Ухвала суду № 78348125, 03.12.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7844/17

Провадження № 1-кп/303/107/18

Номер рядка стат. звіту 41

Іменем України

УХВАЛА

03 грудня 2018 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Куропятник О.М.,

суддів Морозової Н.Л., Носова В.В.,

секретар судового засідання Годьмаш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у місті Мукачево клопотання свідків ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 про допит свідків в режимі відео конференції з іншого приміщення, з використанням технічних засобів, в спосіб, що унеможливлює їх ідентифікацію, а також клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу, застосованого до нього у виді застави на домашній арешт в нічний час, а також клопотання адвоката ОСОБА_5 про допит експерта в суді у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 22017070000000063 від 23 квітня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_9, у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.307, ч. 1 ст. 309 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення - прокурора Гіряк Д.І.,

сторони захисту – обвинувачених: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9,

захисників обвинувачених (адвокатів): ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

в с т а н о в и в:

У провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 22017070000000063 від 23 квітня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_9, у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.307, ч. 1 ст. 309 КК України.

До суду надійшли клопотання свідків ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 про допит свідків в режимі відео конференції з іншого приміщення, з використанням технічних засобів, в спосіб, що унеможливлює їх ідентифікацію. Клопотання обґрунтовані тим, що у них є реальні підстави вважати, що дача ними показань у відкритому судовому засіданні у даному кримінальному провадженні може створити загрозу їхньому життю та життю членів їх сімей, оскільки їм неодноразово від невідомих осіб надходили погрози щодо знищення їх майна та фізичної розправи у випадку дачі ними викривальних показань щодо обвинувачених у даному кримінальному провадженні в судовому засіданні. Обвинувачені так і їх спільники на даний час перебувають на волі і, усвідомлюючи, що їм загрожує реальна міра покарання, пов’язана із позбавленням волі, вживають і будуть вживати заходи, щодо недопущення дачі свідками показів в судовому засіданні, або зміни показів на користь останніх.

Крім того, до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу, застосованого до нього у виді застави на домашній арешт в нічний час. На обґрунтування даного клопотання адвокат зазначив, що на даний час ризики, зазначені и в ухвалі слідчого судді відсутні, оскільки досудове розслідування завершено. Всі докази стороною обвинувачення вже здобуті, що спростовує доводи прокурора про можливість знищення, спотворення чи приховування ОСОБА_6 речей чи документів, які можуть бути використані як доказ, свідки також вже допитані, окрім працівників СБУ, на яких ОСОБА_6 жодним чином вплинути не може. У ОСОБА_6 наявні міцні соціальні зв’язки, він одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, матір пенсійного віку, а також постійне місце проживання, що виключає його можливість переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. ОСОБА_6 жодного разу не притягався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, протягом всього терміну як досудового розслідування так і судового розгляду не порушував покладені на нього обов’язки, належним чином виконував їх, жодного разу без поважних причин не пропускав судові засідання. На даний час ризики, на які посилався прокурор під час обрання запобіжного заходу, жодним чином не доводяться, вони відсутні, жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, які сторона обвинувачення вважає встановленими. Застава в розмірі 480000 є занадто суворим запобіжним заходом, в тому числі зважаючи на дуже скрутне матеріальне становище родини ОСОБА_6. Грошові кошти для внесення застави були позичені дружиною ОСОБА_6 у ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в розмірі 7000 та 5000 доларів США відповідно терміном на 1 рік з визначенням пені в розмірі 1% від суми позики за кожен день прострочки, а термін повернення грошей минув ще 02.05.2018 року. На даний час сім’я ОСОБА_6 лише на різниці в курсі гривні втратила вже майже 30000 грн..

Крім того, до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 про допит експерта в суді. На обґрунтування клопотання адвокат зазначив, що згідно матеріалів кримінального провадження, усне мовлення ОСОБА_6 міститься лише у фонограмах 13-20, що підтверджується висновком експертизи відео звукозапису № 2980/2981 (експерт ОСОБА_16Ф.). В інших фонограмах усного мовлення ОСОБА_6 не зафіксовано.. Ані орган досудового розслідування, ані прокурор не змогли надати фонограми 13-20 для ознайомлення. Натомість ОСОБА_5 були надані всі записи телефонних розмов, які відбулися ніби то між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 та які були зафіксовані органом досудового розслідування. Оскільки в матеріалах кримінального провадження наявний лише один протокол № 110 (всі інші протоколи також мають номер 110), де зафіксований зміст телефонних розмов ніби то ОСОБА_6 та ОСОБА_9, в якому фонограми пронумеровані, тому виходячи з наведеного можна прийти до висновку, що саме ця нумерація цих фонограм відповідає комерції фонограм, зазначені експертом у відповідному висновку. Проте, остання фонограма на вказаному протоколі має номер 14, інші фонограми № 15-20 незрозуміло звідки взялися у висновку експерта. Крім цього, на дисках, які надані експерту для дослідження нумерація можливо є іншою, що необхідно встановити. Окрім цього, згідно експертизи відео звукозапису № 2978/2979, усне мовлення ОСОБА_9 зафіксоване на досліджуваних фонограмах 3-5, 8, 9, 28-30. Також згідно висновку експертизи № 2980/2981, усне мовлення ОСОБА_9 зафіксоване на досліджуваних фонограмах 1-6,8-20,27. Вказані фонограми також мають значення для встановлення істини у справі, оскільки саме з ОСОБА_9 за версією слідства спілкувався ОСОБА_6. Оскільки телефонні розмови ОСОБА_9 зафіксовані у кількох протоколах, в кожному з яких нумерація фонограм починається з початку (тобто у кожному протоколі є одинакові номера фонограм), тому встановити, що саме зафіксовано у розмовах між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 не вдається за можливе, тому виникла необхідність у допиті експерта ОСОБА_16, який проводив відповідну експертизу.

У судовому засіданні прокурор клопотання свідків ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 про допит свідків в режимі відео конференції з іншого приміщення, з використанням технічних засобів, в спосіб, що унеможливлює їх ідентифікацію підтримав; а клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу не підтримав та просив відмовити у його задоволенні у зв’язку з відсутністю правових підстав. Клопотання адвоката ОСОБА_5 про допит експерта в суді прокурор підтримав.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9 не підтримали клопотання свідків ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 про допит свідків в режимі відео конференції з іншого приміщення, з використанням технічних засобів, в спосіб, що унеможливлює їх ідентифікацію. Натомість, підтримали клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу та про допит експерта у суді.

У судовому засіданні захисники обвинувачених адвокати ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12, не підтримали клопотання свідків ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 про допит свідків в режимі відео конференції з іншого приміщення, з використанням технічних засобів, в спосіб, що унеможливлює їх ідентифікацію. Натомість, підтримали клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу та про допит експерта у суді.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_13 не підтримав клопотання свідків ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 про допит свідків в режимі відео конференції з іншого приміщення, з використанням технічних засобів, в спосіб, що унеможливлює їх ідентифікацію, а також підтримав клопотання адвоката ОСОБА_5 та про допит експерта у суді, а вирішення клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу залишив на розсуд суду.

Заслухавши думки учасників судового провадження щодо заявлених клопотань, з’ясувавши наявність заперечень сторони захисту у кримінальному провадженні проти проведення допиту свідків в умовах, що унеможливлюють їх ідентифікацію, дослідивши матеріали клопотань, суд констатує таке.

Відповідно до ч. 1 та ч.6 ст. 28 «Про Службу безпеки України» військовослужбовці Служби безпеки України при виконанні покладених на них обов'язків є представниками влади, діють від імені держави і перебувають під її захистом. Недоторканність їх

особи, їх честь і гідність охороняються законодавством. Не допускається розголошення факту належності співробітників Служби безпеки України до її оперативних підрозділів.

Згідно ст. 1 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні кримінальних правопорушень, а також у судовому розгляді кримінальних проваджень, - це здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров'я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.

Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві застосовується на підставі Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві». Відповідно до ч.2 ст.3 даного Закону рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли виявленню, попередженню, припиненню злочинів. Рішення про застосування заходів безпеки може бути прийнято слідчим суддею у випадках, передбачених статтею 206 Кримінального процесуального кодексу України.

Одними із заходів забезпечення безпеки, які передбачені статтею 7 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (пункти «ж», «з») є забезпечення конфіденційності відомостей про особи та закритий судовий розгляд.

Частиною 1 ст.15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» передбачено, що нерозголошення відомостей про осіб, взятих під захист, може здійснюватися шляхом: обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних. Ці постанови(ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження; та неоголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про осіб, які взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», у випадках, коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист, за мотивованою ухвалою суду може проводитися закрите судове засідання. У випадках та в порядку, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, для забезпечення безпеки учасника кримінального провадження, суд за власною ініціативою або за клопотанням учасників кримінального провадження може прийняти рішення про проведення допиту учасника кримінального провадження з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення, в тому числі у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка дає показання.

Згідно ч.6 ст.22 КПК України, суд, зберігаючи об‘єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов‘язків.

Пунктами 4 та 5 ч. 2 ст. 27 КПК України, передбачено, що кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках: якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Згідно вимог п.2 ч.1 ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі необхідності забезпечення безпеки осіб.

Частина 8 ст. 336 КПК України передбачає, що особа, якій забезпечується захист, може бути допитана в режимі відеоконференції з такими змінами зовнішності і голосу, за яких її неможливо впізнати.

Відповідно до ч.9 ст.352 КПК України у виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторін кримінального провадження чи самого свідка постановляє вмотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них. Перед постановленням відповідної ухвали суд зобов'язаний з'ясувати наявність заперечень сторін кримінального провадження проти проведення допиту свідка в умовах, що унеможливлюють його ідентифікацію, і в разі їх обґрунтованості відмовити у проведенні допиту свідка в порядку, визначеному цією частиною.

Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання про порядок та обсяг дослідження доказів, яке задоволено судом, у судовому засіданні підлягають допиту свідки сторони обвинувачення ОСОБА_17, ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Зазначені особи є діючими співробітниками Управління СБУ в Закарпатській області, на яких покладено виконання обов’язків передбачених ст.ст. 2, 24 Закону України «Про Службу безпеки України», в тому числі залучались до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні.

На обґрунтування своїх клопотань свідками не надано належних та допустимих доказів того, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження до них були застосовані заходи безпеки.

Згідно ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 травня 2018 року допит свідків ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 22017070000000063 від 23 квітня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_9, у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.307, ч. 1 ст. 309 КК України, ухвалено провести у закритому судовому засіданні у приміщенні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області (м.Мукачево, вул.. Л.Толстого, 13 (корпус № 1)).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання свідків ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_17 про допит свідків в режимі відеоконференції з іншого приміщення, з використанням технічних засобів, в спосіб, що унеможливлює їх ідентифікацію.

Згідно вимог ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Як вбачається з Розділу ІІІ Реєстру матеріалів досудового розслідування, під час досудового розслідування до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 24 червня 2017 року.

Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобовязання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. При цьому частиною 3 цієї статті передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м’яким запобіжним заходом є особисте зобов’язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

З вимог частини 3 статті 183 КПК України, вбачається, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов’язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.182 КПК України визначено, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз’яснюються його обов’язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов’язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов’язків.

04 травня 2017 року за ОСОБА_6 внесено заставу, а тому у відповідності до вимог ч. 4 ст. 202 КПК України ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Заявлені стороною захисту обставини в сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу ОСОБА_6 не можуть слугувати виключною підставою для зміни йому запобіжного заходу на домашній арешт. Застосування іншого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, ніж застава, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6, оскільки на даний час не відпали ризики, які були встановлені під час обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Леміш О.М. від 26.04.2017 року.

Більш того, за змістом ч. 3 ст. 176 КПК України, запобіжний захід у вигляді застави є більш м’яким ніж домашній арешт, який просить застосувати адвокат ОСОБА_5. При цьому, жодних підстав, які б свідчили про необхідність застосування до обвинуваченого більш тяжкого запобіжного заходу судом не встановлено, а обвинуваченим та його захисником не зазначено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу, застосованого до нього у виді застави на домашній арешт в нічний час.

Відповідно до ч.2 та ч. 6 ст. 22 КПК України, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Згідно вимог ч.1 ст. 356 КПК України, за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз’яснення висновку.

З метою всебічного, повного й неупередженого дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дотримання загальних засад кримінального провадження, зокрема змагальності сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, клопотання адвоката ОСОБА_5 про допит експерта ОСОБА_16 в суді для роз’яснення висновку експертизи слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 22, 27, ч. 2 ст. 256, 331, 336, 350, 352, 356, 369 - 372, 376 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотань свідків ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_17 про допит свідків в режимі відеоконференції з іншого приміщення, з використанням технічних засобів, в спосіб, що унеможливлює їх ідентифікацію.

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу, застосованого до нього у виді застави на домашній арешт в нічний час.

Задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_5 про допит експерта ОСОБА_16 в суді для роз’яснення висновку експертизи № 2980/2981 щодо фонограм 13-20, в яких виявлено усне мовлення ОСОБА_6 та фонограм № 1-6, 8-20, 27 в яких встановлено усне мовлення ОСОБА_9, а також щодо роз’яснення висновку експерта № 2978/2979 щодо фонограм 3-5, 8, 9, в яких також установлено усне мовлення ОСОБА_9.

Ухвала оскарженню не підлягає, відповідно до ч.2 ст.392 КПК України.

Повний текст ухвали проголошено о 08 год. 30 хв. 06 грудня 2018 року в приміщені Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області за адресою: м. Мукачево, вул. Л.Толстого, 13 Закарпатської області.

Головуючий О.М.Куропятник

Судді: Н.Л. Морозова

ОСОБА_19