Постанова № 78341288, 05.11.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4308/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Астахової О.О.,

при секретарях Неділько Л.Л., Томіленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 3-ої роти 3-го батальйону 2-го полку Управління патрульної поліції у м. Києві Смоленцева Олега Ігоровича, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -

в с т а н о в и в :

21 березня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВР №050987 від 12 березня 2018 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Обгрунтовуючи вимоги тим, що її 12 березня 2018 року постановою інспектора патрульної поліції Смоленцева О.І. притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме: за керування автомобілем всупереч вимогам дорожнього знаку 5.11 (смуга громадського транспорту), чим порушила п. 17.1 ПДР України.

Позивач вважає, що дана постанова не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, є безпідставною та підлягає скасуванню, оскільки інспектор поліції після зупинки транспортного засобу під її керуванням на вимогу отримав від неї документи (поліс обов'язкового страхування, технічний паспорт) та направився до службового автомобіля для їх перевірки. Проте, після повернення вручив оспорювану постанову, чим порушив порядок та процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлені ст.ст. 278, 279 КУпАП в результаті чого не з'ясувавши дійсні обставини справи виніс незаконну постанову.

Крім того, на думку позивача, відповідач в порушення вимог ст. 276 КУпАП незаконно розглянув справу про притягнення її до адміністративної відповідальності на місці зупинки транспортного засобу, а не за місцезнаходженням органу уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на означене позивач просить про задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги і просила суд задовольнити позовну заяву виходячи із доводів, якими вона обґрунтовується.

Додатково пояснила, що 12 березня 2018 року вона рухалась по просп. Визволителів, у м. Києві. Побачивши станцію технічного обслуговування, вона перестроїлась у крайню праву смугу руху для здійснення заїзду на СТО, оскільки по дорозі у неї спустило колесо. Дана смуга передбачена для руху громадського транспорту, проте дорожня розмітка на ділянці дороги на якій нею було здійснено маневр, дозволяє проїзд для заїзду на станцію технічного обслуговування. З огляду на відсутність вільного проїзду до СТО з урахуванням великої кількості автомобілів, вона прийняла рішення не заїжджати на дану станцію та почала здійснювати маневр перестроювання до крайньої лівої смуги для здійснення повороту ліворуч, оскільки по ходу руху була інша станція технічного обслуговування. В цей час автомобіль патрульної поліції, який рухався позаду увімкнув проблискові маячки, після чого здійснено зупинку транспортного засобу позивача на мосту, всупереч правил дорожнього руху.

Інспектор патрульної поліції не представившись, в грубій формі почав висловлювати сумніви щодо якості навчання водія в автошколі, законності її перебування за кермом. Після чого повідомив, що перевірить транспортний засіб по «базі даних» та пішов до службового автомобіля. Повернувся інший інспектор патрульної поліції, який вручив позивачу постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення нею ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Позивач зазначає, що їй не було повідомлено про розгляд справи про притягнення її до адміністративної відповідальності, не оголошено особу, яка розглядає справу, не були вирішенні клопотання, не дослідженні докази, не були заслухані її пояснення та покази свідків, які в цей час перебували у автомобілі під її керуванням, чим грубо порушено вимоги КУпАП.

З означених підстав ОСОБА_1 просила задовольнити позов та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВР №050987 від 12 березня 2018 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явились, хоча про день час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву або пояснень щодо позову не скористались, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляду справи у їх відсутність до суду не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 205 КАС України судом не встановлено, суд приходить до висновку про розгляд справи у відсутність нез'явившихся відповідача та третьої особи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 12 березня 2018 року серії ВР №050987, ОСОБА_1 12 березня 2018 року об 11 год. 45 хв., за адресою: м. Київ, просп. Визволителів, 21, керуючи автомобілем марки КІА Sportage, д.н.з. НОМЕР_1, порушила вимоги дорожнього знаку 5.11 (смуга громадського транспорту) та здійснила рух по даній смузі, чим порушила п. 17.1 ПДР України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. За результатами розгляду справи застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. (а.с. 4).

За положеннями ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Із адміністративним позовом про скасування постанови від 12 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва 21 березня 2018 року, тобто у строки, передбачені ст. 289 КУпАП.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, (далі - Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський на місці вчинення адміністративного правопорушення, виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

За положеннями ч. 4 ст. 276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень.

А відтак, твердження позивача, як підстави для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ВР № 050987 від 12 березня 2018 року, щодо незаконного розгляду відповідачем справи про притягнення її до адміністративної відповідальності на місці зупинки транспортного засобу є необґрунтованими та не заслуговують на увагу.

Разом з тим, пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту», а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 3 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Згідно із п. 17.1 Правил дорожнього руху України на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 «Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів» або 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів» забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила, що їй не було надано можливості скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, проігноровано порядок процедури розгляду справи, встановленого ст.ст. 278, 279 КУпАП.

Крім того, у постанові про адміністративне правопорушення від 12 березня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, відсутні будь-які посилання на докази, на яких ґрунтується висновок інспектора патрульної поліції 3-ої роти 3-го батальйону 2-го полку Управління патрульної поліції у м. Києві Смоленцева О.І. про вчинення адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 122 КУпАП, зокрема не зазначено свідків правопорушення, не долучені показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.

Суд погоджується з такими твердженнями позивача, а також приймає до уваги надані нею пояснення а саме те, що здійснюючи маневр перестроювання у крайню праву смугу руху, по якій передбачено рух громадського транспорту, ОСОБА_1 здійснювала вказаний маневр для заїзду на станцію технічного обслуговування в зоні дії п. 1.2 дорожньої розмітки, що передбачено п. 34.1 ПДР оскільки доказів, які б спростовували дані обставини суду не надано. Незважаючи на те, що обов'язок по доведеності правомірності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішень, покладається на останнього.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

За положеннями ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З огляду на означене, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийнятої ним постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

А відтак, суд знаходить обгрунтованими позовні вимоги, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.ст. 251, 283, 284 КУпАП, пояснення позивача знайшли своє підтвердження під час дослідження доказів, доводів на спростування обставин на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог відповідачем не надано.

За таких обставин, суд вважає за необхідне скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення серії ВР №050987 від 12 березня 2018 року за ч. 3 ст. 122 КУпАП та закрити провадження за відсутністю в її діях складу правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 8, 9, 72-77, 241-243, 246, 250, 294-295 КАС України, ст. ст. 251, 283, 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 3-ої роти 3-го батальйону 2-го полку Управління патрульної поліції у м. Києві Смоленцева Олега Ігоровича, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВР №050987 від 12 березня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю складу правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги постанова суду набирає законної сили після розгляду справи Шостим апеляційним адміністративним судом.

Суддя О.О. Астахова

Повний текст постанови виготовлено 13 листопада 2018 року.