Ухвала суду № 78345778, 03.12.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

03.12.2018 Справа №905/87/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

розглянувши клопотання б/н від 28.11.2018 про відвід судді Величко Н.В., а також всьому складу судової колегії - судді Матюхіну В.І. та судді - Чорненькій І.К. від розгляду справи №905/87/18

за позовом: Заступника керівника Краматорської місцевої прокуратури Донецької області (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Румянцева, б. 4-а) в інтересах держави в особі Краматорської міської ради Донецької області (84313, Донецька область, м.Краматорськ, пл. Миру, 2, код ЄДРПОУ 24812116),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Варта» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул.Шкадінова, буд. 79в, код ЄДРПОУ 25107377),

про звільнення земельної ділянки шляхом демонтажу об'єктів

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Донецької області перебуває справа № 905/87/18 за позовом Заступника керівника Краматорської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Краматорської міської ради Донецької області про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Варта» (ЄДРПОУ 25107377) звільнити земельну ділянку загальною площею 0,8203 га, що розташована за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вул.Академічна (Шкадінова), 79 б (кадастровий номер якої до видалення з ДЗК мав кадастровий номер №1412900000:00:003:0065) шляхом демонтажу об'єктів, на яких здійснюється підприємницька діяльність, а саме кіосків.

Ухвалою суду від 26.11.2018 закрито підготовче провадження у справі №905/87/18; призначено розгляд справи по суті на 20.12.2018; явка представників сторін визнана не обов'язковою.

30.11.2018 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Варта» надійшло клопотання б/н від 28.11.2018 за змістом якого останній просить відвести суддю Величко Н.В., а також весь склад судової колегії - суддю Матюхіна В.І. та суддю Чорненьку І.К. від розгляду справи №905/87/18 у зв'язку із вчиненням дій, які прямо доводять наявність очевидної упередженості на користь позивача, порушення норм Конституції України та клятви судді.

Ухвалою суду від 03.12.2018 визнано необґрунтованим заявлене представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Варта» Алексєєвим О.К. клопотання б/н від 28.11.2018 про відвід судді Величко Н.В., а також всьому складу судової колегії - судді Матюхіну В.І. та судді - Чорненькій І.К. від розгляду справи №905/87/18; передано справу для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст.32 Господарського процесуального кодексу України, без зупинення провадження у справі.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2018р., для розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Варта» про відвід судової колегії у складі: головуючий суддя Величко Н.В., судді Матюхін В.І., Чорненька І.К. від розгляду справи №905/87/17 визначено суддю Сковородіну О.М.

В обґрунтування клопотання про відвід судової колегії у складі: головуючий суддя Величко Н.В., судді Матюхін В.І., Чорненька І.К., Товариство з обмеженою відповідальністю «Варта» зазначає, що під час розгляду справи вчиненні дії які свідчать про очевидну упередженість на користь позивача і містять ознаки змови з заступником керівника Краматорської місцевої прокуратури Донецької області з метою постановлення завідомо неправосудного рішення на підставі підроблених документів на користь особи з назвою «Краматорська міська рада», яка є самоутворенною фіктивною юридичною особою без засновників, яка не має первинних засновницьких та реєстраційних документів, які надають право на включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також, заявник зазначає, що відмова витребувати встановлені законом документи є очевидним проявом упередженості і є підставою для обґрунтованих сумнівів в неупередженості судді, оскільки суддя Величко Н.В., свідомо відмовилась виконувати приписи ГПК України щодо допустимості доказів.

Крім того, заявник зазначав, що, на його думку, складається враження, що навіть зухвала і очевидна абсурдна підробка документів (явне порушення законодавства), не є перепоною для судді Величко Н.В., коли є домовленість про постановлення певного рішення у справі навіть не зважаючи на те, що такі дії судді самі по собі містять ознаки кримінального злочину (зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України), перевищення влади або службових повноважень (ст.365 КК України), службової недбалості (ст. 367 КК України).

