Рішення № 78341308, 21.11.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/133/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарях Коваленко Д.В., Мовлянова (Гноілек) М.В.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 755/133/18 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та зміни черги спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 в особі представника ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить встановити факт її проживання з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім'єю без шлюбу з 2003 року по час відкриття спадщини та змінити черговість одержання її права на спадкування за законом, як спадкоємця ОСОБА_8, з четвертої черги спадкування на першу чергу спадкування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.10.2017 р. помер ОСОБА_8, після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме квартиру АДРЕСА_1.

З січня 2003 року ОСОБА_8 проживав однією сім'єю з ОСОБА_7 без офіційної реєстрації шлюбу.

ОСОБА_7 з 10.01.2012 р. була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, за якою проживав також ОСОБА_8 та його матір.

З матір'ю ОСОБА_8 ОСОБА_9 позивач мала теплі, дружні та довірчі відносини, здійснювала догляд як за ОСОБА_9 так і за ОСОБА_8

Жоден член родини не цікавився та не виявляв турботи, не підтримував родинних стосунків з ОСОБА_8, не надавав ніякої матеріальної допомоги на лікування, не брав участі у витратах на поховання.

ОСОБА_8 за життя тяжко хворів та потребував піклування, часто перебував на лікуванні у стаціонарі, потребував постійного догляду, оскільки сам не міг опікуватись власним здоров'ям; значний період спільного життя з ОСОБА_7, у зв'язку із станом здоров'я не працював, через що матеріальні витрати лягли на плечі ОСОБА_7

Зважаючи на викладенні обставини, позивач вважає, що має право на зміну черговості в спадкуванні.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.01.2018р. відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання у порядку загального позовного провадження (а.с. 51).

16.02.2018 р. від представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволені позову у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю. Відповідач вважає, що в позовній заяві відсутні будь які обґрунтування заявлених вимог стосовно встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, розподілення спільного бюджету та ведення спільного господарства. Зазначено, що ОСОБА_8 не був чоловіком похилого віку, особою пенсійного віку, не мав жодної групи інвалідності, не знаходився у безпорадному стані в порядку ст. 1259 ЦК України, а також міг самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки та самостійно забезпечувати умови свого життя (а.с. 58-63).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.02.2018р. задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_7 ОСОБА_10 ОСОБА_11 про витребування доказів (а.с. 77, 78).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.05.2018р. залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та зміни черги спадкування у якості співвідповідача ОСОБА_5 (а.с. 116, 117, 118, 119).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.07.2018р. задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_7 ОСОБА_10 ОСОБА_11 про виклик свідків, клопотання представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_12 ОСОБА_13 про виклик свідка та клопотання представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_14 ОСОБА_15 про виклик свідків (а.с.134-136,137-139).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.07.2018р. задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_14 ОСОБА_15 про витребування доказів (а.с. 140, 141, 142, 143).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.07.2018р. підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні (а.с. 148, 149).

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві.

Позивач пояснила, що вона працювала неофіційно на Бессарабському ринку, останній час робила продавцем на базарі Юність. ОСОБА_8 останні п'ять років майже ніде не працював, кошти в сім'ю заробляла вона, які витрачали на проживання та лікування ОСОБА_8 під час загострення його хвороб. Менш ніж за місяць до смерті ОСОБА_8 заніс трудову книжку для працевлаштування двірником на Паркових озерах, там його прийняли на роботу за договором, вона допомагала чоловіку в роботі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала з підстав викладених у відзиві. Пояснила, що з батьком ОСОБА_8 вона зустрічалась таємно та періодично через 3-4 місяці, один одного вони вітали з усіма святами, зв'язку ніколи не втрачали, вдома у батька вона була не часто. На прохання батька коли йому було потрібно вона давала по 200-500 грн. Позивача вона бачила двічі, батько назвав позивача, як співмешканку. Конфлікт з позивачем у батька був у вересні 2012 року, тоді останній виганяв позивача з дому. Виселилась позивач зі своїми речами при дільничному інспектору у її (відповідача) присутності. Про смерть батька позивач повідомила по телефону її матір. З ким батько живе її не цікавило.

Представники відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечували, зазначили, що доказів наявності спільного бюджету і ведення спільного господарства суду не надано, ОСОБА_2 допомагала батьку коштами, купувала йому речі, цигарки.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4, ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_6, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 14.10.2017 року помер ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 99).

З довідки про причину смерті ОСОБА_8 від 16.10.2017 р. вбачається, що причиною смерті стала токсична дія роз'їдаючої речовини (а.с. 19, 20).

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (до реєстрації шлюбу - ОСОБА_2) Д.В. є доньками померлого ОСОБА_8, отже являються спадкоємцями першої черги (а.с. 101, 109, 109 зв.).

З копії спадкової справи № 1148/2017 (02-14) щодо майна померлого ОСОБА_8 (а.с.92-110) встановлено, що 16.11.2017 року до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_5 та 08.12.2017 року - ОСОБА_2 (а.с. 93, 98 зв.).

Нотаріусом відповідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а.с. 97-98) не встановлено складеного ОСОБА_8 за життя заповіту.

Відповідно до інформаційної довідки Комунального підприємства КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 18.12.2017р. квартира АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована на ім'я ОСОБА_8: ? частини на підставі договору дарування, посвідченого ОСОБА_16, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.09.2006р., №7376, зареєстрованого в бюро 18.09.2006 р., за реєстровим №4115, в реєстровій книзі д.258-285, та ? частини на підставі свідоцтва на право на спадщину, виданого 10-ю Київською державною нотаріальною конторою 21.02.2001р., №1н-549, зареєстрованого в Бюро 25.04.2001р., за реєстровим №4115, в реєстровій книзі д.285-277 (а.с. 106 зворот).

Звертаючись до суду з позовною вимогою про встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з 2003 року по час відкриття спадщини позивач посилається на те, що встановлення такого факту необхідно для отримання спадщини, оскільки визнання факту проживання однією сім'єю не менше п'яти років до дня відкриття спадщини призводить до визнання позивача спадкоємцем четвертої черги відповідно до ст. 1264 ЦК України.

На підтвердження даної вимоги вказує, що з 2003 року вона та ОСОБА_8 проживали разом як сім'я, були пов'язані спільним побутом та вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки.

Згідно копії паспорту ОСОБА_7 вбачається, що зареєстрованим місцем проживання з 10.01.2012 року є АДРЕСА_3 (а.с. 7 зворот), власником якої був ОСОБА_8

Допитана в судовому засіданні свідок з боку позивача ОСОБА_17 засвідчила, що з позивачем сусіди, поживають на одній площадці, ОСОБА_18 знає вже років 15. Позивач спочатку до того як почала зустрічатися з ОСОБА_8 знімала квартиру, потім ОСОБА_18 забрав жити до себе. Вона щодня заходила у квартиру НОМЕР_4. Позивач доглядала за хворою тіткою ОСОБА_1 (матір'ю ОСОБА_8). У квартирі ОСОБА_18 робила ремонт. Гроші у позивача та ОСОБА_8 були спільні, лежали в ящику в меблевій «стінці», ще вони окремо відкладали за життя тьоті ОСОБА_1 на ритуальні послуги. Люба та ОСОБА_18 все робили разом, позивач готувала для сім»ї, на свята ОСОБА_8 дарував позивачу квіти. Працюючи на водоканалі, ОСОБА_8 простудив ноги, які у нього часто боліли, тому при загостреннях хвороби ледве ходив. Документи на квартиру були на зберіганні у неї, а коли тьотя ОСОБА_1 померла, тоді документи забрала сестра ОСОБА_8. ОСОБА_18 добре відносився до ОСОБА_18, любив позивача, сварка між ними була один раз коли викликали міліцію, після чого ОСОБА_8 у позивача просив пробачення. ОСОБА_18 мав цукровий діабет, асму, інфікували його гепатитом С. ОСОБА_19 не був, коли у нього боліли ноги, погано ходив, за ним доглядала позивач. ОСОБА_18 з позивачем були одна сім»я, вели спільне господарство, їздили до ОСОБА_18 в село, звідки привозили продукти, разом ходили на базар, все робили спільно.

Свідок ОСОБА_20 засвідчив, що є сусідом позивача, їхні квартири поруч, позивач живе біля нього близько 13 років. Він постійно спілкувався з ОСОБА_18 та ОСОБА_20, останні мали спільне господарство, завжди були разом. З приходом ОСОБА_18 побутові умови в квартирі НОМЕР_4 змінились, там зробили ремонт, ОСОБА_20 почав краще одягатись, був доглянутий. Позивач працювала на Бесарабському ринку. Його запрошували на день народження у квартиру НОМЕР_4, там позивач та ОСОБА_20 поводились, як подружжя. ОСОБА_18 скаржився, що у нього болять ноги та при лікуванні зубів йому занесли гепатит ОСОБА_21 років у квартирі НОМЕР_4 ще жили донька позивача та онук. ОСОБА_18 любив онука, як рідного, також ОСОБА_20 говорив, що дуже любить позивача. Одного разу після сварки позивач пішла від ОСОБА_20, тоді ОСОБА_20 при всіх сусідах просив у ОСОБА_18 вибачення. ОСОБА_18 робив періодично, останній час перед смертю працював двірником на Паркових озерах, скаржився, що робити важко, бо болять ноги.

Свідок ОСОБА_22 засвідчила, що багато років знає сім'ю ОСОБА_8, живуть в одному під'їзді. Позивач у квартирі АДРЕСА_4 проживала на правах дружини ОСОБА_8. Після смерті матері ОСОБА_18 вони разом купували меблі, зробили хороший ремонт, порядок в квартирі підтримувала позивач. Вона завжди бачила разом позивача та ОСОБА_8. Останній часто гуляв з ОСОБА_23 онуком та всім говорив, що то його онук. Позивач у їхньому будинку живе вже років 15. При спілкуванні ОСОБА_8 їй говорив на позивача «моя ОСОБА_18». Перед смертю скаржився, що болять ноги, йдучи по східцях тримався за перила, ходив в магазин, по двору, з милицями та ковінькою не ходив. ОСОБА_18 з ОСОБА_18 жили однією повноцінною сім'єю, їздили на море, все робили вдвох, спільно, ОСОБА_8 їздив до родичів позивача в село, казав, що їде до тещі в село, звідти привозили продукти, весь побут у них був разом.

Свідок ОСОБА_24 засвідчила, що живе в будинку АДРЕСА_1 з 2004 року, знає позивача та спадкодавця років 5-6 весь цей час як подружжя, бо вони завжди були разом. Років два тому вона була на дні народження у Любиного чоловіка ОСОБА_8 та лише нещодавно дізналася, що вони не в шлюбі. ОСОБА_18 їздив в село, вони разом виховували онука позивача, з дитиною ОСОБА_8 ходив на рибалку. Останній час бачила, що ОСОБА_8 ішов на роботу в 6.00 та повертався в 12.00.

Свідок з боку відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_23 засвідчила, що ОСОБА_8 був її чоловіком, з яким вони розійшлися коли ОСОБА_2 було менше року, так як ОСОБА_8 знайшов іншу жінку. Шлюб вони розірвали у 1989 році з ініціативи ОСОБА_8 за рішенням суду. У 2012 році ОСОБА_8 хотів поновити стосунки, тоді зустрівся з дочкою ОСОБА_25 та зателефонував їй (свідку). Вона приїхала у вересні-жовтні 2012 року на 3-4 дні у квартиру АДРЕСА_5 на запрошення ОСОБА_8, який запропонував разом жити, на що вона майже згодилась. Після того ОСОБА_8 разів три приїжджав до неї в м. Березань, де вона стала жити з 2008 року. Коли вона була у ОСОБА_8, то бачила на лавочці жінку біля якої була міліція, тоді ОСОБА_8 говорив, що то його співмешканка, з якою він хоче розійтися та почати відносини з нею. До ремонту вони часто були у квартирі у ОСОБА_8. ОСОБА_18 інколи просив гроші у неї, частіше просив у дочки ОСОБА_25, на стан здоров'я він не скаржився, любив рибалку, ходив пішки, нарікань на самопочуття не було, сам себе забезпечував. Востаннє з ОСОБА_8 вона спілкувалась у 2015 році, про іншу жінку він не говорив. ОСОБА_18 випивав, проте себе контролював.

