Ухвала суду № 78340016, 28.11.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 1-кп/712/606/18

Справа № 704/16/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси складі:

головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.

суддів – РОМАНЕНКО В.А., МАРЦІШЕВСЬКОЇ О.М.,

при секретарі – ТІТОВА О.І.

з участю прокурора – ДИДИЧ В.В., ГРЕКОВА А.І.

захисників – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3 ОСОБА_4

потерпілої – ОСОБА_5

обвинувачених – ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10, ОСОБА_11

розглянувши клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_10, обвинуваченого за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, п.п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 255 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12014250190000090 від 04 квітня 2014 року відносно ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146, п.п. 3, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_9 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, та обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12017250000000177 від 11 травня 2017 року відносно ОСОБА_10 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, п.п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 255 КК України, ОСОБА_11 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 255 КК України, які на підставі ухвали суду від 22 вересня 2017 року об’єднані в одне провадження.

Ухвалою суду від 16.11.2018 року у підготовчому судовому засіданні обрано обвинуваченим ОСОБА_6В, ОСОБА_11, ОСОБА_7,ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів. Визначено ОСОБА_7 суму застави у розмірі 800 000 (вісімсот тисяч) грн., та визначено ОСОБА_10 суму застави у розмірі 2 000 000 (два мільйони) грн. з покладенням у разі внесення застави обов’язків за ст.194 КК України, повний текст ухвали проголошений 20 листопада 2018 року.

Ухвалою суду від 21 листопада 2018 року обвинуваченому ОСОБА_10 змінено запобіжний захід на тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 20 листопада 2018 року по 18 січня 2019 року включно у ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

28 листопада 2018 року захисником ОСОБА_10 адвокатом ОСОБА_3, в порядку ст. 201 КПК України подано клопотання про зміну міри запобіжного заходу з тримання під вартою на не пов'язаний з триманням під вартою.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 та його захисники ОСОБА_3С та ОСОБА_2 клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_9 М,М., ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_11, та їх захисники ОСОБА_12 та ОСОБА_4 дане клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Прокурори та потерпіла ОСОБА_5, заперечували проти задовлення даного клопотання.

Заслухавши учасників судового розгляду справи, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Частиною 1 ст.201 КПК України, передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ст.186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті ( ч.2 ст.177 КПК України).

Розглядаючи заявлені клопотання, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Право на свободу та особисту недоторканість є одним із значущих прав людини. Частиною 2 статті 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути заарештований або триматись під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановленим законом.

Суд виходить з того, що до вирішення питання про винність особи тримання під вартою не може бути загальним правилом і слід виходити з презумції залишення обвинуваченого на свободі. Тримання під вартою повинно бути законним і обґрунтованим. Законність тримання полягає у дотриманні передбаченої законом процедури застосування цього запобіжного заходу, а його обґрунтованість у вимозі взяття під вартою лише за наявності передбачених для цього у законі підстав.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

Право на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження передбачає, що вирішення питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може розглядатись абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати у кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі, але за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній суспільний інтерес, який, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов’язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м’який.

Ухвалою суду від 16.11.2018 року ОСОБА_10 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки суд визнав доведеним стороною обвинувачення, що продовжують існувати ризики переховування обвинуваченого від суду, перешкоджання здійсненню правосуддя, які в сукупності з вагомістю доказів сторони обвинувачення виправдовують тривалість під вартою.

Разом з тим, при обранні запобіжного заходу 16.11.2018 року судом були враховані доводи обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_2, про те, що обвинувачений ОСОБА_10, будучи формально у списках розшукуваних, в дійсності до моменту затримання у травні 2017 року не був обізнаний про існування даного кримінального провадження та здійснення щодо нього розшукових дій у вказаному провадженні, натомість вів звичайне життя - проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1, де його ніхто не розшукував, також упродовж перебування у розшуку звертався до правоохоронних органів для отримання паспорта, дозволу на зброю, проходив лікування у державних закладах.

