КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ
ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 2-а-613/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 листопада 2009 року м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі
головуючий суддя Єжов В.А.
при секретарі Кулаковській О.Ю.
за участю позивачки ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради, Державного казначейства України про поновлення строку для звернення за судовим захистом порушених прав, визнання протиправною бездіяльність і стягнення недоотриманих сум державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням компенсації,
В С Т А Н О В И В:
6 липня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з уточненим і доповненим під час розгляду справи адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради (далі – УПСЗН), Державного казначейства України про визнання протиправною бездіяльність і стягнення недоотриманих сум державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням компенсації за період з 9 липня 2007 року по листопад 2007 року на першу дитину та з 9 липня 2007 року по грудень 2008 року на другу дитину, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем її конституційного права на отримання соціальних виплат на дітей у гарантованому законом розмірі.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, в обґрунтування яких послалася на обставини, наведені в позовній заяві, та зазначила, що вона є матір’ю ОСОБА_3, яка народилась 4 листопада 2004 року, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 17 січня 2005 року і дотепер вона знаходиться у відпустці по догляду за дітьми до досягнення трирічного віку. Розмір соціальної допомоги на дитину посадовими особами відповідача необґрунтовано визначений відповідно до Законів «Про Державний бюджет України» на 2007 та 2008 роки, положення яких відповідно до змісту Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 не можуть обмежувати право громадян на соціальний захист, у тому числі зупиненням дії окремих норм законів, та не регулюють спірні правовідносини. Оскільки статтею 22 Конституції України визнано, що при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав, тому розмір допомоги на дитину не може бути на підставі положень ст.46 Конституції нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму. Неправомірною бездіяльністю відповідача суттєво порушені її конституційні права на гарантований державою рівень матеріальної підтримки сім’ям з дітьми, тому просить суд визнати бездіяльність УПСЗН протиправною, стягнути на свою користь з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради недоотримані: суми допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в загальному розмірі 8356,36 грн., а також застосувати компенсацію до недоотриманих сум.
Позивачка вважає, що строк звернення з адміністративним позовом до суду нею пропущений з поважних причин, оскільки вона немає юридичної освіти та у зв’язку із здійсненням догляду за малолітніми дітьми, вона не мала об’єктивної можливості своєчасно відслідковувати зміни до чинного законодавства, а службові особи органу виконавчої влади на протязі всього часу безпідставно переконували її у правомірності своїх дій з посиланням на норми законодавства, що не відповідали вимогам Конституції України, тому про порушення своїх законних прав вона дізналася тільки в грудні 2008 року. До теперішнього часу її соціальні права не захищені, у зв’язку з чим просить поновити їй строк звернення з адміністративним позовом до суду за захистом порушеного права.
Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради позов ОСОБА_1 не визнало, пославшись на його безпідставність. Представник відповідача – завідуючий сектором праці ОСОБА_2, заперечуючи позовні вимоги, в судовому засіданні стверджував, що соціальні виплати у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку УПСЗН позивачці визначені: на першу дитину ОСОБА_3 - з 17 січня 2005 року, на другу дитину ОСОБА_4 – з 24 липня 2006 року і виплачені в розмірі та порядку, передбачених нормами Законів «Про Державний бюджет України» на відповідні 2007-2008 р.р., та постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «ОСОБА_2 питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми» у межах бюджетного фінансування за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування відповідно до частини 2 статті 95 Конституції України визначаються виключно Законами про Державний бюджет України на відповідні роки. До нормативно – правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні, згідно до вимог частини 1 статті 4 Бюджетного кодексу України належать постанови Кабінету Міністрів України, які прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2008 року, яким визнані неконституційними положення статей Закону “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не вніс відповідні зміни до законодавства. Зазначені нормативно – правові акти, що регулювали порядок виплати і встановлювали розмір державної допомоги на дитину і діяли на протязі 2008 року, на теперішній час не визнані неконституційними. Вважає, що службові особи районного управління праці та соціального захисту діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивачки при цьому порушені не були, тому просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Представник Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області – юрисконсульт ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, але в матеріалах справи є заява з проханням розглянути адміністративний позов у його відсутності, тому суд вважає можливим розглянути і вирішити справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 КАС України), суд установив наступне.
ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвами про народження: серії 1-НО № 419095, виданого 19 листопада 2004 року, та № 1-НО № 073098, виданого 19 травня 2006 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції. Позивачка до народження дітей не працювала і є незастрахованою особою.
На обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради ОСОБА_1 перебуває з часу надання документів - з 17 січня 2005 року. Органом соціального захисту населення позивачці на першу дитину виплачена допомога в розмірі: у 2005 році – за січень – 43 грн. 55 коп.; з лютого по квітень – 90 грн.; за травень-червень – по 92 грн. 34 коп.; з липня по жовтень – 93 грн. 51 коп.; у листопаді, грудні – 94 грн. 77 коп.; у 2006 році – за січень - березень по 94 грн. 77 коп.; з квітня по жовтень – 96 грн. 39 коп.; за листопад, грудень – по 99 грн.; у 2007 році - за січень - лютий по 99 грн.; за березень - червень по 104 грн. 49 коп.; у липні – 105 грн. 93 коп.; у серпні – 108 грн. 18 коп.; у вересні, жовтні – 109 грн. 62 коп., у листопаді – 14 грн. 99 коп. Соціальна допомога на другу дитину позивачці була призначена з 24 липня 2006 р. і виплачена допомога у розмірі: у 2006 році – у липні – 24 грн. 87 коп.; з серпня по жовтень – по 96 грн. 39 коп.; у листопаді, грудні – 99 грн.; у 2007 році – у сучні, лютому – 99 грн.; з березні по червень – по 104 грн. 49 коп.; у липні – 105 грн. 93 коп.; у серпні – 108 грн. 18 коп.; у вересні, жовтні – 109 грн. 62 коп.; у листопаді – 112 грн. 50 коп.; у грудні – 115 грн. 65 коп., у 2008 році - з січня по грудень щомісячно по 130 грн. Наведені факти та обставини визнані сторонами під час розгляду справи.
Відповідно до вимог статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Питання, пов’язані з призначенням і виплатою державної допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, регулюються для незастрахованої особи – нормами Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-Х11 «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (далі – Закон № 2811-Х11), у статтях 13 і 15 якого передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має незастрахована в системі загальнообов`язкового соціального страхування особа (один із батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід, інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
На підставі положень статті 4 зазначеного Закону фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення згідно Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету, зокрема, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють відповідні територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 080303 «Допомога по догляду за дитиною віком до 3 років».
Законом від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (далі – Закон № 489-V) розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 56).
На виконання вимог Закону № 489-V зазначений у ньому розмір державної грошової допомоги на дитину було передбачено також у пункті другому постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «ОСОБА_2 питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми» з подальшими змінами в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 та від 11 січня 2007 року № 13 ).
Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», зокрема, положення пункту сьомого статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41 і 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»; абзацу третього частини другої статті 56 щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до вимог статті 152 Конституції України, статті 73 Закону “Про Конституційний Суд України” та пункту 5 зазначеного Рішення Конституційного Суду України положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення про їх неконституційність та не підлягають застосуванню. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відтак, з 9 липня 2007 року відновлено дію частини першої статті 15 Закону в редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно положень законодавства - норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо визначення розміру допомоги на дитину до досягнення трирічного віку втратили чинність з дня ухвалення наведеного Рішення Конституційного Суду України, однак підлягають застосуванню в часі до його прийняття, оскільки вони не були визнані в цей час неконституційними.
Таким чином, виходячи з дії положень Закону № 489-V, у суду відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог в частині за період з 1 січня по 8 липня 2007 року.
Основи соціального захисту відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначаються виключно законами, а статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала право парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
В частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті п’ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР), закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому їх звуження підзаконними актами – постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 ( в редакції постанови КМУ від 11 липня 2007 р. № 900) змісту та обсягу права, наданого Законом, є безпідставними.
Таким чином, виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами – постановами Кабінету Міністрів України, суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору, підлягають застосуванню з 9 липня 2007 року положення частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», якою передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
З огляду на наведене бездіяльність посадових осіб управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з невиконання вимог закону визнається судом протиправною, такою, що порушує конституційні права позивачки на гарантований державою рівень соціальних виплат.
За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років на 2007 рік відповідно до статті 62 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено: з 1 квітня – 463 грн., з 1 жовтня – 470 грн.
З урахуванням викладених обставин суми недоплаченої позивачці грошової допомоги на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, становлять: липень – 264,92 грн. (463:31) х 23 – (105,93:31) х 23; серпень – 354,82 грн. (463 – 108,18); вересень - 353,38 грн. ( 463 – 109,62); жовтень – 360,38 грн. (470-109,62); листопад – 45,65 грн. (470:31) х 4 - 14,99, а всього в загальній сумі – 1379,15 грн.; на дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, становлять: липень – 264,91 грн. (463:31) х 23 – (105,93:31) х 23; серпень – 354,82 грн. (463 – 108,18); вересень - 353,38 грн. ( 463 – 109,62); жовтень – 360,38 грн. (470-109,62); листопад – 357,5 грн. (470 – 112,5); грудень - 354,35 грн . (470 – 115,65), а всього в загальній сумі – 2045,34 грн.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу положень частини першої статті 71 КАС України докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивачки недоотриманої нею суми грошової допомоги на двох дітей до досягнення ними трирічного віку за зазначені періоди у загальному розмірі 3424,49 грн. ( 1379,15+2045,34 )
Доводи представника відповідача про здійснення виплат у межах фінансування, передбаченого державним бюджетом та відсутність у бюджеті спеціального фінансування на виплату за 2007 рік державної допомоги на дитину у розмірах, визначених статті 15 Закону № 2811-Х11, суд визнає безпідставними з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм чинного законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату соціальної допомоги, оскільки згідно приписів частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, тому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх публічних зобов’язань (рішення Європейського суду з прав людини - справа «Кечко проти України»). Наведені представником відповідача аргументи не є підставою для звуження існуючого у позивачки права на отримання соціальної пільги – державної грошової допомоги на дитину і для звільнення відповідача від виплати такої допомоги у передбаченому Законом розмірі.
