Рішення № 78349009, 04.12.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

04.12.2018

ЄУН 337/4400/18

2/337/2138/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2018 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді – Нещеретної Л.М.

при секретарі – Шварцер Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради в якому зазначила, що 10.01.2018 року помер її син ?ОСОБА_3, 01.02.1975 р-н. Станом на день смерті ОСОБА_3 належали 1/3 частина квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та грошові кошти, що зберігаються на рахунках в АТ «Індустріалбанк» та ПАТ «ОСОБА_4 Аваль».

Позивач зазначила, що вона є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після померлого сина. За життя ОСОБА_3 заповіт не складав.

В ході оформлення документів на право на спадщину з’ясувалося, що оригінали правовстановлюючих документів на квартиру були втрачені, а в написанні прізвищ спадкодавця та позивача були виявлені неспівпадіння внаслідок помилки при перекладі прізвища сина на українську мову. З огляду на да ні обставини нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

До початку розгляду справи по суті позивач надала уточнену позовну заяву в якій просила встановити факт родинних відносин і визнати за нею право власності на 1/3 частину житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та на грошові кошти, що зберігаються на рахунках в АТ «Індустріалбанк» - в сумі 8195 грн 28 коп та ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» в сумі 2191 грн 67 коп.

В судове засідання позивач не з’явилась, надала суду заяву про розгляд спарви за її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради у судове засідання не з’явився, надав суд заяву, в якій просив суд розглянути справу без участі представника, рішення ухвалитин а підставі наявних в матеріалах справи документів.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили усі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.3 ст.247 ЦПК України розгляд справи проводиться без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу

Суд, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76,77,78 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

10.01.2018 року помер ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 11.01.2018 року Хортицьким районним у місті Запоріжжі відділом Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №04.

З матеріалів витребуваної у Приватного нотаріуса Запорозького міського нотаріального округу ОСОБА_5 спадкової справи № 24/2018 після померлого 10.01.2018 року ОСОБА_3 вбачається, що станом на день смерті ОСОБА_3 належали: на підставі свідоцтва про право власності № 13044 від 24.01.2003 року 1/4 частина квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1; на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого ОСОБА_2 районною державною нотаріальною конторою 1/12 частина квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1; грошові кошти, що зберігаються на рахунках в АТ «Індустріалбанк» та ПАТ «ОСОБА_4 Аваль».

Окрім цього з матеріалів спадкової справи вбачається, що позивач є єдиним спадкоємцем, який у встановлений строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Інших спадкоємців виявлено не було. Померлий за життя заповіт не складав.

29.08.2018 року приватним нотаріусом було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів та документу, який підтверджує родинні відносини.

В ході оформлення документів на право на спадщину з’ясувалося, що оригінал свідоцтва про право власності на житло № 13044 від 24.01.2003 року, виданого Хортицькою районною адміністрацією ОСОБА_2 міської ради, було втрачено. Згідно з відповіддю голови Хортицької районної адміністрації ЗМР, видати дублікат свідоцтва не вбачається за можливе.

Також було втрачено і оригінал свідоцтва про право на спадщину, виданого ОСОБА_2 районною державною нотаріальною конторою на 1/12 частину квартири.

За фактом викрадення документів 21.06.2016 року Позивач зверталася до Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області, що підтверджується копією витягу з кримінального провадження № 12016080070001913.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3, прізвище померлого записане (російською мовою) як «Миленко». Згідно з паспортом та свідоцтвом про смерть, прізвище померлого записане (українською мовою) як «Миленко». З наданого нотаріусу на його запит витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про народження ОСОБА_3, прізвище спадкодавця та його батьків записані (українською мовою) як «Міленко».

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили факт родинних стосунків, а саме що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною матір’ю ОСОБА_3, 01.02.1975 р-н. Внаслідок помилки під час перенесення актового запису про народження спадкодавця до Державного реєстру актів цивільного стану, в перекладі прізвища сина позивача було допущено помилку.

Відповідно до частини 1 ст. 1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. В свою чергу частина 1 ст. 1261 ЦК України зазначає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частини 1 та 3 ст. 1296 ЦК України передбачають, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Як зазначають абзаци 2 та 3 пункту 23 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеного законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зі змісту ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

При викладених обставинах, суд доходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 392, 1216, 1217, 1218, 1261, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. ч. 4 ст. 200, ч. 4 ст. 206, п. 9 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною матір’ю ОСОБА_3, 01.02.1975 р-н.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) право власності на 1/3 частину житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого 10.01.2018 року ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) право власності на грошові кошти, що зберігаються на рахунках в АТ «Індустріалбанк» - в сумі 8195 грн. 28 коп. та ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» в сумі 2191 грн. 67 коп. в порядку спадкування за законом після померлого 10.01.2018 року ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник аправи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Нещеретна