Вирок № 78348763, 28.11.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 28.11.2018

Справа № 320/4943/18

Провадження № 1-кп/320/805/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Бахаєва І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Фурсової Л.І.,

прокурора - Нагорного В.А.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12018080140001912 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпрорудне, Василівського району, Запорізької області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який має середню-спеціальну освіту, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-22 лютого 2018 року Мелітопольським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185 КК України, призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Енергодар Запорізької області, громадянина України, неодруженого, працюючого на підприємстві: Гідросила «Тетіс», який має середню-спеціальну освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, 18 травня 2018 року приблизно о 23 годині 30 хвилин, знаходячись біля буд. № 422 по вул. Інтеркультурна, в м. Мелітополь Запорізької області, діючи з раптово виниклим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, демонтували чавунне кільце телефонної каналізації, яке знаходилось на балансі ПАТ «Укртелеком», вартістю 1 200 гривень, після чого погрузили вищевказане чавунне кільце, на металеву тачку, яку заздалегідь узяли з собою і з викраденим зникли з місця події, тим самим таємно викрали вищевказане майно, чим заподіяли ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду на суму 1 200 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, 06 червня 2018 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, знаходячись біля будинку, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Лютнева, буд. № 50, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, демонтували чавунне кільце телефонної каналізації, яке знаходилось на балансі ПАТ Укртелеком», вартістю 1 200 гривень, після чого погрузили вищевказане чавунне кільце, на металеву тачку, яку заздалегідь узяли з собою і викраденим зникли з місця події, тим самим таємно викрали вищевказане майно, чим заподіяли ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду на суму 1 200 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив всі дії для доведення злочину до кінця, у зв'язку з чим реалізував злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 185 УКК України, обернув викрадене майно на свою користь, розпорядившись в подальшому ним на власний розсуд, з викраденим, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, у зв'язку з чим своїми діями завдав потерпілому ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду на суму 2 400 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив всі дії для доведення злочину до кінця, у зв'язку з чим реалізував злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 185 УКК України, обернув викрадене майно на свою користь, розпорядившись в подальшому ним на власний розсуд, з викраденим, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, у зв'язку з чим своїми діями завдав потерпілому ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду на суму 2 400 гривень.

Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходячи з наступного.

Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» заявлено цивільний позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином в розмірі 2 400 грн. 00 коп.

Допитий у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України за наведених вище обставин визнав у повному обсязі та пояснив, що 18 травня 2018 року приблизно о 23 годині 30 хвилин разом з ОСОБА_2, знаходячись біля будинку № 422 по вул. Інтеркультурній в м. Мелітополі Запорізької області та 06 червня 2018 року о 23 годині 30 хвилин разом з ОСОБА_2, знаходячись біля будинку № 50 по вул. Лютневій в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_2 запропонував викрасти чавунне кільце телефонної каналізації, на що він погодився. Після чого вони викрали чавунне кільце телефонної каналізації шляхом демонтування та погрузили його на металеву тачку, яку заздалегідь взяли з собою і з місця події зникли. У скоєному розкаявся, просив суд строго його не карати. Цивільний позов Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» до нього про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином в розмірі 2 400 грн. 00 коп. визнав повністю.

На запитання прокурора обвинувачений ОСОБА_1 відповів, що у зв'язку з відсутністю роботи він мав важке матеріальне становище, у зв'язку з чим і скоїв вищевказаний злочин. Також під час допиту обвинувачений просив його суворо не карати, щиро кається у скоєному, усвідомив наслідки своїх протиправних дій.

Допитий у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України за наведених вище обставин визнав у повному обсязі та пояснив, що 18 травня 2018 року приблизно о 23 годині 30 хвилин разом з ОСОБА_1, знаходячись біля будинку № 422 по вул. Інтеркультурній в м. Мелітополі Запорізької області та 06 червня 2018 року о 23 годині 30 хвилин разом з ОСОБА_1, знаходячись біля будинку № 50 по вул. Лютневій в м. Мелітополі Запорізької області, він запропонував викрасти чавунне кільце телефонної каналізації, на що ОСОБА_1 погодився. Після чого вони викрали чавунне кільце телефонної каналізації шляхом демонтування та погрузили його на металеву тачку, яку заздалегідь взяли з собою і з місця події зникли. У скоєному розкаявся, просив суд строго його не карати. Цивільний позов Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» до нього про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином в розмірі 2 400 грн. 00 коп. визнав повністю.

