Вирок № 78348664, 05.12.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 05.12.2018

Справа № 320/7725/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Міщенко Т.М.,

за участі секретаря - Макаренко В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018080140002493 відносно обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Північне Мелітопольського району Запорізької області, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора – Нагорного В.А.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника – адвоката ОСОБА_2,

встановив:

Влітку 2008 року, в денний час доби, знаходячись в балці, розташованій між селами Терпіння та Спаське Мелітопольського району Запорізької області ОСОБА_1І, маючи умисел на придбання, носіння та зберігання боєприпасів і вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, шляхом привласнення знайденого, придбав 164 снаряди осколково-фугасно-запальних (ОФЗ) пострілів патронного зарядження калібру 23 мм промислового виготовлення, які згідно висновку експерта № 12-121/6-405 від 31.08.2018 відносяться до боєприпасів та вибухових пристроїв військового призначення і містять в собі заряди бризантної вибухової речовини підвищеної потужності – А-ІХ-2 (гексоген), масою 18,5 г кожен, 53 снаряди бронебійно-запально-трасуючих (БЗТ) пострілів патронного зарядження калібру 3 мм промислового виготовлення, які згідно висновку експерта № 12-121/6-405 від 31.08.2018 відносяться до боєприпасів, трасера яких містять піротехнічну суміш, 2 снаряди осколково-фугасно-запального пострілу патронного зарядження калібру 30 мм промислового виготовлення, які згідно висновку експерта № 12-121/6-405 від 31.08.2018 відносяться до боєприпасів та вибухових пристроїв військового призначення і містять в собі розривні заряди бризантної вибухової речовини підвищеної потужності – А-ІХ-2 (гексоген), масою 49 г кожен, 4 реактивні двигуни гранат ПГ-9 промислового виготовлення, які згідно висновку експерта № 12-121/6-405 від 31.08.2018 відносяться до боєприпасів та вибухових пристроїв військового призначення і містять в собі заряди метальної вибухової речовини – балістичного твердого палива НДСИ-2К, масою 460 г кожен уніфікований підривач дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ - 2) промислового виготовлення, який згідно висновку експерта № 12-121/6-405 від 31.08.2018 являється самостійним вибуховим пристроєм, відноситься до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містить в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0,1 г, азид свинцю масою 0,2 г та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г. Після чого ОСОБА_1 з метою подальшої реалізації свого злочинного умислу завантажив вищевказані боєприпаси та вибухові пристрої з вибуховою речовиною у поліпропіленові мішки, які протягом дня, на велосипеді, перевіз за місцем свого проживання, а саме за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння, вул. Успішна, 12, де зберігав без передбаченого законом дозволу у приміщенні господарської споруди до моменту їх виявлення та вилучення працівниками поліції в ході проведення обшуку за вищевказаною адресою проживання ОСОБА_1І, а саме до 08 години 30 хвилин 03 серпня 2018 року, в ході проведення обшуку за вищевказаною адресою проживання ОСОБА_1

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне придбання, носіння та зберігання боєприпасів і вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

17.09.2018 між прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1 за участю захисника – адвоката ОСОБА_2 укладено угоду про визнання винуватості по кримінальному провадженню № 12018080140002493 у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 1 ст. 263 КК України, істотних для даних кримінальних проваджень обставин, підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у зазначених діяннях. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України - у вигляді трьох років позбавлення волі; на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо протягом одного року ОСОБА_1 не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом; наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України; наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Отже, судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також, судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Щодо особи обвинуваченого суд враховує зокрема те, що обвинувачений за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому злочині.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості від 17.09.2018 по кримінальному провадженню 12018080140002493, укладеної між прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1, та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання у вигляді трьох років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на проведення експертизи

Долю речових доказів по кримінальному провадженню вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373 ч. 2, 374, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду від 17 вересня 2018 року про визнання винуватості по кримінальному провадженню 12018080140002493, укладену між прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

На підставі угоди про визнання винуватості призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 1 рік іспитового строку.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України продовж іспитового строку на ОСОБА_1 покласти обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (р/р 31112115008009, УК у Шевченківському районі, м. Запоріжжя, назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області, код банку: 899998, код ЄДРПОУ 38025367) витрати на проведення судової хіміко-вибухотехнічної експертизи у розмірі 5 720 грн.

Речові докази по кримінальному провадженню: металеві уламки: снарядів осколково-фугасно-запальних (ОФЗ) пострілів патронного зарядження калібру 23 мм промислового виготовлення, снарядів бронебійно-запально-трасуючих (БЗТ) пострілів патронного зарядження калібру 23 мм промислового виготовлення, снарядів осколково-фугасно-запальних (ОФЗ) пострілу патронного зарядження 30 мм промислового виготовлення, реактивних двигунів гранат ПГ – 9промислового виготовлення, уніфікованого підривача дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) промислового виготовлення та первинні упаковки, які після проведення судової комплексної хіміко-вибухотехнічної експертизи за № 12-121/6-405 від 31.08.2018 упаковано у полімерний сейф-пакет Експертної служби МВС України за № 3222735, передані на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: