Вирок № 78347724, 06.12.2018, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________

Справа № 299/1943/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.12.2018 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого В. В. Леньо

секретар судового засідання Казимірська Н.В.,

за участю прокурора - Ракущинець С.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

представника

потерпілого - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №120180700800003043 від 14.03.2018 року) по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вербівка Самбірського району Львівської області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

за ст.125 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 14.03.2018 року, близько 14 години, перебуваючи на не відгородженій межі територій дворогосподарств за адресою:АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, де на ґрунті довготривалих неприязних відносин із сусідом ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, в ході словесного конфлікту, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, суспільну небезпечність та наслідки, що настануть при їх вчиненні, знаходячись навпроти потерпілого ОСОБА_2, схопив його руками за верхній одяг в області грудної клітки та нагнув його тулуб вперед. В подальшому, з метою нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 схопив у ліву руку залізну ручну пилку, а в праву руку залізний молоток, які знаходились поруч на землі, та наніс ОСОБА_2 один удар молотком по голові в область лівої скроневої ділянки та один удар ручною пилкою по руці в області тильної поверхні правої кисті.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження у вигляді садна на шкірних покровах лівої надбрівно - скроневої ділянки чола та забійно - рваної рани на тильній поверхні правої кисті, які згідно висновку експерта №45 від 20.03.2018 року не спричинили розлад здоров'я і по цій ознаці згідно п.2.3.2 «б» «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних пошкоджень», затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 частково визнав вину та показав, що у березні місяці ремонтував курник. В цей час до нього підійшов потерпілий і почав кричати та вимагати повернути балку, яку він розпиляв для курника. На цьому грунті між ними виникла словесна суперечка, яка згодом переросла в штовханину. Під час штовханини він наніс декілька ударів потерпілому. Проте потерпілий йому також наносив удари.

Обвинувачений зазначив, що удари потерпілому наносив тільки рукою. Іншими предметами - молотком або пилкою не наносив, бо вони в цей час лежали на землі і він їх не чіпав.

Додатково обвинувачений зауважив, що потерпілий є його шваґром, тобто рідним братом його дружини, однак між ними тривають неприязні відносини з приводу розподілу спадщини. Потерпілий сам його провокував, погрожував і штовхав. Він тільки захищався.

Заявлений цивільний позов заперечує у повному обсязі.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим, його вина доводиться показами потерпілого та іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні показав, що прийшовши додому почув звук пиляння деревини і припустив, що сусід викрав у нього матеріал і використовує для власних потреб. Підійшовши до обвинуваченого він сказав йому повернути дерев'яну балку і хотів її забрати. Однак обвинувачений схопив його за одяг, схилив та наніс декілька ударів руками ззаду. Він вирвався від обвинуваченого і тоді той взяв у руки молоток і пилку і наніс один удар молотком в голову, а пилкою - по руці.

З приводу спричинення моральної шкоди потерпілий пояснив, що зазнав нападу, йому завдано фізичну біль. Просив заявлений цивільний позов задоволити.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що вона є дружиною обвинуваченого та рідною сестрою потерпілого. З приводу обставин повідомила, що брата не було вдома на протязі 2-х тижнів. Того дня чоловік ремонтував курник. Перебуваючи у будинку вона почула крик брата: "Віддай - моє". Відразу вона на двір не вибігла, однак коли вибігла на вулицю то побачила, як чоловік та брат тримають за одяг один одного і вона їх розірвала. Хто кого бив вона не бачила.

Також свідок зауважила, що між її родиною та братом тривають неприязні відносини з приводу розподілу спадщини. Чоловік брата не бив, бо вона все добре чула з будинку.

Вина обвинуваченого підтверджується також дослідженими у судовому засіданні доказами:

- рапортом інспектора- чергового Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 від 14.03.2018 р., згідно якого 14.03.2018 року надійшло від ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомлення про те, що о 13.55 год. 14.03.2018 року ОСОБА_1 наніс йому ТУ (а.п.5);

- заявою ОСОБА_2 від 14.03.2018 року, якою ОСОБА_2 просить прийняти міри до ОСОБА_1, який напав на нього та наніс тілесні ушкодження (а.п.6);

- висновком експерта №45 від 20.03.2018 року, згідно якого проведенням судово-медичної експертизи в гр. ОСОБА_2 встановлено наявність тілесних ушкоджень у вигляді садна шкікірних покровах лівої надбрівно-скроневої ділянки чола та забійно-рваної рани па тильній поверхні правої кисті. Тілесне ушкодження в вигляді садна та забійно-рваної рани виникли від дії тупого(их) твердого(их) предмету(ів) з обмеженою контактуючою поверхнею по ударному механізму спричинення, за даними медичної документації виникли 14.03.2018 року та могли виникнути при обставинах, вказаних потерпілим (удар молотком по голові та удар ручною залізною пилкою по руці).

Усі описані вище, тілесні ушкодження не спричинили розладу здоров'я і по цій ознаці, згідно п.2.3.2/6 '"Правил судово- чного визначення степені тяжкості тілесних пошкоджень", затверджених "Наказом №6" МОЗ України від 17.01.95 р. кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я (а.п.16.-17);

- протоколом огляду місця події від 14.06.2018 року, згідно якого було проведено огляд території дворогосподарства по АДРЕСА_2 в ході якого було встановлено, що огорожа між сусідніми дворогосподарствами відсутня (а.п. 54-55);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.06.2018 року з фототаблицею, згідно якого потерпілий ОСОБА_2 розповів про обставини та показав, яким чином ОСОБА_1 наносив йому тілесні ушкодження (а.п.56-61).

Судом критично оцінюються покази обвинуваченого ОСОБА_1 щодо заперечення нанесення потерпілому тілесних ушкоджень молотком та пилкою, оскільки такі підтверджуються показаннями потерпілого та висновком експерта. Приймаючи до уваги неприязні відносини між обвинуваченим та потерпілим, висновком експерта №45 від 20.03.2018 року стверджено, що тілесне ушкодження в вигляді садна та забійно-рваної рани виникли від дії тупого(их) твердого(их) предмету(ів) з обмеженою контактуючою поверхнею по ударному механізму спричинення, за даними медичної документації виникли 14.03.2018 року та могли виникнути при обставинах, вказаних потерпілим (удар молотком по голові та удар ручною залізною пилкою по руці). Заперечуючи частково вину обвинувачений реалізує своє право на захист.

Судом також критично оцінюються покази свідка ОСОБА_4 в частині заперечення нанесення її чоловіком ударів потерпілому, оскільки, як вона сама зазначила, безпосереднім свідком подій не була, а тільки чула крики свого брата до чоловіка. Стверджене свідком, що обвинувачений та потерпілий штовхалися і вона це бачила не заперечується.

При викладених обставинах, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України є доведеною, а юридична кваліфікація його дій, як умисне легке тілесне ушкодження - правильною.

Обираючи міру покарання ОСОБА_1 у відповідності до ст.65 КК України суд враховує характер і ступінь суспільного небезпечності скоєного, дані особистості: у лікарів нарколога, фтизіатра та психіатра на "Д" обліку не перебуває (а.п. 70), по місцю проживання характеризується позитивно (а.п. 68), раніше не судимий (а.п. 71).

Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

За таких обставин, беручи до уваги характеристику обвинуваченого та інші обставини справи, які дають підстави вважати, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе в умовах без ізоляції його від суспільства і до нього необхідно обрати покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії у вигляді штрафу, і таке покарання буде справедливим, необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.

Потерпілим заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у розмірі 30000 грн. У судовому засіданні потерпілий зазначив, що зазнав нападу та у результаті такого нападу йому було спричинено тілесні ушкодження і він відчував довгий час фізичний біль. Вказані обставини вважає достатніми для задоволення позову. Щодо матеріальної шкоди зазначив, що так як у нього не має підтвердження вартості дерев'яних балок, тому вимоги матеріального характеру до обвинуваченого не ставить.

Вирішуючи цивільний позов суд виходить з наступного.

Статтею 55 Конституції України закріплене право громадян на судовий захист від протиправних посягань.

У відповідності до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (ч.5 ст. 128 КПК України).

Згідно ст.1166 1167, 1168 ЦК України, матеріальна та моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.23 ЦК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, яку потерпілий оцінив у 30000 грн., суд виходить з того, що у зв'язку із спричиненням тілесних ушкоджень потерпілий зазнав душевного болю, який полягає в морально-психічних стражданнях, які він переніс. Суд визнає, що вимушені зміни у житті потерпілого зумовлені вказаною подією, носять значний характер, а для відновлення попереднього укладу життя та душевного спокою необхідно докласти значних зусиль.

За загальним правилом розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст.23 ЦК України).

Всі вищенаведені обставини в дотримання вимог ст.23 ЦК України враховуються судом при з'ясуванні питання про обґрунтованість заявленого позивачем розміру моральної шкоди. Тому на підставі всього вищенаведеного, керуючись засадами розумності та справедливості, суд вважає, що вимогу про стягнення моральної шкоди завданої злочином частково в сумі 5000 тисяч гривень заслуговує на увагу За вказаних обставин цивільний позов підлягає до часткового задоволення у розмірі 5000 грн. та з обвинуваченого слід стягнути судові витрати, понесені потерпілим.

Речові докази не визнавалися.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 94, 370, 371, 373-376 , суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят гривень) гривень.

Заявлений цивільний позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця АДРЕСА_2 5000 (п'ять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1762 гривень судового збору.

На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку прокурору, засудженому та потерпілому підлягає врученню негайно після проголошення.

Роз'яснити право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

ГоловуючийВ. В. Леньо