При розгляді клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу, ухвалою суду від 21 листопада 2018 року, було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_10 в 2015 році був достовірно обізнаний про проведення обшуку у своїй квартирі 06.08.2015 року, складення 10.11.2015 року на його адресу повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 121425090000090 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.194 КК України та винесенння Придніпровським районним судом м.Черкаси 03.12.2015 року ухвали про дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вказані обставини підтверджуються клопотанням ОСОБА_10 про повернення тимчасового вилученого майна під час обшуку його квартири АДРЕСА_1 А в м. Київ у кримінальному провадженні № 121425090000090, наданого ОСОБА_10 07.10.2015 року на адресу слідчого СУ УМВС України в Черкаській області Личака І.С. (вх.№ 6395 від 07.10.2015 року). Зазначене клопотання, слідчим Личак І.С. було задоволене, про що ОСОБА_10 направлена письмова відповідь № 5/10802 від 20.10.2015 року на адресу: м.Київ, вул.Героїв Дніпра, 32 ААДРЕСА_2 згідно його клопотання.

Оскільки у своєму клопотанні від 07.10.2015 року ОСОБА_10 вказує номер кримінального провадження та звертається з приводу майна, вилученого під час слідчої дії (обшуку), проведеної у вказаному кримінальному провадженню, вказане свідчить про те, що останній станом на 07.10.2015 року був достовірно обізнаний про існування кримінального провадження № 121425090000090, а тому його пояснення під час обрання запобіжного заходу 16.11.2018 року про те, що до затримання в травні 2017 року він не був обізнаний про існування даного кримінального провадження не відповідають дійсності.

04 грудня 2015 року адвокат ОСОБА_13 в інтересах ОСОБА_10 як підозрюваного у кримінальному провадженні № 121425090000090 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.194 КК України звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси у справі № 711/10776/15-к для ознайомлення з клопотанням слідчого Личак І.С. про обрання запобіжного заходу (вх.№35805 від 04.12.2015 року). Згідно розписки на вказаній заяві захисник ОСОБА_13 10 грудня 2015 року, отримав копію ухвали від 03.12.2015 року та ознайомився з матеріалами справи.

Договір про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_13 укладений 04.12.2015 року ОСОБА_10, та предметом договору визначено надання правової допомоги щодо підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.194 КК України та інших передбачених цим Кодексом кримінально караних діянь, підозра чи обвинувачення, в яких може бути пред'явлене у кримінальному провадженні № 121425090000090.

В матеріалах справи № 711/10776/15-к, з якою ознайомився адвокат ОСОБА_10 04.12.2015 року містяться витяг з ЄРДР та підозра від 10.11.2015 року, що підтверджує, обізнаність ОСОБА_10 як з існуванням кримінального провадження, так і здійсненням щодо нього дій щодо ініціювання його затримання як такого, що переховується від слідства.

Крім того, після ухвали від 03.12.2015 року у справі № 711/10776/15-к про дозвіл на затримання ОСОБА_10 з метою приводу для участі в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, копію якої отримав захисник ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_13, слідчими суддями Придніпровського районного суду м.Черкаси виносились ухвали про дозвіл на затримання ОСОБА_10 з метою приводу для участі в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у справах (№ 711/6657/16-к Провадження 1-кс/711/2062/16№, № 711/1829/17 провадження № 1-кс/711/679/17; №), які були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Таким чином, в ухвалі від 21.11.2018 року суд визнав підтвердженими доводи прокурора про приховання обвинуваченим ОСОБА_10 при обранні запобіжного заходу 16.11.2018 року факту обізнаності з жовтня 2015 року про існування кримінального провадження, проведення окремих слідчих та процесуальних дій та складення підозри.