Свідок з боку відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_26 засвідчила, що ОСОБА_2 ОСОБА_27 її молодший брат, позивач співмешканка брата. Мати її познайомила з позивачем, як з квартиранткою. Відносини у неї з ОСОБА_7 були погані, бо позивач хотіла квартиру. ОСОБА_27 віддав їй документи на квартиру у 2012 році після бійки, так як боявся, щоб ОСОБА_7 нічого з квартирою не зробила. ОСОБА_28 вигнав позивача з квартири, хотів, щоб остання виписалась з квартири, ходили в ЖЕК, написав заяву на виписку. У подальшому з ЖЕКу телефонували, що не виписали, бо позивач сказала, що помирились. ОСОБА_7 маніпулювала ОСОБА_28, який був заляканий, бо хотів випити. ОСОБА_27 їй по телефону говорив, що з позивачем часто були скандали, він ОСОБА_7 виганяв, проте через день та поверталась назад, тоді вони разом пили. Після смерті матері її в квартиру не впускали, тому про ремонт їй нічого не відомо. Позивач забороняла їй спілкуватись з ОСОБА_28. Брат їй скаржився, що він всю зарплату віддавав позивачу, а потім позичав гроші у сусідів на цигарки. В безпорадному стані ОСОБА_28 ніколи не був. Зареєстрував позивача у квартирі ОСОБА_28 після смерті матері, яка не надавала згоди на таку реєстрацію.

Свідок з боку відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_29 засвідчила, що вона була дружиною ОСОБА_8, відповідач ОСОБА_30 їх донька. В шлюбі з ОСОБА_8 вони перебували з 21.02.1992 року по 24.06.1997 року, відразу жили в Києві. Після народження ОСОБА_5 сім'єю переїхали жити в Світловодськ. ОСОБА_27 завжди працював, в тверезому стані був добрим сім'янином, люблячим батьком, проте коли випивав, то з ним неможливо було жити. ОСОБА_27 намагався по декілька місяців не вживати спиртне, було таке, що пив, проте міг себе «взяти в руки». ОСОБА_27 хворів на хронічну астму, кашляв, проходив періодично медикаментозне лікування. Десь у 2003 році ОСОБА_8 до них приїжджав на один день у гості, ще один раз приїздив у 2005 році, проте тоді їх вдома не застав, так як вони поїхали на море. Про ОСОБА_7 вона дізналась від куми, яка повідомила, що ОСОБА_8 більше 10 років проживав з позивачем.

Суд приймає до уваги пояснення всіх свідків, при цьому показами свідків з боку відповідачів не спростовано факт тривалого проживання позивача та ОСОБА_8 однією сім'єю. Наявність одного конфлікту 18.09.2012 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у зв'язку з яким позивач викликала міліцію (а.с. 166) не доводить обставин окремого їх мешкання, оскільки, як пояснила колишня дружина ОСОБА_8 ОСОБА_29, в стані алкогольного сп'яніння спадкодавець був нестерпним, до того ж свідки з боку позивача повідомили, що після вказаного конфлікту ОСОБА_8 у позивача просив вибачення за свою негативну поведінку. Також з пояснень свідка з боку відповідачів ОСОБА_26 спадкодавець їй говорив, що всю заробітну плату він віддавав позивачу; свідок ОСОБА_17 засвідчила, що у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були спільні кошти, які вони зберігали у одному місці та спільно ними розпоряджались, що свідчить про їх спільний бюджет, стійкі сімейні стосунки, ведення спільного господарства. Підтвердження цього також є реєстрація позивача спадкодавцем в належній йому на праві власності квартирі.

При цьому суд також враховує наступне.

Як роз'яснено у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у

зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли та продовжують існувати після набрання ним чинності.

Виходячи із принципу незворотності дії у часі, встановленого ч. 1 ст. 58 Конституції України та ст. 5 ЦК України, на правовідносини, що виникли раніше дія вказаних нормативних актів не поширюється.