Розглянувши клопотання відповідача про відвід судової колегії у складі: головуючий суддя Величко Н.В., судді Матюхін В.І., Чорненька І.К. від розгляду справи №905/87/17, суд дійшов висновку, що остання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст.ст.2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Підстави для відводу судді визначені процесуальним законодавством України.

Згідно з ст.35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Крім того, ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Таким чином, відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

З огляду на приписи ст.ст.38, 39 Господарського процесуального України, відвід повинен бути вмотивованим та обґрунтованим, тобто, підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах.

За змістом ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, конкретних фактів, підтверджених належними та допустимими в розумінні ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами, які б свідчили про достовірність отриманої інформації, джерела її надходження, та підтверджували б упередженість судової колегії у складі: головуючий суддя Величко Н.В., судді Матюхін В.І., Чорненька І.К. до вирішення спору чи про змову вказаної колегії суддів із заступником керівника Краматорської місцевої прокуратури, Товариством з обмеженою відповідальністю «Варта» до матеріалів справи не представлено.

Водночас, завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог;3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;4) вирішення відводів;5) визначення порядку розгляду справи;6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (ч.1 ст.177 Господарського процесуального кодексу України).

З'ясування обставин справи та дослідження доказів здійснюється судом безпосередньо на стадії розгляду справи по суті, як це визначено в параграфі 3 глави 6 Господарського процесуального кодексу України, та, як слід, оцінка достовірності представлених сторонами у справі доказів в обґрунтування своєї правової позиції по суті спору, буде надана під час ухвалення відповідного судового рішення у даній справі, внаслідок чого, доводи заявника є міркуваннями та припущеннями щодо можливого підроблення документів.

При цьому, у своєму клопотанні відповідач наголошує саме на недостовірності відомостей щодо створення та реєстрації Краматорської міської ради як юридичної особи, наявності цивільної право- та дієздатності у позивача, що, на думку заявника, безпідставно не прийнято до уваги колегією суддів.

Отже, в змістовне значення «підроблення документів» відповідач вкладає не власне спотворення документів, на підставі яких проводилась державна реєстрація міської ради, а невірне розуміння закону щодо належних документів, які мали бути подані для вчинення державної реєстрації позивача.

Разом з тим, відповідачем сприймається та не ставиться під сумнів діяльність (в тому числі, створення та реєстрація) Краматорської міської ради як юридичної особи публічного права, здійснення функцій та повноважень названої міської ради у встановленому законом порядку відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Варта» щодо реалізації прав та законних інтересів останнього, які полягають, зокрема, у державній реєстрації статуту товариства, державній реєстрації внесення змін до установчого документа відповідача.

Таким чином, суперечливе ставлення відповідача до однієї і тієї ж особи (Краматорської міської ради) є в даному випадку взагалі процесуально неспроможною позицією як підстава для відводу складу суду.

Крім того, сама по собі незгода Товариства з обмеженою відповідальністю «Варта» з процесуальними рішеннями головуючого судді Величко Н.В., а також складу судової колегії - судді Матюхіна В.І. та Чорненької І.К. не є підставою для відводу згідно з вищезазначеними нормами ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: «стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Водночас, згідно з ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, надаючи оцінку доводам заявника, викладених у клопотанні про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Величко Н.В., судді Матюхін В.І, Чорненька І.К., приймаючи, що заявником не наведено об'єктивних обставин та не представлено доказів наявності підстав, з якими чинне процесуальне законодавство пов'язує неможливість розгляду справи № 905/87/18 колегією суддів у складі: головуючий суддя Величко Н.В., судді Матюхін В.І, Чорненька І.К., господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання б/н від 28.11.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю «Варта».

Керуючись ст.ст.35, 38, 39,73,74, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання б/н від 28.11.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю «Варта» про відвід судді Величко Н.В., а також всьому складу судової колегії - судді Матюхіну В.І. та судді - Чорненькій І.К. від розгляду справи №905/87/18.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання - 03.12.2018р. та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Суддя О.М. Сковородіна