На запитання прокурора обвинувачений ОСОБА_2 відповів, що у зв'язку з відсутністю роботи він мав важке матеріальне становище, у зв'язку з чим і скоїв вищевказаний злочин. Також під час допиту обвинувачений просив його суворо не карати, щиро кається у скоєному, усвідомив наслідки своїх протиправних дій.

Від представника ПАТ «Укртелеком» - начальника КЦТ № 536 ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за відсутності представників цивільного позивача і потерпілого, задоволення заявленого цивільного позову про відшкодування шкоди, завданої злочином, в повному обсязі.

Учасники кримінального провадження не наполягали на виклику для безпосереднього допиту потерпілого, свідків.

У зв'язку з повним визнанням обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і щирим каяттям та не заперечення сторін кримінального провадження про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин які ніким не оспорюються, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин скоєння ними злочину, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинувачених, та дослідженням матеріалів, що характеризують осіб обвинувачених.

При ухваленні вироку відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

За таких обставин, оцінюючи безпосередньо досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред'явлене ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК України.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченим, виходячи з вимог закону про достатність покарання для їхнього виправлення, запобігання скоєнню ними нових злочинів, суд враховує ступень тяжкості скоєного злочину, особи обвинувачених, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Як вказує законодавець у ст. 50 КК України, - покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Обвинувачені вчинили умисне кримінальне правопорушення проти власності. При цьому вони не мають постійного законного джерела доходу.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Вирішуючи питання про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України суд також повинен урахувати тяжкість вчиненого злочину, особу винного, дотримуючись загальних принципів, встановлених законом, щодо призначення покарання.

Згідно ч. 1 ст. 75 КК України, якщо при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, суд, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбуття покарання, він дійсно може прийняти рішення про звільнення від відбування основного покарання з випробуванням. Таке рішення суду, відповідно до вимог ст. 374 КПК України, повинно бути належним чином вмотивоване, про що також зазначено і в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

В якості обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно зі ст.66 КК України, суд визнає: щиросердне розкаяння в скоєному та визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, задовільна характеристика з місця навчання.

Суд, при призначенні покарання оцінив надані стороною обвинувачення докази у їх сукупності, враховуючи положення ст.ст. 50, 65 КК України, а також всі обставини справи, ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, характеристику особи винного ОСОБА_1, який за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, раніше судимий, вчинив злочин при не знятій та непогашеній судимості, вину визнав повністю та щиро розкаявся в скоєному.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, пов'язане з позбавленням волі буде відповідати загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Крім того, таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення засудженого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів, буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого ОСОБА_1 внаслідок його м'якості.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

В якості обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає: щиросердне розкаяння в скоєному та визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, задовільна характеристика з місця проживання.

Суд, при призначенні покарання оцінив надані стороною обвинувачення докази у їх сукупності, враховуючи положення ст.ст. 50, 65 КК України, а також всі обставини справи, ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, характеристику особи винного ОСОБА_2, який за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, вину визнав повністю та щиро розкаявся в скоєному.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 КК України буде відповідати загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Крім того, таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів, буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок його м'якості.

Цивільний позов Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином підлягає задоволенню, так як він визнаний обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідає пред'явленому обвинуваченню та знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі вимог ст. 100 КПК України.

На підстав вищевикладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з дня фактичного затримання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 1 (один) рік іспитового строку.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на засудженого ОСОБА_2, покласти обов'язки:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином - задовольнити.

Стягнути солідарно з обвинуваченого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження м. Дніпрорудне, Василівського району, Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Енергодар Запорізької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» (рахунок № 2600933428 в ПАТ «ПУМБ» м. Київ, отримувач: ПАТ «Укртелеком», МФО 334851, код ЄДРПОУ 01184385) матеріальну шкоду, завдану злочином у розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Речові докази:

- чавунне кільце люку телефонної каналізації, яке належить потерпілому ПАТ «Укртелеком» та згідно розписки знаходиться на відповідальному зберіганні у представника потерпілого ПАТ «Укртелеком - ОСОБА_6 - повернути за належність;

- металеву тачку, в які перебувало чавунне кільце люку телефонної каналізації, що знаходиться на зберіганні в камері сховища Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області згідно квитанції № 363-2014 від 19 червня 2018 року - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченим та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: І.М.БАХАЄВ