Приписами Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до частини 1 статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім`ям з дітьми”, відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Стаття 12 цього Закону викладена у наступній редакції „Допомога при народженні дитини надається у розмірі 12240 грн. – на першу дитину, 25000 грн. – на другу дитину, 50000 грн. – на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини у сумі 4800 грн., другої дитини – 4840 грн., третьої та наступної дитини – 5000 грн. Решта на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців, на другу дитину – 24 місяців, на третю і наступну дитину – 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Внесені зміни не розглядались Конституційним Судом України, відтак ця норма Закону не визнана неконституційною, тому була чинною на протязі 2008 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 57 внесені зміни в пункт 22 постанови від 27 грудня 2001 року “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми”, в якому визначено: “Відповідно до статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім`ям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року – 50 відсотками, з 1 січня 2009 року – 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень».
З огляду на те, що Конституція України не встановлює пріоритету в засосуванні того чи іншого закону, у тому числі залежно від предмету правового регулювання, у законодавстві України немає закону, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу, суд, відповідно до принципу дії нормативно-правових актів у часі та виходячи з правил застосування у державі норм матеріального права, дійшов висновку про правомірність дій посадових осіб управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради щодо проведення позивачці виплат соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 2008 року, які відповідають чинному законодавству.
Допомога по догляду за дитиною ОСОБА_4 до досягнення нею трирічного віку за період з 1 січня по 31 грудня 2008 року управлінням праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації призначена і виплачена позивачці щомісячно в розмірі 130 грн. відповідно до вимог чинного законодавства. За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення недоотриманої суми допомоги на дитину в 2008 році задоволенню не підлягають.
Посилання позивачки на необхідність застосування норм статті 22 Конституції України, якою передбачено, що прийняттям нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, суд визнає безпідставними, тому що місцевому суду не надано право визнавати неконституційними прийняті в установленому порядку Закони і нормативно-правові акти, що є виключною компетенцією Конституційного Суду України.
Приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність існування у ОСОБА_1 суб’єктивного права і факт його порушення, враховуючи, що до теперішнього часу держава не виконала гарантованих нормами Конституції України соціальних зобов’язань перед позивачкою відносно виплат державної грошової допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за 2007 рік у повному розмірі, судом причина пропуску строку звернення позивачки до суду з адміністративним позовом визнається поважною і відповідно до вимог статей 100,102 КАС України судом цей строк поновлюється.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з УПСЗН компенсації втрати частини доходів визнаються судом необґрунтованими.
Статтею 2 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-111 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» ( із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 16 січня 2003 року № 429-1V, 16 січня 2003 року № 431-1V) передбачено право на компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам. Однак, як убачається з наявних в матеріалах справи довідок, позивачці щомісячно в 2007 – 2008 роках було нараховані та сплачені відповідачем суми соціальної допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку. Ці виплати позивачкою отримані, а тому законні підстави для нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу відсутні.
Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати у виді судового збору. Приймаючи до уваги, що відповідач є державною установою, суд вважає можливим у відповідності до положень статті 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 8, 19, 22, 46, 75, 83, 87, 90, 92 Конституції України, статтями 9, 11, 71, 88, 158, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статями 4, 13, 15 Закону України ”Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, суд
П О С Т А Н О В И В :
Пропущений з поважних причин ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом за захистом порушеного права поновити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради та Державного казначейства України задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з виплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3 до досягнення нею трирічного віку з 9 липня 2007 року по 5 листопада 2007 року, ОСОБА_4 з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, на підставі нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України протиправними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України (код тимчасової функціональної класифікації видатків 090303; реєстраційний рахунок № 35419016000632 в ГК ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЕДРПОУ 25953988) на користь ОСОБА_1 недоотриману нею в 2007 році допомогу: по догляду за дитиною ОСОБА_3 до досягнення нею трирічного віку з 9 липня 2007 року по 5 листопада 2007 року в сумі 1379,15 грн., по догляду за дитиною ОСОБА_4 до досягнення ним трирічного віку з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 2045,34 грн. , а всього в загальній сумі 3424,49 грн.
У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі без попереднього подання заяви.
Суддя:
Судове рішення № 7833657, Грузький районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Макіївки) було прийнято 27.11.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-613/09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: