Вирок № 78346893, 05.12.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/13284/18

Провадження № 1-кп/263/749/2018

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 грудня 2018 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області

у складі: судді Папаценко П.І.,

при секретарі Чапни А.К.,

за участю прокурорів Марченко О.Г., Корольова А.А.,

захисника ОСОБА_1,

перекладача ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі кримінальне провадження за №12017050770002429 внесене 20.08.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо обвинувачення ОСОБА_4 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина ОСОБА_6 Азербайджан, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не судимого, не працюючого, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

19.08.2017 року приблизно о 19 годині, Алієв ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території ринку «Юмовіла», розташованого за адресою: м.Маріуполь, Центральний район, вул.Троїцька, 75, в ході сварки з маловідомим ОСОБА_3, яка виникла на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, діючи умисно, переслідуючи мету заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, наніс два удари ножем, в область спини ліворуч, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження, згідно висновку судово-мединчої експертизи, у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва в 6 міжребер’ї по задньопахвовій лінії в плевральну порожнину, що ускладнилось пневмогемотораксом зліва, підшкірною емфіземою, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення та непроникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва в 9 міжребер'ї по лінії лопатки, яке за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричиняють за собою короткочасний розлад здоров'я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 ОСОБА_5 визнав повністю цивільний позов про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.121 ч.1 КК України, за обставинами наведеними в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно 19.08.2017 року приблизно о 19 годині на території ринку «Юмовіла», розташованого в Центральному районі м.Маріуполя, під час сварки з маловідомим ОСОБА_3, яка виникла на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин наніс два удари ножем в область грудної клітини. У скоєному розкаявся, усвідомив всю протиправність своєї поведінки, зробив висновки та зобов'язується не скоювати в подальшому кримінальних правопорушень. Просить суд не позбавляти волі.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що дійсно за обставинами наведеними в обвинувальному акті, раніше відомий Алієв ОСОБА_5 19.08.2017 року на території ринку «Юмовіла» в Центральному районі м.Маріуполя, під час сварки, ножем спричинив йому тілесні ушкодження. Просив не позбавляти ОСОБА_4 ОСОБА_5 волі, оскільки у конфлікті, що виник між ними є і його вина, на теперішній час вони примирилися, претензій будь-якого характеру до обвинуваченого він не має.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням даних, які характеризують його особу, стосуються речових доказів та обставин, що мають значення для визначення міри покарання.

При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Відповідно до ст.12 КК України обвинувачений ОСОБА_4 ОСОБА_5 скоїв тяжкий злочин.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

В даному випадку обвинувачений ОСОБА_4 ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненому, вину визнали повністю, активно сприяв розкриттю злочину, а тому суд за вимогами ст.66 КК України визнає ці обставини пом'якшуючими покарання.

Обставиною, відповідно до ст. 67 КК України, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 ОСОБА_5, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 ОСОБА_5 свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що свідчить про те, що він розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.

Згідно зі ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

При обранні ОСОБА_4 ОСОБА_5 міри покарання суд враховує його відношення до вчиненого, матеріали, що характеризують його посередньо, той факт, що він скоїв тяжкий злочин, раніше не судимий, уперше притягується до кримінальної відповідальності, працює неофіційно, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, нарколога, у вчиненому щиро покаявся.

Враховуючи наведені обставини, а також те, що обвинувачений ОСОБА_4 ОСОБА_5 зробив для себе належні висновки, став на шлях виправлення, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі у розмірі, передбаченому санкцією статі кримінального закону, із застосуванням ст.75 КК України та звільненням обвинувачених від відбування покарання з іспитовим строком, з покладанням на них обов'язків, передбачених ст.76 КК України, що на думку суду є співмірним скоєному та буде необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання скоєння ним інших злочинів.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 ОСОБА_5 у виді особистого зобов’язання, до набрання вироку законної сили, слід залишити без змін.

Потерпілим ОСОБА_3 цивільний позов не заявлений.

У кримінальному провадженні прокурором в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради заявлений цивільний позов про відшкодування на користь місцевого бюджету коштів, витрачених на стаціонарне лікування ОСОБА_3 у розмірі 4672,58 грн. - за перебування на стаціонарному лікуванні в КЗ «Маріупольської міської лікарні №4 ім. І.К.Мацука».

Згідно ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Обвинувачений ОСОБА_4 ОСОБА_5 позовні вимоги про відшкодування на користь місцевого бюджету коштів, витрачених на стаціонарне лікування ОСОБА_3 у розмірі 4672,58 грн. визнав повністю.

Таким чином, поданий у відповідності зі ст.128 КПК України позов прокурора підлягає задоволенню.

Слід зазначити, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 22.08.2017 року накладений арешт на предмет схожий на кухонний ніж, штани чорного кольору, ремінь темного кольору, кросівки темно-коричневого кольору, кепку чорного кольору, який за вимогами ст.174 КПК України слід скасувати, оскільки суд ухвалює у кримінальному провадженні судове рішення, яким закінчується судовий розгляд.

Питання щодо речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді п’яти років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши два роки іспитового строку, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 ОСОБА_5 протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 ОСОБА_5 у виді особистого зобов’язання залишити без змін

Скасувати арешт майна, з : предмета схожого на кухонний ніж, штанів чорного кольору, ременя темного кольору, кросівок темно-коричневого кольору, кепки чорного кольору, що є речовими доказами та передані на зберігання до кімнати речових доказів Центрального ВП ГУНП України в Донецькій області.

Речові докази: два DVD-R диска з відеозаписом – зберігати в матеріалах кримінального провадження; предмет схожий на кухонний ніж, штани чорного кольору, ремінь темного кольору, кросівки темно-коричневого кольору, кепку чорного кольору, зразки крові, змиви з об’єктів, витяжку з об’єкта, передані на зберігання до кімнати речових доказів Центрального ВП ГУНП України в Донецькій області (квитанція №1112 від 23.10.2017 року) – знищити.

Цивільний позов прокурора Маріупольської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради про стягнення витрат на лікування потерпілого - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 ОСОБА_5 грошові кошти за лікування ОСОБА_3 у розмірі 4672,58 грн. на користь місцевого бюджету, перерахувавши їх на р/р 31413544700051, отримувач ОСОБА_3. УК/ м.Маріуполь/24060300 банк отримувача ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37989721.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_7