Вирок № 78341113, 04.12.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9749/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" грудня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Марченко М.В.,

при секретарі: Мізерній К.О.,

за участю прокурорів: Фещенка О.С., Щебетуна Ю.В.,

за участю захисника: Вернера М.А.,

обвинуваченого: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальне провадження №12018100040005144 від 26 травня 2018 року, за обвинувальним актом по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, з середньою освітою, працюючого неофіційно кур'єром доставки, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 22.08.2017 року вироком Дніпровського районного суду міста Києва за ч.1 ст.186 КК до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1360 гривень,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 26.05.2018 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, знаходячись в салоні автобуса №48, який слідував від зупинки громадського транспорту «Готель Славутич» до зупинки громадського транспорту «Метро Лівобережна» у м.Києві, звернув увагу на раніше незнайому йому жінку похилого віку ОСОБА_3, при цьому, у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення належного ОСОБА_3 майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, ОСОБА_2, пішов за ОСОБА_3, яка вийшла із автобуса на одній із зупинок громадського транспорту по вулиці Ентузіастів у місті Києві та направилась у бік будинку АДРЕСА_2.

Діючи далі, ОСОБА_2 знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 зайшов за ОСОБА_3 до під'їзду №3 вказаного будинку, та відкрито зірвав дві сережки, вартістю 5000 гривень, з вух ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, застосувавши тим самим до останньої насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, чим заподіяв потерпілій згідно з даним висновку судово-медичної експертизи №1001/е від 14.06.2018 року легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, а саме дві рвані рани в ділянці мочок обох вушних раковин.

Після цього, ОСОБА_2, з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 5000 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав, вищезазначені обставини підтвердив та пояснив, що дійсно, він, 26.05.2018 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, знаходячись в салоні автобусу №48, який слідував від зупинки громадського транспорту «Готель Славутич» до зупинки громадського транспорту «Метро Лівобережна» у м.Києві, звернув увагу на раніше незнайому йому жінку похилого віку, якою виявилась в подальшому ОСОБА_3 З метою відкритого викрадення майна ОСОБА_3, коли остання вийшла з автобусу на одній із зупинок громадського транспорту по вулиці Ентузіастів у місті Києві він пішов за нею слідом. Знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 він зайшов за ОСОБА_3 до під'їзду №3 вказаного будинку, де відкрито зірвав дві сережки з вух останньої, після цього, з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Свою винність ОСОБА_2 визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. При цьому пояснив, що зробив для себе відповідні висновки, а також зазначив, що з доказами зібраними у кримінальному провадженні, в тому числі з переліком, кількістю та вартістю викраденого майна, що зазначена в обвинувальному акті, згоден повністю, фактичні обставини справи не оспорював.

Дані обвинуваченим ОСОБА_2 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.

Винність обвинуваченого ОСОБА_2 повністю підтверджується його показаннями та щирим каяттям у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч.3 ст.349 КПК України, роз'яснені судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2 тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, протоколу огляду місця події, протокол огляду речей, даних висновку судово-медичної експертизи №1001/е від 14.06.2018 року, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Винність ОСОБА_2, який не оспорював фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого йому злочину знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфікованні за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

Разом з тим, при зазначенні в обвинуваченні та при юридичній кваліфікації дій ОСОБА_2 такої кваліфікуючої ознаки як застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, орган досудового розслідування та прокурор врахували лише медичний критерій ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілої, які згідно висновку судово-медичної експертизи не є небезпечним для життя та здоров'я, при цьому поза увагою залишився юридичний критерій визначення ступеня небезпеки застосованого насильства до потерпілої особи, що впливає на юридичну кваліфікацію.

Зокрема, відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» - під насильством, що не є небезпечним для життя та здоровья потерпілого при грабежі, слід розуміти умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Наведене свідчить, що дії ОСОБА_2 мали бути кваліфіковані як розбій, що є більш тяжким злочином, разом з тим, суд позбавлений можливості погіршити становище обвинуваченого та кваліфікувати його дії, як вчинення більш тяжкого злочину, а тому залишає визначену органом досудового розслідування та прокурорм кваліфікацію дій ОСОБА_2 за ч.2 ст.186 КК України.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_2 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, який працює неофіційно, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_2, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненного ОСОБА_2 злочину, який відноситься до тяжких злочинів, обставин справи, вищезазначених даних про особу обвинуваченого, який раніше судимий, вчинив новий тяжкий злочин, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 неможливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування ст.75 КК України суд не вбачає.

Разом з тим, виходячи з вимог ст.71 КК України, суд вважає, що не підлягає призначенню ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків, а саме з вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 22.08.2017 року, яким він засуджений до покарання у виді штрафу у розмірі 80 (вісімдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень, оскільки вказаний вирок суду на даний час є виконаним, що підтверджується наданою захисником квитанцією

Речові докази у справі: мобільний телефон марки «Samsung Duos» - слід знищити, пару сережок із металу схожого на золото, що належать потерпілій ОСОБА_3 та передані останній на зберігання під розписку, слід залишити у володінні та розпорядженні потерпілої ОСОБА_3

Крім того, підлягають стягненню з ОСОБА_2 процесуальні витрати у розмірі 378 гривень 00 копійок на користь держави за проведення по справі судово-медичної експертизи №1001/е від 14.06.2018 року (отримувач коштів: УК у Дніпровському районі м.Києва 24060300, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві, код банку отримувача: 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ):38012871, рахунок отримувача: 31110115026005).

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.368-371, 373-374, 376, КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати виним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у виді тримання під вартою з утриманням у Державній Установі Київському слідчому ізоляторі Міністерства Юстиції України залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту затримання, а саме з 26 травня 2018 року.

Речові докази у справі: мобільний телефон марки «Samsung Duos» - знищити, пару сережок із металу схожого на золото, що належать потерпілій ОСОБА_3 та передані останній на зберігання під розписку, залишити у володінні та розпорядженні потерпілої ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати у розмірі 378 гривень 00 копійок на користь держави за проведення по справі судово-медичної експертизи №1001/е від 14.06.2018 року (отримувач коштів: УК у Дніпровському районі м.Києва 24060300, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві, код банку отримувача: 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ):38012871, рахунок отримувача: 31110115026005).

Цивільний позов не заявлено.

Вирок може бути оскаржено до Київського Апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя: