідоцтво про право власності на ? частку житлового будинку за адресою Запорізька область Мелітопольський район, с.Костянтинівка, вул. Калініна,64 на підставі ст. 63 СК України як пережившої дружини ОСОБА_8 /а.с. 108,117/

В цей же день приватним нотаріусом Мелітопольського районного нотаріального округу ОСОБА_9 видано спадкоємцю померлого ОСОБА_8, його дружині ОСОБА_2, свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частку спадкового майна, яке складається з ? частини житлового будинку, що знаходиться за адресою Запорізька область Мелітопольський район, с.Костянтинівка, вул. Калініна,64. Згідно вказаного свідоцтва - свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ? частку указаного майна ще не видано. Державній реєстрації підлягає ? частина житлового будинку. /а.с. 122/

Таким чином, за відповідачкою зареєстровано право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою Запорізька область Мелітопольський район, с.Костянтинівка, вул. Калініна,64 наступним чином: ? частина на підставі свідоцтва про право власності та ? частина на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, що підтверджуються даними інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек,Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна. /а.с. 132-134/

Відповідно до вимог ст.ст.1216,1217,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно вимог ст.ст.1222,1223,1233 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч.ч.1,2,5 ст.1268, ст. 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Вимогами ч.ч.1,2 ст.1241 ЦК України передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 1267 ЦК України, якою встановлено розмір частки у спадщини за законом, передбачено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Позивач та відповідачка прийняли спадщину відповідно до вимог закону.

При цьому, відповідачка ОСОБА_2, як непрацездатна вдова померлого ОСОБА_8 має право на обов’язкову частку.

Як встановлено в судовому засіданні спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_8 є його дружина, відповідачка по справі ОСОБА_2, та їх діти, батько позивача ОСОБА_12, та ОСОБА_4

Право на обов’язкову частку має тільки відповідачка ОСОБА_2

Отже, з урахуванням положень ст.1241 ЦК України за наявності трьох спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_8, відповідачці, у разі спадкування за законом, належало б 1/3 частка спадкового майна, що в даному випадку відповідно до заявлених позовних вимог складається з ? частини житлового будинку, що знаходиться за адресою Запорізька область Мелітопольський район, с.Костянтинівка, вул. Калініна,64.

Таким чином, розмір обов’язкової частки (половина частки яка б належала у разі спадкування за законом) складає 1/6 частку спадкового майна, що становить 1/12 частину житлового будинку № 64 по вул. Калініна с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, а не ? частину цього будинку, як зазначено у свідоцтві про право на спадщину за законом.

Відповідно до вимог п.п. 1.2 п.1 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом міністерства Юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, якою регулюється порядок видачі свідоцтва про право на спадщину, при зверненні спадкоємця у зв’язку з відкриттям спадщини нотаріус з’ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Проте, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім’я ОСОБА_2 нотаріусом не було виявлено повне коло спадкоємців, розмір обов’язкової частки визначався виходячи із того, що після смерті ОСОБА_8 спадкоємцями за законом є дві особи, а не три, як встановлено в судовому засіданні.

Отже, судом встановлено порушення при отриманні ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.08.2015.

З урахуванням фактичних обставин встановлених в судовому засіданні щодо кола спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_8 позивач має право на 5/6 частки спадкового майна, що становить 5/12 частини житлового будинку.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Отримання відповідачкою свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частку спадкового майна, замість 1/6 частки, що повинно належить їй згідно вимог законодавства, порушує права позивача, оскільки розмір належної йому частки є більшим і складає 5/6 частки спадкового майна, а не ? як зазначено нотаріусом у оспорюваному свідоцтві про право на спадщину, як частки майна, на яку ще не видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Отже, отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на належну позивачу 5/6 частки спадкового майна, що складає 5/12 частини житлового будинку, позивач не має можливості.

Статтею 1301 ЦК України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Оскільки в судовому засіданні було встановлено, що отримання відповідачкою свідоцтва на право на спадщину за законом на ? частку спадкового майна замість 1/6 його частки порушує спадкові права позивача, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову позивача, визнання оспорюваного свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним та визнання на ним права власності в порядку спадкування за заповітом на 5/12 частини житлового будинку № 64 по вул. Калініна с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області оскільки тільки в такий спосіб може бути поновлено право ОСОБА_1 на спадщину.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідачки адвоката ОСОБА_6 про те, що обов’язкова частка визначається із урахуванням спадкоємців, які прийняли спадщину у встановлений законом строк, якими є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Ці доводи суперечать законодавству, а саме вимогам ст.1241 ЦК України зі змісту якої вбачається, що визначення розміру обов’язкової частки особі, яка має на це право, залежить від частки, яка належала б цій особі у разі спадкування за законом, а не від наявності осіб, які прийняли спадщину.

В даному випадку, відповідачці за законом належала б 1/3 частка спадкового майна, оскільки спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_8 є ОСОБА_2, ОСОБА_12 та ОСОБА_4 Позивач ОСОБА_1 до спадкоємців за законом першої черги не відноситься.

Безпідставні є також посилання представника відповідачки ОСОБА_6 на те, що права позивача не було порушено, так як той не звертався з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на 5/12 частини житлового будинку, та нотаріус не відмовляв позивачу у вчинені нотаріальної дії, оскільки судом з вищенаведених підстав було встановлено допущення порушень при видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.08.2015, що унеможливлює отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок у встановленому законом розмірі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки витрати на сплату судового збору в розмірі 2204 грн.80 коп. Доказів, що свідчать про звільнення відповідачки від сплати судового збору відповідно до закону, суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,81,89,133,141,263,264,265 ЦПК України, ст.ст. 1216,1217,1218,1222,1223,1233,1268,1269,1241,1267,1297 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Запорізький обласний державний нотаріальний архів, про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним та визнання права власності на частку майна в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 31 серпня 2015 року, видане приватним нотаріусом Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_9, зареєстрованого в реєстрі за № 2400 на ім’я ОСОБА_2 – спадкоємцю померлого 28 листопада 2014 року ОСОБА_8, встановивши, що обов’язкова частка ОСОБА_2 у спадковому майні складає 1/12 частину житлового будинку № 64 по вул. Калініна с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, а не ? частину цього будинку, як зазначено у свідоцтві про право на спадщину за законом.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8, померлого 28 листопада 2014 року, на 5/12 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою Запорізька область, Мелітопольський район с. Костянтинівка, вул. Калініна,64.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 2204 грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення.

Позивач – ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНОКПП НОМЕР_1, місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідачка – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНОКПП НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання за адресою:ІНФОРМАЦІЯ_4.

Третя особа – Запорізький обласний державний нотаріальний архів,ЄДРПОУ 39558004,69005 м.Запоріжжя, бульвар Центральний,20.

Повне рішення суду складене 06.12.2018 .

Суддя: