Рішення № 78345903, 27.11.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.11.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/699/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.

секретар судового засідання Максимів Н. Б.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність від 11.09.2017

від відповідача представник не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон", проспект Героїв Сталінграду, 113/1,м.Миколаїв,54025

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Трейд" вул. Автолимашівська, буд. 7, с. Хриплин, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область,76495

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Техноторг-Дон" звернулося до суду з позовом до ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" про стягнення коштів в сумі 65 550,60грн. з яких: 43579,94грн.-основний борг, 11281,98грн.-пеня, 6536,98грн.-штраф, 1071,68грн.-3%річних та 3080,02грн.-інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не виконав зобов"язань по договору купівлі-продажу від 01.06.2017 № Оф-115389/17Ш в зв"язку з чим утворилася заборгованість на яку нараховано штрафні санкції.

Ухвалою суду від 17.08.2018 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.09.2018. За наслідками судового засідання 13.09.2018 відкладено підготовче засідання на 09.10.2018. Ухвалою від 09.10.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 08.11.2018 та задоволено клопотання ТОВ "Техноторг-Дон" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 08.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.11.18.Судове засідання 27.11.18 проведено в режимі відеоконференції.

Представник позивача, в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв"язку, позовні вимоги підтримав, просить суд позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, причини свого неприбуття не повідомив. В попередньому судовому засіданні проти позову заперечив. В поданому відзиві, вказав, що сторонами не досягнуто згоди стосовно погодження та підписання протоколу розбіжностей, присутнє порушення норм ст. 9 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме відсутність особистого підпису директора ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" на видаткових накладних, які долучені до матеріалів справи, тому вважають позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Стаття 43 ГПК України зобов"язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез"явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, висловив свою позицію щодо заявленого позову та подав письмовий відзив на позов, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

01.06.17 між ТОВ "Техноторг-Дон" та ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" було укладено договір купівлі-продажу №Оф-115389/17Ш згідно умов якого позивач зобов"язався передати відповідачу шини до техніки, а відповідач прийняти цей товар і оплатити його вартість.

Згідно п.2.3 договору оплата здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі або видаткових накладних щодо такого товару.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказана норма Цивільного Кодексу кореспондується із ст. 193 ГК України, відповідно до ч. 1 якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу шини до техніки на загальну суму 43579,94грн, що підтверджується видатковими накладними поданими в матеріали справи ( а.с. 13-16). Накладні оформлені належним чином, містять всі необхідні реквізити, в т.ч. і підписи та печатки сторін та відповідають встановленим Законом вимогам до первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Проте, відповідач взятих на себе договірних зобов"язань не виконав, не здійснив оплату за наданий йому товар у визначені строки в зв"язку з чим допустив заборгованість в сумі 43579,94грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.п. 5.2.1 договору за порушення строків виконання грошових зобов"язань покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивачем нараховано пеню в сумі 11281,98грн. За наслідками перевірки поданого позивачем розрахунку, зважаючи на приписи чинних Цивільного та Господарського кодексів, спеціальних норм Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", судом самостійно здійснено перерахунок заборгованості відповідача по сплаті пені, яка згідно арифметичного розрахунку, за період шість місяців, менша за суму заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення пені в сумі 6303,68грн.відповідно до здійсненого розрахунку. В стягненні решти суми нарахованої пені слід відмовити.

Також, п.п.5.2.2 договору передбачено окрім пені, сплату штрафу у розмірі 15% від вартості неоплаченого товару. Розрахунок перевірено судом. Штраф в розмірі 6536,98грн. підлягає задоволенню.

Поряд з цим, у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем 3 % річних в сумі 1071,68грн. та інфляційних збитків в сумі 3080,02грн. Згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство" нарахування 3% річних є правильним, а інфляційні збитки менші за суму заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення інфляційних збитків в сумі 1740,46 грн. В стягненні решти суми нарахованих інфляційних збитків слід відмовити.

Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Щодо тверджень відповідача про не досягнення сторонами згоди щодо умов договору та наявності протоколу розбіжностей до договору, слід зазначити, що доказів погодження обома сторонами протоколу розбіжностей до договору № Оф-115389/17 Ш від 01.06.2017, суду не подано, факт відвантаження та прийому товару обумовленого умовами договору підтверджено.

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного, вимоги позивача є обгрунтованими, позов слід задоволити частково.

Судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Трейд" (вул. Автолимашівська, буд. 7, с. Хриплин, Івано-Франківськ, місто, Івано-Франківська область, 76495, код 38713244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" ( проспект Героїв Сталінграду, 113/1, м.Миколаїв, 54025, код 31764816) 43579,94 ( сорок три тисячі пятсот сімдесят дев"ять гривень дев"яносто чотири копійки) основного боргу, 6303,68 (шість тисяч триста три гривні шістдесят вісім копійок) пені, 6536,98 (шість тисяч п"ятсот тридцять шість гривень дев"яносто вісім копійок) штрафу, 1071,68 (одна тисяча сімдесят одна гривня шістдесят вісім копійок) 3%річних, 1740 (одна тисяча сімсот сорок гривень сорок шість копійок) інфляційних втрат 1762,00(одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грица Ю.І.

Повне рішення складено 06.12.2018