Інститут спільного проживання осіб як чоловіка і жінки, який породжує юридичні наслідки, передбачений Цивільним кодексом 2004 року і такий факт може бути встановлений лише з 01 січня 2004 року.

Таким чином, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки вони проживати однією сім'єю, були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки, що підтверджено свідками та наявними в матеріалах справи доказами, тому у суду немає жодних правових підстав ставити під сумнів встановлення заявленого позивачем факту, який згідно принципу незворотності дії закону у часі та п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України підлягає до встановлення з 01 січня 2004 року по день смерті ОСОБА_8

Позивач також просить змінити черговість одержання її права на спадкування за законом як спадкоємця ОСОБА_8 з четвертої черги спадкування на першу чергу спадкування.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Як зазначено вище, позивач ОСОБА_7, як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до відкриття спадщини, має право на спадкування за законом у четверту чергу.

Статтею 1259 ЦК України визначено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Як зазначається в п. 5.2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред'явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1 - 3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення позову необхідна наявність всіх п'яти вищезазначених обставин.

В зазначеній категорії справ підлягає встановленню судом також факт належності сторін до спадкоємців за законом різних черг.

Слід зазначити, що зміна черговості спадкування лише надає право спадкоємцю наступної черги на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, а не визнає його спадкоємцем цієї черги. Отримавши право на спадкування разом із спадкоємцями іншої черги, такий спадкоємець вважається спадкоємцем тієї черги, до якої він належить відповідно до статей 1261 - 1265 ЦК України.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про спадкування" від 30 травня 2008 року № 7 роз'яснено, що під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Доказами безпорадності спадкодавця можуть бути документи, що підтверджують тяжкість стану здоров'я: виписки з історії хвороби, амбулаторні картки, висновки медичних закладів, документи про інвалідність тощо. Отже, безпорадність особи пов'язана саме зі станом її здоров'я.

Належних та допустимих доказів щодо перебування ОСОБА_8 тривалий час у безпорадному стані, що потребував опіки, матеріального забезпечення, як визначено ст.1259 ЦК України, стороною позивача не було надано.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_8 до дня своєї смерті працював, отримував заробітну плату, каліцтва не мав. Зазначені в медичних документах діагнози, які мав ОСОБА_8 свідчать про наявність у нього ряду хвороб, але про перебування у зв'язку з цим у безпорадному стані спадкодавця жодного доказу не було надано. До того ж сама позивач пояснила суду, що у безпорадному стані ОСОБА_8 не був, за життя він сам себе обслуговував, ходив, обходився без сторонньої допомоги.

Зміна черговості одержання права на спадкування - це виняток із правила черговості, що застосовується лише тоді, якщо в судовому порядку належним чином встановлено всі обставини, передбачені ч. 2 ст. 1259 ЦК, на підставі яких суд вправі ухвалити відповідне рішення.

За встановлених обставини, правові підстави для застосування ст.1259 ЦК України та зміни черговості на одержання права на спадкування з четвертої на першу чергу ОСОБА_7 відсутні.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_7 про зміну черги спадкування задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України також пропорційно до задоволених вимог підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача сплачений останньою судовий збір в дохід держави, а саме в сумі по 320 грн. 00 коп. з кожного з відповідачів.

Керуючись ст. 58 Конституції України, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ст. ст. 5, 1216, 1217, 1218, 1258, 1259, 1261, 1264 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про спадкування" від 30.05.2008 року № 7, ст. ст. 4, 12, 76, 81, 89, 133, 141, 259, 265, 268, 273, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та зміни черги спадкування задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, починаючи з 01 січня 2004 року по 14 жовтня 2017 року - день смерті ОСОБА_8.

У решті заявлених вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 судовий збір в сумі 320 (триста двадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 судовий збір в сумі 320 (триста двадцять) грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_7, адреса проживання: 02125, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач - ОСОБА_2, адреса проживання: АДРЕСА_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Відповідач - ОСОБА_5, адреса проживання: АДРЕСА_7 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3.

Повний текст рішення складено 30 листопада 2018 року.

Суддя Виниченко Л.М.