У відповідності до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини, з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обставин вчинення інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_10 діянь, як вони сформульовані у обвинуваченні, а також їх чисельності, в тому числі у вчиненні тяжкого насильницького кримінального правопорушення у вигляді незаконного позбавлення волі або викрадення людини, умисного вбивства, участі у злочинах, вчинюваних злочинною організацією, беручи до уваги, що на даному етапі розгляду справи, коли судовий розгляд об’єднаного провадження не розпочався та не допитані потерпілі та свідки, суд дійшов висновку про те, що продовжують існувати ризики переховування обвинуваченого від суду, перешкоджання здійсненню правосуддя.

Також судом, як дані про особу, врахований той факт, що обвинувачений ОСОБА_10 намагався ввести суд в оману щодо своєї необізнаності до моменту затримання про надання судом дозволу на його затримання як такого, що переховується від слідства, необізнаності про існування кримінального провадження № 12014250190000090 від 04 квітня 2014 року та проведення у даному провадженні обшуку його квартири, тому є всі підстави вважати, що обіцянки обвинуваченого добросовісно виконувати всі свої процесуальні обов'язки також можуть бути неправдивими і поведінка обвинуваченого може перешкодити здійсненню правосуддя.

Сторона захисту в своєму клопотання про зміну міри запобіжного захисту з тримання під вартою на іншу міру запобіжного заходу, не пов'язану з триманням під вартою, посилається на те, що ОСОБА_10 не укладав договорів з адвокатом ОСОБА_13, останній не був його захисником, підпис від імені ОСОБА_10 в договорі з адвокатом ОСОБА_13 йому не належить. Відомості про здійснення адвокатом ОСОБА_13 адвокатської діяльності внесені до реєстру адвокатів тільки в 2017 році. Також вказував на відсутність будь-яких ризиків відповідно до вимог ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_10, не має наміру переховуватись від суду, позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не має потреби незаконо впливати на потерпілих та свідків, не має необхідності перешкоджати кримінальному провадженю іншим чином та не збарається вчиняти інше криміванльне правопорушення або його продовжувати.

Крім того, має ряд захворювань та потребує негайного лікування в умовах стаціонару, а саме висунуте обвинувачення є необґрунтованим та невмотивованим, а сам розшук обвинуваченого проведено формально.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку, що стороною захисту не надано будь-яких об’єктивних доказів на спростування обставин, які суд досліджував при зміні запобіжного заходу ОСОБА_10 ухвалою від 21.11.2018 року. Під час розгляду клопотання судом досліджено матеріали справи № 711/10776/15-к, з якою ознайомився адвокат ОСОБА_13 на підставі заяви, завіреної печаткою адвоката, з доданням витягу з реєстру адвокатів та копією договору.

Крім того, прокурором заявлялося клопотання про виклик адвоката ОСОБА_13 в судове засідання в якості свідка, однак обвинувачений ОСОБА_10 та його адвокат ОСОБА_3 наполягали на розгляді клопотання невідкладно на підставі наявних матеріалів.

Всі перелічені обставини, на які посилається сторона захисту, судом було досліджено та проаналізовано при обранні міри запобіжного заходу ОСОБА_10 в вигляді тримання під вартою увалами суду від 16 листопада та 21 листопада 2018 року.

Викладене у сукупності з суворістю можливого покарання дають підстави для висновку, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, беручи до уваги необхідність враховувати не лише інтереси конкретної особи, а й загально суспільний, який у даному випадку стосується результату розгляду кримінальної справи по обвинуваченню, серед іншого, в умисному вбивстві - тобто протиправному позбавленні життя особи, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, а тому з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження, суд вважає виправданим застосування обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить уникнення перешкоджання інтересам правосуддя, ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими на даній стадії судового розгляду.

В частині надання медичної допомоги та призначення медичної експертизи, судом також було відреаговано відповідними ухвалами суду, які направлені на виконання, а нових обставин, які б мали місце судом не встановлено, а тому клопотання не підлягє до задовлення.

Керуючись ст. ст. 177-178, 201, 314-315, 369-372, 376 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання про зміну міри запобіжного заходу ОСОБА_10 – відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ:

Повний текст ухвали проголошено 05 грудня 2018 року.