Постанова № 78341445, 05.11.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18630/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Астахової О.О.,

при секретарях Неділько Л.Л., Томіленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону №2 Управління патрульної поліції у м. Києві Боримського Володимира Анатолійовича, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

06 грудня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії БР №850472 від 26 листопада 2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Обгрунтовуючи вимоги тим, що 26 листопада 2017 року постановою інспектора патрульної поліції Боримського В.А. його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме: рух по крайній лівій смузі не маючи наміру здійснити поворот ліворуч, в той час коли права смуга була вільна, чим порушив п. 11.5 ПДР України.

Позивач вважає, що дана постанова не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню, Відповідачем не надано доказів вчинення позивачем правопорушення, не було повідомлено змісту правопорушення, не перевірені пояснення водія надані під час оформлення постанови.

З огляду на означене позивач просить про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 квітня 2018 року до розгляду справи у якості третьої особи залучено Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги і просив суд задовольнити позовну заяву виходячи із доводів, якими вона обґрунтовується.

Додатково пояснив, що 26 листопада 2017 року він рухався з боку вул. Дніпровська в напрямку вул. Полярна в лівій смузі руху, яка передбачає поворот ліворуч, оскільки мав намір заправити транспортний засіб пальним на автозаправній станції, яка знаходилась на протилежній стороні дороги за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 32. Передбачивши можливість розвороту в зворотному напрямку та керуючись вимогами п. 10.4 ПДР України зайняв крайнє ліве положення на проїзній частині для здійснення маневру. Проте, був зупинений працівниками поліції, яким надав відповідні пояснення. Однак його пояснення не було прийнято до уваги та складено оспорювану постанову про адміністративне правопорушення, якого, на думку позивача він не вчиняв.

Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явились, хоча про день час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву або пояснень щодо позову не скористались, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляду справи у їх відсутність до суду не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 205 КАС України судом не встановлено, суд приходить до висновку про розгляд справи у відсутність нез'явившихся відповідача та третьої особи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 26 листопада 2017 року серії БР №850472, ОСОБА_1 26 листопада 2017 року о 09 год. 16 хв., за адресою: м. Київ, вул. Богатриська, 42, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по крайній лівій смузі, не маючи наміру здійснити поворот ліворуч, в той час коли права смуга була не зайнята, чим порушив вимоги п. 11.5 Правил дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. За результатами розгляду справи застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. (а.с. 2).

За положеннями ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Із адміністративний позовом про скасування постанови від 26 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва 06 грудня 2017 року, тобто у строки, передбачені ст. 289 КУпАП.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту», а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно із п. 11.5 Правил дорожнього руху України на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Дані зазначені у постанові про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 від 26 листопада 2017 року спростовуються поясненнями позивача та матеріалами справи.

Разом з тим, відповідач, третя особа не надали суду жодних доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 порушення п. 11.5 ПДР України, а саме того, що позивач здійснюючи рух по крайній лівій смузі не мав наміру здійснити поворот ліворуч, (розворот), хоча обов'язок по доведенню правомірності свого рішення покладається на відповідача. Як пояснив, позивач, транспортний засіб під його керуванням було зупинено до здійснення ним маневру, який відповідно до Правил дорожнього руху на вказаній ділянці дороги дозволено.

В той же час ст. 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

За положеннями ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З огляду на означене, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийнятої ним постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

А відтак, суд знаходить обгрунтованими позовні вимоги, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.ст. 251, 283, 284 КУпАП, пояснення позивача знайшли своє підтвердження під час дослідження доказів, доводів на спростування обставин на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог відповідачем не надано.

За таких обставин, суд вважає за необхідне скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення серії БР №850472 від 26 листопада 2017 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити провадження за відсутністю в його діях складу правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 8, 9, 72-77, 241-243, 246, 250, 294-295 КАС України, ст. ст. 251, 283, 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону №2 Управління патрульної поліції у м. Києві Боримського Володимира Анатолійовича, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії БР №850472 від 26 листопада 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю складу правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги постанова суду набирає законної сили після розгляду справи Шостим апеляційним адміністративним судом.

Суддя О.О. Астахова

Повний текст постанови виготовлено 15 листопада 2018 року.